Перелік посилань. Перелік посилань – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв.

Перелік посилань слід розміщувати у порядку їх появи у тексті або за алфавітом (починаючи з нормативно-правової бази).

Основна вимога до укладання переліку посилань – однотипне оформлення й дотримання чинного міждержавного стандарту ДСТУ7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Порядкові номери описів першоджерел у переліку є номерами посилань на джерела в основному тексті роботи.

Усі джерела в переліку посилань подаються мовою оригіналу.

Бібліографічні описи. Об’єктом бібліографічного опису є книга, брошура, однотомне чи багатотомне видання, а також окремий том (випуск) багатотомного чи серійного видання, нормативно-технічний чи технічний документ (стандарт, технічні умови, техніко-економічні нормативи і норми, патентні документи, промислові каталоги, прейскуранти на матеріали, обладнання та вироби), депонована наукова робота, неопублікований документ (звіт про науково-дослідну роботу, неопублікований переклад, дисертація тощо).

За правилами стандарту для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять:крапка і кома–проміжки ставлять тільки після них,а також квадратні і круглі дужки, які виділяються проміжкам лише ззовні.

Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису.

З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире. Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака «навскісна лінія», який застосовується в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка.

Згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 наступні елементи бібліографічного опису є обов’язковими:

– перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання,серії);

– додаткові відомості про видання;

– ім’я видавця, розповсюджувача тощо;

– основна назва серії та підсерії;

– окремі примітки в описі певних видів документів (в опис і електронних ресурсів–примітки про джерело основної назви).

Джерелом інформації для складання бібліографічного опису є документ в цілому. Головним джерелом інформації є елемент документа,який уміщує основні вихідні відомості – титульний аркуш, титульний екран, етикетка, наклейкатощо.

За міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів «та ін.». Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші. Бібліографічний опис повинен відображати повну інформацію про авторів і вказувати на ступінь їхньої відповідальності за документ.

Схема бібліографічного опису книги одного автора

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора). Назва(книги) = Паралельна назва:відомості, що відносяться до назви/ відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора (порядок написання Ініціалів та Прізвища автора – у залежності від розташування на титульному аркуші) ;Ініціали та Прізвище укладачів ;редакторів; перекладачів ; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Відомості про перевидання. – Місце(місто) видання :Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах: навч. посібн. / Д. Г.Коренівський – К. : Ін-т математики, 2006. – 111 с.

Схема бібліографічного опису книги двох –трьох авторів

Заголовок (Прізвище та Ініціали першого автора). Назва(книги) :відомості, що відносяться до назви/відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище першого, другого авторів і т.д.; Ініціали та Прізвище укладачів ;редакторів ; перекладачів ; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Відомості про перевидання. – Місце(місто) видання : Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашнего кризиса сегодня. Создание будущого организации / Р. Л Акофф., Д. Магидсон, Г. Д. Эддисон; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. –265 с.

 

Схема бібліографічного опису книги п’ятиабо більше авторів

Назва(книги): відомості, що відносяться до назви / відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище першого, другого, третього авторів) [та ін.]; (Ініціали та Прізвище укладачів;редакторів; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Відомості про перевидання. – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Данюк В. М. Менеджмент персоналу: навч. посіб. / В. М. Данюк, В. М. Петюх, О. Цимбалюк та ін.; за заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Петюха. – К.: КНЕУ, 2004. – 398 с.

 

Схема бібліографічного опису книги без автора (з укладачами та(або) редакторами)

Назва (книги):відомості, що відносяться до назви / відомості про відповідальність (Назви установ, що брали участь у створенні документу;Ініціали та Прізвище укладачів ; редакторів). – Відомості про перевидання. – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Клос]. – К.: Грані-Т, 2007. – 119 с.

 

Схема бібліографічного опису книги багатомного видання

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора). Назва(багатотомника): відомості, що відносяться до назви / відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора(ів);Ініціали та Прізвище укладачів;редакторів; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Місце(місто) видання: Видавництво, ріквидання. – Номер тому: Назва тому. – Кількість сторінок.

Приклад:

Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю.; ред. Иванов В. Л.]. – Львов: НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005 – (Серия «Нормативная база предприятия»). Т. 1. – 2005. – 277 с.

 

Схема бібліографічного опису матеріалів конференцій, з’їздів

(книги без автора (з укладачами та(або) редакторами)

Назва (конференції):відомості, що відносяться до назви (форма подачі конференції: матеріали, зб. текстів виступів, праці конф., зб. наук. праць, тези), дата проведення конференції, місто/відомості про відповідальність (Назви установ, що брали участь у створенні документу;Ініціали та Прізвище укладачів; редакторів). – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників [«Молодь України і аграрна реформа»], (Харків, 11-13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – Харків: Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. – 167 с.

 

Схема бібліографічного опису словників

(книги з автором або без автора (з укладачами та(або) редакторами)

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора). Назва(словника): відомості, що відносяться до назви(тип словника) / відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора(ів); (Ініціали та Прізвище укладачів; редакторів; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Відомості про перевидання. – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Тимошенко З. І. Болонський процес в дії: словник-довідник основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. – К.: Європ. ун-т, 2007. – 57 с.

 

Схема бібліографічного опису законодавчих та нормативних документів

Назва(документа): відомості, що відносяться до назви(тип документа, дата прийняття, № документа) / відомості про відповідальність (Назви установ – видавників документ; Ініціали та Прізвище укладачів; редакторів, якщо це збірник документів). – Відомості про видання(Офіц.). – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклад:

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 207 с.

 

Схема бібліографічного опису стандартів

Назва(стандарту): відомості, що відносяться до назви(позначення стандарту ДСТУ ГОСТ…). – [Чинний від (дата)]. – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклади:

1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ISO 7000:2004, IDT): ДСТУ ISO 7000:2004. – [Чинний від 2006-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 231 с.

2. Якість води. Словник термінів: ДСТУ ISO 6107-1:2004 – ДСТУ ISO 6107-9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 181 с.

3. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (EN 61010-2-020:1994, IDT): ДСТУ EN 61010-2-020:2005. – [Чинний від 2007-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 18 с.

Схема бібліографічного опису дисертації

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора). Назва(дисертації): відомості, що відносяться до назви (дис. доктора (кандидата). наук: шифр наукової спеціальності) / відомості про відповідальність (Ім’я, По-батькові та Прізвище автора; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклади:

Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси : дис. доктора фіз.-мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. – К., 2005. – 276 с.

Схема бібліографічного опису автореферата дисертації

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора). Назва(автореферата дисертації): відомості, що відносяться до назви(автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. (канд.) наук: спец. шифр наукової спеціальності «Назва наукової спеціальності»)/ відомості про відповідальність (Ім’я, По-батькові та Прізвище автора; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Місце(місто) видання: Видавництво, рік видання. – Кількість сторінок.

Приклади:

1. Новосад І. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.02.08 «Технологія машинобудування» / І. Я. Новосад. – Тернопіль, 2007. – 20, [1] с.

2. Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічних показників в системі підтримки прийняття рішень управління державними фінансами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.13.06 «Автоматиз. системи упр. та прогрес. інформ. технології» / НгуенШіДанг. – К., 2007. – 20 с.

Схема бібліографічного опису частини книги (глави, розділу або статті з книги)

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора статті (глави). Назвастатті (глави): відомості, що відносяться до назви / відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора(ів) статті (глави) // Заголовок (Прізвище та Ініціали автора книги). Назва(книги): відомості, що відносяться до назви /відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора(ів);Ініціали та Прізвище укладачів;редакторів; Назви установ, що брали участь у створенні документу). – Місце видання: Видавництво, рік видання. – Сторінки, на яких розміщено статтю (главу).

Приклади:

1. Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка: (нариси з новітнього укр., письменства): статті / Микола Зеров. – Дрогобич, 2007. – С. 245-291.

2. Третьяк В.В. Возможности использования баз знаний для проектирования технологи взрывной штамповки / В.В. Третьяк, С. А. Стадник, Н. В. Калайтан // Современное состояние использования импульсных источников энергии в промышленности: междунар. науч.-техн. конф., 3-5 окт. 2007 г.: тезисыдокл. – Харьков, 2007. – С. 33.

3. Чорний Д. Міське самоврядування: тягарі проблем, принади цивілізації / Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України: (кінець XIX—початок XX ст. / Д.М. Чорний. – Харків, 2007. – Розд. 3. – С. 137-202.

Схема бібліографічного опису статті з журналу або продовжуваного видання

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора статті). Назва(статті): відомості, що відносяться до назви/відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора(ів) статті) // Назва(журналу). – Рік видання. – Номер журналу. – Сторінки, на яких розміщено статтю.

Приклади:

1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. – 2007. – № 6. – С. 15-18, 35-38.

2. Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. – 2006. – № 6. – С. 14-17.

3. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов – основа интеллектуализации компьютерных технологий / Ю.Р. Валькман, В. С. Быков, А.Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2007. – № 1. – С. 39-61.

4. Ма Шуін Проблеми психологічної підготовки в системі фізкультурної освіти / Ма Шуін // Теорія та методика фізичного виховання. – 2007. – № 5. – С. 12-14.

5. Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2007. – № 1. – С. 25-29.

6. Валова І. Нові принципи угоди Базель ІІ / І. Валова; пер. з англ. Н.М. Середи // Банки та банківські системи. – 2007. – Т. 2 – № 2. –С. 13-20.

 

Схема бібліографічного опису електронних документів

Заголовок (Прізвище та Ініціали автора). Назва: відомості, що відносяться до назви / відомості про відповідальність (Ініціали та Прізвище автора(ів);Ініціали та Прізвище укладачів;редакторів; Назви установ, що брали участь у створенні документу). –Визначення виду ресурсу(обсяг). – Місце(місто)видання: Видавництво, рік видання. –(Відомості про серію) [Електронний ресурс]. – Примітки (Режим доступу : (http://www…). – Джерело заголовку, назви (Загол. з титул. экрану; Загол. з контейнеру; Загол. с обкл. відеодиска; Загол. з техн. документації).

Приклад:

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. «Крим-2003») / Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібліотечний вісник – 2003. – № 4. – С. 43 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Додатки. Додатки слід оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами повинно бути надруковано слово «ДОДАТОК __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... на рисунку А.1 ...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (В.1) ...» , «... у рівнянні Г.2 ...».

Переліки, примітки і виноски в тексті додатку оформлюють і нумерують відповідно до вимог, що описані вище.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і повинні бути перелічені в переліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині дипломної роботи. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатку.

Додатки, як правило, надають на аркушах формату А4.

При необхідності допускається оформляти додатки також на аркушах формату АЗ дотримуючись вимог ДСТУ 2.301-68.

Якщо додаток розміщується на декількох аркушах, то його номер і назва пишуться тільки на першому листі, на інших вказують «Продовження додатку А» чи «Закінчення додатку А».

Усі додатки повинні бути перераховані в змісті роботи із зазначенням їхніх номерів та заголовків.

 

 

Додаток А