Сутність, призначення і функції податків

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

 

Конспект лекцій

дисципліни

"Податкова система"

для напряму 0501 – "Економіка і підприємництво",

для всіх спеціальностей крім "Економічна кібернетика"

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 30.08.2006 р.

 

 

Дніпропетровськ


Конспект лекцій дисципліни "Податкова система" / К.М. Жиленко. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2007. – 105 с.

 

Укладач: К.М. Жиленко, канд. екон. наук., доцент кафедри обліку і аудиту.

 

Відповідальний за випуск: П.Й. Атамас, канд.екон. наук, професор, зав. кафедрою обліку і аудиту.

 

 

зміст

 

Тема 1. Сутність, призначення і функції податків.

Основні поняття, що застосовуються в оподаткуванні…………..3

Тема 2. Сутність податкової системи, принципи її побудови,

види податків і джерела їх сплати…………………………………9

Тема 3. Податок на додану вартість………………………………….…….14

Тема 4. Акцизний збір………………………………………………..……..39

Тема 5. Мито………………………………………………………………....47

Тема 6. Оподаткування прибутку підприємств……………………………51

Тема 7. Фіксований сільськогосподарський податок……………….…….66

Тема 8. Податок з доходів фізичних осіб……………………….………….69

Тема 9. Спрощена система оподаткування суб’єктів

малого підприємництва……………………………………………89

Тема 10. Плата за ресурси та послуги………………….…………………..93

Тема 11. Інші податки……………………………………………………….98

 


Тема 1. Сутність, призначення і функції податків.

Основні поняття, що застосовуються в оподаткуванні

 

1. Сутність, призначення і функції податків

2. Основні поняття, що застосовуються в оподаткуванні

 

Сутність, призначення і функції податків

 

Податкиособлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, але й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку.

Податкиодин з основних методів, що використовуються державою для перерозподілу національного доходу і утворення бюджетних доходів суспільства.

Сутність податків (платежів)як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування. Виникнення і існування податків та інших податкових платежів пов'язано з виникненням і функціонуванням держави. Держава без податків не може існувати, тому податки є вихідною категорією, що відображає істотні риси і властивості загальнодержавних фінансів. Податки і платежі, що внесені платниками до бюджету, стають власністю держави і є матеріальною базою фінансового забезпечення виконання нею соціально-економічних і військово-політичних обов'язків.

За економічним змістом податки –це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, які необхідні державі для виконання своїх функцій. Ці взаємовідносини, в своїй більшості, мають односторонній характер – від платників до держави у вигляді сплати платниками відповідних податків до бюджету. В той же час, у певному обсязі ці взаємовідносини мають і двосторонній характер, як від платників – державі, так і від держави – платникам податків: юридичним особам – у вигляді бюджетного фінансування різних заходів; фізичним особам – у вигляді виплати їм відповідних субсидій.

Податки мають суспільний зміст і матеріальну основу.

Суспільний зміствиявляється в перерозподілі національного доходу, в тому, що вони виступають частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин.

Матеріальна основаподатків полягає в тому, що вони є сумою грошових коштів, мобілізованих державою у платників податків.

Існуюча система податків і податкових платежів ставить перед економістами питання, які платежі державі слід вважати податками, а які ні? З цього приводу зазначимо, що для платника різниці не існує, яку назву має той чи інший платіж і куди він в державі зараховується, бо для нього (платника) це витрати. Для держави також не має суттєвого значення, яку назву має той чи інший платіж, бо для нього головним є повне і своєчасне його надходження до відповідних фондів з метою повного і своєчасного фінансування з них відповідних заходів. Таким чином, питання про те, які платежі державі вважати податками, а які ні, має чисто теоретичне значення в плані їх класифікації.

Платежі, що сплачуються державі юридичними і фізичними особами, бувають трьох видів: податок, відрахування, платня(плата). У чому полягає різниця між ними, і які з них за економічним змістом відносяться до податків?

Платня (плата)це вид платежу, що сплачується платником за щось. Наприклад, платня за воду, яка збирається з водогосподарських систем, попенна платня як форма лісового доходу. Розмір платні завжди залежить від обсягу ресурсів, що використовуються. Чим більший обсяг використаних ресурсів, тим, при незмінній ставці, більший розмір платні за них, і навпаки.

Відрахуванняце вид платежу, що передбачає цільове призначення і вираховується від чогось. Наприклад, відрахування від заробітної плати до фонду соціального страхування, до Пенсійного фонду. Розміри відрахувань встановлюються в законодавчому порядку до відповідного джерела (бази). Змінювати ставки відрахувань і використовувати кошти не за призначенням не дозволяється, крім як у законодавчому порядку.

Податки –це вид платежу, що сплачується платниками для утримання державних структур і виконання ними функцій управління, соціальної, економічної та ін. Податки, в своїй більшості, не мають конкретного цільового призначення. Розраховуються вони і сплачуються в законодавче встановленому порядку.

В цілому, різниця між платнею, відрахуваннями і податками як формами платежів державі незначна. Вона стосується практично лише їх видів і Цільового призначення. В той же час, в окремих країнах, наприклад у США, відрахування на соціальне страхування, хоча й мають цільовий характер, однак називаються податком на соціальне страхування. В зв'язку з цим логічно було б усі види платежів до державних централізованих фондів вважати податками.

Окрім податків і податкових платежів, у доход бюджету надходять і так звані неподаткові платежі (доходи від продажу конфіскованого майна). Ці платежі надходять до бюджету лише тому, що він є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Вони не мають цільового характеру, їх відмінність від податків і податкових платежів полягає в тому, що вони не є фіскальним інструментом формування доходів бюджету, всупереч податкам і податковим платежам, які виконують таке призначення.

У цілому, призначення податків і податкових платежів до бюджету полягає в тому, щоб забезпечити витрати держави на утримання держуправління, оборону країни, вирішення економічних і соціальних завдань суспільства, а також на створення умов для підвищення ефективності виробництва і регулювання споживання в суспільстві.

Сплата податків і податкових платежів пов'язана з перерозподілом знов створеної вартості. Таким чином, вони є частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Реалізація цих відносин здійснюється через функції, що виконують податки.

В сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулюючу.

Фіскальна функція є основною функцією податків, її зміст полягає у тому, що з її допомогою, шляхом стягнення (сплати) встановлених державою податків і податкових платежів утворюються державні грошові фонди, що являють собою матеріальну умову існування держави і здійснення нею внутрішньої та зовнішньої політики. Держава має отримувати не лише достатньо податків, але й своєчасно, щоб у встановлені строки фінансувати відповідні витрати бюджету. За допомогою фіскальної функції податків відбувається одержавлення частини національного доходу, який створено в народному господарстві країни. Таким чином, фіскальна функція податків створює об'єктивні умови для втручання держави в економіку, в економічні відносини, тобто обумовлює функціонування регулюючої функції.

Сутність регулюючої функціїподатків полягає в тому, що вони впливають на різні сторони діяльності їх платників. Так, податки спричиняють значний вплив на відтворення, стимулюючи або стримуючи темпи його розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, розширюючи або скорочуючи платоспроможний попит населення і т.п. У зв'язку з цим держава в змозі свідомо використовувати податки з метою регулювання визначених пропорцій у соціально-економічному житті суспільства.

Розглядаючи функції податків, слід відмітити, що вони діють одночасно і взаємопов'язано, їх не можна протиставити одна одній. Неможливо також розділяти податки на чисто фіскальні і регулюючі, бо без фіскальної їх дії не може бути і регулюючої.

Застосування податків як фінансових регуляторів – тонка і складна справа, бо вони зачіпають усі сторони життя як платника податків, так і суспільства в цілому. Ефективність застосування податків залежить від їх реальності, об'єкта оподаткування, розміру ставок, податкових пільг, сталості законів про оподаткування та ін., тобто від сталості і реальності податкового механізму, податкової системи. Тому завданням держави в сфері податків, в умовах ринкової економіки, є створення такої системи оподаткування, таких умов для платників податків, які б сприяли підвищенню ефективності виробництва і зростанню доходів бюджету, що дозволило б державі найкращим чином виконувати свої функції.