СРС, їх зміст та обсяг у годинах

 

№ з/п	Тема СРС	Кількість годин
	Семестр VІІІ
1.	Основні етапи розвитку токсикологічної хімії.
2.	Зв'язок токсикологічної хімії з токсикологією та іншими медико-біологічними,фармакологічними, фундаментальними дисциплінами.
3.	Особливості хіміко-токсикологічного аналізу.
4.	Області використання методів хіміко-токсикологічного аналізу.
5.	Порядок проведення і документація судово-токсикологічних експертиз.
6.	Класифікація токсичних речовин. Основні принципи, які закладені в основу класифікації.
7.	Поняття «отрута» і «отруєння» та їх класифікація. Токсикокінетика.
8.	Шляхи проникнення отрути в організм і транспортні механізми всмоктування отрути.
9.	Метаболізм отруйних речовин і шляхи виведення отрути.
10.	Залежність метаболізму отрут від видової, вікової, статевої приналежності, присутності інших ксенобіотиків та інших факторів.
11.	Гниття біоматеріалу та основні реакції вторинного метаболізму. Вплив процесів метаболізму на результати хіміко-токсикологічного аналізу.
12.	Поняття «токсикодинаміка», «токсикокінетика», «летальний синтез».
13.	Поняття «судова хімія» і «судово-хімічний аналіз», а також – «токсикологічна хімія» і «хіміко-токсикологічний аналіз».
14.	Попередні проби (скринінг) та їх значення в хіміко-токсикологічному аналізі.
15.	Основні токсикокінетичні const та їх використання для інтерпретації результатів хіміко-токсикологічного аналізу.
16.	Об’єкти хіміко-токсикологічного дослідження, їх характеристика. Способи консервування. Поняття «об’єкт дослідження» і «речовий доказ».
17.	Правила відбору, направлення, прийому об’єктів на судово-токсикологічну експертизу. Порядок зберігання проб.
18.	Особливості аналізу окремих об’єктів у залежності від їх природи, стану, хімічних властивостей отруйних речовин.
19.	Загальний хіміко-токсикологічний аналіз отруйних речовин, які ізолюються дистиляцією з водяною парою. Схема дослідження дистилятів.
20.	Аліфатичні спирти. Взаємозв’язок між структурою і токсичною дією. Методи виділення з біооб’єктів та аналізу дистилятів і біорідин.
21.	Інтерпретація результатів аналізу.
22.	Права і обов’язки судово-медичного експерта-токсиколога.
23.	Документація експерта-токсиколога.
24.	Структура, правила і вимоги до написання «Акта судово-токсикологічного дослідження».
25.	Основні вимоги до методів хіміко-токсикологічного аналізу.
26.	Особливості техніки безпеки і охорони праці при роботі у відділенні судово-медичної токсикології (біорідини живих осіб та внутрішні органи трупу).
27.	Методи виділення «леткої» отрути з біооб’єктів (дистиляція з водяною парою, за допомогою інертних газів, сухо-повітряна відгонка та метод екстракції).
28.	Вибір методів та умов дистиляції в залежності від об’єкту та фізико-хімічних властивостей досліджуваної отрути. Підготовка біоматеріалу.
29.	Методи очищення і концентрування «леткої» отрути у дистилятах.
30.	Методи дослідження «леткої» отрути у дистилятах (хімічні, фізико-хімічні), їх чутливість та специфічність.
31.	Консервування біоматеріалу, який скеровується на судово-токсикологічне дослідження і його вплив на аналіз «леткої» отрути.
32.	Схема біотрансформації ароматичних вуглеводів.
33.	Алкілгалогеніди. Взаємозв’язок між структурою і токсичною дією. Методи виділення із біооб’єктів та аналізу дистилятів і біорідин.
34.	Сивушні масла, їх склад та токсикологічне значення.
35.	Антифризи (етиленгліколь), їх хімічний склад і токсикологічне значення.
36.	Ацетатна кислота. Особливості її ізолювання та виявлення.
37.	Будова хроматографа. Типи детекторів та хроматографічних колонок. Вимоги до газу-носія.
38.	Індекси затримування (Ковача). Поняття ВЕТТ (висота, еквівалентна теоретичній тарілці), число теоретичних тарілок. Яку здатність хроматографічної колонки вони характеризують?
39.	Кількісний ГХ-аналіз по методам: внутрішнього стандарту, абсолютного калібрування, внутрішньої нормалізації, стандартної добавки.
40.	Сполуки, які належать до групи «металевої» отрути, їх характеристика.
41.	Токсикокінетика і механізми токсичної дії отрут.
42.	Сучасні загальні та особисті методи мінералізації.
43.	Типи зв’язків, які утворюються при взаємодії «металевої» отрути з білками, пептидами і амінокислотами в організмі. Залежність токсичності «металевої» отрути від її фізичних та хімічних властивостей.
44.	Мікроелементи та їх значення при трактуванні результатів дослідження.
45.	Деструкція біоматеріалу та особливості цього методу.
46.	Денітрація мінералізату.
47.	Комплексні сполуки та іонні асоціати в хіміко-токсикологічному аналізі.
48.	Дробний метод аналізу «металевої» отрути і його схема (за О. М. Криловою).
49.	Схема аналізу осаду із мінера лізату та самого мінералізату.
50.	Методи кількісного визначення «металевої» отрути.
51.	Методи кількісного визначення ртуті в деструктаті.
52.	Сутність методу фотоколориметрії для кількісного визначення «металевої» отрути.
53.	Сутність методу атомно-абсорбційної спектроскопії для аналізу біооб’єктів на «металеву» отруту.
54.	Систематичний хід аналізу мінералізату на наявність «металевої» отрути» і його недоліки.
55.	Реакції маскування і демаскування іонів. Основні реакції, які застосовуються в хіміко-токсикологічному аналізі для виявлення «металевої» отрути.
	Всього за VІІІ семестр:
	ІХ семестр
1.	Існуючі методи очищення витяжок, які використовуються при хіміко-токсикологічному дослідженні «лікарських» отрут. Оцінка їх ефективності.
2.	Існуючі методи концентрування витяжок, що містять «лікарські» отрути.
3.	Сучасні загальні та особисті методи ізолювання «лікарських» отрут із біоматеріалу.
4.	Фактори, які впливають на ефективність ізолювання і виділення «лікарських» отрут.
5.	Похідні барбітурової кислоти. Класифікація. Методи виділення із біоматеріалу та методи їх аналізу.
6.	Основні закономірності поведінки барбітуратів в організмі: розподіл, накопичення, метаболізм, шляхи виведення.
7.	Мікрокристалоскопія: чутливість і специфічність.
8.	Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біоматеріалу і методи аналізу групи речовин, які екстрагуються з кислого середовища.
9.	Кількісне визначення барбітуратів за допомогою комбінації методів.
10.	Наркоманія, токсикоманія та медикаментозна залежність.
11.	Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біоматеріалу та методи аналізу похідних піридину, піперидину, тропану, хіноліну, фенантренізохіноліну та їх синтетичних аналогів; ациклічніалкалоїди (ефедрин).
12.	Поняття «скринінг» і особливості «ТШХ – скринінгу» при проведенні ненаправлених хіміко-токсикологічних досліджень.
13.	Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біоматеріалу та методи аналізу похідних фенотіазіну.
14.	Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біоматеріалу та методи аналізу похідних 1,4-бензодіазепіну.
15.	Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біоматеріалу та методи аналізу похідних п-амінобензойної кислоти, імідазоліну (клофелін).
16.	Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біоматеріалу та методи аналізу алкалоїдів опійної групи.
17.	Методи діагностики та детоксикації організму при гострих отруєннях. Експрес-діагностика гострих отруєнь.
18.	Використання і принцип імуноферментного аналізу при хіміко-токсикологічних дослідженнях.
19.	Взаємодія ліків в організмі, механізми посилення токсичності ліків при одночасному або послідовному прийомі.
20.	Антидотна профілактика і терапія отруєнь.
21.	Алкалоїди. Застосування, токсикологічна характеристика. Методи виділення та методи аналізу.
22.	Амфетаміни. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення та методи аналізу.
23.	Серцеві глікозиди. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення та методи аналізу.
24.	Метод ГРХ при дослідженні біорідин та витяжок з біооб’єктів на «лікарські» отрути.
25.	Пестициди. Розподіл пестицидів на групи, в залежності від їх хімічної будови; класифікація.
26.	Правила перевезення, зберігання, відпуску і використання отрутохімікатів і гербіцидів. Техніка безпеки при використанні отрутохімікатів.
27.	Фізичні і хімічні властивості пестицидів (ефіри фосфорних кислот і карбамінової кислоти). Шляхи проникнення пестицидів в організм.
28.	Механізми токсичної дії ФОП на організм людей і тварин.
29.	Токсикологічні властивості ФОП. Біотрансфармація ФОП в організмі людей і тварин. Шляхи виведення.
30.	Способи виділення ФОП і карбамінатів із біоматеріалу і рідин організму. Методи очищення витяжок. Методи концентрування витяжок.
31.	Методи кількісного визначення пестицидів.
32.	Холінестеразний метод виявлення ФОП і карбамінатів у витяжках із біоматеріалу і рідин організму.

 

33.	Виявлення фосфору і фосфорорганічних речовин за продуктами мінералізації.
34.	Хроматографічні методи виявлення ФОП, ХОП і карбамінатів у витяжках із біоматеріалу.
35.	Механізм токсичної дії пестицидів.
36.	Виявлення ФОП хромато-ензимним методом.
37.	Похідні карбамінової і дитіокарбамінової кислот. Способи виявлення і визначення у витяжках із біоматеріалу.
38.	Методи ідентифікації хлоровмісних отрутохімікатів. Основні напрямки метаболізму.
39.	Токсикологічна характеристика, токсикокінетика і хіміко-токсикологічний аналіз синтетичних пиретроїдів (похідні хризантемової кислоти).
40.	Фізичні і хімічні властивості, токсикологічна характеристика пестицидів – похідних фенолу і нітрофенолу.
41.	Фізичні і хімічні властивості, токсикологічна характеристика пестицидів – похідних кумарину, циклопропанкарбонової кислоти, симетричного триазину, хлорацетаніліду, багатоатомних спиртів.
42.	Ртутьорганічні пестициди: етилмеркурхлорид та етилмеркурфосфат.
43.	Виділення з біоматеріалу основ, мінеральних кислот та їх солей. (Діаліз).
44.	Чадний газ (хімічні та фізичні властивості, токсичність). Шляхи проникнення оксиду вуглецю (ІІ) в організм.
45.	Методи виявлення і кількісного визначення оксиду вуглецю (ІІ) в крові.
46.	Гемоглобін і його роль в організмі. Дезоксигемоглобін, оксигемоглобін і метгемоглобін, їх взаємодія з оксидом вуглецю (ІІ).
47.	Бойові отруйні речовини. Класифікація отруйних речовин у відповідності із загальною дією на організм та наслідкам до яких їх дія призводить (зарін, іпріт, фосген, синильна кислота та ціаніди); у відповідності зі швидкістю розвитку вражаючої дії; у відповідності з продовженням ураження території та військ після зараження.
	Всього за ІХ семестр:
	Всього за рік: