Світове господарство як система складається з соціально-еконо-мічних підсистем, що підпорядковуються певним внутрішнім і зов-нішнім закономірностям.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Донецький юридичний інститут
Луганського державного університету внутрішніх справ
Кафедра економіко-правових дисциплін
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Начальник кафедри
економіко-правових дисциплін полковник міліції
Т.В. Філіпенко
____________________
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з курсу "Економічна теорія"
ТЕМА № 18
МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Лекцію підготувала:
к.е.н., доцент кафедри
економіко-правових дисциплін
Новікова Н.І.
Донецьк, 2007
Вступ
Досі нами розглядалася закрита економіка, тобто економіка, яка не має зв’язків із рештою світу. Але насправді в сучасному світі практично не існує країни, економіка якої функціонувала б у режимі автаркії, тобто ізольовано від решти світу. Це стосується і України, економіка якої є відкритою і пов’язана з рештою світу торгівлею товарами і послугами, іноземними інвестиціями та кредитами, міжнародною міграцією робочої сили, міжнародною кооперацією виробництва тощо. Отже ефективність функціонування національної економіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її зв’язків з рештою світу.
Сьогодні ми підемо далі і постараємося вияснити сутність зовнішньоторговельної діяльність і макроекономічної політики у відкритій економіці
Мета 18 теми – вивчення сутності міжнародної торгівлі та міжнародного розподілу праці, умов дотримання політики вільної торгівлі та протекціонізму, вивчення основних методів здійснення протекціоністської політики, розуміння сутності і структури платіжного та розрахункового балансу, визначення перспектив входження України до світового економічного простору, виділення критеріїв аналізу конкурентноздатності України на світовому ринку.
ТЕМА № 18
МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ПЛАН
Вступ
1. Сутність світового господарства.
2. Проблеми глобалізації
3. Теорії міжнародної торгівлі
4. Платіжний баланс
Висновки
Сутність світового господарства.
Економічні засади розвитку світового господарства, що заклада-ються у сфері обігу, починають виявлятися вже на етапі творення місцевого ринку, пов'язаному з першим великим суспільним поді-лом праці, що збігся в часі з мідним, бронзовим та раннім періодом залізного віку.
Другий великий суспільний поділ праці зумовив появу грошової форми вартості та вихід торгового обміну за межі місцевого ринку на рівень регіонального. З появою держави на формування світо-вого господарства крім економічних впливають позаекономічні (військово-колоніальні) чинники.
Третій великий суспільний поділ праці, що полягав у відокрем-ленні торгівлі від землеробства та ремесла, сприяв подальшому залученню різноманітних господарських одиниць до товарообміну, пізніше - прискореному розвитку простого товарного виробни-цтва і, як наслідок, зумовив переростання регіональних ринків у регіонально-світові. При цьому слід зазначити зигзагоподібний роз-виток ринку (від місцевого через регіональний до регіонально-сві-тового), що віддзеркалює нерівномірність розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у різних регіонах земної кулі.
Економічна наука вважає, що у майбутньому світове господар-ство буде єдиним організмом, який функціонуватиме на ринковійоснові й характеризуватиметься високим рівнем інновативності, швидкими змінами у формах поєднання чинників виробництва, від-сутністю панування умов праці над безпосереднім виробником, новим трудовим стилем.
Основними тенденціями розвитку сучасного світу є кардинальні соціально-економічні зміни, прискорений розвиток продуктивних сил суспільства, зростаюча взаємозалежність держав світового спів-товариства. Науково-технічний прогрес зумовлює зростання можливостей людини. Він докорінно змінив роль засобів інформації та комуні-кації, стан ресурсів планети, інтенсифікував світові господарські зв'язки.
В умовах науково-технічного прогресу міжнародний поділ праці як об'єктивна основа розвитку світового ринку і найвища форма суспільного територіального поділу праці збагачується якісно но-вими рисами. Сучасні продуктивні сили потребують такого поділу праці, який робить економічно неефективним або навіть просто неможливим забезпечення виробничих та інших потреб кожної ок-ремої країни лише за рахунок її власних сил. Участь у міжнародно-му поділі праці стає передумовою нормального розвитку вироб-ництва.
Разом із розвитком продуктивних Сил і ринкових відносин змі-нюється співвідношення між різновидами щодо рівня структури міжнародного поділу праці: загальним (між великими сферами еко-номіки різних країн - промисловістю, сільським господарством, транспортом тощо), частковим (між галузями та всередині галузей великих сфер економіки як міжфірмовим) і одиничним (в окремих підприємствах, фірмах, багатонаціонального базування як між ко-оперованими спеціалізованими підприємствами). Частковий та одиничний міжнародний поділ праці виявляються також в предметній, подетальній (повузловій) і технологічній (постадійній) спеціалізації та кооперуванні виробни-цтва, що зростають.
Межі внутрішнього ринку стають тісними для великомасштабного спеціалізованого виробництва. Спеціалізація ви-робництва все більш розвивається не за кінцевою продукцією, а за напівфабрикатами, деталями, вузлами, комплектуючими виробами тощо. Участь у міжнародному поділі праці стала передумовою нормального розвитку Отже, міжнародний поділ праці виражає галузеву і все більше внутрішньогалузеву та внутрішньофірмову спеціалізацію і коопе-рацію, взаємодію продуктивних сил в міжнародному масштабі і водночас є специфічним міждержавним суспільним відношенням в процесі світового виробництва і реалізації його результатів.
Економічними засадами функціонування світового госпо-дарства є міжнародний поділ праці, який визначає спеціалізацію ви-робництва країн відповідно до їхніх природно-кліматичних, історич-них та економічних умов, що, в свою чергу, на певному етапі виявля-ється як процес інтернаціоналізації виробництва і всього господар-ського життя. На цій основі розвиваються процеси економічної інтеграції, які зумовлюють тенденцію до економічної єдності світу, глобалізації економічних явищ і процесів. Необхідність спільного роз-в'язання глобальних проблем сучасності, зокрема соціально-еконо-мічних та екологічних, є одним з факторів посилення цієї тенденції. Проте економічній єдності світу властиві певні суперечності: тенденції до об'єднання в рамках усієї світової економіки не завжди узгоджу-ються з регіональною інтеграцією, яка може призвести до певної відокремленості, замкненості окремих інтеграційних утрупувань. У ці-лому ж загальносвітова інтеграція зумовлює формування взаємоза-лежного, взаємопов'язаного, суперечливого, але значною мірою ці-лісного, хоча й з поліосновною структурою, світового господарства. Отже, сучасне світове господарство є складною системою наці-ональних господарств окремих країн та їхніх угруповань, що взає-мопов'язані МЕВ на основі міжнародного поділу праці.
Світове господарство як система складається з соціально-еконо-мічних підсистем, що підпорядковуються певним внутрішнім і зов-нішнім закономірностям.