Тірек-имыл жйесі патофизиологиясы бойынша тесттік тапсырмалар.
1. Сйек тініні ремоделденуі – бл:
А) сйек тініні траты резорбциясы рдісі жне оны тзілуі;
В) аяты жасанды заруы;
С) буындарды протезделуі;
Д) сйек тініні остеобластармен резорбциялануы;
Е) остеокластарды сйек тінін тзуі.
2. Сйек резорбциясын ынталандырады:
А) интерлейкин -1;
В) механикалы жкті жоарылауы;
С) кальцитонин;
Д) фибробластарды су факторы;
Е) трансформацияланатын су факторы – ;
3. Сйек резорбциясыны ингибиторы:
А) эстроген;
В) интерлейкин -1;
С) паратгормон;
Д) 1.25 ( ОН) ² Д3;
Е) ісік некроздаушы фактор;
4.Остеокластар ынталандырады:
А) инсулин;
В) паратгормон;
С) кальцитонин;
Д) соматотропты гормон;
Е) су факторы;
5. Остеокластар тежейді:
А) ісік некроздаушы фактор;
В) паратгормон ;
С) кальцитонин;
Д) тироксин;
Е) глюкокортикоидтар;
6. Остеобластар ынталандырады:
А)паратгормон;
В) кальцитонин;
С) интерлейкин -1;
Д) инсулин, тестостерон;
Е) тироксин;
7. Эстрогендер:
А) остеокластарды белсенділгін тмендетеді;
В) сйектен кальийді «жуады»;
С) сйек тініні резорбциясын жоарлатады;
Д) гиперфосфатемия жне гиперкальциемияны тудырады;
Е) гипофосфатемия жне гиперкальциемияны тудырады;
8. Остеогенезді типтік крінісі:
А) алыптан тыс созылан тері;
В) аыл- ой кемшілгі;
С) рмекші трізді сауса;
Д) сйек сыныы, кгілдір склера, кередік;
Е) буынны гипермобильдігі;
9. Коллаген генні мутациясы остеогенезді патогенезінде:
А) I типті;
В) I I типті;
С) I I I типті;
Д) I V типті;
E) V типті;
10. Коллаген геніні 1 трі бар:
А) сйек жне шеміршек тінінде ;
В) сйек тінінде;
С) эндотелий астындаы базальді мембранада;
Д) эпидермисте;
Е) шеміршек тінінде;
11. Элерс – Данло синдромы кезіндегі остеопатия патогенезінде коллаген геніні мутациясы:
А) I типті;
В) I I типті;
С) I I I типті;
Д) I V типті;
E) V типті;
12. Коллагенні 3 трі бар:
А) тері, аорта, ішекте;
В) сйек тінінде;
С) эндотелий астындаы базальді мембранада;
Д) эпидермисте;
Е) шеміршек тінінде;
13. Элерс – Данло синдромыны крінісі:
А) рсаішілік сынытар;
В) кгілдір а абы ( склера);
С) янтар трізді тістер;
Д) буындарды жоары озалыштыы жне алыптан тыс созылан тері;
Е) аыл – ой кемістігі;
14. Морфан синдромыны типтік крінісі:
А) буындарды гипермобильдігі жне арахнодактилия;
В) рсаішілік сынытар;
С) ревматоидты артрит;
Д) янтар трізді тістер;
Е) теріні алыптан тыс созылыштыы;
15. Морфан синдромыны патогенезінде:
А) остеобластарды белсендірілуі;
В) остеоциттерді кбеюі;
С) коллагенні бзылуы;
Д) сйек тініні минералды тыыздыыны жоарылауы;
Е) екіншілікті гиперпаратиреоз;
16. Остеопороз– бл :
А) шеміршек тініні деформациялануы;
В) сйек тініні жмсаруы;
С) сйек тініні минералды тыыздыыны тмендеуі;
Д) остеомаляцины синонимі;
Е) остеоид тзілуіні бзылуы;
17. Остеопорозды ауіп –атер факторы:
1. 65 жастан жоары ;
2. ер жынысты;
3. йел жынысты;
4. жас балаларда;
5. дене салмаыны аз болуы ;
А. 1, 3, 5
В. 1,4,5
С. 2, 3,4
Д. 3, 4, 5
Е. 4,5
18. Остеопорозды ауіп– атер факторы:
А) аталы без ызметіні тмендеуі;
В) рамында кальциі бар заттарды кп олдану;
С) тестостеронны гиперсекрециясы;
Д) жоары пиктік сйек салмаы;
Е) бйрексті безі ызметіні тмендуі;
19. Біріншілікті генерализденген остеопороз:
А) крі жаста, кбірек йелдерде;
В) 3 айдай глюкокортикоидтармен емдегенде;
С) барбитураттармен емдегенде;
Д) гипогонадизмде;
Е) ішек резекциясынан кейін;
20. Екіншілікті генерализденген остеопороз:
А) аталык безді алып тасатааннан кейін;
В) т тас ауруында;
С) гипопаратиреозда;
Д ) шеткері ан тамырларды ауруында;
Е) тері ауруында;
21. Екіншілікті генерализденген остеопороз:
А) сыныты гипсті байламмен емедегенде;
В) ааа метастаз;
С) за тсектік тартып жатанда;
Д) сйек тініні жергілікті сулеленуі;
Е) остеомиелитте;
22. Ятрогенді остеопороз туындайды:
А) ісік;
В) глюкокортикоидтармен за емделгенде;
С) стероидты емес абынуа арсы дрілік заттармен за емдегенде ;
Д) Иценко – Кушинг ауруы;
Е) гипертиреозда;
23. Екіншілікті жергілікті остеопороз:
А) гастрэктомия;
В) бйрек жеткіліксіздігі;
С) гипогонадизм;
Д) ревмтоидты артрит;
Е) космоста за боланда кезде;
24. Остеопороз кезіндегі патогенез:
А) остеобласт ызметіні жоарылауы;
В) сйекте кальций мен фосфатты кп болуы;
С) сйек тініні ремолденуіні жоарлауы;
Д) остеоид тзілуі мен оны минералдануыны бзылуы;
Е) сйекті суіндегі салмаыны жоарылауы;
25. Остеопороз патогенезінде німні жоарылауы:
А) интерлейкин -1;
В) простагландиндердерді;
С) тромбоцитарлы су факторы;
Д) инсулин трізді су факторы;
Е) кейлондар;
26. Остеопороз:
А) остеобласт белсендірілуіні жоарылауы;
В) остеокласт белсендірілуіні тмендуі;
С) су фактор німіні тмендеуі;
Д) сйек тініні ремолденуіні жоарылауы;
Е) остеоцит саныны жоарылауы;
27. ант диабетіні 1 трі кезінде остеопороз патогенезінде:
А) кальций реабсорбциясыны жоарылауы;
В) остеобласттарды ынталануы;
С) су факторыны кп болуы ;
Д) коллаген жне ауыз тзілуіні тмендеуі;
Е) остеокласт белсендірілуіні нтижесінде сйек тініні резорбциялануыны жоарылауы;
28. Остеопороз салдары:
А) сйек сынуы;
В) инсульт;
С) ант диабеті;
Д) артериальді гипертензия;
Е) аятарды исаюы;
29. Остеомаляция кезінде:
А) сйек тініні остеоиді тзілмейді;
В) остеоид тзіледі, біра минералдабайды;
С) остеоид тзіледі жне минералданады;
Д) сйекте кальций мен фосфор кп болады;
Е) сйек тініні минералдану рдісі жоарлайды;
30. Остеоид рамы:
А) гидроксиапатит, остеоциттер;
В) гидроксиапатит, остеобластар;
С) коллаген, глюкозаминогликандар, остеобласттар;
Д) кристалды гидроксиапатита;
Е) коллаген, глюкозамингликандар;
31. Буын синдромы кезіндегі ауру патогенезі :
А) буын уысында экссудатты жиналуы;
В) брадикинин ндіруді тмендеуі;
С) гистамин ндіруді тмендеуі;
Д) антиноцептивті жйені белсенуі;
Е) эндорфинні кптеп тзілуі;
32. Буын синдромы кезіндегі ауру патогенезі:
А) сйек диафизіні заымдалуы;
В) синовиациттерді брадикининді кптеп ндіруі;
С) лизосомальді ферменттерді ндірілуіні тмендеуі;
Д) буын шеміршегіні деструкциясы;
Е) глюкокортикоидты кп болуы;
33. Буынішілік ауру сезіміні даму механизмі:
А) субхондральді сйекте сйекішілік ысымны жоарылауы;
В) сйек трабекулалардаы микросынытар;
С) буын уысындаы ысымны жоарылауы;
Д) буын уысында хондро – жне остеофиттерді тзілуі жне буын блшыетіні ысылуы;
А. 1,3
В. 1,4
С. 2,3
Д 3,4
Е 1,2,3,4
34. Буындаы зіліссіз тнгі ауру сезімі байланысты:
А) венозды стаз жне сйекішілік ысымны жоарылауы;
В) шеміршек беткейіні йкелуі мен онда шеміршек детриттерді жиналуы;
С) буын блшыетімен буынны тежелуі;
Д) ГАМК – ергиялы рецепторды озуы;
Е) антиноцицептивті жйені белсенуі;
35. Остеоартроз – бл:
А) буынны абынуы;
В) буын шеміршегіні дегенеративті –дистрофиялы заымдалуы;
С) сйекті минералды тыыздыыны тмендеуі;
Д) сйек жмсаруы;
Е) омыртааралы дискілерді дистрофиялы згеруі;
36. Остеоартрозды ауіп –атер факторы:
1. дене салмаыны кптігі;
2. крі жас;
3. дене салмаыны аздыы;
4. ауыр физикалы жмыс;
5. буынны за микрожарааттануы;
А. 1, 3, 5
В. 1, 5
С. 1, 2 , 4, 5
Д. 2, 4
Е. 3 , 4 ,5
37. Остеоартроз патогенезінде:
1) синовитті біріншілікті дамуы;
2) хондроциттермен шеміршек матриксіні жетілмеген ауызыны синтезделуі;
3) шеміршекте катаболикалы рдістерді кшеюі;
4) буын шеміршегіне жктілік пен оны репарациясыны скессіздігі;
5) сииновитті екіншілік дамуы;
А. 1,2, 5,
В. 2,3, 4,5
С. 2, 4
Д. 3, 4, 5
Е. 4, 5
38. Буын шеміршегіні резистенттілігіні тмендеуі тудырады:
1) ісікті некроздаушы факторды тзілуіні азаюы;
2) интерлейкин –1;
3) коллагеназаны жеткіліксіздігі;
4) буынны синовиальді абышасыны деструкциясы;
5) эстроген артышылыы;
39. Буын шеміршегіні резистенттілігіні тмендеуі тудырады:
1) шеміршек тінінде катаболизм мен анаболизм рдістеріні тепе –тедігі;
2) интерлейкин –1 синтезіні жоарылауы;
3) коллагеназаны артыымен жиналуы;
4) хондроциттермен жетілмеген ауызды тзілуі;
5) инсулин трізді су факторды жеткіліксіздігі;
А. 1, 3, 4
В. 1,4,5
С. 2,4
Д. 2,3, 4 ,5
Е. 3,5
40.Ревматоидты артрит этиологиясында:
А) Эпштейн–Барр вирустары;
В) – гемолитикалы стрептококктар;
С) спирохетаны боррелий трі;
D) стафилококктар;
E) гонококктар;
41. Ревматоидты артритті ауіп–атер факторы:
1) йел жынысты;
2) 45 жас немесе одан жоары;
3) тым уалаушылы;
4) дене салмаыны жеткіліксіздігі;
5) ер жынысты;
А. 1,2 ,5
В. 1,2 ,3
С. 2,4,5
Д. 2,5
Е. 3,4,5
42. Ревматоидты артрит патогенезінде:
1) Т – супрессор белсенділігіні тмендеуі;
2) згерген IgG арсы антидене;
3) аутоимунды абыну;
4) аллергиялы рекцияны иммунокомплексті трі;
5) аллергиялы реакцияны реагинді трі;
А. 1, 3, 5
В. 1,2 ,3, 4
С. 2,4, 5
Д. 2, 4, 5
Е. 3, 4 ,5
43. Ревматоидты артритті созылмалы аымыны патогенезінде:
1) кортизол тзілуіні бзылуы;
2) синовиоцит апоптозыны аауы;
3) патологиялы ангиогенез;
4) буынны синовиальді абышасындаы макрофагтарды белсендірілуі;
5) буынны синовиальді абышасындаы нейтрофильдерді белсендірілуі;
А. 1,2,5
В. 1,4,5
С. 1,2,4
Д. 1,3,5
Е. 1,2,3,4
44. Ревматоидты артрит кезіндегі алыптан тыс ангиогенезді патогенезінде:
1) гипоксия;
2) синовиальді абышаны перфузиясыны тмендеуі
3) тромбоцитарлы су факторыны алыптан тыс ндірілуі;
4) эндотелий су факторы ндірілуіні жоарылауы;
5) интерлейкин – 12 ндірілуіні жоарылауы;
А. 1,2,5
В. 1,2, 3 ,4
С. 2,4,5
Д. 2,5
Е. 3,4,5
45. Ревматоидты атрит кезіндегі буын синдромыны тзілуі:
1) буын уысында грануляциялы тінні тзілуі;
2) синовиальді абышаны абынуы;
3) буын тінінде цитокиндерді артышылыы;
4) остеоидті жеткіліксіз минералдануы;
5) шеміршек жне сйек тінін бзатын ферменттерді индукциясы;
А. 1,3,4
В. 1,3,5
С. 1,4,5
Д. 1,2,3,5
Е. 1,2,4,5
46. Ревматоидты артрит кезіндегі буын шеміршегіні бзылуын тудырады:
1) остебласттарды белсендрілуі;
2) паннус коллагеназасы;
3) остеокласттарды белсендірілуі;
4) остеоидті минералдануыны бзылуы;
5) шеміршекке жктеме мен оны репарацияа шырауыны арасындаы сйкессіздік.
А. 1,2,4
В. 3,5
С. 2,4,5
Д. 4
Е. 5