Вплив НЧС на організм людини

Вплив наносрібла на організм людини. У статті [23] звертається увага на токсичний вплив нанорозмірно го срібла на організм людини. Вказані основні шляхи потрапляння срібла до організму людини, зокрема:

· інгаляційний,

· оральний,

· при контакті зі шкірою

· нанесення кремів зі сріблом.

Особливий інте рес становлять дані щодо прийому внутрішньо препаратів срібла. Авто ри вказують, що при потраплянні до шлунковокишкового тракту, близь ко 10 — 20% срібла всмоктується пе реважно дванадцятипалою та тонкою кишками. При нашкірному нанесенні обсяг абсорбованого срібла залежить від наявності на поверхні шкіри уражень. У організмі людини, за даними дослідників, срібло розподіляється нерівномірно, накопи чуючись переважно у печінці, де срібло зв'язується з тіоловими групами біомолоекул, а також нирках та легенях. Хронічна дія срібла на організм призводить до відкладання його у шкірі та слизових оболонках, що супроводжується посиленим синтезом меланіну та появою харак терного забарвлення покривів, так званої аргірії. Автори роблять при пущення, що аргірія може бути за хисним механізмом, спрямованим на уникнення накопичення небез печних комплексів сріблопротеїн, чи сульфідів у тканинах. Встановле но, що срібло здатне зменшувати проникність клітин по відношенню спочатку до іонів K+, а потім й Na⁺. Відзначають негативний вплив на ночастинок на чоловічу репродук тивну систему: вони здатні прони кати через гематотестикулярний бар'єр, накопичуватись там та спри чиняти негативні ефекти на сперматозоїди. Срібло може також накопичуватись у нервовій тканині ЦНС,викликаючи тяжкі нервові розлади.

Виводиться срібло переважно з калом, для мишей та щурів цей показник становить 98 - 99%, для мавп - 94%, собак - 90%. З вищезазначеного можна зробити висновок, що токсична дія наносрібла in vitro та in vivo має певні відмінності, перш за все слід відзна чити те, що у дослідах in vitro токсичний ефект проявляється при помітно менших дозах НЧС. Також слід зауважити, що токсичність НЧС не може бути спричинена лише їх іонізацією з утворенням іонів Ag⁺.

Таким чином, токсикологічний аспект медичного застосування срібла є недостатньо вивченим, залишаючи досліднику більше питань, ніж відповідей. Суперечливою та маловивченою є проблема залежності токсичності від форми та розмірів наночастинок, бракує досліджень із впливу наночастинок на організм людини та тварин. Саме тому дані питання є ключовими у контексті безпечності новостворених препаратів наносрібла.

Згідно з даними літератури, наночастинки, завдяки своїм малим розмірам, легко проникають в організм людини і тварин через захисні бар'єри (епітелій, слизисту та ін.), респіраторну систему, шлунково-кишковий тракт. Можливі біологічні ефекти надходження наноматеріалів в організм через шлунково-кишковий тракт вивчені поки недостатньо. Є дані, що свідчать про те, що різні речовини і матеріали при переводі їх у формі наночастинок значно змінюють свої фізико-хімічні властивості, що може відобразитись на їх фізіологічних ефектах в процесі всмоктування.

На основі колоїдного срібла випускаються різні препарати:

· Повиаргола,

· Аргов

· Аргогель,

· Аргоніка

· Сиал-С

· Протаргол

Ці препарати володіють антибактеріальною, противірусною і протигрибковою дією.

Вони застосовуються в медицині як антисептичні засоби при лікуванні гнійно-запальних і других захворювань. В даний час наночастинки серебра знайшли широке застосування в косметичній та харчовій промисловості, в різних фільтрах для очищення води.

У порівнянні з макророзмірним сріблом його наночастинки можуть потенційно проявляти набагато більшую токсичність. Механізм її розвитку може бути пов'язаний з окислювальним стресом, порушенням функцій мітохондрій і збільшенням проникності мембрани.