Для домашньої роботи використати наступний методичний матеріал.

Классифікація інновацій

ЛЕКЦІЯ № 2

Декілька нагадуваньз попередньої лекції.

В буквальному перекладі з латини інновація означає введення (впровадження) новацій (нововведення). Під новацією розуміють новий порядок, новий звичай, новий метод, нове явище. Нововведення — це впровадження нових ідей, продуктів, послуг і виробничих процесів.

Інноваційна діяльність пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг.

Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комер-ційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку.

Інноваційний процес — це складний і взаємопо-в'язаний процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою. Це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем.

Новаціянабуває іншої якості — стає нововведенням або інновацією — з моменту прийняття до поширення.

Інновація — новий підхід до конструювання, виробництва, збуту товарів, завдяки якому інноватор (автор інновації) та його компанія здобувають переваги над конкурентами.

І. Шумпетер тлумачить інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, мотивовану підприємницьким духом. Він вирізняє п'ять типів інновацій:

• виготовлення нового, невідомого споживачам блага чи створення нової якості того або іншого блага;

• впровадження нового для даної галузі промисловості методу виробництва, який не обов'язково базується на новому науковому відкритті, а може полягати в новому способі комерційного використання відповідного товару;

• освоєння нового ринку збуту, на якому до цих пір дана галузь промисловості цієї країни ще не була представлена, незалежно від того, існував цей ринок раніше чи ні;

• залучення нового джерела сировини або напівфабрикатів, незалежно від того, існувало це джерело раніше чи просто не бралося до уваги, вважалося недоступним, чи ще тільки передбачалось його створення;

• введення нових організаційних та інституційних форм.

Виходячи з викладеного вище, розглянемо класифікації інновацій, що зараз присутні в науковій і навчальній літературі.

Класифікація інновацій означає розподіл інновацій на конкретні групи по визначених класифікаційних ознаках.

Для визначення перспективних нововведень, реалізація яких має сприяти подальшому розвитку організації, їх класифікація за низкою основоположних ознак є корисною.

Це дає змогу впорядкувати процес пошуку й залучення нововведень, зробити його цілеспрямованішим.

Іншими словами, класифікація нововведень допомагає керівництву фірми здійснювати цілеспрямоване управління інноваційними процесами, концентрувати зусилля на тих напрямах інноваційної діяльності, які є оптимальними для її ресурсних можливостей, сфери діяльності й можуть принести фірмі найбільшу вигоду. При цьому зауважимо, що наведена класифікація передбачає чотири основних види інновацій на підприємствах:

• інновації продукції;

• інновації процесів (технологічних);

• інновації робочої сили;

• інновації управлінської діяльності.

Результативність способів і засобів керуючого впливу визначається класифікацією інновацій, її науковою обґрунтованістю.

На жаль, всі наявні на сьогодні класифікації ще дуже суперечливі і не цілком обґрунтовані.

Для прикладу розглянемо підходи до класифіукації інновацій, деяких авторів [1, 2, 3, 4].

Класифікація Л. Водачек, О.Водачковою[1] припускає чотири основних види інновацій на підприємстві: інновації продукції; інновації процесів (технологічних); інновації робочої сили (людського фактора); інновації управлінської діяльності.

У класифікації, розробленій П. Н. Завліним, А. К. Казанцевим і Л. З. Міндели [2] із причин виникнення інновації підрозділяються на реактивні і стратегічні. По типу нововведення й області застосування інновації підрозділяються на управлінські, організаційні, організаційно-управлінські, економічні, соціальні, торгові, промислові, виробничі, технологічні, технічні, матеріально-технічні, правові, педагогічні, соціальні та інші інновації. За ступенем новизни розрізнюють новизну у світовому масштабі, у країні чи галузі, на підприємстві.

А. Пригожин [3] усі інновації підрозділяє на такі:

за розповсюдженням - одиничні та дифузні;

за місцем у виробничому процесі - сировинні, забезпечуючі та
продуктові;

за спадкоємністю - заміщуючі, скасовуючі, новітні, відкриваючі та ретровведення;

за охопленням очікуваної частки ринку - локальні, системні,
стратегічні;

за інноваційним потенціалом та ступенем новизни - радикальні, комбінаторні та вдосконалюючі.

Р.А. Фатхутдінов[4] підрозділяє інновації: нові у світовому масштабі (відкриття, винаходи, патенти), нові в країні, галузі, для фірми; а по частоті застосування виділяє інновації разові і повторювані (дифузія). У залежності від галузі впровадження інновації в народне господарство Р.А. Фатхутдінов розрізняє нововведення й інновації, створені у сфері науки, соціальній сфері і матеріальному виробництві; а по сфері застосування інновації, на його думку, підрозділяються на інновації для внутрішнього застосування, а також нововведення для накопичення на фірмі й в основному для продажу.

Тому, для ефективного керування менеджером інноваційною діяльністю підприємства необхідне ретельне і детальне вивчення класів можливих інновацій.

Залежно від критерію, який використовується для класифікації, одні й ті ж нововведення можуть належати до кількох типів.

Беручи до уваги велику кількість класифікаційних ознак, яка використовувалася різними авторами для систематизації нововведень відповідно до об'єкта й завдань досліджень, зупинимося лише на деяких з них (табл. 1).

Класифікація інновацій

Таблиця 1

Нововведення та їх класифікація

№ пор.	Класифікаційна ознака	Вид інновації
1.	За сферою діяльності підприємства	1.1.інновації є на вході в підприємство, як систему — цільові, якісні або кількісні зміни у виборі чи використанні матеріалів, сировини, обладнання, інформації, працівників чи інших видів ресурсів; 1.2.інновації є на виході з підприємства" — зміни в результатах виробничої діяльності, якими можуть бути вироби, послуги, технології; 1.3. інновації структури підприємство — цільові зміни у виробничих, обслуговуючих і допоміжних процесах
	За змістом діяльності	2.4. технологічні інновації — спрямовані на створення і освоєння виробництва нової продукції, технологій і матеріалів, модернізацію обладнання, реконструкцію споруд, реалізацію заходів з охорони навколишнього середовища 2.5. виробничі інновації — орієнтовані на розширення виробничих потужностей, диверсифікацію виробничої діяльності, зміну структури виробництва тощо; 2.6. економічні інновації — спрямовані на зміну методів і способів планування всіх видів виробничо-господарської діяльності, зниження виробничих витрат, зростання матеріального стимулювання, посилення заінтересованості працівників, раціоналізацію системи обліку; 2.7.торговельні — використання нових методів цінової політики, нових форм взаємовідносин з постачальниками й замовниками; надання чи отримання фінансових ресурсів у формі кредитів, Інтернет-магазини тощо; 2. 8. соціальні — пов'язані з поліпшенням умов і характеру праці, соціального забезпечення, психологічного клімату в колективі і т. п.; 2.9. управлінські— спрямовані на вдосконалення організаційної структури, стилю й методів прийняття рішень, використання нових засобів обробки інформації й документації, раціоналізацію канцелярських робіт
	За інтенсивністю інноваційних змін	3.10. інновації нульового порядку (регенеруваннявихідних властивостей) — цільова зміна, що зберігає і оновлює наявні функції виробничої системи чи її частини (нова фарба для автомобіля); 3.11. інновації першого порядку (зміна кількості) — просте цільове пристосування до кількісних вимог зі збереженням функцій виробничої системи чи її частини (розміри ринків збуту); 3.12. інновації другого порядку (перегрупуваннячи організаційні зміни) — прості організаційні зміни; 3.13. інновації третього порядку (адаптаційнізміни) — зміни, викликані взаємним пристосуванням елементів виробничої системи (адаптація допоміжних процесів у зв'язку з удосконаленням випуску продукції); 3.14. інновації четвертого порядку (новий варіант) — найпростіша якісна зміна, що перевищує межі простих адаптивних змін (оснащення певної моделі автомобіля потужнішим двигуном); 3.15. інновації п'ятого порядку ("нове покоління") — змінюються всі або більшість функціональних властивостей виробничої системи, але базова структурна концепція зберігається (впровадження програмного управління верстатом); 3.16.інновації шостого порядку (новий "вид") — якісна зміна функціональних властивостей виробничої системи чи її частини, змінюється вихідна концепція, але функціональний принцип залишається (стільниковий зв'язок); 3.17. інновації сьомого порядку (новий "рід") — докорінна зміна функціональних властивостей виробничої системи або її частини, що змінює її основний функціональний принцип (поява транзисторів, інтегральних схем, впровадження гнучких виробничих ліній тощо) 3.18.інновації восьмого порядку (революційний крок) - революціна зміна функціональних властивостей виробничої системи або її частини, що змінює її основний функціональний принцип (поява та залучення у виробничі системи інформаційних мереж, Інтернет, Грід-технологій)

Наведена класифікація дає змогу:

- пов'язати з певним типом інновацій відповідну стратегію фірми;

- вибрати спосіб залучення нововведення в організацію;

- вибрати способи співпраці з іншими організаціями чи науково-дослідними установами;

- сконструювати економічні механізми та організаційні форми управління інновацією в процесі її впровадження;

розробити в організації систему стимулювання інноваційної діяльності тощо. На жаль, більшість із вітчизняних фірм, оцінюючи перспективні напрями своєї діяльності, надають перевагу репродуктивному підходові, коли дублюється й поширюється вид діяльності, який себе вже зарекомендував як економічно вигідний.

При цьому впроваджуються, як правило, інновації першого-четвертого порядку, характерною особливістю яких за сучасних умов є короткий життєвий цикл, оскільки ринок швидко насичується однотипними товарами чи послугами, на ньому посилюється конкурентна боротьба й даний вид діяльності стає малоприбутковим унаслідок прагнення кожного із суб'єктів, які працюють на відповідному сегменті ринку, втримати свою частку, що можливо в основному за умови зниження ціни.

Отже, така інноваційна діяльність поліпшує позиції фірми лише на короткий час і наступним кроком підприємця є пошук нового виду діяльності, який би забезпечував більшу вигідність.

Якщо й цей крок здійснюватиметься за інкременталістською схемою (інновації навздогін, вслід за "піонерами"), то це знекровлюватиме фірму та консервуватиме її відсталість.

Тому управління інноваційними процесами насамперед передбачає вибір певної інноваційної стратегії, яка за чинних умов господарювання може принести найбільшу вигоду. Розглянемо, які інноваційні стратегії можуть використовувати підприємства України.

Управління інноваційною діяльністю сьогодні набуває особливу актуальність і значення на мікро-, мезо- та макрорівнях.

Комплексний характер, різноманіття точок зору, широта і масштабність інновацій, дублювання і віднесення однієї і тієї ж інновації до декількох видів вимагає розробки узагальнюючої комплексної класифікації інновацій. На основі вивчення й узагальнення теорії, методології і систематизації інновацій узагальнену класифікацію інновацій по різних класифікаційних ознаках .

Домашне завдання №1.

Розробити і запропонувати власну классифікацію інновацій, до якої включити наступні інновації:

Локальні, регіональні, державні, міжнародні, продуктові технологічні технічні, промислові, виробничі, організаційно-управлінські, торгові, економічні, інфраструктурні, соціальні, екологічні, одиничні, дифузні, сировинні, забезпечуючі, матеріалізовані, відкриваючі, скасовуючі заміщуючі, ретровведення, системн, стратегічні, комбінаторні, базові, новітні, радикальні, вдосконалюючі, оригінальні, імітуючі, псевдо інновації.

Даний перелік охоплює широкий спектр різноманітних інновацій, характеризує їх у більш повному обсязі і різноманітності, і не виключає дублювання класифікаційних ознак при систематизації і класифікації інновацій.

Література для домашнього завдання:

1. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии: Сокр. пер. со слов./ Авт. предисл. В.С. Рапопорт.. М.: Экономика, 1989.

2. Завлин П.Н., Васильєв А.В. Оценка эффективности инноваций. СПб.: Изд.дом «Бизнес-пресса», 1998.

3. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия: (социальные проблемы инноватики). М.: Политиздат, 1989.

4. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учеб. для вузов. М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-синтез»,1998.; 5. Хучек М. Инновация на предприятии и их внедрение. М.: Луч, 1992.

Кількість залікових балів – 10 балів (класифікація може бути прийнята викладачем практичних занять).

Контроль виконання завдання та залік балів остаточно затверджує проф.Морозов О.Ф.

Для домашньої роботи використати наступний методичний матеріал.

1. Слід врахувати, що під інноваційною діяльністю розуміється діяльність колективу, що спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

2. Для успішного керування інноваційною діяльністю необхідне ретельне вивчення інновацій Насамперед необхідно уміти відрізняти інновації від несуттєвих видозмін у продуктах і технологічних процесах (наприклад, естетичні зміни - кольори, форми і т.п.); незначних технічних або зовнішніх змін у продуктах, що залишають незмінними конструктивне виконання й здійснюючих не достатньо помітний вплив на параметри, властивості, вартість виробу, а також вхідних у нього матеріали і компонентів; від розширення номенклатури продукції за рахунок освоєння виробництва випускавшихся не колись на даному підприємстві але уже відомих на ринку продуктів, із метою задоволення поточного попиту і збільшення прибутків підприємства. Новизна інновацій оцінюється по технологічних параметрах, а також із ринкових позицій. З урахуванням цього будується класифікація інновацій.