Б) як наслідок, суб'єкт господарювання створив обґрунтоване очікування у інших сторін, що він виконає ці зобов'язання.
Кердань Вікторія
Шевченко Дарина
Завдання 1.Тема: «Облік доходів»
Методичні рекомендації до практичного заняття
Вивчення матеріалу рекомендовано здійснювати у такому порядку:
1. Проаналізувати склад та зміст рекомендованої літератури для більш глибокого розкриття окремих питань.
2. Уважно переглянути зміст та виділити потрібну інформацію.
3. Виконати ситуаційне завдання, дати відповіді на тести та відповісти на контрольні питання.
Згідно з IAS 18, дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Питанням номер один в обліку доходу є визначення того, коли має визнаватися дохід. Дохід визнається, коли існує надходження до суб’єкта господарювання економічних вигід і ці вигоди можна достовірно оцінити.
Дохід включає тільки валові надходження економічних вигід, які отримані чи підлягають отриманню суб’єктом господарювання на його власний рахунок. Суми, отримані від імені третіх сторін (такі, як податок з продажу, податки на товари та послуги і податок на додану вартість), не є економічними вигодами, що надходять до суб’єкта господарювання, і не ведуть до збільшення власного капіталу. Отже, вони виключаються з доходу. Подібним чином у будь-яких агентських відносинах валове надходження економічних вигід включає суми, які отримані від імені принципала, але не спричиняють збільшення власного капіталу підприємства.
Тести
1. Сума доходів оцінюється:
а) за справедливою вартістю отриманої компенсації;
б) за справедливою вартістю компенсації, яка має бути отримана з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу, що надаються суб’єктом господарювання;
в) немає правильної відповіді.
2. Визнання доходу від продажу товарів відбувається в разі задоволення таких умов:
а) суб’єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов’язані з власністю на товар;
б) за суб’єктом господарювання не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами;
в) суму доходу можна достовірно оцінити;
г) всі відповіді вірні.
3. У випадку неможливості достовірного оцінювання справедливої вартості отриманих товарів або послуг, дохід оцінюється:
а) за справедливою вартістю переданих товарів або послуг, скоригованою на суму будь-яких переданих грошових коштів або їх еквівалентів;
б) за первісною вартістю переданих товарів або послуг, скоригованою на суму будь-яких переданих грошових коштів або їх еквівалентів;
в) власний варіант відповіді.
4. Економічні вигоди можуть бути отримані:
а) при використанні ресурсу окремо або у поєднанні з іншими активами у виробництві товарів і послуг, що продаються компанією;
б) при обміні на інші об’єкти активу;
в) при використанні як засіб погашення зобов’язання;
г) при розподілі серед власників компанії;
д) всі відповіді вірні.
5. . Дохід – це:
а) валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу;
б) прибуток до оподаткування;
в) прибуток після оподаткування.
Завдання 2. Тема: » Облік зобовязань»
Ситуаційне завдання
Необхідно визначити статті поточних та не поточних зобов’язань у наведеному прикладі звіту про фінансовий стан з наданими коментарями.
Таблиця 3.4
| № з/п | Коментарі | Стаття звіту |
| Наводиться сума банківських кредитів, векселів та інших позик, оцінених за амортизованою собівартістю, згідно з МСФЗ 39, та класифікованих як не поточні зобов’язання, згідно з МСБО 1 | Фінансові зобов’язання | |
| Наводиться сума, визнана як зобов’язання за програмами з визначеною виплатою, згідно з МСБО 19 «Виплати працівникам». | Витрати на виплати працівникам | |
| Наводиться балансова вартість забезпечень, визнаних згідно з МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи», та класифікованих як не поточні зобов’язання, згідно з МСБО 1. | Забезпечення | |
| Наводиться сума банківських кредитів, векселів та інших позик, оцінених за амортизованою собівартістю, згідно з МСФЗ 39, та класифікованих як поточні зобов’язання, згідно з МСБО 1. | ? | |
| Наводиться сума податків на прибуток, що підлягають сплаті щодо оподаткованого прибутку за період, згідно з МСБО 12 «Податки на прибуток» | зобов'язання та активи щодо поточного податку | |
| Наводяться зобов’язання ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу, згідно з МСФЗ 5. | загальна сума активів, класифікованих як утримувані для продажу, та активи, включені у ліквідаційні групи, класифіковані як утримувані для продажу | |
| Наводяться інші зобов’язання, що не знайшли відображення в інших статтях розділу «Поточні зобов’язання», та відповідають критеріям визначення зобов’язання. |
Питання для самоконтролю
- Що таке зобов’язання як економічна категорія?
Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов’язання – це обов’язок чи відповідальність діяти певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив.
Зобов’язання можуть бути монетарними і немонетарними. Монетарні зобов’язання відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам, а немонетарні – зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості.
Зобов'язання підприємства поділяються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов'язання.
Таблиця 1.Класифікацію зобов'язань за різними ознаками можна представити у наступній таблиці
| Класифікаційна ознака | Вид зобов'язань | Коротка характеристика |
| За складністю | Прості | Погашаються одним платежем |
| Складні | Включає первинне зобов'язання та набір вторинних зобов'язань | |
| За визначеністю у часі | Обмежені у часі | Строк виконання зобов'язання визначений у часі |
| Безстрокові | Строк виконання зобов'язання не визначений у часі | |
| За забезпеченістю виконання зобов’язань | Забезпечені | Виконання яких забезпечено заставою |
| Незабезпеченні | Виконання яких не забезпечено | |
| Залежно від підстави виникнення зобов'язань | Договірні | Постають з угоди, домовленості сторін |
| Позадоговірні | Виникають незалежно від волі учасників угоди | |
| За способом погашення | Монетарні | Відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам |
| Немонетарні | Зобов'язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості | |
| За часом виникнення | Теперішні | Виникають в результаті операцій та інших подій у минулому періоді |
| Майбутні | Визначаються рішенням керівництва придбати активи в майбутньому та не є причиною для утворення справжнього зобов'язання. Рішення про придбання активів у майбутньому не призводить до виникнення поточних зобов'язань, зони виникають лише тоді, коли актив доставлено або коли укладено договір, який не підлягає скасуванню, на його придбання. Однак, якщо зобов'язання базуються на щорічних закупках або носять постійний характер, підприємство може визнати в якості заборгованості майбутні виплати | |
| За терміном погашення | Довгострокові | Включають отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року |
| Короткостро- кові | Зобов'язання, що задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов'язань (заборгованість із розрахунків з бюджетом за податками та іншими платежами, кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за отримані від них товари, роботи, послуги; заборгованість з оплати праці; заборгованість зі страхування; авансові платежі замовників; короткострокові кредити банку; нараховані до сплати дивіденди, відсотки тощо) | |
| За можливістю оцінки | Фактичні | Виникають як наслідок договірних відносин або законодавчих актів, їх суму можна оцінити досить точно. Фактичні зобов'язання поділяються на два види: документальні та враховані. |
| Оціночні | Сума оціночних зобов'язань не може бути визначена до настання визначеної дати. До оціночних включаються зобов'язання перед бюджетом за податками | |
| Умовні (неіснуючі, потенційні) | Зобов'язання, спричинені умовними фактами господарського життя. Умовні зобов'язання не обліковуються в основній інформаційній сукупності та не відображаються у фінансових звітах, вони розкриваються у вигляді приміток. |
Погашення зобов'язання може відбутися: сплатою грошових коштів в готівковій або безготівковій формі; розрахунками в кредит; передачею інших активів; наданням послуг; заміною зобов'язання іншим; перетворенням зобов'язання на капітал; відмовою кредитора від своїх прав або позбавленням їх. Використання безготівкової, готівкової або кредитної форми порядку розрахунків між отримувачем коштів і платником визначається договором.
Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:
· оцінка їх може бути достовірно визначена;
· існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.
Після проведеного аналізу міжнародних стандартів було згруповано та визначено певний перелік термінів, що мають відношення до зобов'язань.
Визначення термінів, що стосуються зобов'язань узагальнено в табл. 9.1.
Таблиця 2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЛІКУ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
| № | Терміни | Визначення | |
| Фінансовий інструмент | Financial Instrument | Це будь-який контракт, який приводить до фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу іншого підприємства. | |
| Фінансове зобов'язання | Financial Liability | це будь-яке зобов'язання, що є: а) контрактним зобов'язанням: o надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству або o обмінюватися фінансовими інструментами або фінансовими зобов'язаннями з іншим підприємством за умов, які є потенційно несприятливими для підприємства, або б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу підприємства та який є: o непохідним інструментом, за яким підприємство зобов'язане або може бути зобов'язане надавати змінну кількість власних інструментів капіталу підприємства, або o похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуся або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу підприємства. 3 цією метою до інструментів власного капіталу підприємства не включають інструменти, які самі є контрактами на майбутнє отримання або надання інструментів власного капіталу підприємства. | |
| Похідний інструмент | Derivative | фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики: а) його вартість змінюється у відповідь на зміни встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструмента, товарної ціни, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності, або подібної змінної величини, за умови, що у випадку не фінансової змінної величини, ця | |
| змінна величина не є визначеною для сторони контракту (що його іноді називають базовим); б) який не вимагає початкових чистих інвестицій або початкових чистих інвестицій, менших ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які, за очікуванням, мають подібну реакцію на зміни ринкових факторів; в) який погашається на майбутню дату | |||
| Справедлива вартість | Fair Value | це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. |
Найважливішою ознакою при встановленні відмінності фінансового зобов'язання від інструмента власного капіталу є існування контрактного зобов'язання однієї сторони фінансового інструмента (емітента) надати грошові кошти чи інший фінансовий актив іншій стороні (утримувачеві) або обміняти фінансові активи чи фінансові зобов'язання з утримувачем за умов, які є потенційно несприятливими для емітента. Хоча утримувач інструмента власного капіталу може мати право отримувати пропорційну частку будь-яких дивідендів або інших виплат власного капіталу, емітент не має контрактного зобов'язання робити такі виплати, оскільки від нього не можна вимагати надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншій стороні.
Чому дорівнює первісна (історична) вартість об’єкту зобов’язання
Оцінка справедливої вартості передбачає, що фінансове або нефінансове зобов'язання або власний інструмент капіталу суб'єкта господарювання (наприклад, частки участі у власному капіталі, випущені як компенсація при об'єднанні бізнесу) передається учасникові ринку на дату оцінки. Передача зобов'язання або власного інструменту капіталу суб'єкта господарювання передбачає таке:
А) Зобов'язання лишатиметься непогашеним і сторона-учасник ринку, якій буде здійснено передачу, повинна буде виконати це зобов'язання. Зобов'язання не буде погашене з контрагентом або іншим чином на дату оцінки.
Б) Власний інструмент капіталу суб'єкта господарювання лишатиметься непогашеним, і сторона, якій він передається, - учасник ринку - перебере на себе права та обов'язки, пов'язані з інструментом. Інструмент не буде скасований або іншим чином погашений на дату оцінки. Подія, що обов'язує - подія, що створює юридичне чи конструктивне зобов'язання, яке призводить до того, що суб'єкт господарювання не має реальної альтернативи виконанню зобов'язання.
Юридичне зобов'язання - зобов'язання, яке виникає внаслідок:
а) контракту (внаслідок його явних чи неявних умов);
Б) законодавства, або
В) іншої дії закону.
Конструктивне зобов'язання - зобов'язання, яке є наслідком дій суб'єкта господарювання, коли:
а) суб'єкт господарювання вказав іншим сторонам, що він візьме на себе певну відповідальність згідно з порядком, установленим його минулою практикою, опублікованими політиками чи достатньо конкретною поточною заявою;
б) як наслідок, суб'єкт господарювання створив обґрунтоване очікування у інших сторін, що він виконає ці зобов'язання.
Умовне зобов'язання це:
А) можливе зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій і існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи кілька невизначених майбутніх подій, не повністю контрольованих суб'єктом господарювання, або
б) існуюче зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки: