ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Значну частину словникового складу сучасної української літературної мови становлять слова іншомовного походження. Пра1 вописні особливості їх визначаються орфографічними нормами української літературної мови.
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
| Букви и— і — ї, є —с | Подвоєні букви | Апостроф | М'який знак |
| директор, символ, тріумф, мозаїка, декан, феєрія | брутто, нетто, тонна, вілла | прем 'єра, кар 'єра, інтерв'ю | віньєтка, альбом, стиль |
ОРФОГРАМИ и — і — ї
| и |
| 1. У загальних назвах після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, рперед |
| буквами, що позначають приголосні звуки: диплом, стимул, |
| позиція, силует, цифра, режим, ширма, риф (правило дев'ятки). |
| 2. У власних назвах: |
| а) у географічних назвах з кінцевими -ида, -ика:Флорида, |
| Америка, Мексика; |
| б) у географічних назвах після букв, що позначають шиплячі, і |
| букви ц: Вашингтон, Алжир, Сан-Франциско, Лейпциг, Чикаго, |
| Чилі; |
| в) у географічних назвах із звукосполученням -ри-: Рим, Париж, |
| Крит, Рига; |
| г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Ватикан, |
| Бразилія, Сирія, Аргентина, Братислава. |
| 3. У деяких словах відповідно до вимови: лиман, спирт, химера, |
| кипарис, миля |
| і |
| 1. На початку слова у загальних і власних назвах: ідея, інститут, |
| Іспанія, Індія. |
| 2. Усередині слів, після букв, що позначають приголосні звуки, |
| перед буквами на позначення голосних та перед с, й: матеріал, |
| аудієнція, фіалка (але: диякон, християнство). |
| 3. У кінці невідмінюваних слів після приголосних: таксі, мерсі, |
| ПОНІ. 4. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед буквами |
| на позначення приголосних звуків: бізнес, академік, хімія, |
| література.______________________________________ |
| 5. У власних назвах після букв на позначення приголосних звуків перед наступними буквами на позначення приголосних і в кінці слова: Лісабон, Міссісіпі, Капрі, Поті | |
| ї | |
| Після букв, що позначають голосні звуки: | наївний, руїна, прозаїк |
ОРФОГРАМА є — є
| є | є |
| 1. Після букв, що позначають | 1. Після апострофа, м'якого |
| тверді приголосні: легенда, теле- | знака, букв є, і, й: п'єдестал. |
| фон, декан. | портьєра, феєрія, абітурієнт, |
| 2. На початку слова: етап, екза- | Фейєрбах (але: діез). |
| мен, енергія. | 2. На початку слова, коли ін- |
| 3. Після а, о, у всередині слів: си- | шомовне є вимовляється в |
| лует, проект, поет (але: траєк- | українській мові як звукоспо- |
| торія). | лучення й + є: Європа, єгер, |
| 4. У префіксах де-, ре-: реконст- | єнот, Євпаторія |
| рукція, денаціоналізація |
ОРФОГРАМА — АПОСТРОФ
| Пишеться |
| Перед я, ю, є, ї |
| 1. Після букв, що позначають губні приголосні звуки [б], [п], [в], |
| [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш], задньоязикові [г], [к], [х], та після |
| р: інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр. |
| 2. Після префікса, що закінчується буквою на позначення |
| приголосного звука: суб'єкт, ін'єкція, ад'ютант |
| Не пишеться |
| 1. Після букв б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, задньоязикових г, к, х |
| та після р, якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього |
| приголосного: бюро, бюджет, пюре, бязь. |
| 2, Перед йо: серйозний, курйоз |
ОРФОГРАМА — М'ЯКИЙ ЗНАК
| Пишеться |
| 1. Після букв, що позначають м'які приголосні звуки [д'], [т'], [з'], [с'], [л'], [н'] перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, ательє, більярд, досьє, мільярд, бульйон, Віньї. |
| 2. Після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): фільм, Нельсон, альбом. але: залп 3. У кінці слів після букви л (відповідно до м'якої вимови при голосного): магістраль, автомобіль, стиль але: метал, бал |
| Не пишеться |
| Перед я, ю, якщо вони пом'якшують попередній приголосний і позначають звуки [а], [у]: маляр, малярія, нюанс. |
ПОДВОЄННЯ БУКВ