ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ
Складні іменники пишуться разом або через дефіс.
Разом пишуться: | Через дефіс пишуться: |
1. Іменники, утворені з двох | а 1. Іменники, що означають про- |
основ із сполучним голосним о | тилежні (антонімічні) чи близькі |
(після твердих приголосних), є | за змістом поняття: купівля- |
(після м'яких приголосних), є | продаж, хліб-сіль, щастя-доля. |
(після основ на й або на подов- | 2. Іменники, що означають про- |
жений м'який приголосний), | фесію, спеціальність, учений |
якщо: | ступінь, державну посаду, вій- |
а) одна з основ прикметниково- | ськове звання: лікар-еколог, |
го чи дієслівного походження: | член-кореспондент, генерал- |
чистотіл, чорнозем, землероб, | полковник. |
дощомір; | 3. Іменники, в яких перше слово |
б) обидві основи іменникові: | підкреслює певну прикмету чи |
верболіз, носоріг. | особливість предмета, названо- |
2. Іменники, утворені з двох чи | го другим словом: козир-дівка, |
кількох основ без сполучних | блок-система. |
голосних, якщо: | 4. Іменники, що означають |
а) складаються з числівника у | складні одиниці виміру: люди- |
формі родового відмінка та | но-день, кіловат-година, тон- |
іменника: п'ятиденка, сімдеся- | но-кілометр. |
тиріччя; | 5. Складні прізвища та геогра- |
б) перша основа — дієслово у | фічні назви: Нечуй-Левицький, |
формі II особи однини наказо- | Івано-Франківськ. |
вого способу та іменник: Непий- | 6. Складні сполучення, що на- |
вода, перекотиполе, горицвіт; | зивають рослини: люби-мене, |
в) першою частиною виступа- | мати-й-мачуха, розрив-трава. |
ють пів-,напів-, полу-: півго- | 7. Іншомовні та українські назви |
дини, півночі, напівімла, полу- | проміжних сторін світу: норд- |
мисок. | ост, південно-східний. |
3. Усі складноскорочені слова: | 8. Іменники, першою частиною |
держбанк, колгосп; слова з пер- | яких є іншомовні компоненти: |
шими частинами авіа-, авто-, | віце-, екс-, обер-, унтер-, лейб-, |
агро-, біо-, гео-, гідро-та ін.: | штабе-: екс-чемпіон, обер-лей- |
автогурток, агрокомплекс, гід- | тенант. |
родинаміка | 9. Скорочені іменники, в яких |
наводиться початок і кінець сло- | |
ва: б-ка (бібліотека), т-во (то- | |
вариство) |
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ПРИКМЕТНИКАХ
Орфограми | Правила |
о, є, є в суфіксах | 1. Суфікс -ов- пишеться в прикметниках: |
прикметників -ов-, | а) якщо твірна основа їх закінчується на твер- |
-ЄВ-, -СВ- | дий приголосний: оксамитовий, ясеновий; |
б) якщо наголос падає на закінчення: кульо- | |
вий, бойовий, грошовий. | |
2. Суфікс -ев- пишеться в прикметниках, як- | |
що твірна їх. основа закінчується на м'який чи | |
шиплячий приголосний, а наголос падає на | |
основу: яблуневий, липневий, січневий, деше- | |
вий, овочевий, плюшевий. | |
3. Суфікс -єв- пишеться в прикметниках, як- | |
що твірна основа їх закінчується на й або | |
подовжений м'який приголосний, а наголос | |
падає на основу: алюмінієвий, життєвий, | |
взуттєвий | |
Не з прикметни- | Див. с. 419—420 |
ками | |
Н, нну прикмет- | 1. Нн пишеться у прикметниках: |
никах | а) якщо вони утворені за допомогою суфікса |
-н- і твірна основа закінчується на н(подво- | |
єння на межі кореня і суфікса): денний, | |
сонний; | |
б) з наголошеними суфіксами -анн-(-янн-), | |
-енн-,що вказують на збільшену ознаку або | |
на неможливість дії: височенний, нездоланний, | |
незрівнянний. | |
2. Н пишеться у прикметниках: | |
а) з ненаголошеними суфіксами -ан- (-ян-), | |
-єн-: незлічений, несказаний, глиняний, незрів- | |
няний; | |
б) при відсутності збігу н: чаїний, зміїний, | |
гречаний | |
М'який знак у при- | 1. М'який знак пишеться перед закінченнями |
кметниках м'якої | прикметників чоловічого і середнього роду, |
групи | що стоять у формі родового, давального та |
місцевого відмінків: могутнього, братнього, | |
могутньому, братньому. |