РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх смислової значущості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнювальні.
Загальними умовами відокремлення є:
1) видільна інтонація;
2) порядок слів;
3) ступінь поширення;
4) смислове навантаження;
5) характер означуваного слова.
1. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені означення.
| Відокремлюються |
| 1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим |
| зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки(Сос). Нероздільність дитини з |
| рідною мовою починається з першого маминого слова, промов- |
| леного до немовляти. |
| 2. Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо... (Рил.). |
| 3. Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до осо- |
| бового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов "ту |
| пісню за моїм вікном (Сос). Палкої, поетичної вдачі, вона не |
| могла вдовольнитися буденним життям (Коц.). |
| 4. Поширені й непоширені означення, що стоять перед означуваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні |
| сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи (Гонч.). |
| 5. Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків (Карп). |
| 6. Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсутнього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду, чу- |
| жий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос). |
| 7. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих від- |
| мінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід 'ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектами та бульварами(з газ.) |
| Не відокремлюються |
| 1. Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: |
| Я прийшов утомлений, розбитий, мовчазнийі ніби незкивийне |
| молить, не плакать, не просити, я сказавлиш тихо обігрій (Рил.). |
| 2. Означення, що стосуються означальних, вказівних, присвійних та неозначених займенників: Усі подаровані автором книги збе рігалися у бібліотеці. 3. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обста винного значення: / дощами вмиті журавлі в блакиті відліта ють у тривожний дальній шлях(Мал.) |
Примітка. Відокремлені означення, як правило, виділяються кома-ми. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомогою тире: 3 моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо(з газ.).
2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ
Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.
| Відокремлюються |
| 1. Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснюваного імен- |
| ника:Коли слова для тебе — грище, звукосполучення нове, — тебе |
| народ, суддя найвищий, марнописателем назве (Рил.). |
| 2. Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником |
| і має обставинне значення: Сип бідного сільського титаря, |
| Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тількизлидні, щоденні |
| важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту |
| красу української пісні (0. Дей). |
| 3. Поширена й непоширена прикладка, яка стосується особового |
| займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: |
| А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про |
| поєдинок у яру (В. Шевчук). Заслужений митець, він з радістю |
| передає свій багатий досвід молоді (з газ.). |
| 4. Поширена і непоширена прикладка, виражена загальним імен- |
| ником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим, |
| залізничник, теж: після війни живу Черкасах (з газ.). |
| 5. Прикладка, яка приєднується за допомогою слів родом, на ім'я, |
| на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім'я |
| Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.). |
| 6. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі (Дг Панч) |
| Не відокремлюються |
| 1. Прикладка, яка стоїть перед пояснюваним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (з газ.). 2. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає «в ролі кого або чого виступає предмет»: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер(Довж.) |
Примітка. Поширені прикладки, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари — духовного каліцтва (з журн.) Взимку сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражі — білі розложисті папороті, лілеї, химерне квіття тропіків (Гонч.).
3. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ
Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.
| Відокремлюються |
| 1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно |
| від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи |
| зір заспокійливим синім простором (Гонч.). Вітру в обличчя |
| жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну (Прип). |
| 2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо |
| означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть, |
| співаючи, з ланів (Укр.). |
| 3. Обставини допусту, виражені іменником з прийменником не- |
| зважаючи на:Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи |
| та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.). |
| 4. Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч, |
| наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв'язку |
| з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора): |
| Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла |
| зберігати таємниці (Гонч.). |
| 5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), вира- |
| жені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню |
| обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп |
| (Гонч.) |
| Не відокремлюються |
| 1. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не |
| покладаючи рук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг. |
| Сидіти склавши руки. |
| 2. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку |
| якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й |
| маючи результати досліджень. |
| 3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає |
| спосіб дії: Художник працював сидячи... (Гонч.). |
| 4. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона |
| поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною |
| неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли |
| струнко й не зводячи з командира очей. |
| 5. Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і спо- |
| лучним словом який, у складі підрядного речення: Українська |
| народна творчість — це світ, поринувши в який стаєш духовно |
| багатшим (з підруч.) |
4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ, ПІДМЕТИ, ПРИСУДКИ
| Відокремлюються | Приклади |
| 1. Додатки, якщо вони вжива- | Микола, замість панського |
| ються із словами крім, окрім, | лану, вийшов на поле (Н.-Лев.). |
| замість, включаючи, навіть, | Всі дерева парку, за винятком |
| особливо і мають значення | кількох старих дубів, уже вкри- |
| включення, виключення або | лися зеленим листом (Гонч.). |
| заміщення. | |
| 2. Додатки, коли вони виступа- | Я бажаю поетові дальшого |
| ють у ролі уточнювального | росту, тобто поширення і |
| члена речення, при них можуть | поглиблення тематики, нових |
| стояти слова тобто, цебто, а | досягнень у формі (Рил.). |
| саме. |
