РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ

Складним називається речення, що утворене з двох або кількох граматичних основ (простих речень), які становлять смислову, структурну та інтонаційну єдність.

Прості речення в складному поєднуються між собою сурядним та підрядним зв'язком. Засобами вираження синтаксичних відно­шень між простими реченнями в складному є сполучники, спо­лучні слова та інтонація або лише інтонація.

За наявністю сполучників і сполучних слів та синтаксичними відношеннями виділяються основні різновиди складних речень: складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові.

1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

Складносурядним називається таке складне речення, в якому дві і більше граматичні основи є рівноправними і поєднуються в


одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками: Над ставом місяць тихо став, І ліс задумався на чатах (Лев.-Хол.). То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Укр.).

 
Кома ставиться
Між частинами складносурядного речення, з'єднаними єдналь-
ними (і (й), та, теж, також), протиставними (а, але, проте, зате,
однак),розділовими (або,то, чи, хоч)сполучниками: На золоті
крил з-під тучі бджола поспішає у світ, і вишні хустини пахучі на
плечі розвішує цвіт (Стельм.). Все спить, однаквже я не сплю
(Рил.). Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Укр.)
Кома не ставиться
1. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають
спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєдну-
ються неповторюваними сполучниками і(й), та: Десь гори зелені
та море патлате (Осьм.). Мабуть, батько ще дужче посивів і
мати ще дужче зігнулася (Гол.).
2. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають
спільне підрядне речення: Коли він торкався смичком до струн,
все на світі зникало і залишалася тільки музика (Соб.).
3. Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні
(називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення):
Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.). Надіє! Надіє! 0
хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів?
(Олесь). Плекайте мову і бережіть культуру народу
Тире ставиться
Якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи
несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються: Де не
візьмись вітрець — і задзвеніли раптом, заграли очерета сопіл-
ками (В. Шевчук)
Крапка з комою ставиться
Якщо частини складносурядного речення дуже поширені або ма-
ють уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або
автор хоче підкреслити їхню самостійність: На широкому острові
між Старим і Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи
та верб, розкидані кущі верболозу; а між зелом блищать проти
сонця узенькі течії (Я.-Лев.)

2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

Складнопідрядними реченнями називаються такі сполучни­кові речення, синтаксично нерівноправні частини (головна і під­рядна) яких поєднуються за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Ти криниця туги, що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір (Леп.). Коли прийшла пора і ти дозрів У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з 'явиться тобі Твоє призначення і зміст (Ю. Липа).

 

Кома ставиться
1. На межі головної і підрядної частин:
а) підрядна частина відділяється від головної незалежно від її
позиції в реченні (на початку, всередині чи в кінці): Люблю я
власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію (Укр.).
Ой не ходи, багачику, горою за мною, Бо ти багач, а я бідна — не
пара з тобою (Нар. п.);
б) неповні підрядні порівняльні речення, що приєднуються до
головного сполучниками як, як і, мов, немов, ніби,відділяються
від нього: Жили ми з тобою, як голубів пара, Тепер розійшлися, як
чорная хмара (нар. п.).
2. Якщо підрядна частина поєднується з головною складеними
сполучниками тому що, через те що, завдяки тому що, в міру
того якта ін., то кома ставиться або перед усім сполучником, або
всередині його: Бузок розпустився, так що закрив вікно. Бузок
розпустився так, що закрив вікно.
3. Якщо в складнопідрядному реченні знаходяться поруч два під-
рядні сполучники або сполучник сурядності й підрядності, то
кома між ними ставиться тільки тоді, коли вони стосуються різних
підрядних частин речення: Яз друзями прийшов у ті місця, де ще
стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Мал.).
Кома не ставиться
1. У складнопідрядному реченні між однорідними підрядними
реченнями, якщо вони з'єднані неповторюваним сурядним спо-
лучником: Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха на-
бирався (Гл.).

 

2. Якщо підрядна частина речення виражена одним відносним словом або словосполученням, то вона від головної не відділя­ ється: Не можу знати хто. 3. Якщо після головної частини перед сполучним словом або сполучником є частка не чи повторюваний сполучник сурядності, тоді підрядна частина не відділяється комою від головної: Мене завжди цікавило не що він пише, а як він це робить
Тире ставиться
Між головною і підрядною частинами для інтонаційного та смис­лового виділення, протиставлення підрядної частини: Ато спить, хто не спить — покорись темній силі (Укр.)
Крапка з комою ставиться
Між поширеними підрядними реченнями, не з'єднаними між собою сурядними сполучниками: Я люблю їхати на поле тоді, як нивизеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха... (Н.-Лев.)

3. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОМУ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ РЕЧЕННІ

Безсполучникові складні речення — це такі речення, дві і більше частин яких поєднуються за змістом та інтонацією (без допомоги сполучників чи сполучних слів).

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між час­тинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

 

Кома ставиться
Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі. Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Прих.)