Зовнішні ефекти – додаткові вигоди або витрати від економічної діяльності (виробництва і споживання), які припадають на осіб, що безпосередньо не залучені до неї.

Неспроможність ринку.

Зовнішні ефекти і їх наслідки.

Інтерналізація зовнішніх ефектів.

Супільні блага.

Неспроможність ринку

Як ми уже знаємо, конкурентна економіка може досягнути стану, ефективного за Парето. Однак, існують причини, які стоять на заваді саморегулюючих ринків на шляху до межі виробничих можливостей. Такі причини зумовлюють неспроможність ринку досягнути ефективного стану.

Причини неспроможності ринку:

1) наявність ринкової влади в учасників реальних ринкових структур;

2) інформаційна асиметрія учасників ринку;

3) зовнішні ефекти від економічної діяльності;

4) наявність суспільних (громадських) благ.

На ринках монополії, олігополії та монополістичної конкуренції виробники мають можливість впливати на ринкову ціну, тобто володіють ринковою владою. На таких ринках не досягається ні виробнича, ні розподільча ефективність. Середня вартість одиниці продукції є більшою за мінімально можливу. Окрім того ціна встановлюється на рівні, вищому за граничні витрати. Ось чому на таких ринках ресурси розміщуються неефективно.

Асиметрична інформація на ринку означає, що деякі його учасники знають більше про товар на ринку, ніж їх контрагенти. Наприклад, виробники продукції знають більше про якість продукції, ніж споживачі. Працівники мають більшу інформацію про свої навички і вміння, ніж роботодавці. На страховому ринку покупці страхових полісів краще поінформовані від страхових агентств. На ринку кредитів позичальники краще знають про свою платоспроможність у порівнянні з кредитними інститутами. Існує ще багато прикладів ринків з асиметричною інформацією.

Класичною роботою аналізу ринку з асиметричною інформацією є стаття Джорджа Акерлофа «Ринок «халтури» (1970), яка стосується ринку вживаних автомобілів. Через асиметричність інформації низькоякісні вживані автомобілі витісняють з ринку високоякісні вживані автомобілі. В загальному випадку товари нижчої якості витісняють товари вищої якості і ринок не працюватиме.

Проблему асиметричної інформації можна усунути: втручанням держави в страховий ринок (обов’язкове державне медичне страхування); створенням бази даних кредитних історій позичальників; формуючи і дбаючи за репутацію фірми чи товару (ресторан); стандартизуючи свій товар («Макдональдс»); посилаючи своїм покупцям сигнали про якість своєї продукції (освіта на ринку праці, гарантійні талони на побутову техніку).

Детальніше про ринки з асиметричною інформацією див. Піндайк Р., Рубінфельд Д. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С.544-567.

Зовнішні ефекти і їх наслідки

Розглядаючи проблему встановлення на ринках благ і факторів виробництва рівноваги, ми до цього моменту вважали, що процеси виробництва і споживання впливають лише на учасників цих ринків. Однак, є дуже багато прикладів, коли наслідки від реалізації угоди на певному ринку стосуються третіх осіб, які не приймали участі в даній угоді. Такі побічні наслідки економічної діяльності отримали назву зовнішніх ефектів або екстерналій.

Зовнішні ефекти – додаткові вигоди або витрати від економічної діяльності (виробництва і споживання), які припадають на осіб, що безпосередньо не залучені до неї.

Концепція зовнішніх ефектів з’явилася в економічній теорії завдяки роботам англійського економіста Артура Піґу.

Наявність зовнішніх ефектів не дозволяє саморегулюючому ринку досягнути стану ефективної рівноваги. В такому разі потрібно застосувати специфічні інструменти усунення наслідків зовнішніх ефектів.

Зовнішні ефекти від виробництва і споживання благ можуть бути позитивними і негативними.

Негативні екстерналіїї мають місце, коли діяльність учасників ринку завдає шкоди іншим. Негативні зовнішні ефекти є вартістю ресурсів, які використовуються виробником, але не сплачуються ним за ринковою ціною.

Прикладом негативних ефектів є забруднення промисловим підприємством навколишнього середовища, за яке не сплачується жодна компенсація.

Позитивні екстерналії мають місце, коли треті особи отримують додаткову користь від економічної діяльності учасників певного ринку, і яка не відображається в ринковій ціні.

Класичним прикладом позитивних ефектів є збільшення врожаю яблук в садах фермерського господарства внаслідок розміщення поблизу них пасіки іншого господарства.

Дослідження наслідків впливу зовнішніх ефектів потребує розширення понятійного апарату:

Граничні приватні витрати (МРС) – граничні витрати окремого підприємства.

Граничні зовнішні витрати (МЕС) – додаткові витрати, що пов’язані з випуском додаткової одиниці блага і не відшкодовуються виробником, а перекладаються на третіх осіб.

Граничні суспільні витрати (МSС) – сума граничних приватних витрат та граничних зовнішніх витрат:

МSС = МРС + МЕС

Аналогічно розрізняють граничну приватну вигоду (МРВ), граничну зовнішню вигоду (МЕВ), граничну суспільну вигоду (МSВ), між якими існує співвідношення:

MSB = МРВ + МЕВ

Розглянемо наслідки зовнішніх негативних ефектів в лісовій промисловості. В цій галузі ринок не завжди може правильно відобразити суспільну вартість приватного блага, оскільки виробництво ресурсу (круглих лісоматеріалів) при лісозаготівлі супроводжується виникненням екстерналій - зовнішніх ефектів (наприклад, зниженням рівня генетичної мінливості). В такому разі суспільство змушене нести додаткові витрати (граничні зовнішні витрати - МЕС), зокрема, на заходи збереження лісових

генетичних ресурсів. Як видно з рис.14.1., існування граничних зовнішніх витрат приводить до зміщення кривої граничних приватних витрат (MC), яка одночасно є кривою пропозиції (S), в положення MSC. Пряма MSC відображає граничні суспільні витрати, які дорівнюють сумі граничних приватних витрат (МС) та граничних зовнішніх витрат (МЕС). Наведена графічна модель однозначно ілюструє неспроможність ринку правильно визначити ефективний рівень ціни на лісові ресурси та обсяг рубок у випадку наявності екстерналій. На графіку добре помітно, що неврахування зовнішніх ефектів занижує ринкову ціну (P = P₁ – P_E) та спричиняє надлишкову експлуатацію ресурсу (Q = Q_E – Q₁).

Рис.14.1. Вплив екстерналій на визначення суспільної вартості приватних благ, які продукують лісові екосистеми