Методичні принципи навчання іноземної мови і їх зміст
Принципи | Зміст принципу |
Принцип активності | Активність кожного учасника навчального процесу: учня і вчителя. Кожен учень має бути залученим до активної роботи протягом всього періоду навчання. Розрізняють: - Інтелектуальну активність, яка досягається завдяки постановці проблемних питань (чому? кому? коли?). - Емоційна активність, яка виникає від задоволення від роботи, яка виконується, якщо йому подобається мова і організація її вивчення. Емоційна активність може бути внутрішньою і зовнішньою. - Мовленнєва активність виникає при усному спілкування і читанні і в значній мірі визначається емоційною активністю, яка її «підпитує». |
ô Для більш успішної реалізації принципу активності бажано використовувати різні режими роботи:
· ![]() | Ця форма роботи використовується не лише на початковому етапі, але й на всіх інших етапах при роботі з фонетикою, при читанні слів хором, при використанні звукозапису. |
· ![]() | Це має місце при прослуховуванні тексту, при читанні тексту про себе, при виконанні письмових завдань. |
· ![]() | Парна робота: діада – 2 особи, тріада – 3 особи, круг – 4 особи, зірочка – 5 осіб. В таких мікрогрупах виникають особливі міжособові стосунки, сприятливі для формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок. Найбільш поширена форма – діада. |
· ![]() | Колективна форма передбачає наявність єдиної мети, взаємодію і взаємообумовленість учасників в вирішенні комунікативних завдань: читання, прослуховування і обговорення, можливий поділ “ролей” між членами колективу, наприклад, при проведенні уроку прес-конференції. |
· Для підвищення мовленнєвої активності рекомендується:
1. Ставити перед учнями проблемні питання, щоб стимулювати їх інтелектуальну активність
2. Всемірно розвивати інтерес до предмету завдяки організації самого процесу його вивчення, щоб формувати позитивну мотивацію
3. Ширше використовувати колективну роботу і взаємодію учнів, що має сприяти підвищенню активності кожного і згуртуванню колективу в цілому.