Загальні положення про читання як вид мовленнєвої діяльності
ô Роль читання в житті людини
v Читання (Ч) іноземною мовою | s сприяє збільшенню мовних контактів у опосередкованому спілкуванню, завдяки використанню таких джерел як: | ü преса, ü художня та спеціальна література, ü Інтернет, ü листування. | |||||
s сприяє доступу до автентичної інформації, перетворюючи цей вид мовленнєвої діяльності на найпростіший і найцінніший засіб комунікації. |
Завдяки зазначеному вище , читання сприяє розвитку внутрішньої мотивації читача.
v Стабільність навичок читання (НЧ) | s НЧ на відміну від навичок у говорінні тривають протягом довгого періоду життя. | ||||
s НЧ носять постійний характер, і реалізуються з різною метою, зокрема: | ü для читання літератури за фахом; ü для задоволення читацьких інтересів; ü для підтримання навичок говоріння. |
v Читання як мета сприяє реалізації | s комунікативної мети | - вилучення інформації із тексту (любого жанру). | ||||
s освітньої мети | - розширення кругозору соціокультурної компетенції. | |||||
s розвивальної мети | - розвиток мислення мовної здогадки. | |||||
s виховної мети | - виховання волі, формування емоцій, наполегливості самостійності. |
ô Роль читання як виду іншомовної діяльності.
v Читання являє собою | Найважливіший засіб людського спілкування | Практична роль | |
Найважливіший засіб-показник людського рівня | Виховна роль |
Читання збагачує людину знаннями | Читання дозволяє краще пізнати оточуючий світ | Читання виховує почуття і волю | Читання слугує джерелом естетичної наснаги | Читання сприяє формування особистості |
v Функції читання | s Отримання інформації, яка представлена в тексті s Озвучення тексту читання вголос (для формування виразності-художнє читання s Передача вилученої з тексту інформації - в усній або письмовій формі (в формі монологічного мовлення (усного, письмового) | Читання про себе | ||
s Читання для себе з метою відпрацювання техніки читання, художнє читання | Читання вголос |
ô Читання і мета навчання читанню
ô Читання ® | – рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який передбачає постійну активність того, хто читає, і який спрямований на сприймання і переробку мовної і змістової інформації тексту. |
МЕТА | |||
Техніка навчання | Вилучення інформації | ||
s Сума прийомів, які забезпечують сприймання і переробку формальної мовної інформації (букв, буквосполучень, слів, знаків пунктуації, граматичних ознак, граматичних структур речень). | s Навчитись вилучати фактичну інформацію, яка міститься в тексті. | s Осмислювати вилучену інформацію. | |
s Невід'ємний компонент техніки читання-це швидкість виконання операцій зорового сприймання графічних образів з відбитками. Які зберігаються у довготривалій пам'яті. | s Вміти, пов'язувати факти з розумінням змісту тексту. s Показники вилучення інформації: в залежності від мети читання: s повне розуміння інформації; s розуміння основного змісту. | ||
s Показником сформованості навички читання є високий автоматизм вказаних операцій: s темп, s наголос, s паузація, s інтонація. |
v Читання – активний процес, який вимагає прояву активності того, хто читає: | s Для впізнання графічного образу слова необхідна зустрічна активність, яка забезпечує виклик вірогідного еталону і встановлення збігу з ним отриманого образу. | |||||||
s Для перекодування візуального образу в акустичне пред’явлення. | ||||||||
s Для переходу від акустичного образу до його семантичної відповідності. | ||||||||
s Для установлення відповідності слова з контекстом. | ||||||||
s Для поєднання слів у словосполучення, синтагми, речення, вирази. | ||||||||
s Для переходу від слова і словосполучення (як вербальних засобів) до побудови невербального представлення, до узагальнених образів. | ||||||||
s Для виділення змісту речення, абзацу, тексту. |
ô Читання як мета і як засіб
v Читання | Як мета | s Техніка читання | ||
s Вилучення інформації | ||||
Як засіб | s Для оволодіння аспектами мови | |||
s Для удосконалення мовленнєвих вмінь і навиків |
ô Функції читання як засобу в навчанні ІМ
v Читання як засіб використовується | Для оволодіння технікою читання і вдосконалення вимовних навиків | s Для встановлення звуко-літерної відповідності. | ||
s Для стабілізації і вдосконалення вимовних навиків. | ||||
s Для вироблення техніки голосного читання. | ||||
Для оволодіння мовним матеріалом | s Для пояснення нового лексичного і граматичного матеріалу. | |||
s Для збагачення мовного запасу. | ||||
s Для вдосконалення лексичних і граматичних навиків. | ||||
s Для розвитку мовленнєвої здогадки. | ||||
Для розвитку і вдосконалення мовленнєвих навиків і вмінь | s В якості опори для розвитку мовлення. | |||
s В якості опори при аудіюванні. | ||||
s В якості засобу для розвитку читання як виду мовленнєвої діяльності. |
v Види технічних операцій | Орфоепічні | Ті, що відображають прийняту у даній мові систему літеро-звукових відношень | |
Граматичні | Ті, що пов’язані з сприйманням і переробкою формальної основи речення, яке в процесі його читання повинно бути перетворено у внутрішньо відтворений вираз (або зовнішній – при читанні вголос) |
Технічні операції та дії, які супроводжують так зване зріле читання , процес якого здійснюється без участі свідомості. | s Впізнавання букв і буквених комплексів. | ||||
s Поєднання букв і буквених комплексів у морфеми. | |||||
s Розподіл буквеного набору на морфеми (структурування). | |||||
s Передбачення і вгадування компонентів буквеного словникового ряду. | |||||
s Перекодування структурованих буквених рядів у звуковий ряд і впізнавання акустичного образу слів і словосполучень. | |||||
s Співвідношення образу звучання з можливим значенням. | |||||
s Впізнавання граматичних сигналів і запуск сполучених схем складних і похідних слів, їх синтезування опосередковано через аналіз. | |||||
s Сприймання і структурування синтагм, висловів тощо. |
2. Основні питання методики навчання техніки читання іноземною мовою