ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗОНАНСНИХ ЯВИЩ
У ПАРАЛЕЛЬНОМУ КОЛИВАЛЬНОМУ КОНТУРІ
Мета роботи –дослідити характеристики паралельного коливального контуру при різних характерах повного опору кола. Побудувати векторні діаграми струмів. Дослідити резонанс струмів та визначити резонансні характеристики напруги та струму в реактивних елементах паралельного контуру.
Теоретичні відомості
Паралельним коливальним контуром називають паралельне з’єднання двох гілок з індуктивністю і ємністю відносно джерела сигналу . Простим видом такого контуру є паралельне з’єднання котушки і конденсатора (рис. 6.1).
При заданій напрузі живлення – комплексне значення струму:
де і
– комплексна і повна провідність кола;
– кут зсуву фаз між напругою і загальним струмом.
Діюче значення струму провідності гілок з індуктивністю та ємністю виражаються як
Рис. 6.1. Паралельний коливальний контур
Резонанс струмів наступає при рівності провідностей і
:
=
. Тоді реактивна провідність контуру при резонансі дорівнює нулю:
, а повна провідність
дорівнює активній провідності.
Враховуючи, що на резонансній частоті
,
умову резонансу струму можна представити як
.
Із цього рівняння можна виразити резонансну частоту яка буде дорівнювати
З аналізу виразу для резонансної частоти можна зробити такі висновки:
1) якщо , то резонансна частота
, тобто резонансна частота дорівнює власній частоті контуру;
2) якщо і
або якщо
,
, резонанс настає на частоті
;
3) якщо , резонанс настає на будь-якій частоті, такий резонанс називають байдужим. Розглянемо комплексний вхідний опір контуру
Якщо прийняти до уваги, що опори і
в радіотехнічних контурах малі і являють собою звичайно власні опори радіодеталей (опори втрат), то без великої похибки можна зневажати величинами цих опорів в чисельнику у виразі для
. В знаменнику нехтувати цими величинами не можна, так як при налагодженні контуру уявна частина знаменника буде наближатися до нуля. В результаті ми отримаємо, що:
;
.
В одержаному виразі знаменник являє собою вхідний опір послідовного коливального контуру, який складений із тих самих радіодеталей, що і розглянутий контур. Але для послідовного контуру ми маємо:
тоді
При резонансі, коли розстройка , вхідний опір:
Опір називають резонансним або еквівалентним опором паралельного контуру. Резонансний опір є принципово великою величиною, при добротностях Q=100..300 і характеристичних опорах
=100..500 Ом цей опір має величину порядку 10..150 кОм.
Тобто при резонансі струмів еквівалентний вхідний опір контуру стає чисто активним і в перевищує активний опір в гілках контуру.
Побудуємо частотні характеристики вхідних опорів і напруги на контурі:
При порівнянні контурів з різною добротністю зручно користуватись нормованим вхідним опором:
Графіки амплітудно-частотних і фазочастотних характеристик зображені на рис. 6.2. При частотах менше резонансу контур має індуктивний характер
.
При резонансній частоті опір контуру стає чисто активним
.
На частотах більших від резонансної контур має ємнісний характер .
Рис. 6.2. Амплітудно-частотні характеристики для паралельних контурів різних добротностей
Порядок виконання роботи
1. Накреслити схему паралельного коливального контуру (рис. 6.3) з параметрами відповідно до варіанта (табл. 6.1).
Рис. 6.3. Схема паралельного коливального контуру
Таблиця 6.1
Номер варіанта | Амплі-туда ЕРС ![]() | Власна частота контуру ![]() | Опір ![]() | Опір ![]() | Індук-тивність ![]() | Ємність ![]() |
0,5 | ||||||
1,5 | ||||||
2. Розрахувати значення характеристичного опору , добротності контуру
, затухання
.
3. Побудувати графіки кривих струмів у гілках паралельного контуру та на його вході:
4. Побудувати графіки залежності повного вхідного опору та його активної
і реактивної
складових від частоти, а також графік фазової характеристики паралельного коливального контуру для різних значень добротності
.
5. Здійснити математичне моделювання паралельного контуру (рис. 6.4). Виміряти значення струмів у всіх гілках контуру для різних значень добротності контуру. Результати вимірювання занести до табл.6.2 і порівняти з результатами розрахунку.
Рис. 6.4. Математичне моделювання паралельного коливального контуру
Таблиця 6.2.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | |
Результати обчислення | ||||
Результати математичного моделювання | ||||
Похибка |
6. За допомогою віртуального осцилографа (рис. 6.5) виміряти фазовий зсув між струмом на вході контуру та ЕРС
. Результатом вимірювання порівняти з результатами розрахунку (табл. 6.2).
Рис. 6.5. Осцилограми результатів моделювання
7. Побудувати векторну діаграму струмів при резонансі.
Зміст звіту
Звіт повинен містити:
1. Мету і порядок виконання роботи;
2. Результати розрахунку характеристичного опору добротності контуру
, затухання
, резонансну частоту
;
3. Результати розрахунку значення струмів у паралельних гілках та струму на вході кола при резонансі;
4. Графіки залежностей:
для різних значень добротності контуру;
5. Результати математичного моделювання паралельного коливального контуру;
6. Осцилограми результатів математичного моделювання;
7. Векторну діаграму струмів при резонансі:
8. Короткі висновки за результатами роботи.
Контрольні питання
1. В якому колі виникає резонанс струму?
2. Напишіть умови наступу резонансу в паралельному коливальному контурі.
3. Чому дорівнює повна провідність паралельного контуру при резонансі?
4. Наведіть амплітудо- та фазочастотні характеристики для паралельного коливального контуру.
5. Від чого залежить резонансна частота паралельного коливального контуру?
Лабораторна робота 7