Тема 3. Державне регулювання соціального страхування

План лекційного заняття

3.1.Загальні положення про нагляд та контроль у системі соціального страхування.

3.2.Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення.

3.3.Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного забезпечення.

3.4.Органи нагляду та контролю в системі недержавного пенсійного забезпечення.

3.5.Державне регулювання рівня та якості житгя населення.

3.1. Загальні положення про нагляд та контроль у системі соціального страхування

Правовою основою всієї політики і практичних заходів, що здійснюються Фондом соціального страхування України, є Конституція України, Кодекс законів про працю та інші акти законодавства, відповідні урядові постанови і власні постанови Фондів.

У Конституції України (розділ II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», ст. 46) зазначено: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення..».

Нагляд за діяльністю цільових страхових фондів загальнообов'язкового соціального страхування здійснює Спостережна рада. Державний нагляд здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.

Нагляд за виконанням страховиками та страхувальниками законів Україні з ЗДСС, інших нормативно-правових актів здійснює держава.

Згідно з затвердженим Положенням ФССУ є єдиним органом в Україні, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво і управління обов'язковим державним соціальним страхуванням. Найвищим органом фонду є його правління, яке працює на громадських засадах.

Основними завданнями фонду є:

1) забезпечення надходження та акумуляція збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;

2) контроль за цільовим використанням коштів, що знаходяться на рахунку фонду;

3) здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення виплати допомоги з соціального страхування, оплати витрат на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей; повне або часткове фінансування дитячих оздоровчих таборів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, студентських оздоровчо-спортивних таборів і позашкільне обслуговування, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що належать професійним спілкам.

Контроль за цільовим використанням коштів соціального страхування здійснює Наглядова рада Фонду соціального страхування України, до складу якої входять представники від держави, профспілок і роботодавців.

Наглядова рада фонду діє на громадських засадах, а її члени не можуть бути одночасно членами правління зазначеного фонду.

Наглядова рада фонду:

1)заслуховує звіти правління та виконавчої дирекції фонду про підготовку та виконання бюджету фонду, дає рекомендації з цих питань;

2)заслуховує інформацію правління та виконавчої дирекції з питань виконання завдань, покладених на Фонд, та цільового використання цих коштів;

3)порушує питання щодо відповідності займаній посаді директора виконавчої дирекції відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, обласних відділеннях, місті Києві тощо у разі виявлення грубих порушень у діяльності Фонду.

Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню фонду, вона здійснює діяльність від імені страхового фонду у межах та в порядку, визначеному його статутом та положенням про виконавчу дирекцію, яке затверджується правлінням страхового фонду.

3.2. Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення

В Україні діє Закон України «Про соціальні послуги». Покращення якості послуг має забезпечуватися не шляхом збільшення витрат, а за рахунок більш ефективного використання існуючих ресурсів, впровадження інновацій та нових методів управління та участі у ринку надання соцпослуг підприємств різних форм власності опис якості соціальних послуг (згідно зі ст. 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії») має зазначатися у Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів. Проте у згаданому класифікаторі відсутні показники якості більшості соціальних послуг, зокрема в сфері соціального обслуговування, медичної допомоги, освіти і культури, соціальної роботи з дітьми та молоддю тощо.

Міністерство праці та соціальної політики, Пенсійний фонд і місцеві органи виконавчої влади розробляють бланк соціальної картки потреб та соціального становища ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та жертв нацистських переслідувань. Така соціальна картка дасть можливість отримати реальну картину потреб та проблемних питань ветеранів війни, а також надати державну підтримку означеній категорії громадян

Період, за який обчислюється середня заробітна плата. Окрім всіх інших випадків збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або за вагітністю та пологах, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Призначаються такі види державної допомоги:

1)допомога з вагітності та пологів;

2)одноразова допомога при народженні дитини;

3)допомога з догляду за дитиною;

4)грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;

5)допомога з догляду за дитиною-інвалідом;

6)допомога за тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;

7)допомога на дітей віком до 16 років (учнів до 18 років);

8)допомога на дітей одиноким матерям;

9)допомога на дітей військовослужбовців строкової служби;

10)допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;

11)тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, коли їх батьки ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе.

Державна допомога, що надається сім'ям з дітьми, не підлягає оподаткуванню.

Умови призначення допомоги. Підставою для призначення одноразової допомоги при народженні дитини є довідка про народження дитини, видана органами РАГС для одержання допомоги, а для додаткової допомоги матерям, крім того, — довідка медичного закладу.

Органи, що призначають і здійснюють виплату допомоги. Одноразова допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків. Одноразова допомога при народженні дитини виплачується сім'ї, якщо звернення про її призначення надійшло не пізніше шести місяців від дня народження дитини.