Практичні самостійні завдання до семінарського

4. Розробіть фрагмент уроку, метою якого є навчання техніки читання, зазначивши клас, підручник, № уроку, конкретні задачи фрагменту, послідовність роботи.

5. Із запропонованого фактичного матеріалу («банк» вправ, ігри) прокоментуйте їх використання до конкретної мети уроку з навчання техніки читання.

Роль навчання техніки читання в структурі формування іншомовної комунікативної компетенції

Техніка читання – певна кількість прийомів, які забезпечують сприймання та обробку формальної мовної інформації (літер, сполучень літер, слів, знаків пунктуації, граматичних ознак і граматичних структур речень).

Показником сформованості навичок техніки читання є швидкість виконання операцій зорового сприймання та ідентифікації графічних образів слів зі звуковими образами, що зберігаються у довготривалій пам’яті читача. Техніка читання потрібна для читання вголос і читання мовчки (зрілого читання), вона є першоосновою читання як виду мовленнєвої діяльності.

Навчання техніки читання обов’язково відбувається паралельно і взаємопов’язана з навчанням техніки письма. Вправи з каліграфії і орфографії сприяють закріпленню в пам’яті графічного образу слова й прискоренню формування механізмів читання.

Основні методичні положення щодо

навчання техніки читання

Для визначення послідовності навчання техніки читання слід враховувати труднощі, які можуть виникнути під час читання англійською і німецькою мовами:

1. Труднощі, пов’язані з розбіжностями між звуковою і графемною системами конкретної мови (внутрішньомовна інтерференція). Це стосується впізнавання графічних знаків та їхнього озвучування (артикуляції).

Наприклад, в англійській мові 26 літер і 44 звуки, тобто одна літера може передавати залежно від її позиції в слові три і навіть чотири звуки: mop – note – born; plan – plane – arm. Різночитання однакових букв спостерігається і в німецькій мові: Buch – ich – Chor; hler – Ohr; Stuhl – Sport, але Gast – Post – Wespe. І навпаки, один і той самий звук можна передати на письмі різними буквами або буквосполученнями: англ. [æ] – term, firm, fur, learn; нім. [аі] – ein, dein, Mai, [ks] – wachsen, Rex, Max.

2. Труднощі, пов’язані з читанням уголос слів (наголос у різних типах слів): англ. re’cord(v.) – ‘record (n.); concrete (бетон) – con’crete (тверднути);нім. ‘Lehrer,‘Arbeit; ‘aufstehen, але ver‘gessen, er‘zähle.

3. Труднощі, пов’язані з читанням речень (інтонація, членування на синтагми, логічний наголос).

Причина труднощів, пов’язаних із читанням уголос слів і читанням речень, полягає у невідповідності правил словесного наголосу і порядку слів у реченні між рідною та іноземною мовами (міжмовна інтерференція).

На основі цих труднощів визначають такі етапи навчання техніки читання:

1) засвоєння конфігурації літер іншомовного алфавіту в рецептивному та продуктивному планах, тобто зорове сприймання і розпізнавання літери, написання літери в усіх варіантах (велика і мала; друкована і рукописна). Учні першого року вивчення іноземної мови засвоюють, як правило, літери алфавіту поступово, на одному уроці можна вводити 1-2 літери. Учні 5 класу, які вивчають другу іноземну мову, ознайомлюються одразу з усім алфавітом або 5-6 літерами на кожному уроці;

2) оволодіння звуко-буквеними і букво-звуковими відповідностями (зв'язками), оскільки знання тільки назви букви не допомагає під час читання. Послідовність уведення букв і буквосполучень визначає потреба фіксації на письмі і в читанні спочатку окремих односкладових слів, а потім – засвоєних в усному мовленні мовленнєвих зразків і, як правило, відображення у змісті підручника;

3) читання вголос ізольованих слів із поступовим засвоєнням основних правил читання комбінацій голосних та приголосних букв. Саме на цьому етапі вчитель звертає увагу учнів на словесний наголос, навчає їх сприймати ціле слово швидко і читати (озвучувати) його правильно, чітко і голосно;

4) читання вголос засвоєних в усному мовленні мовленнєвих зразків, спочатку найкоротших, потім розгорнутих;

5) читання вголос зв'язних коротких текстів. У початковій школі тексти для читання вголос містять лише відомий мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні. Об’єм текстів збільшується з кожним класом, наприклад, наприкінці 2-го класу він становить 150, а наприкінці 4-го класу – 300 друкованих знаків.

Групи вправ для навчання техніки читання

Відповідно до цих етапів навчання техніки читання методисти пропонують такі види вправ для навчання читання вголос: вправи для розпізнавання і читання окремих букв і буквосполучень; вправи для читання окремих слів; вправи для читання окремих мовленнєвих зразків; вправи для читання коротких зв'язних текстів.

Вправи для розпізнавання й читання окремих букв і буквосполучень охоплюють навчальні операції з алфавітом з використанням карток розрізної азбуки і навчально-роздавального матеріалу із зображеннями людей, тварин, предметів. Вони спрямовані на розвиток графемно-фонемних зв’язків.

Учням можна запропонувати такі завдання:

а) знайти і показати у підписах до малюнків літери, які вивчаються на цьому уроці;

б) показати літери, що відповідають вимовленим учителем звукам;

в) знайти кожній літері відповідну пару і з’єднати їх: A B C D E F G (g a d e f a b);

г) знайти в магічному квадраті (ряду) літер названу літеру і розмалювати її;

ґ) списати подібні літери і назвати елементи, за якими вони різняться: h – n; T – F; o – ö; d – b;

д) визначити кількість літер і звуків у слові;

е) вписати літери за алфавітом, яких не вистачає у рядку: _b_..._f_h.

Учні мають засвоювати літери алфавіту у правильному порядку, для цього вони кілька разів повторюють алфавіт за вчителем, проспівують його під музику, виконують спеціально розроблені завдання:

– назвати літери, які показує вчитель на демонстраційних картках.

– розташувати літери за алфавітом (групи учнів отримують картки з п’ятьма літерами, і вони повинні швиденько розташувати їх за алфавітом). Можна цю вправу виконувати як гру, в якій виграє група, яка зробила це першою.

– вишикуватися за алфавітним порядком літер, які отримують, і назвати ці літери (групи учнів по 6-7 осіб у кожній групі отримують літери, визначають їх порядок в алфавіті і стають у рядок, тримаючи перед собою літеру). Цю вправу також можна провести як гру на швидкість.

При виконанні вправ для розпізнавання читання окремих слів і словосполучень вчитель повинен навчити учнів поєднувати звуковий образ слова з графічним, і навпаки; робити звуковий аналіз слів; поділяти слова на склади, визначати тип складу і наголос. В основі цих вправ – різні методи навчання читання слів, а саме:

* За фонетичним (звуковим) методом учням можна запропонувати такі завдання:

- знайти вимовлене вчителем слово серед ряду слів на картках;

- скласти вимовлене вчителем слово з карток алфавіту;

- прослухати слова (з опорою на таблицю чи підручник) і підкресліть ті слова, в яких Ви почули звук [ai] -heiß, Hand, zwei, viel, haben, Reis;

- прочитати слова і вибрати ті з них, які починаються/закінчуються на літеру Dd;

- прослухати слова (з опорою на підручник) і скажіть, яке слово пропустив учитель;

- визначити, чим відрізняються подані нижче слова і прочитайте їх, наприклад (нім.): Hahn-Huhn-Hand-Hund; Haus-Hans; Beet-Bett.

* Метод цілих слів використовується під час навчання прочитання слів з історичним написанням, слів іншомовного походження, слів, що читаються не за правилами (наприклад: Theater, Tourist, Ingenieur). Ці слова потрібно виокремлювати в групи і подавати, можливо, іншим кольором, тренуючи учнів у їх правильному прочитуванні.

* Найпопулярнішим методом навчання читання є метод ключових слів, або за аналогією, коли учням пропонують прочитати колонку або рядок слів з однаковою орфограмою (наприклад: нім. sechs-Ochse-Fuchs-Luchs-wachsen; англ. is, his, it, sit, in, Tim, big.)

Метод ключових слів пов’язаний з методом читання за правилами, тому що перш, ніж подавати учням рядки аналогічних слів, слід спочатку сформулювати правило (наприклад, буквосполучення oh в німецькій мові читають як довгий [o:], або h в середині слова не читають, він подовжує голосний: Kohl-Mohl-Sohn-Ohr).

У початковій школі доцільно обмежитись мінімумом правил читання іншомовних слів.

На різних етапах у процесі формування навичок техніки читання процес може бути цілеспрямованим: від звука до графічного образу або від графічного образу до звука. Методично доцільно використовувати такі форми роботи:

1. Учитель показує букву або буквосполучення й озвучує їх, а учні повторюють хором.

2. Тренування в парах. Користуючись алфавітом, сильніший у парі учень: а) показує тренерові букву і просить озвучити її; б) озвучує букву і просить показати її в алфавіті.

3. Буквений диктант. Учитель диктує букви, а учні записують їх у зошити. Слабшим учням при цьому дозволяється користуватися алфавітом. Такий диктант у навчанні зокрема англійської мови застосовується під час усного вступного курсу і є одночасно підготовкою до засвоєння письма.

Приступаючи до організації читання слів, варто, насамперед, зупинитись на можливості застосування відповідних правил. Роль їх у навчанні німецької, французької та іспанської мов не викликає сумніву. Є різні думки щодо доцільності використання правил читання у навчанні англійської мови, де правила стосуються здебільшого незначної кількості випадків і супроводяться значною кількістю винятків. Проте тут відмовлятись від правил не варто. Відповідні рекомендації щодо застосування правил читання містяться в навчально-методичних комплексах з різних іноземних мов.

Таким чином, правило у навчанні читання відіграватиме допоміжну роль. В основу роботи доцільно покласти так званий метод цілих слів. Він передбачає паралельний показ графічного образу слова та його озвучення. Успіх навчання техніки читання на початковому етапі значною мірою залежить від того, як учитель вирішує питання усної основи навчання іноземної мови. Добре, якщо учні засвоюють техніку читання виключно на матеріалі, який до того був опрацьований усно. Це значно полегшує процес читання, який зводиться практично до засвоєння графемно-фонемних відповідностей і правильного озвучення різних типів речень.

Типові вправи для навчання техніки читання («банк» вправ)

Серед вправ, що формують навички техніки читання, потрібно назвати такі:

1. Читання хором за вчителем (диктором). Вправи цього типу будуються лише на знайомому матеріалі.

Застосовуючи ці вправи, вчитель повинен створити такі умови, щоб учні дійсно читали, а не лише повторювали за ним.

У такому разі навчання читання не відбуватиметься. Щоб запобігти цьому, учитель під час читання пропонує учням водити по рядку олівцем. Можливий також інший прийом: учитель попереджує учнів, що, читаючи текст, він час від часу пропускатиме слово або речення, а вони повинні помітити це і зупинитися. Небажання виявити свою неуважність змушує учнів стежити за текстом.

2. Самостійне читання хором. Всі учні одночасно читають один текст. Учитель керує читанням, постукуючи олівцем по столу. Слова і прості речення тут читатимуть всі учні, навіть найслабші.

3. Самостійне індивідуально-масове читання. Учні незалежно один від одного одночасно напівголосно або голосно читають текст. Для такого читання пропонують лише тексти, в яких учні, на думку вчителя, не робитимуть помилок, або такі, що вже читалися на попередніх уроках. Якщо учні працюють у звичайному класі, їх можна розсадити по одному за парту. У тісному приміщенні вони повертаються один до одного спиною і читають напівголосно.

Індивідуально масовому читанню може передувати перечитування тексту вчителем. Крім того, доцільно застосовувати такий прийом: учень читає речення пошепки, а потім повторює його вголос, звертаючись до уявного співрозмовника. Таке тренування можна запропонувати і як роботу парами.

4. Індивідуальне читання. Учитель пропонує одному учневі читати вголос. В умовах уроку його доцільно пропонувати як домашнє завдання з метою розвитку швидкості читання. Індивідуальне читання вголос є також засобом контролю.

Усі зазначені форми роботи повинні супроводжуватись поясненнями, ілюстраціями, правилами-інструкціями.

При організації навчання техніки читання вчитель може скористатися запропонованими прикладами вправ – від впізнання (рецепція) до самостійного використання (репродукція), які можуть складати Ваш «Банк» врав.