Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності

Нормування елементів гіркового циклу

Розформування – формування составів із гірки представляє єдиний процес, у ході якого вагони составів розбірних поїздів направляються на колії сортувального парку, відповідно до плану формування, ПТЕ і спеціалізації колій. Технологічний час на розформування – формування составів на гірці визначається витратою часу: на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому ( ); насув состава до горба гірки ( ); розпуск состава з гірки ( ); осаджування вагонів з боку гірки на коліях сортувального парку для ліквідації “вікон” між відчепами ( ), а при паралельному розташуванні парків прийому (або ПВ) і сортувального та часу на перестановку (витягування) перед насувом составу з колій парку прийому (або ПВ) на гіркову витяжну колію ( ).

При послідовному розташуванні парків (рисунок 2.6) тривалість розформування, хв

 

, (2.17)

 

де – час на заїзд гіркового локомотива за составом в парк прийому

 

, (2.18)

 

де – тривалість напіврейсів, хв;

t_зр – додатковий час на зміну напрямку руху маневрового локомотива, 0,15хв;

t_вор – простій локомотива через ворожість маршрутів (прийом поїздів, забирання поїзних локомотивів); t_вор = 1 хв.

При паралельному розташуванні парків (рисунок 2.7):

 

, (2.19)

 

Насув составу з парку прийому (із гіркової витяжної колії) зі даними таблиця 2.2 або по формулі

 

, (2.20)

При паралельному розташування парків прийому (ПВ) та сортувального, насув може бути виконаний швидше (через невелику довжину l_нас), ніж при послідовному розташування парків.

Час на розпуск составу із гірки встановлюється в залежності від типу сортувальної гірки, її оснащення, припустимої швидкості розпуску по формулі:

 

, (2.21)

 

де l_ваг –розрахункова довжина вагону, м, обумовлена в залежності від частки 4-х і 8-ми вісних вагонів в составах,

 

, (2.22)

 

V_роз – середня швидкість розпуску, км/год, обумовлена в залежності від середньої кількості вагонів у відчепі – g (таблиця 2.3)

 

, (2.23)

 

де g – кількість відчепів у составі.

Час на осаджування вагонів з боку гірки, хв:

 

, (2.24)

 

Закінчивши осаджування, локомотив повертається за новим составом. При цьому довжина напіврейса, а отже і його тривалість збільшується на розмір l₄ (рисунки 2.6 і 2.7).

 

 

Таблиця 2.2 – Тривалість насуву состава на гірку

Довжина напіврейса насуву, м	Норма часу на насув, хв	Довжина напіврейса насуву, м	Норма часу на насув, хв
50-60	1,417	281-290	2,981
61-70	1,485	291-300	3,049
71-80	1,553	301-310	3,117
81-90	1,621	311-320	3,185
91-100	1,689	321-330	3,253
101-110	1,757	331-340	3,321
111-120	1,825	341-350	3,389
121-130	1,893	351-360	3,457
131-140	1,961	361-370	3,525
141-150	2,029	371-380	3,593
151-160	2,097	381-390	3,661
161-170	2,165	391-400	3,729
171-180	2,233	401-410	3,797
181-190	2,301	411-420	3,865
191-200	2,369	421-430	3,933
201-210	2,437	431-440	4,001
211-220	2,506	441-450	4,069
221-230	2,573	451-460	4,137
231-240	2,641	461-470	4,205
241-250	2,709	471-480	4,273
251-260	2,777	481-490	4,341
261-270	2,845	491-500	4,409
271-280	2,913

 

Таблиця 2.3 – Середня швидкість розпуску на гірці