Розподілення проведення ремонтних робіт між об’єктами ремонтно-обслуговуючої бази району (області) та господарства

 

Трудомісткість проведення поточного ремонту автомобілів визначається за формулою:

 

(15)

де - річна трудомісткість проведення поточного ремонту автомобілів і-ї марки, люд.-год.;

- норматив трудомісткості на 1000 км для автомобіля і-ї марки (додаток 8).

 

Трудомісткість проведення робіт по обслуговуванню об’єктів тваринницьких ферм визначається як:

 

(16)

де - трудомісткість проведення поточного ремонту обладнання тваринницьких ферм відповідного напрямку, люд.-год.;

Nі – кількість поголів’я тварин відповідного виду, шт.;

nу – нормативна річна кількість умовних ремонтів на 1000 голів тварин.

Значення кількості умовних ремонтів на 1000 голів тварин nу відповідно рівні: для ВРХ – 3,47; свині – 0,57; вівці – 0,4; кури – 0,06.

Загальна трудомісткість проведення робіт в майстерні визначається з урахуванням проведення допоміжних робіт. До таких робіт належать такі як:

- ремонт технологічного обладнання майстерні;

- ремонт та виготовлення пристроїв та інструменту;

- ремонт та виготовлення окремих деталей;

- інші роботи.

Тоді загальну трудомісткість можна визначити за формулою:

 

Тз = То + Тобл + Тпр + Тд + Тін, (17)

 

де Тз – загальна трудомісткість проведення ремонтних робіт в майстерні, люд.-год;

То – трудомісткість проведення ремонтів та технічних обслуговувань, люд.-год (див.табл.2);

Тобл – трудомісткість ремонту технологічного обладнання майстерні, люд.-год (Тобл= 5...7% від То);

Тпр – трудомісткість виготовлення та ремонт пристроїв та інструменту, люд.-год (Тпр= 2...3% від То);

Тд – ремонт та виготовлення окремих деталей, люд.-год (Тд= 3...5% від То);

Тін – інші роботи, люд.-год (Тін= 6...8% від То).

 

Значення загальної трудомісткості проведення ремонтно-обслуговуючих робіт в майстерні буде використано для визначення виробничої програми майстерні, а також для визначення типового проекту майстерні.


Обґрунтування виробничої програми

Майстерні

Виробнича програма майстерні визначається як річна кількість умовних ремонтів. Це обумовлено неоднорідністю ремонтуємої продукції. За умовний ремонт для ремонтних майстерень прийнято ремонт, трудомісткість якого складає 300 люд.-год.

Річна виробнича програма майстерні визначається по формулі:

, (18)

де - річна виробнича програма, ум. ремонтів;

tу – трудомісткість проведення умовного ремонту, люд.-год.

 

Програма майстерні, що виражена в умовних ремонтах, являється одним з головних вихідних даних для вибору типового проекту майстерні чи проведення її реконструкції.

По розрахованому значенню річної програми визначається програма типового проекту майстерні:

 

(19)

де - програма типового проекту майстерні, ум. ремонтів;

hр – коефіцієнт нерівномірності завантаження майстерні,
(hр = 1,0...1,2).

По одержаному значенню програми проводиться вибір типового проекту майстерні. Необхідно дати коротку характеристику типового проекту майстерні (вказати кількісний склад МТП, що обслуговує майстерня, загальну трудомісткість робіт, наявність дільниць та їх площі, загальну площу майстерні).


Планування проведення робіт, побудова графіка завантаження майстерні

Проведення ремонтних робіт в майстерні планується. Планування робіт необхідне для закріплення виробничих робочих, підвищення їх кваліфікації і також дозволяє збільшити продуктивність праці, покращити якість ремонту виробу і знизити затрати на виробництво ремонтуємої деталі.

Вихідними даними для планування робіт являються:

- річна програм ремонту;

- об’єм допоміжних робіт (роботи по обслуговуванню майстерні);

- агротехнічні строки проведення основних польових робіт;

- директивні строки закінчення ремонту машин до початку сівби чи збирання;

- рекомендації по плануванню, основані на досвіді роботи ремонтних підприємств.

Для планування річного об’єму ремонтних робіт складають календарний план та графік завантаження майстерні.

Об’єм робіт в річному календарному плані розподіляють так, щоб забезпечити готовність ремонтуємих виробів за 20-30 днів до початку польових робіт, і планують з урахуванням сезонності використання техніки і завантаження майстерні. Практика показує, що потреба в ремонті тракторів задовольняється на 75-80% в зимовий період, коли не ведуться польові роботи і 20-25% - в літній. Для технічного обслуговування ці цифри складають відповідно 25...30% і 70..75%, це обумовлено тим, що в весняний період проводиться основна кількість польових робіт. Періоди на яких машини різних марок зайняті на польових роботах можна визначити з додатку 11.

Ремонт зернозбиральних та спеціальних комбайнів рекомендується планувати рівномірно, починаючи зразу після закінчення збиральних робіт.

Ремонт та технічне обслуговування автомобілів проводиться рівномірно на протязі року.

Рівномірне завантаження ремонтного підприємства може бути досягнута за рахунок коректування строків ремонту комбайнів, сільськогосподарських машин, а також проведення допоміжних робіт.

Річний план проведення робіт необхідно представити у табличному вигляді (табл. 3).

Після складання календарного плану проводиться побудова графіка завантаження майстерні, ціль якого – рівномірне розподілення робіт, що виконуються в майстерні, таким чином, щоб кожному виду робіт було зайнято однакова кількість робочих. При побудові графіка завантаження по осі абсцис відкладають номінальні фонди часу робочого по місяцям, а по осі ординат – розрахункову кількість робочих, які потрібні для виконання відповідного типу робіт.

Для вибору масштабу визначають середньорічну кількість робочих по формулі:

(20)

де Рср – середньорічна кількість робочих майстерні, чол.;

Фн.р. – номінальний річний фонд часу робочого, год. (Фн.р.=2070).

 

Середню кількість робочих відкладають на графіку в вигляді пунктирної лінії.

По місяцям, котрі на графіку обмежують вертикальними лініями, визначають чисельність робочих по кожному виду робіт на підставі попереднього їх розподілення по строкам проведення:

 

(21)

де Рі – кількість робочих по видам робіт, чол.;

Ті – трудомісткість проведення і-го виду робіт, люд.-год.;

Фн.і – номінальний місячний фонд часу робочого, (дод. 12).

 

Одержану кількість робочих, необхідних для виконання кожного виду робіт, сумують і відкладають на графіку завантаження в визначеному масштабі.

Для забезпечення рівномірності завантаження майстерні необхідно щоб кількість працюючих майстерні кожного місяця відрізнялась від середньорічної кількості не більш ніж на 10%. Якщо така умова не виконується, то необхідно коректувати календарний план проведення ремонтних робіт в майстерні.

Загальний вид графіка завантаження представлений на рис.1


Таблиця 3

Календарний план проведення ремонтно-обслуговуючих робіт в майстерні

Назва та марка машини Вид ремонту чи ТО Кількість ремонтів чи ТО Трудомісткість 1-го ремонту чи ТО Загальна трудомісткість Об’єм проведення робіт в майстерні  
Січень Лютий Березень і т.д.  
кількість ремонтів чи ТО трудомісткість, люд.-год. кількість ремонтів чи ТО трудомісткість, люд.-год. кількість ремонтів чи ТО трудомісткість, люд.-год.  
люд.-год.  
Трактори: Т-150 і т.д.                      
Автомобілі: ГАЗ і т.д.                      
Комбайни: ДОН-1500 і т.д.                      
С.-г. машини: Плуг ПЛН-3-35…                      
Обладнання МТФ                      
Допоміжні роботи                      
Всього:    

 

           

 
 

 

 


Д О Д А Т К И


Додаток 1