Етапи підготовки дослідження

Міністерство культури україни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

 

 

Методичні рекомендації

До виконання освітньо-кваліфікаційних

Бакалаврських і курсових) робіт

напрям підготовки 6.030301 «Журналістика»

 

 

 

Київ – 2013

Методичні рекомендації до виконання освітньо-кваліфікаційних (бакалаврських і курсових) робіт для студентів за напрямом підготовки «Журналістика». – К., 2013. – 34 с.

 

Розробник:

Холод О. М., доктор філологічних наук

 

Методичні рекомендації затверджено на засіданні кафедри журналістики

Протокол № 1 від 27 серпня 2013 р.

 

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою

Київського національного університету культури і мистецтв

Протокол № 1 від 30 серпня 2013 р.

 

ВСТУП

Курсова робота є початковим елементом праці студента над науковою проблемою.

Бакалаврська робота є важливим елементом завершального етапу фахової підготовки випускника бакалавратури. Вона має засвідчити, що студент оволодів основними закономірностями розвитку та еволюції науки і практики журналістики, озброївся необхідними знаннями і навичками роботи з джерелами, на належному рівні володіє інструментарієм і методами наукового пошуку, знає різні підходи до проблеми та здатний самостійно працювати з фаховою літературою.

Завданнякурсової роботи:

- набуття теоретичних знань у галузі ознайомлення з проблемами і процесами журналістської діяльності;

- набуття вміння систематизації та аналізу літературних джерел і підготовки тематичних оглядів літератури;

- набуття практичних навичок ідентифікації проблеми та вміння правильного відбору оптимальних методів дослідження;

- набуття формулювати власні висновки та пропозиції для розв’язання проблем на основі проведених досліджень.

Завданнябакалаврської роботи:

- закріплення теоретичних знань у галузі аналізу проблем і процесу журналістської діяльності;

- набуття вміння систематизації та аналізу літературних джерел і підготовки тематичних оглядів літератури;

- набуття практичних навичок вибору та застосування аналітичних методів і методик для аналізу процесу масової інформації;

- набуття вміння виявляти реальні проблеми, формулювати власні висновки та пропозиції для розв’язання проблем на основі проведених досліджень.

Виконання курсової і бакалаврської робіт дозволить:

- систематизувати, закріпити і розширити теоретичні знання та практичні навички за фахом;

- застосувати одержані теоретичні знання і практичні навички у вирішенні конкретних завдань професійної діяльності;

- розвинути навички самостійної роботи і володіння методикою досліджень у вирішенні різноманітних проблем і питань;

- з’ясувати рівень своєї підготовленості до самостійної роботи;

- підвищити рівень готовності до практичної діяльності як фахівців журналістики.

Бакалаврська робота– це самостійне наукове дослідження у вигляді спеціально підготовленого рукопису, написаного державною мовою, яке виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту й отримання освітньо-кваліфікаційного статусу бакалавра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Бакалаврська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, адже є своєрідним підсумком підготовки бакалавра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента.

Методологічними засадами бакалаврських досліджень мусять бути принципи історизму, об’єктивності, науковості, системності, поліфакторності, діалектики та детермінізму.

З урахуванням ступеня наукової розробки питань, наявності джерел і літератури, а також актуальності кафедра журналістики як випускаюча на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра пропонує тематику, яка може корегуватися, визначає наукових керівників, заслуховує на своїх засіданнях хід виконання, проводить попередній захист бакалаврських робіт. Організація та контроль за процесом підготовки й захисту бакалаврських робіт покладається на завідувача кафедри.

Студенту бакалавратури надається право обирати тему роботи з переліку визначених кафедрою або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

 

Етапи підготовки дослідження

 

Бакалаврська і курсова роботи від творчого задуму до остаточного оформлення мають власну специфіку, обумовлену цільовим призначенням, джерельною базою, методичним та інформаційним забезпеченням, обсягом та термінами виконання.

Етапи виконання дослідження:

1) вибір теми; визначення мети і завдань, об’єкта і предмета дослідження;

2) складання попереднього плану;

3) пошук і накопичення необхідної наукової інформації з теми (бажано якнайповніше виявлення масиву джерел і наукової літератури); складання бібліографії й робочої картотеки літератури;

4) вивчення, аналіз, систематизація й обробка матеріалів;

5) формулювання наукової гіпотези й теоретичних передумов дослідження, уточнення плану;

6) вибір методів дослідження як інструментів здобуття фактичного матеріалу;

7) написання перших фрагментів, а потім – чорнового варіанта основної частини роботи;

8) написання вступу і висновків;

9) складання списку джерел і літератури; оформлення додатків;

10) редагування та оформлення роботи;

11) подання чорнового варіанта роботи науковому керівникові;

12) усунення зауважень та доопрацювання роботи з урахуванням рекомендацій наукового керівника;

13) чистове оформлення роботи;

14) підготовка до захисту і захист наукового дослідження (попередній захист курсових та бакалаврських робіт – на засіданні кафедри, остаточний – перед Державною екзаменаційною комісією).

Основні етапи роботи над курсовою і бакалаврською роботами:

1) вибір теми та її затвердження на засіданні кафедри;

2) складання календарного плану (графіка роботи);

3) опрацювання літератури з проблеми, накопичення й опрацювання фактичного матеріалу, систематизація й узагальнення первинних матеріалів;

4) підготовка першого (чорнового) варіанта роботи (цілеспрямований – згідно сформульованого плану – виклад зібраного й осмисленого матеріалу з позицій її автора). Під час цієї роботи необхідно дотримуватися певних правил структурування тексту, цитування, посилання на джерела тощо;

5) ознайомлення наукового керівника з основними положеннями роботи (висловлення міркувань, зауважень, пропозицій);

6) редагування рукопису й оформлення остаточного варіанта роботи;

7) захист курсової, бакалаврської роботи.

Для курсових робіт:

- чернетку роботи слід подавати на кафедру до 15 квітня;

- попередній захист курсових робіт – травень;

- ЗАХИСТ курсових робіт– травень.

Для бакалаврських робіт:

- чернетку роботи подають на кафедру до 30 квітня;

- попередній захист бакалаврських робіт – травень;

- ЗАХИСТ бакалаврських робіт – червень.

 

Вибір теми

Першим і найважливішим етапом дослідження є вибір його проблеми і теми. Вдало й обґрунтовано обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього дослідження. Проте часто тема (проблема) дослідження уточнюється вже у процесі роботи і може відрізнятися від обраної і сформульованої на першому етапі назви теми (проблеми).

Бажано, щоб робота над темою починалася на третьому курсі написанням курсової роботи як частини майбутньої бакалаврської і магістерської праці, проте це не є обов’язковою вимогою.

Вибір теми бакалаврської роботи повинен обумовлюватися не лише актуальністю, науковою і практичною значущістю майбутніх результатів, але й подальшою перспективою у дослідженні обраної проблематики. Перелік тем курсових і бакалаврських робіт пропонує кафедра. Однак студент має право запропонувати свою тему роботи, належно обґрунтувавши її доцільність (запропонована тема обговорюється на засіданні кафедри і затверджується її рішенням). У виборі теми студент має враховувати її відповідність рівню розвитку сучасної науки, актуальним напрямам наукових досліджень, забезпеченість джерелами, перспективність завдання, практичне застосування.

Обрати тему курсової чи бакалаврської роботи пошукачеві може допомогти:

1) перегляд каталогів захищених робіт, ознайомлення з уже виконаними на кафедрі роботами;

2) ознайомлення з аналітичними оглядами, статтями у наукових журналах;

3) перегляд каталогів авторефератів дисертацій із проблематики;

4) консультації з науковим керівником та спеціалістами-практиками;

5) ознайомлення з новітніми результатами досліджень у суміжних галузях науки (на межі різних галузей знань можна знайти нові, часом неочікувані рішення).

Після вибору теми студент пише заяву на ім’я завідувача кафедри з проханням затвердити тему і керівника. На допомогу студентові для підготовки кваліфікаційної роботи кафедра призначає наукового керівника. Керівник допоможе правильно сформулювати тему, скласти календарний план підготовки роботи, порекомендує спеціальну і довідкову літературу та інформаційні матеріали, регулярно консультуватиме, підготує письмовий відгук на підготовлену студентом курсову чи бакалаврську роботу.

 

Складання попереднього плану

Обравши тему наукового дослідження, студент, виходячи з власних наукових інтересів та за порадами наукового керівника, виробляє попередній план, який у ході пошуку буде вдосконалюватися та уточнюватися. За весь період роботи може бути складено декілька планів дослідження. Часто останній, підсумковий план, втілений в остаточний текст роботи, може значно відрізнятися від початкового робочого плану.

Вивчивши бібліографічні джерела за тематикою дослідження, напрям і обсяги власних розробок, свої можливості й уподобання, можна скласти реальний план. Якщо ідеї майбутньої роботи ще не сформувалися, можна скласти декілька варіантів плану або скласти попередній робочий план, перерахувавши через дефіс питання, які слід розкрити в межах кваліфікаційної роботи.

Укладання плану передбачає поділ цілості (визначеної проблеми) на менші логічно пов’язані між собою частини. Без цього неможливо перейти до наступного етапу, який передбачає збирання матеріалу і називається евристичним (пошуковим) процесом.

Складання плану повинно сприяти наступній цілеспрямованій діяльності студента й застерегти його від другорядних напрямків і розгалужень тематики. Особливо це стосується тем із значною кількістю різноманітного опосередкованого матеріалу, спорідненого з обраною темою.

Залежно від теми, характеру фактичного матеріалу, методів, які використовувалися, дослідники найчастіше вдаються до хронологічного (що розглядає явище чи процес у його розвитку в часі), проблемного (тематичного) принципу укладання такого плану, або поєднують їх у формі проблемно-хронологічного підходу.

У плані слід уникати загальних фраз і назв, але і не слід сильно «звужувати» план, адже питання, винесене в назву пункту плану, доведеться потім розкривати. Неправильно називати пункти плану одним словом, так само як і не рекомендуються довгі назви (більше 9 слів, виходячи з відомої формули Дж. Міллера «магічного числа» 7+2). План може допомогти скласти і керівник. Але керівнику, кінець кінцем, не доведеться писати роботу за цим планом; крім того, науковий керівник – людина, як правило, зайнята і не зможе витрачати багато часу на подібну роботу. До речі, навіть і він може не знати всіх аспектів конкретної наукової проблеми, не володіти повною мірою відповідним науковим апаратом. У результаті такий план може виявитися неоптимальним. А невдалий план – джерело непотрібних проблем, зайвих витрат праці і втраченого часу.

Більш конкретно, структура курсової чи бакалаврської роботи передусім визначається її темою. Логіка викладу матеріалу може бути різною. Однак, на думку багатьох фахівців, доцільніше побудувати кваліфікаційну роботу таким чином:

- зміст;

- вступ;

- розділи (як правило – три-чотири) основної частини з можливим поділом на підрозділи;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (у разі необхідності).

Незважаючи на те, що якихось жорстких вимог до кількості розділів і підпунктів у роботі немає, тут потрібно керуватися здоровим глуздом. Зрозуміло, що робота не повинна складатися з одного розділу, а розділ – з одного підпункту. Прийнято писати не менше трьох розділів. У будь-якому випадку краще, якщо подальші пункти плану будуть певним чином логічно випливати з попередніх, а також будуть збалансовані між собою за обсягом (кількістю сторінок).

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт розроблено на базі основних вимог до дисертацій та авторефератів дисертацій [Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5] і ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

1.2. Назва кваліфікаційної роботи має бути стислою, конкретною, відповідати спеціальності та суті дослідженої проблеми, вказувати на об’єкт, предмет і мету кваліфікаційного дослідження. Іноді для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4–6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену, узагальнюючу чи псевдонаукову термінологію. У назві треба уникати слів «Дослідження...», «Аналіз...», «Вивчення...».

1.3. Під час написання кваліфікаційної роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, із яких запозичив матеріали або окремі результати. У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело кваліфікаційна робота знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

1.4. У кваліфікаційній роботі треба стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

1.5. Кваліфікаційну роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в м’якому (для курсових) та твердому (для бакалаврських) переплетенні.