Класифікація інвестиційних проектів.
Інвестиційні проекти, розроблені і реалізовані в рамках інвестиційної політики підприємства, регіону, галузі, мають різну спрямованість, обумовлену такими моментами:
• масштабністю розв'язуваних проблем;
• галузевою приналежністю;
• маркетинговою ситуацією на ринку;
• інвестиційними пріоритетами;
• розмірами підприємства і його фінансових можливостей;
• науково-технічною базою підприємства і технічним рівнем його виробництва;
• ступенем впливу технології на соціальну й екологічну сфери;
• вимогами до якості;
• особливостями фінансування (з власних та бюджетних коштів, іноземних інвестицій).
Масштабність розв'язуваних проблем є однією з основних ознак класифікації інвестиційних проектів. Масштаб інвестиційного проекту визначається в залежності від впливу його результатів на один або кілька ринків - товарний, фондовий, праці, а також на екологічну і соціальну ситуації. Відповідно до цього інвестиційні проекти поділяються на глобальні, великомасштабні, регіональні, галузеві і локальні.
Глобальними називаються інвестиційні проекти, реалізація яких впливає на політичну, економічну, соціальну або екологічну ситуацію планети.
Великомасштабними є інвестиційні проекти, що впливають на економічну, соціальну та екологічну обстановку в країні, але не стосуються інших країн. Це можуть бути проекти освоєння нових родовищ корисних копалин (якщо вони не змінюють світових зв'язків), проекти в галузі охорони здоров'я, освіти і подібні їм.
Регіональними називаються інвестиційні проекти, що істотно впливають на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в місті, районі, області. Такими є проекти будівництва нових або розширення і реконструкції діючих підприємств, від яких залежить зниження рівня безробіття, підвищення життєвого рівня населення або зміна екологічної ситуації в даному регіоні.
Галузевими є інвестиційні проекти, що впливають на загальний економічний розвиток окремої галузі і зміну її місця в галузевій структурі народного господарства.
Локальними вважаються інвестиційні проекти, реалізація яких не робить істотного впливу ні на економічну, соціальну та екологічну ситуацію в регіонах, ні на рівень і структуру цін на товарних ринках.
Залежно від ступеня новизни товару, а також маркетингової ситуації на ринках, де він представлений, інвестиційні проекти поділяються на групи «А», «Б», «В» і «Г».
Інвестиційні проекти групи «А» спрямовані на розробку і виробництво товару, що не має ні вітчизняних, ні закордонних аналогів.
До інвестиційних проектів групи «Б» зараховують ті, які спрямовані на розробку і виробництво товарів світ, рівня, що мають попит на зовнішньому ринку.
Інвестиційні проекти групи «В» спрямовані на розробку і виробництво товарів, що заміщують імпортні і мають більш низький рівень цін.
Інвестиційні проекти групи «Г» орієнтовані на розробку і виробництво товарів, що мають попит на внутрішньому ринку.
Крім того, класифікація інвестицій, що характеризує можливий зв'язок інвестиційних рішень, дозволяє виділити такі інвестиційні проекти:
• незалежні, здійснювані паралельно або послідовно і спрямовані на досягнення різних локальних цілей (наприклад, автоматизацію бухгалтерського обліку, освоєння нової продукції, впровадження системи внутрішнього безперервного транспорту);
• залежні (проект освоєння нової технології, що вимагає корінної реконструкції очисних споруджень);
• альтернативні (кілька варіантів проектів реконструкції, технічного переозброєння виробництва, з яких необхідно вибрати найбільш ефективний);
• взаємодоповнюючі (конверсійний проект з перепрофілювання виробництва, що вимагає згодом розробки проектів, які вирішують проблеми в соціальній сфері, транспортних системах).
Усі перераховані проектні рішення можуть розглядатись з часової позиції як:
• довгострокові (понад 3 роки);
• середньострокові (1-3 роки);
• короткострокові (до 1 року);
• оперативні (протягом 1 року).
Ступінь новизни проектних рішень визначає і рівень ризику проекту, що є черговою ознакою класифікації:
• низький ризик характерний для рішень по інвестиціях в інтенсифікацію виробництва на базі освоєної техніки;
• середній ризик мають проекти, орієнтовані на збільшення обсягів продажу існуючої продукції;
• високий ризик властивий проектам, відповідно до яких новий товар розробляється, виробляється і просувається на ринок;
• дуже високий ризик властивий інвестиціям у дослідження й інновації.
Залежно від того, яке рішення покладене в основу інвестиційного проекту, інвестиційний цикл має різну тривалість і склад етапів. Відповідно до цього інвестиційні проекти поділяються на проекти:
• з повним інвестиційним циклом, включаючи будівельно-монтажні роботи;
• з неповним інвестиційним циклом.
Виокремлюють ще й так звані «бездефектні проекти», основним чинником яких є підвищена якість (атомні електростанції, греблі, мости тощо).
За видами розрізняють проекти комерційні та некомерційні залежно від мети проекту - одержати прибуток або соціальний ефект.
За характером і сферою діяльності виділяють такі проекти:
• промислові - спрямовані на випуск і продаж нових видів продукції (як правило, вони пов'язані з будівництвом, удосконаленням технологій, розширенням присутності на ринку, реконструкцією та модернізацією існуючих виробництв);
• економічні - спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування оподаткування та інші макроекономічні перетворення;
• організаційні - спрямовані на реформування системи управління, проведення різноманітних конференцій і семінарів, створення нових організацій;
• дослідницькі – зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів, матеріалів, конструкцій тощо;
• соціальні - пов'язані з реформуванням системи соціального захисту, охороною здоров'я і довкілля, подоланням наслідків природних та екологічних катастроф, соціальних потрясінь.