Життєвий цикл проекту та його фази.

Маркетингові дослідження ринків збуту продукції.Від ринків збуту залежать обсягу продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін.

За результатами аналізу виділяють чотири категорії товарів:

«зірки» - приносять основний прибуток підприємству і сприяють економічному зростанню;

«дійні корови» - переживають період зрілості, у незначній мірі сприяють економічному зростанню, не мають потреби в інвестиціях, приносять прибуток, що використовується на фінансування «важких дітей»;

«важкі діти» - це, як правило, нові товари, що потребують реклами, у просування на ринок не приносять поки прибутку, але в майбутньому можуть стати «зірками»;

«мертвий вантаж» або «невдахи» - нежиттєздатні, не сприяють економічному зростанню, не приносять прибутку.

При цьому потрібно враховувати, на якій стадії життєвого циклу знаходиться кожен товар на окремих сегментах ринку:

а) нульова стадія характеризується вивченням і апробацією ідеї розробки нового товару, а потім і самого товару;

б) перша стадія (випуск товару на ринок і впровадження) - з'ясовується, чи буде товар мати успіх на ринку. Прибуток на цій стадії невисокий, тому що значні кошти спрямовуються на амортизацію досліджень, просування товару на ринок;

в) друга стадія (зростання і розвиток продажу) - товар починає приносити прибуток, він швидко покриває усі витрати і стає джерелом прибутку, хоча вимагає ще великих витрат на рекламну підтримку його просування на ринку;

г) третя стадія (зрілість) - товар має стабільний ринок, користується попитом і приносить регулярний дохід тобто знаходиться у найприбутковішому періоді, оскільки не вимагає витрат на просування на ринок, а тільки на рекламну підтримку його «популярності»;

д) четверта стадія (насичення і спад) - спочатку обсяг продажу істотно не змінюється, а потім різко скорочується з передбачених і непередбачених причин: товар, що не зазнає ніяких змін, набридає споживачам або ж зникає потреба, яку він покликаний був задовольняти. Мистецтво полягає в тому, щоб вчасно вловити і передбачити спад попиту на вироби шляхом їх вдосконалювання або заміни іншими.

Результати аналізу повинні допомогти керівництву підприємства розробити асортимент товарів відповідно до його стратегії і вимог ринкової кон'юнктури.

У процесі аналізу необхідно також виявити реальних і потенційних конкурентів, провести аналіз показників їх діяльності, визначити сильні та слабкі сторони їх бізнесу, фінансові можливості, мету і стратегію конкурентів у сфері експансії на ринку, технології виробництва, якості продукції і цінової політики. Це дозволить вгадати стиль їх поведінки і вибрати найбільш прийнятні способи боротьби з відвойовування в конкурента ніші на ринку.

Життєвий цикл проекту(або проектний цикл) - це проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації. Проектний цикл є вихідним поняттям для вирішення проблеми фінансування робіт з проекту, прийняття відповідних рішень. Згідно з сформованою практикою стани, через які проходить проект, називаються фазами (етапами, стадіями).

У найбільш загальному вигляді проектний цикл поділяється на три фази: 1) передінвестиційна, 2) інвестиційна, 3) експлуатаційна.

У рамках кожної фази можна виділити ряд етапів. Наприклад, передінвестиційна фаза може бути розділена на такі етапи:

• розробка концепції проекту;

• оцінка життєздатності проекту;

• планування проекту;

• розробка технічних вимог;

• вибір і оформлення земельної ділянки;

• ескізне проектування.

Інвестиційна фаза може мати такі етапи:

• детальне (робоче) проектування;

• організація торгів і укладення контрактів;

• організація закупівель і поставок;

• будівельно-монтажні роботи;

• завершення робіт (пусконалагоджувальні роботи, здача об'єкта).

Експлуатаційна фаза може складатися з наступних етапів:

• здача проекту замовнику;

• заміна обладнання;

• розширення виробництва, інновації.

Чіткого (раз і назавжди визначеного) розподілу фаз на етапи бути не може. По-перше, існує специфіка окремих країн і секторів економіки, в яких реалізується інвестиційний проект. По-друге, існує досить широке коло учасників реалізації інвестиційного проекту (спонсори, проектна компанія, підрядчики, кредитори, інвестори, оператори і т. д), і кожен учасник може дивитись на проектний цикл «своїми очима», мати власне уявлення щодо фаз, етапів, стадій проектного циклу.

Слід зазначити такі найважливіші відмінності в підходах до проектного циклу кредитора (комерційного банку) і позичальника (компанії, що безпосередньо веде роботи з проекту).

1. Для позичальника проектний цикл має більш широкі часові рамки. Саме в нього, як правило, зароджується концепція проекту (початок проектного циклу). Саме він в основному доводить інвестиційний об'єкт до ліквідації (демонтаж, продаж, реконструкція - кінець проектного циклу).

Для кредитора проектний цикл по суті справи починається з моменту одержання від майбутнього позичальника заявки на фінансування проекту, а закінчується моментом, коли позичальник виконує усі свої платіжні зобов'язання по кредиту і кредитний договір припиняє свою дію.

2. У рамках окремих фаз проектного циклу позичальник і кредитор виділяють для себе різні етапи. Для кредиторів найбільш важливими є такі етапи: відбір та оцінка проекту, переговори й ухвалення рішення про фінансування проекту, контроль реалізації проекту.

3. Поєднання інвестиційної та експлуатаційної фаз проектного циклу. Важливо, щоб кредитор мав чітке уявлення про проектний цикл позичальника, а позичальник - кредитора, щоб не допускати збоїв у просуванні проекту і діяти максимально скоординовано. Банку необхідно досконально знати проектний цикл позичальника для того, щоб:

• максимально повно врахувати усі витрати і доходи, пов'язані з реалізацією проекту (у кожній фазі і на кожному етапі);

• уявляти всі ризики, пов'язані з реалізацією проекту (знов таки в кожній фазі і на кожному етапі);

• розробити свій графік контролю за реалізацією проекту (із зазначенням часових точок, що позначають різні фази й етапи один від іншого).

Слід зазначити, що членування власного проектного циклу банку на три етапи є загальним і універсальним. У деяких банках можуть виділятись додаткові етапи, наприклад у банках, що спеціалізуються на фінансуванні інвестиційних проектів і працюють за схемами проектного фінансування. Так, проектний цикл Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) містить у собі шість основних етапів:

1. відбір проектів;

2. підготовка проектів;

3. оцінка проектів;

4. ведення переговорів і затвердження проекту;

5. реалізація проекту і контроль за її ходом;

6. оцінка результатів реалізації проекту.

У банках, що спеціалізуються на фінансуванні інвестиційних проектів, звичайно розробляються внутрішні інструкції, які чітко регламентують проектний цикл банку, визначають списки і формати необхідних внутрішніх та зовнішніх документів, посадові обов'язки співробітників.

Банки, що спеціалізуються на фінансуванні інвестиційних проектів (ІП), звичайно мають справу зі стійким потоком заявок і проектних пропозицій від компаній - спонсорів проектів. Такі банки звичайно створюють системи добору і сортування заявок на основі цілого ряду формальних і неформальних критеріїв.