Список прийнятих скорочень та умовних позначень

Вступ

1. Розрахунок потужності двигуна для проектованої машини

Розрахунок робочого процесу (тепловий розрахунок) двигуна

3. Визначення основних показників двигуна

4. Розрахунок швидкісної характеристики двигуна

5. Динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму

6. Розрахунок однієї з систем чи одного з механізмів двигуна

Висновки

Список літератури

 

Послідовність розрахунків викладена у методичних вказівках та додатково роз’яснюється у окремо зброшурованій методичній розробці „Довідкові матеріали для виконання першої частини курсової роботи” (далі: Довідки).

Зважаючи на суттєву відмінність у початковій підготовці студентів, що останнім часом поглиблюється, передбачено виконання першої частини роботи зі змінним обсягом. Так, для одержання оцінки «задовільно» достатньо виконати у повному обсязі з задовільною якістю лише перші чотири розділи. Для отримання оцінки «добре» необхідно виконати і захистити п’ятий розділ – «Кінематика та динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму». Відмінник повинен виконати ще і додаткове індивідуальне завдання – розділ 6.

Всі розділи, крім шостого, студенти перевіряють на ЕОМ з використанням комп’ютерної програми, розробленої згідно цих методичних вказівок. Програма дозволяє студентам самостійно проводити наскрізну перевірку правильності вибору коефіцієнтів та проведених розрахунків, що полегшує пошук допущених помилок, сприяє якісному виконанню роботи та засвоєнню матеріалу. Для самостійної роботи студента за межами кафедральної аудиторії програма може бути переписана студенту на його власний носій інформації.

Застосування ЕОМ для перевірки правильності розрахунків визначає необхідність округлення результатів розрахунків до четвертої значущої цифри, інакше похибки досягають величини, недопустимої для інженерних розрахунків. Для оперативної перевірки дані слід готувати у вигляді таблиць (зразки приведені в кінці кожного розділу). Перед перевіркою розділу слід опрацювати додаткові завдання (задачі), які приводяться в кінці розділу.

Задачі призначені для визначення ступеню засвоєння студентом матеріалу по поточному розділу. Їх вирішення полягає у знаходженні певних даних (табличних значень, коефіцієнтів) або обчисленні проміжних результатів, не відображених у таблиці результатів. На вирішення задачі в залежності від її складності відводиться 1…3 хв.

Оформлення курсової роботи повинно відповідати діючим вимогам до курсових і дипломних проектів (див. „Стандарт факультету механізації с. г.” та пункт 5 Довідок, стор. 38). Пояснювальна записка виконується на папері формату А4 і обов'язково зшивається разом з кресленнями графічної частини. Графічна частина (діаграми, характеристики) виконується на міліметровому папері, ескізи та розрахункові схеми до розрахунку систем і механізмів двигуна виконують на сторінках пояснювальної записки.

В самому початку пояснювальної записки повинен бути підшитим чи вклеєним оригінал завдання на курсову роботу. Всі розрахунки у пояснювальній записці повинні супроводжуватися коментарями та посиланнями на джерела інформації (звідки запозичені формули, коефіцієнти, обгрунтування прийнятих рішень і т.д.). Наявність списку використаної літератури обов'язкова.

Не допускається використовувати у пояснювальній записці схеми та рисунки, запозичені копіюванням з будь-яких джерел: рисунки повинні виконуватися проектантом лише самостійно з дотриманням вимог на виконання графічних зображень.

Повністю оформлена курсова робота повинна бути здана на кафедру з обов'язковою реєстрацією у журналі не пізніше зазначеного в завданні терміну. У разі необхідності робота після перевірки повертається студенту для виправлення зауважень.

Остаточний захист курсової роботи після перевірки всіх розділів на ЕОМ відбувається шляхом співбесіди з викладачем, який перевіряв роботу. Студент, який своєчасно не захистив першу частину курсової роботи не допускається до складання іспиту (чи тестування) по курсу «Будова, теорія і основи розрахунку автотракторних двигунів».

Студент, який своєчасно виконав та захистив шостий розділ та захистив всі роботи лабораторного практикуму, може бути звільненим від передбаченого робочою програмою тестування або складання іспиту.

Список прийнятих скорочень та умовних позначень

відпрацьовані гази		ВГ
градуси повороту колінчастого валу		°ПКВ
двигун внутрішнього згоряння		ДВЗ
електронно-обчислювальна машина (комп’ютер)		ЕОМ
коефіцієнт корисної дії		ККД
колінчастий вал		КВ
кривошипно-шатунний механізм		КШМ
паливний насос високого тиску		ПНВТ

 

Співвідношення між деякими величинами систем СІ та МКГСС.

Величина:	Розмірність	Співвідношення одиниць
СІ	МКГСС
Маса	кг	кГ·с/м2	1 кГ·с/м2 = 9,81 кг
Теплота	Дж	кал	1 кал = 4,187 Дж
Сила	Н	кГ	1 кГ = 9,81 Н
Тиск	Па	кГ/см2	1 кГ/см2 = 98066,5 Па 0,1 МПа
Робота	Дж	кГ·м	1 кГ·м = 9,81 Дж
Потужність	Вт	к.с.	1 к.с. = 735,5 Вт
Питома витрата палива	г/(кВтгод)	г/(к.с.год)	1 г/(к.с.год) = 1,36 г/(кВтгод)

 

 

Буквами грецького алфавіту у методичних вказівках позначені:

(індекси біля букв опущені, у фігурних дужках вказано розділ, де застосовується позначення)

– ([альфа]) – коефіцієнт надлишку повітря {1,2,3}

– кут повороту КВ {5}

– ([бета]) – коефіцієнт молекулярної зміни {2}

– кут між стержнем шатуна і віссю циліндра {5}

– ([гамма]) – коефіцієнт залишкових газів {2}

– ([дельта]) – буксування рушія {1}

– ступінь остаточного розширення {2,3}

– ([дельта]) – відхилення або розбіжності між даними {2,3}

– ([ета]) – коефіцієнт корисної дії {1,2,3,4}

– ([іпсилон]) – ступінь стиску {1,2,3,5}

– ([дзета]) – коефіцієнт використання тепла {2}

– ([лямбда]) – коефіцієнт навантаження ведучих коліс {1}

– ступінь підвищення тиску {2,3}

– відношення радіуса кривошипа до довжини шатуна {5}

– ([мю]) – молекулярна маса {2}

– позначення масштабів {2,4,5}

– ([ню]) – коефіцієнт округлення індикаторної діаграми {2}

– ([омега]) – частота обертання (с^-1) {1,3,5}

– ([пі]) – число пі ( = 3,1415926536)

– ([ро]) – густина повітря на впуску {2}

– ступінь попереднього розширення {2}

– відношення ходу поршня до діаметра циліндра {3}

– ([сігма]) – знак суми у математичних формулах загального виду

– ([тау]) – коефіцієнт тактності {3}

– крок обчислення діаграм {5}

– ([фі]) – коефіцієнт зчіпної ваги {1}

– ([псі]) – коефіцієнт опору шляху {1}

 

 

Основні префікси для позначення кратних величин

префікс	значення	префікс	значення
дека	101 = х10	деци	10-1 = х0,1
гекта	102 = х100	санти	10-2 = х0,01
кіло	103 = х1000	мілі	10-3 = х0,001
мега	106 = х1000000	мікро	10-6 = х0,000001
гіга	109 = х1000000000	нано	10-9 = х0,000000001

 

Розділ 1

Визначення необхідної потужності двигуна

для проектованої машини та вибір прототипу двигуна

 

Теоретичне обгрунтування методики вибору потужності двигуна

При проектуванні трактора чи автомобіля необхідна потужність двигуна визначається на основі балансу потужності машини, який показує, куди витрачається енергія, що виробляється двигуном (рис. 1.1).

Рівняння балансу потужності [4, 10, 13] записується у вигляді:

 

N_е = N_тр + N + _f + N_вом + N_w + N_j+ N_і + N_кр (1.1)

 

де N_е – потужність, що знімається з колінчастого валу двигуна;

N_тр – втрати потужності в трансмісії;

N – втрати потужності на буксування рушія;

N_f– втрати потужності на подолання опору кочення машини;

N_вом – потужність, що передається через вал чи коробку відбору потужності з урахуванням коефіцієнта корисної дії (ККД) передачі; на стадії проектування N_вом повинна обумовлюватися завданням;

 

Рис. 1.1. Тяговий баланс трактора (тягово-транспортного засобу)

N_w– аеродинамічні втрати – потужність, що витрачається на подолання опору повітря;

N_j – потужність на подолання сил інерції, може змінювати знак в залежності від напрямку прискорення (розгін – гальмування);

N_і – потужність на подолання підйомів (на спусках змінює знак);

N_кр – потужність, що передається через тягово-зчіпний пристрій знаряддю у машинно-тракторному агрегаті або причепу в автопоїзді.

 

Ні одна з складових балансу потужності під час руху машини не залишається постійною. Детальний аналіз складових балансу буде здійснено в курсі теорії тракторів і автомобілів. Для вибору потужності двигуна на стадії проектування трактора чи автомобіля досить обмежитися середнім значенням складових тягового балансу для номінального режиму, які визначають за формулами (1.2)...(1.8):

 

N_тр = N_е·(1 – _тр), кВт (1.2)

 

де _тр – ККД трансмісії.

 

N = Р_кр·(V_т V_д) = Р_кр·V_т ·, кВт (1.3)

 

де Р_кр – тягове зусилля (на гаку чи буксирному пристрої), кН;

V_т та V_д – теоретична та дійсна швидкості руху, відповідно, м/с;

= (V_т – V_д)/V_т = 1 – V_д/V_т – коефіцієнт буксування рушія.

 

N_f = G·fV_дcos, кВт (1.4)

 

де G – вага машини, кН;

f– коефіцієнт опру коченню для заданих умов руху;

– кут нахилу опорної поверхні до горизонту в напрямку руху.

 

N_w = Р_wV_д = (k·F·V_д³)/1000, кВт (1.5)

 

де Р_w – сила опору повітря, кН;

k – коефіцієнт обтічності, Н·с²/м⁴ ;

F – площа лобової поверхні машини, м².

 

N_j = m·jV_д, кВт (1.6)

 

де m = G/g – повна маса машини, т;

g = 9,81 м/с² – прискорення вільного падіння;

j – прискорення машини, м/с².

 

N_і = GsіnV_д, кВт. (1.7)

 

N_кр = Р_крV_д, кВт. (1.8)

 

При попередніх розрахунках рівняння балансу потужності спрощують наступним чином.

Для тракторів N_вом враховують лише при умові наявності в завданні, а N_w, N_j та N_і взагалі не обчислюють окремо. Ці складові враховують деяким коефіцієнтом можливого перевантаження трактора k_п, після чого рівняння тягового балансу набуває вигляду:

 

N_е = k_п(N_тр + N + N_f + N_кр). (1.9)

 

Для вантажних автомобілів, за винятком спеціальних, як правило, не враховують N_вом, N_j та N. ПотужністьN_кр, що передається через буксирний пристрій причепу (причепам), представляють у вигляді складових опору рухові причепа, які підраховуються за тими ж залежностями, що і для автомобіля, що дозволяє врахувати ці складові через повну масу автопоїзда. При визначенні потужності двигуна будемо вважати, що автомобіль працюватиме без причепа (N_кр = 0). Тоді:

 

N_е = N_тр + N_f + N_w + N_i . (1.10)

 

Враховуючи, що: N_f + N_i = GfV_дcos + GsinV_д, маємо:

 

N_f + N_i = GV_д(fcos + sin) = GV_д = N, (1.11)

 

де = fcos + sin – коефіцієнт опору дороги,

N – затрати потужності на подолання опору дороги, включаючи підйоми.

Таким чином, для автомобіля можемо остаточно записати:

 

N_е = N_тр + N + N_w . (1.12)

 

Для розв'язання рівняння балансу потужності у вигляді (1.9) чи (1.12) і знаходження потужності двигуна проектованої машини потрібно визначити всі складові, деякі з котрих беруть із завдання, інші обчислюють або приймають, спираючись на апріорні дані. Такими даними, як правило, являються параметри прототипу – найбільш близької за призначенням, класом та будовою машини, яка вже виготовляється і по якій є дані випробувань.

 

Поняття "прототип" при проектуванні треба розуміти як "подібний проектованій машині" або "схожий на проектовану машину". Для курсового проекту, користуючись довідковою літературою (наприклад, [7]), вибирають прототип трактора чи автомобіля та, окремо, прототип двигуна (таблиця Д5). У якості прототипу рекомендується вибирати одну з вітчизняних машин, кінематична схема якої є у Довідках

 

Після вибору прототипу розрахунки ведуть у наступному порядку.

1.1. Знаходження маси проектованої машини

1.1.1. Маса трактора знаходиться з умов забезпечення заданого зусилля на гаку Р_кр при допустимому буксуванні рушія.

 

Для тракторів сільськогосподарського призначення допускається максимальне буксування: _max = 0,15...0,18 (15...18%) – для колісних та _max = 0,03...0,05 (3...5%) – для гусеничних тракторів [4]. Допустиме буксування реалізується при певному співвідношенні між вертикальним навантаженням на ведучі колеса (чи на гусеничний рушій) N і горизонтальною силою, що діє між рушієм і опорною поверхнею – дотичною силою Р_к: _кдоп = Р_к/N. Величину _кдоп називають допустимим коефіцієнтом використання зчіпної ваги (або коефіцієнтом зчеплення ), його значення залежить від виду опорної поверхні і знаходиться у межах: _кдоп= 0,3...0,9 для колісних тракторів і _кдоп= 0,4...1,1 – для гусеничних.

 

У відповідності з означеними у завданні умовами руху коефіцієнт використання зчіпної ваги _кдоп = слід приймати з таблиці Д1 додатків.

Нормальне навантаження на рушій N залежить від ваги трактора, розташування його центра мас та динамічних показників руху, визначається на стадії проектування орієнтовно через коефіцієнт навантаження на рушій (коефіцієнт навантаження коліс, ведучих органів) _к:

 

_к = k_кст, (1.13)

 

де _кст – статичний коефіцієнт навантаження на рушій; для гусеничних та повноприводних колісних тракторів _кст = 1, для колісних тракторів з одним ведучим мостом – _кст = 0,65... 0,7;

k – коефіцієнт динамічності, враховує перерозподіл реакцій при дії сил з боку агрегатованої машини, приймають k = 1,1...1,2 для колісних тракторів формули 4x2 i k = 1 – для інших тракторів.

З урахуванням сказаного вище остаточна формула для визначення маси трактора набуває вигляду:

 

m = (k_п·P_кр)/[g·(_к·_кдоп – f)], кг (1.14)

де Р_кр – номінальне тягове зусилля згідно з завданням, Н;

k_п – коефіцієнт можливого перевантаження трактора, значення якого призначають у межах k_п = 1,15...1,25 для колісних тракторів і k_п = 1,1...1,2 – для гусеничних.

g = 9,81 м/с² – прискорення вільного падіння;

f– коефіцієнт опру коченню, вибирається як табличне значення для заданих умов руху (див. табл. Д1 додатків).

 

1.1.2. Маса автомобіля mна стадії проектування знаходиться за формулою:

 

m = m_в + m_o + 75·n = m_в·(1 + 1/_в) + 75·n, кг (1.15)

 

де m_в – маса вантажу згідно з завданням, кг;

m_о = m_в/_в – власна маса порожнього автомобіля, кг;

n – число місць у кабіні, включаючи водія (n = 1...3);

_в – коефіцієнт вантажопідйомності (відношення маси вантажу до маси порожнього автомобіля), приймається по прототипу (_в = m_в/m_о прототипу), або у межах: _в = 1,0...1,6 – для дорожніх автомобілів і _в = 0,5...1,1 – для автомобілів підвищеної прохідності.

 

1.2. Коефіцієнт корисної дії трансмісії

ККД трансмісії _тр знаходиться як добуток від множення ККД всіх передач*, що передають потужність від двигуна до рушія на заданому режимі. Розрахункова формула для обчислення ККД трансмісії:

 

_тр = _хол·(_ц)^zц ·(_к)^zк ·(_г)^zг ·(_ш)^zш (1.16)

де _хол – ККД холостого ходу трансмісії, орієнтовно приймають у межах 0,97...О,98;

_ц, _к, _г та _ш– ККД циліндричної, конічної, гепоїдної зубчастих передач та шарнірів, відповідно;

zц, zк, zг, zш – кількість циліндричних, конічних, гепоїдних зубчастих передач та шарнірів, які беруть участь у передачі потужності. Для тракторів і вантажних автомобілів гепоїдні передачі, як правило, не застосовуються, тому для розрахунків приймаємо zг = 0 а (_г)^zг = 1.

Значення ККД для різних типів передач і шарнірів приймають як середньостатистичні дані у межах:

_ц = 0,985...0,990, _к = 0,975...0,980,

_г= 0,960...0,970, _ш = 0,990...0,995.

Очевидно, що для обчислення ККД за формулою (1.16) необхідно мати повну кінематичну схему трансмісії проектованої машини. На стадії вибору потужності двигуна достатньо кінематичну схему прийняти по прототипу (див. приклад на рис. 1.2), своя схема буде спроектована далі.

Рис. 1.2. Приклад виконання кінематичної схеми для розрахунку ККД трансмісії:

A – зчеплення; В – збільшувач крутного моменту (ЗКМ); C – коробка передач; D – головна передача; E – планетарний механізм повороту; F – кінцева передача; G – ведуча зірочка; H – редуктор ВВП; K – карданна передача.

Передача крутного моменту від двигуна до ведучих зірочок (показано стрілками) на основній (першій) передачі здійснюється через: зчеплення А, два карданних шарніри К, вимкнений (заблокований) збільшувач крутного моменту (ЗКМ), пару циліндричних шестерін 12/11, конічну пару 22/21 головної передачі, планетарний редуктор Е (вважаємо двома парами циліндричних шестерін), пару циліндричних шестерін 26/25 кінцевої передачі F. Всього у передачі крутного моменту приймають участь: два шарніри (zш = 2), чотири пари циліндричних (zц = 1 + 2 + 1 = 4) та одна пара конічних шестерін (zк = 1). Таким чином, значення ККД трансмісії на першій передачі буде дорівнювати _тр1 = _хол·(_ц)⁴·(_к)¹·(_г)⁰·(_ш)².

Кінематична схема трансмісії машини, обраної в якості прототипу, повинна бути акуратно викреслена з позначенням усіх елементів. На схемі слід стрілками позначити передачу крутного моменту від двигуна до рушія при роботі на основній розрахунковій передачі.

Слід мати на увазі, що при передачі потужності паралельними потоками (наприклад, для декількох ведучих мостів, для правого і лівого ведучих коліс одного моста, у планетарних передачах) потрібно розглядати лише один з паралельних потоків потужності і у формулу (1.16) підставляти кількість передач цього одного потоку (права і ліва кінцеві передачі розглядаються як одна передача, три пари циліндричних шестерін планетарного редуктора, які працюють паралельно, – як одна пара, і т.д.). При розрахунку ККД повнопривідної колісної машини враховують передачу потужності тільки до основного (як правило заднього) ведучого моста. Врахування паралельних потоків потужності являє собою досить складну, статично невизначену задачу, аналіз якої буде проведено в курсі теорії трактора та автомобіля.

 

1.3. Втрати на подолання опору повітря

Сила опору повітря Р_w враховується при швидкостях руху, які перевищують 50 км/год і визначається за формулою (1.17), одержаною з формули (1.5):

Р_w = (k·F·V_д²)/13, Н (1.17)

де k – коефіцієнт обтічності, Н·с²/м⁴;

F – площа лобової поверхні машини, м²;

V_д – швидкість руху машини згідно з завданням у км/год.

Значення коефіцієнта обтічності k для сучасних вантажних автомобілів знаходиться у межах 0,44...0,81 Нс²/м⁴ (легкові автомобілі мають k = 0,16...0,31, автобуси – 0,37...0,44).

Площу лобової поверхні машини F у м² приймають по прототипу (табл. Д2 додатків). При відсутності даних прототипу (або при проектуванні машини оригінальної форми) площу лобової поверхні визначають орієнтовно за габаритними розмірами машини:

 

F = k_лоб·В·Н, м² (1.18)

де k_лоб – коефіцієнт, який залежить від форми лобової поверхні, знаходиться у межах 0,8...0,85;

В і Н – відповідно колія і габаритна висота колісної машини у м.

1.4. Потужність двигуна.

Вирішуючи рівняння балансу потужності відносно N_е і підставляючи визначені і прийняті величини, одержують розрахункові формули для знаходження потужності двигуна проектованої машини.

1.4.1. Номінальну потужність тракторного двигуна N_е знаходимо за формулою:

 

N_е = V_н·(P_кр + f·m·g)/(3600·_тр1·_е), кВт, (1.19)

 

де V_н – номінальна швидкість руху (згідно з завданням), км/год;

_тр1 – ККД трансмісії на основній (першій) робочій передачі;

_е – коефіцієнт експлуатаційного завантаження двигуна.

 

Відомо, що двигуни сільськогосподарських тракторів при виконанні більшості ґрунтообробних робіт, при догляді за посівами та при роботі у складі посівних чи збиральних агрегатів завантажені на 75...95% (_е = 0,75... 0,95), при використанні трактора на транспортних роботах – на 50...70% (_е = 0,50...0,70). З ростом енергонасиченості тракторів спостерігається зниження _е, що негативно впливає на економічність машинно-тракторних агрегатів.

 

Для розрахунків у курсовій роботі будемо приймати _е = 0,85...0,9.

 

1.4.2. Потужність автомобільного двигуна знаходимо за формулою:

N_е = V_н·(P + Р_w)/(3600·_тр), кВт, (1.20)

 

де P = m·g·(f·cos + sin) – сила опору дороги, Н;

(f·cos + sin)– коефіцієнт опору шляху;

f– коефіцієнт опру коченню для заданих умов (табл. Д1 додатків);

– кутпідйому дороги(згідно з завданням);

V_н – швидкість руху автомобіля (згідно з завданням), км/год;

_тр – ККД трансмісії на основній, як правило, на прямій (вищій) передачі.

 

Для перевірки правильності розрахунку потужності двигуна з використанням ЕОМ необхідно підготувати дані у вигляді таблиці (таблиця 1.1 чи 1.2) та ввести їх з клавіатури ЕОМ у порядку, в якому вони вписані до таблиці (вигляд таблиці на екрані ЕОМ – рис. 1.3).

 

При наявності помилок у розрахунках на екран ЕОМ виводяться дані, які полегшують пошук допущених помилок: для трактора – експлуатаційна маса m в кг, сила опору коченню Р_f в Н та відхилення результату розрахунку N_е від правильного у %; для автомобіля – сила опору дороги Р та сила опору повітря Р_w в Н, повна маса автомобіля m в кг а також відхилення результату розрахунку N_е від правильного у відсотках.

 

Таблиця 1.1.

Прийняті і розраховані дані по трактору

№№ пп	Параметри: назва та позначення	Одиниця виміру	Значення
	Номер завдання	–
	Марка прототипу трактора	–	–
	Коефіцієнт опору кочення, f	–
	Коефіцієнт можливого перевантаження трактора, kп	–
	Коефіцієнт навантаження на рушій, к	–
	Допустимий коефіцієнт використання зчіпної ваги, кдоп	–
	Розрахований ККД трансмісії, тр1	–
	Коефіцієнт експлуатаційного завантаження двигуна, е	–
	Потужність двигуна, Nе	кВт

 

Таблиця 1.2.

Прийняті і розраховані дані по автомобілю

№№ пп	Параметри: назва та позначення	Одиниця виміру	Значення
	Номер завдання	–
	Марка прототипу автомобіля	–	–
	Коефіцієнт вантажопідйомності, в	–
	Кількість місць у кабіні, включаючи водія, n	–
	Площа лобової поверхні, F	м2
	Коефіцієнт обтічності, k	Нс2/м4
	Розрахований ККД трансмісії, тр	–
	Коефіцієнт опору кочення, f	–
	Потужність двигуна, Nе	кВт

 

 

Рис. 1.3. Таблиця вводу результатів розрахунку на екрані ЕОМ

При відсутності помилок ПРОГРАМОЮ буде запропоновано три елементарні задачі, (див. нижче), оперативне вирішення яких дозволяє підвищити сумарну оцінку (рейтинг), яку визначає ЕОМ за виконану роботу. Кожна своєчасно вирішена задача додає до рейтингу 2 бали, відмова від вирішення задачі зменшує рейтинг на 1 бал.

За розрахованою потужністю N_е підбирають прототип двигуна, деякі параметри якого будуть використані у наступних розрахунках.У якості прототипу слід вибирати автомобільний чи тракторний двигун, однаковий по типу з проектованим і з потужністю, що відрізняється від розрахованої не більше, ніж на 20%(таблиця Д5 додатків).

Після вибору прототипу складають таблицю вихідних даних для подальшого розрахунку двигуна:

 

Таблиця 1.3.

Вихідні дані до розрахунку двигуна

1. Тип двигуна (дизель, карбюраторний, газовий і т.д.)	згідно з прототипом
2. Тактність (двотактний чи чотиритактний)	згідно з прототипом
3. Номінальна частота обертання колінчастого валу nн=	згідно з прототипом
4. Прийнята до розрахунку номінальна потужність двигуна Nе, кВт	розрахункова, округлена до цілого більшого
5. Число та розташування циліндрів: і =	згідно з прототипом
6. Ступінь стиску =	згідно з прототипом
7. Коефіцієнт надлишку повітря = (в залежності від типу двигуна та способу сумішоутворення)	табл. Д3 додатків,
8*.Нижча теплота згоряння палива, МДж/кг Qн. =	табл. Д4 додатків
9. Вид палива _________ , його молекулярна маса mп =
і елементний склад вміст: вуглецю С =
воднюН =
кисню О =
10*. Температура Т0і тиск Р0навколишнього повітря	зазвичай: Т0 = 288К і Р0 = 0,1 МПа
11*. Параметр за індивідуальним завданням	згідно вибору ЕОМ
12*. Параметр за індивідуальним завданням	згідно вибору ЕОМ

* Увага! При невірному вирішенні задач параметри 8 та 10 можуть бути змінені, і, крім того, після перевірки першого розділу на ЕОМ додатково можуть бути одержані параметри 11 та 12 таблиці. Їх вписують у таблицю і використовують для розрахунку робочого процесу двигуна. При успішному вирішенні задач ніяких змін у таблиці не відбувається!

 

На екрані ЕОМ таблиця вихідних даних до розрахунку робочого процесу виглядає, як показано на рис. 1.4:

 

Рис. 1.4. Таблиця вихідних даних до розрахунку робочого процесу на екрані ЕОМ

 

Після визначення та введення вихідних даних до ЕОМ можна приступати до виконання другого розділу курсової роботи – розрахунку робочого процесу (теплового розрахунку) двигуна.

При оформленні пояснювальної записки вихідні дані слід акуратно виписати на початку теплового розрахунку у вигляді таблиці (табл. 1.3 як зразок).

 

1.5. Додаткові завдання (задачі) до розділу 1

Тривалість вирішення кожної задачі приведена після умови задачі в секундах. Текст задач приведено на російській мові, як вони виводяться на екран ЕОМ.

1. Определите коэффициент использования сцепного веса при движении Вашего автомобиля (трактора) по _условия движения_. (90 секунд)

2. Для Вашего автомобиля определите коэффициент сопротивления качению при движении по _условия движения_. (90 секунд)

3. Для Вашего автомобиля (трактора) определите силу сопротивления качению в кН на горизонтальном участке _условия движения_. (180 секунд)

4. Масса порожнего автомобиля грузоподъемностью _ХХХ_ кг составляет _УУУ_ кг. Определить коэффициент грузоподъемности автомобиля. (120 секунд)

5. Во сколько раз увеличится мощность на преодоление сопротивления воздуха, если скорость Вашего автомобиля возросла на _ХХХ% ? (120 секунд).

6. Определите крюковую мощность трактора в кВт, если при скорости движения _ХХХ_ м/с он развивает на крюке силу в _УУУ_ Н. (120 секунд).

7. Какой должна быть масса Вашего трактора (в кг), чтобы тяговое усилие увеличилось по сравнению с заданным на _ХХХ_% ? (120 секунд).

8. Во сколько раз увеличится (уменьшится) сила сопротивления воздуха при увеличении (уменьшении) коэффициента обтекаемости на _ХХХ_%? (90 секунд).

9. При установке обтекателя на Ваш автомобиль коэффициент обтекаемости уменьшился на _ХХХ_%. Определите новое значение силы сопротивления воздуха Вашего автомобиля в кН. (150 секунд).

10. Ваша машина (автомобиль, трактор) начал преодолевать подъем в _ХХХ_ градусов.

а). Определите значение коэффициента сопротивления дороги. (150 секунд).

б). Во сколько раз увеличилась сила сопротивления дороги по сравнению с движением по горизонтальному участку? (180 секунд).

11. Определите крюковую мощность Вашего трактора при движении _условия движения_ со скоростью ___. (150 секунд).

Розділ 2