Розрахунок ізоляційних підвісів
1) Питома ефективна довжина шляху витоку (le) підтримувальних гірлянд
для 3- го ступеня забруднення атмосфери, за даними наведеними у таблиці 1 [4], становить 2, 5 (см/кВ).
2) Відповідно до таблиці 7 [4] в районі з 3- ім ступенем забруднення
атмосфери рекомендовано встановлення двокрильних підвісних ізоляторів тарілчастого типу ( Li/D > 1,4).
3) За даними наведеними у таблиці Б1 [4] , ізолятор марки ПСД 70Е має
наступні характеристики: діаметр (D) дорівнює 270 мм; довжина шляху витоку (Li) дорівнює 411 мм.
Відношення більше 1,4 тому вибираємо двокрильний ізолятор.
4) Для двокрильного ізолятора коефіцієнт ефективності ізоляторів
спеціального виконання (Кi ) дорівнює 1,2 ( таблиця 3 [4]).
5) Визначимо довжину шляху витоку підтримувальної гірлянди (L) з
Ізоляторів марки ПСД 70Е за формулою
![]() | (2.3) |
де - питома ефективна довжина шляху витоку, см/кВ; U – найбільша робоча лінійна напруга, кВ ( для ПЛ 150 кВ вона становить 172 кВ);
- коефіцієнт ефективності ізоляторів спеціального виконання.
6) Визначимо кількість ізоляторів підтримувальної гірлянди ( ) за
формулою
![]() | (2.4) |
де - довжина шляху витоку підтримувальної гірлянди, см;
- довжина шляху витоку двокрильного ізолятора, см;
Приймаємо базову кількість ізоляторів (mб) рівною 13 штук.
Отже, кількість ізоляторів марки ПСД 70Е у підтримувальній гірлянді ПЛ- 150 кВ на залізобетонних опорах у місцевості з 3-ім ступенем забруднення атмосфери для проміжної опори буде рівною 13 штук, а на анкерній опорі - 14 штук.
7) Визначимо вагу та довжину підвісу.
Маса ізолятора ПСД 70Е ( pіз ) дорівнює 4,4 кг ( таблиця Б1 [4]); будівельна висота ( H ) дорівнює 0,127 м.
Вага підвісу на проміжних опорах визначається за формулою
![]() | (2.5) |
де - маса ізолятора, кг;
- базова кількість ізоляторів для проміжної опори, шт.
Довжина підвісу на проміжних опорах ( ) визначається за формулою
![]() | (2.6) |
де – будівельна висота ізолятора, м;
- базова кількість ізоляторів для проміжної опори, шт.
Вага підвісу на анкерних опорах ( ) визначається за формулою
![]() | (2.7) |
де - маса ізолятора, кг;
- базова кількість ізоляторів для анкерної опори, шт.
Довжина підвісу на анкерних опорах ( ) визначається за формулою
![]() | (2.8) |
де – будівельна висота ізолятора, м;
- базова кількість ізоляторів для анкерної опори, шт.
Вибір проміжних опор
Вибираємо залізобетонну опору відповідно до умови завдання.
З довідника [5] для напруги (U ), яка рівна 150 кВ та для проводу АС- 240/32 вибираємо проміжну одноколову вільностоячу залізобетонну опору ПБ 150-1 (Опора нарисована на аркуші 1).
Розрахункові прогони цієї опори наступні: габаритний дорівнює 235 м, вітровий - 260 м, ваговий - 280 м; розхід сталі до бетону становить 0,32/1,81 (т/м3).
Відповідно до даних карти 3.4 [6], ПЛ- 150 кВ знаходиться в районі з інтенсивним галопуванням, тому найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі на проміжних опорах слід вибирати посилаючись на дані таблиці 11.6 [1]. Виходячи з того, що при заданій в завданні стрілі провисання проводу в прогоні (fпр), яка становить 2,5 м, дана таблиця не нормує найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі ( ).
Для опори ПБ 150-1 найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі ( ) знаходимо за наступною формулою
![]() | (2.9) |
де - напруга мережі, кВ;
- стріла провисання проводу в прогоні, м;
- відстань між проводами лінії по вертикалі, м.
Зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі ( ) опори ПБ 150-1 становить 6,5 м, тому дана опора задовільняє умови експлуатації.