МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ TA її РЕАЛІЗАЦІЯ

АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ I ДИНАМІКИ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ

 

Показник	2013p.	2014p.	Абсолют­ний приріст, тис. грн.	Темп росту, %
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.			-2451	71,31
Податок на додану вартість, тис. грн.			-320	50,16
Інші вирахування з доходу, тис. грн.			-399	4,09
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.			-1732	76,86
Собівартість реалізації продукції (това­рів, робіт, послуг), тис. грн.			-1646	73,22
Валовий прибуток, тис. грн.			-86	93,57

 

Валовий прибуток у звітному році становить 1251 тис. грн., що на 86 тис. грн. менше рівня минулого року (93,57%). Це обумовлено як скороченням чистого доходу від реалізації продукції (76,86% рівня ми­нулого року), так і собівартості (73,22%).

 

Слайд 10. *Модель є адитивною, тому для факторного аналізу використа­ємо спосіб абсолютних різниць.

ВП = Д_р - ПДВ - A - B - C_p (2)

 

Для аналізу впливу факторів операційної діяльності на валовий при­буток підприємства можна використати такий алгоритм:

 

ВП = K . (Цод. - С_{одум зм}) - В_{ум пост} (3)

 

де ВП — валовий прибуток, грн.;

K — кількість реалізованої продукції (шт. або інші натуральні одиниці);

Цод. — оптова ціна одиниці продукції, грн./од.;

Сод.ум.зм. — умовно змінні витрати на одиницю продукції, грн./од. *

 

Дана модель є змішаною. Для розрахунку впливу факторів на ва­ловий прибуток слід використати спосіб ланцюгових підстановок.

Слайд 11. *У табл. 2 наведено методику факторного аналізу та її реалізацію.

Таблиця 2

МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ TA її РЕАЛІЗАЦІЯ

Показник	Вплив факторів
формула	значення
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	ЦР	-2451
Податок на додану вартість	-ПДВ
Акцизний збір	-A
Інші вирахування з доходу	-B
Собівартість реалізації продукції	- Cp
Валовий прибуток	ВП	-86

 

Основний негативний вплив на скорочення валового прибутку мало зменшення доходу від реалізації продукції на 2451 тис. грн. Позитивно вплинули на динаміку валового прибутку скорочення собівартості реа­лізації продукції (1646 тис. грн.), ПДВ (320 тис. грн.), інших вирахувань із доходу (399 тис. грн.).

Слайд 12. *Велике значення у сучасний час при дослідженні доходів, витрат та фінансових результатів роботи підприємства займає аналіз беззбитковості діяльності підприємства.

Аналіз беззбитковості підприємства зводиться до визначення мінімального обсягу реалізації продукції (за стабільних умовно постійних витрат), за якого підприємство може, з одного боку, забезпечити беззбиткову операційну діяльність у плановому періоді, з іншого — створити умови для самофінансування підприємства.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції, за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалі­зації продукції відповідає валовим витратам на її виробництво та реалі­зацію. Точку беззбитковості називають також точкою «порогового» прибутку чи точкою рівноваги.

Складовим елементом аналізу точки беззбитковості є розрахунок суми покриття (маржинального прибутку). Маржинальний прибуток (МП) — це показник, який характеризує частину виручки, що спрямо­вується на заміщення умовно постійних витрат і формування валового прибутку:

 

МП=ВП + В_ум._пост., (4)

 

де ВП — валовий прибуток підприємства;

Вум.пост.— умовно постійні витрати підприємства.

Маржинальний прибуток (МП) також дорівнює різниці між вируч­кою від реалізації продукції та умовно змінними витратами:

МР=ВР-В_умш. (5)

 

де BP — виручка від реалізації продукції;

Вум.зм.— умовно змінні витрати підприємства.

 

Система розрахунку суми покриття, яка ґрунтується на простому розподілі витрат на постійні та змінні, визначається системою «direct — costing». Суму покриття можна розраховувати як на весь обсяг реаліза­ції, так і на одиницю продукції. B останньому випадку це різниця між оптовою ціноюЦод.) та умовно змінними витратами на виробництво одиниці продукції (Cод.ум.зм.).

МП_од. = Ц_од - Cод.ум.зм., (6)

 

де МП_од. — маржинальний дохід на одиницю продукції, грн./од.*

 

Проведемо заміну факторів у формулі, отримаємо

ВП = K .МП_од, - В_уммост, (7)

 

Основним недоліком системи простого директ-костингу є те, що за її використання сукупні постійні витрати враховуються без розподілу в розрізі окремих їх видів, груп продукції, центрів затрат, структурних підрозділів тощо. У разі виробництва багатьох видів продукції та наяв­ності кількох центрів затрат такий підхід не дає можливості об'єктивно оцінити ефективність виробництва окремих видів продукції.

Слайд 13. *Першим етапом розрахунку суми покриття є правильний розподіл усіх витрат підприємства (чи витрат на виробництво певного виду про­дукції) на постійні та змінні.

До умовно змінних належать витрати, абсолютна величина яких зро­стає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується 3 його зниженням. До умовно змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо та енер­гію, оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції, та ряд інших витрат.

Умовно постійні — це витрати, абсолютна величина яких зі збіль­шенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням й управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Поряд із витратами, які одразу можна віднести до постійних чи змінних, є види витрат, які частково належать до постійних, частково — до змінних. Це такі загальновиробничі витрати: витрати на управ­ління виробництвом (заробітна плата апарату управління цехами, виро­бничі відрядження тощо); амортизація основних засобів та нематеріа­льних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання виробничих приміщень та ряд інших.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслу­говування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюють­ся прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт ви­трат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичного обсягу виробництва (потужності) звітного (чи планового) періоду.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на об­слуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.*

 

Перелік і склад змінних і постійних витрат, у т. ч. загальновиробни­чих, установлюються підприємством.

Слайд 14. *Наступним етапом розрахунку точки беззбитковості є визначення показника покриття (Пп):

 

Виручка від реалізації в точці беззбитковості розраховується як від­ношення між величиною постійних витрат та показником покриття:

 

 

Для визначення обсягу реалізації у натуральному вигляді, який за­безпечить беззбитковість, здійснюють такі розрахунки, припустивши, що у формулі (8.36) ВП = 0:

 

 

*

 

Обсяг реалізованої продукції у натуральному виразі у точці беззбит­ковості дорівнює відношенню умовно постійних витрат і маржинально­го доходу на одиницю продукції.

Об'єктом особливої уваги на будь-якому підприємстві є прибуток від операційної діяльності, тому що його розмір складає основну час­тину прибутку від звичайної діяльності підприємства.

У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від операційної діяльності і визначаються чинники, що впливають на зміну його суми. Аналітична оцінка виконання планового завдання і динаміки прибутку від операційної діяльності проводиться для того, щоби визначити, якою мірою підприємство виконало встановлене за­вдання, на скільки фактичний фінансовий результат відхиляється від заданого і які тенденції розвитку цих показників.

Для аналізу фінансового результату операційної діяльності(ФР₀д)використовують таку модель:

,

 

деВП — валовий прибуток (ф. 2 стр. 2090 / 2095);

ІОД— інший операційний дохід (ф. 2 стр. 2120);

AB — адміністративні витрати (ф. 2 стр. 2130);

B3 — витрати на збут (ф. 2 стр. 2150);

IOB — інші операційні витрати (ф. 2 стр. 2180).

 

У табл. 3 наведено аналіз формування і динаміку прибутку від операційної діяльності підприємства.

Підприємство працює збитково, однак у звітному році збитки ско­ротилися на 764 тис. грн. до рівня 54,47% базового року. Мало місце скорочення як інших операційних доходів, темп росту яких становить 80,68%, так і витрат. Найменшими темпами скоротилися адміністрати­вні витрати (до рівня 91,61% минулого року), найбільшими — інші операційні витрати (до рівня 70,06%). Модель (8.40) є адитивною, тому для факторного аналізу використаємо спосіб абсолютних різниць.

Слайд 15. *

АФР_од = АВП + А/ОД- AAB - AB3 - А/ОД

 

Таблиця 3