Подвійний запис, його суть і значення.
Внаслідок господарських операцій відбуваються подвійні рівновеликі зміни господарських засобів та їх джерел утворення.. це зумовлює необхідність відображення господарських операцій на рахунках способом подвійного запису. (наприклад: придбавши матеріали підприємство одночасно на таку ж суму використало кошти, взяли кредит у банку на рахунку з’явилися кошти і на цю ж суму виникла заборгованість банку).
Таким чином подвійний запис – це спосіб відображення господарських операцій на двох або декількох взаємопов’язаних рахунках у рівновеликій сумі в дебеті одного і кредиті іншого рахунку.
Перш ніж відобразити господарську операцію на відповідних рахунках подвійним записом на підставі первинних документів складають бухгалтерську проводку.
Бухгалтерська проводка – розуміють зазначення рахунку який дебетується і який кредитується, а також суму відображеної в обліку господарської операції.
Взаємозв’язок рахунків, що виникає в результаті відображення на них господарських операцій подвійним записом називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки – кореспондуючими.
В залежності від кількості кореспондуючих рахунків бухгалтерські проводки можуть бути прості і складні.
Простою – називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий на цю суму кредитується, тобто коли кореспондують два рахунки.
Складною – називають таку бух проводку за якої кілька рахунків дебетується, а на загальну суму записів по дебету кредитується один рахунок, або навпаки – кілька рахунків кредитується, а на загальну суму записів по кредиту дебетується один рахунок. Тобто коли кореспондують між собою більше ніж два рахунки.
Приклад 1: Одержано в касу з поточного рахунку в банку 25000грн. (проста бух проводка Д301-К311 -25000грн).
Приклад 2: На склад оприбутковано матеріали на суму 2000грн. і паливо на 3000 грн. за які постачальникові не сплачено. (складна бух проводка Д 201- К 631-2000грн., Д201- К 631- 3000грн.)
Синтетичні та аналітичні рахунки.
У бух обліку для отримання різних за ступенем деталізації показників використовуються синтетичні і аналітичні рахунки, тобто вони діляться в залежності від рівня групування господарських засобів і джерел їх утворення.
Синтетичні рахунки – призначені для обліку економічно-однорідних груп господарських засобів і джерел їх утворення, господарських процесів і результатів діяльності у єдиному грошовому вимірі. Облік який здійснюється на цих рахунках називається синтетичним.
Цей облік необхідний для одержання узагальненої інформації про діяльність підприємства, її аналізу і планування.
Проте для оперативного керівництва підприємством і контролю за збереженням, раціональним використанням ресурсів замало узагальненої інформації, потрібна детальніша інформація про наявність і змани кожного виду засобів, їх джерел, здійснення господарських процесів. Для цього використовують аналітичні рахунки.
Аналітичні рахунки – призначені для обліку наявності та змін конкретних видів засобів, їх джерел і господарських процесів. Облік який здійснюється на них називається аналітичним.
В аналітичному обліку поряд із грошовим вимірником використовуються трудові і натуральні вимірники.
Кількість синтетичних рахунків визначено затвердженим планом рахунків, а кількість аналітичних рахунків визначається самим підприємством самостійно в залежності від кількості об’єктів обліку.
Синтетичні і аналітичні рахунки тісно взаємопов’язані між собою, оскільки на них на підставі одних і тих же первинних документів відображаються одні і ті господарські операції але з різним степенем деталізації на синтетичних рахунках – загальною сумою, на аналітичних – окремими сумами.
Для більшої деталізації до синтетичних рахунків нерідко вводяться субрахунки.
Субрахунок – це синтетичний рахунок другого порядку. (наприклад: рахунок 31 „Рахунки в банках” – 4 субрахунки 311,312, 313, 314).
Приклад: Взаємозв’язок синтетичного і аналітичного обліку.
Рахунок 20 „Виробничі запаси”
| Синтетичний рахунок 20 „Виробничі запаси” | |||||||
| Субрахунки | |||||||
| Сировина і матеріали (201) | Куповані напівфабрикати та комплектуючі (202) | Паливо (203) | Тара і тарні матеріали (204) | Матеріали сільськогосподарського призначення (208) | |||
| Аналітичні рахунки | |||||||
| мука, цукор | дріт, сталь | бензин | лотки, ящики | картопля, молоко | |||
План рахунків бух обліку.
План рахунків – це перелік рахунків, який відображає систематизоване групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємства та визначає таку організацію бух обліку, яка дає можливість отримувати необхідну інформацію для управління і контролю діяльністю підприємства.
В Україні діє спеціальний перелік рахунок, який називається Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій він затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291. Цей план є обов’язковим для всіх підприємств крім банків і бюджетних установ.
Кожному синтетичному рахунку і субрахунку в плані присвоєно свій номер (код)- цифрове позначення, визначає належність до відповідної групи, які допомагають і прискорюють роботу. Код складається із номера рахунку і порядкового номеру субрахунку 1 цифра – номер класу, 2 цифра – номер рахунку, 3 цифра – номер субрахунку.
План рахунків налічує 99 рахунків і всі рахунки згруповані в 9 класів:
| Номер | Назва класу |
| „Необоротні активи” | |
| „Запаси” | |
| „Грошові кошти, розрахунки та інші активи” | |
| „Власний капітал і забезпечення зобов’язань” | |
| „Довгострокові зобов’язання” | |
| „Поточні зобов’язання” | |
| „Доходи і результати діяльності” | |
| „Витрати за елементами” | |
| „Витрати діяльності” | |
| Забалансові рахунки (окремий клас) |
Структура Плану рахунків зорієнтована на полегшення складання фінансової звітності. Таким чином в Плані рахунків рахунки поділяються
| 1,2,3 класи | Активні рахунки |
| 4,5,6 класи | Пасивні рахунки |
| 7(АП),8,9 (А) | Рахунки, що призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства. |
Згідно з таким розподілом така форма звітності як баланс заповнюється на основі 1-6 класів ( актив балансу 1,2,3, пасив – 4,5,6), форма звітності „Звіт про фінансові результати” складається на основі 7,8,9 класів.