Фактори, які впливають на точність виробів.

Точність обробки в машинобудуванні

Під точністю розуміють відповідність форми і розмірів деталі формі і розмірам, зазначеним на рисунку. Деталі повинні мати такі розміри, при яких вони будуть достат­ньо міцними і надійними в роботі. Точність виготовленої деталі визначається шляхом вимірювання її відповідними інструментами. Розмір деталі, одержаний безпо­середньо вимірюванням, називається дійсним розміром. Граничними називаються розміри, між якими знаходиться дій­сний розмір. Якщо при обробці двох однакових деталей одержали два різних розміри (один з яких більший за номінальний, а дру­гий — менший), то перший з них називається найбільшим гранич­ним розміром, а другий — найменшим.Деталь вважається придатною, якщо дійсні її розміри, одержані після виготовлення, не виходять за встановлені границі.

Необхідна точність обробки деталі потрібна не тільки для забезпечення правильної роботи машини, але й для прискорення процесу складання машин, механізмів, приладів.

Економічна і досяжна точність.

Економічна точність – точність, яка може бути отримана у нормальних виробничих умовах при мінімальній собівартості. Під нормальними виробничими умовами розуміють виконання робіт на справному обладнанні із застосуванням необхідних інструментів і пристроїв робітниками відповідної кваліфікації. Таблиці економічної точності обробки наводяться практично у всіх довідниках із технології машинобудування, наприклад, чорнова обробка – 14-15-й квалітети, чистова лезова обробка – 10-11-й квалітети.

Досяжна точність - точність, яку можна отримати при виконанні обробки в особливо сприятливих умовах, на спеціально налагодженому чи модернізованому верстаті, висококваліфікованими фахівцями, без обліку витрат часу і незважаючи на собівартість.

Досяжну точність найчастіше використовують в умовах ремонтного чи дослідного виробництва, при виконанні унікальних робіт, а також при виробництві спеціального інструмента.

Фактори, які впливають на точність виробів.

На точність обробки деталей впливають і виробничі фактори: здатність матеріалу до обробки, методи і прийоми обробки, точність застосовуваних верстатів, інструментів і пристроїв, розміри оброблюваних деталей та ін. Точність обробки деталей залежить також від точності верстатів, пристроїв та інструментів. Тому деревообробні верстати і пристрої до них мають відповідати нормам геометричної точності. Методи і прийоми обробки заготовок великою мірою зумовлюють точність деталей. Оскільки цей процес складається з ряду операцій, то дуже важливо правильно базувати заготовки при обробці.

24. Показники точності деталі та машин. Технологія машинобудування розглядає точність як ступінь відповідності параметрів готового виробу розмірам, формі й іншим характеристикам , заданим у кресленні. Точність виготовлення і шорсткість поверхонь призначає конструктор виходячи з вимог для забезпечення функціонального призначення виробу. Точність у машинобудуванні має велике значення для підвищення експлуатаційних якостей машин, збільшення їхньої довговічності, надійності, швидкісних і інших характеристик. Стосовно до деталей машин точність оцінюється наступними показниками:точність розмірів; -точність форми поверхні; -точність взаємного розташування поверхонь; -шорсткість поверхні.

25.Методи забезпечення точності виготовлення деталі

1.)Метод пробних ходів і вимірювань.При виготовленні деталей порівняно малими партіями виправдовує себе метод пробних ходів і вимірювань. Він полягає в тому, що заготовку вивіряють на верстаті, закріплюють і, роблячи послідовно ряд пробних ходів ріжучого інструмента або заготовки, щоразу визначають за допомогою вимірювальних засобів ступінь наближення розмірів оброблюваної поверхні заготовки до розмірів готової деталі. У цьому випадку точність деталі, тобто фактичне відхилення розмірів, форми і розташування, найбільшою мірою визначається кваліфікацією робітника.

2). Обробка на заздалегідь налагоджених верстатахІз збільшенням кількості заготовок в партії застосовують метод обробки на попередньо налаштованих верстатах. В цьому випадку заготовки не вивіряють, а закріплюють, як правило, в пристосуваннях, які визначають їх положення щодо обладнання та інструменту. Інструмент або заготовка скоюють зазвичай один хід, в результаті якого технологічна замкнута система забезпечує всі необхідні точностниє показники деталі. Такий спосіб забезпечує задану продуктивність з дотриманням такту випуску, а точностниє показники залежать цілком від стану технологічної системи

3.) Використання подналадчіков.Прогресивним є спосіб досягнення точності з використанням подналадчіков. В технологічну систему вбудовують вимірювальне і регулююче пристрій, який є подналадчіком. Що виготовляються деталі по закінченні процесу обробки вимірюють, і в разі виходу витримується розміру з поля допуску система автоматично налаштовується, тобто коригується, щоб знову отримувати необхідні точностниє характеристики.

4.)Збірка із забезпеченням повної взаємозамінності.Допуски на сполучаються деталі встановлює конструктор, але взаємозамінність може статися, якщо ці допуски дорівнюють або більше допусків технологічних. Чим більше деталей в розмірної ланцюга складальної одиниці, тим більш жорстким повинен бути допуск на кожну деталь.

6) Групова взаємозамінністьЗаданий розмір або посадка можуть бути також забезпечені способом групової взаємозамінності. В цьому випадку конструкторські допуски менше технологічних, тобто одержуваних в результаті виготовлення деталей. Всі отримані деталі сортують на групи, а потім відповідну посадку забезпечують підбором охоплюють і охоплюються деталей з відповідних груп.

7) Збірка з регулюванням.Спосіб збірки з регулюванням полягає в тому, що розміри деталей, що входять до розмірного ланцюг, мають технологічні допуски, тобто характеризуються точністю, забезпечуваною в даному виробництві, але замикає ланка має розмір або гарантує посадку за рахунок компенсуючої ланки

8. )Збірка з пригоном

Збірка з пригоном дозволяє забезпечити необхідний розмір припилюванням, шліфуванням, шабрением і т.п., а також застосуванням спеціальної деталі, що включається в складальну ланцюг.

 

 

26.Види баз в машинобудуванні

База (у машинобудуванні) — поверхня або поєднання поверхонь, вісь, точка, яка належить заготовці або виробу та використовується для надання заготовці чи виробу потрібного положення відносно вибраної системи координат^[1].

Процес надання заготовці або виробу потрібного положення відносно вибраної системи координат має назву «базування».

База може бути:

• проектною — база, обрана при проектуванні: самого виробу, технологічного процесу його виготовлення чи ремонту цього виробу.
• дійсною — база, що фактично використовується в конструкції: при виготовленні, експлуатації або ремонті виробу.

 

27.Класифікація баз

Класифікація баз

За призначенням

Конструкторська база — база, яка викристовується для визначення положення деталі чи складальної одиниці у виробі^[1]. Вона буває

• основна — конструкторська база даної деталі чи складальної одиниці, що використовується для визначення їх положення у виробі.
• допоміжна — конструкторська база даної деталі чи складальної одиниці, яка використовується для визначення положення приєднуваного до них виробу.

Конструкторські бази використовують конструктори для забезпечення правильного виконання службового призначення деталі та складальники, що виконують складання виробу з окремих деталей.

Технологічна база — база, яка використовується для визначення положення заготовки чи виробу в процесі виготовлення або ремонту^[1]. Технологічні бази поділяють на:

• чорнові — бази, які використовують на першій операції механічної обробки. Ці бази призначені для підготовки чистових баз. Чорнові бази використовують тільки один раз, на першій технологічній операції;
• чистові — бази, що використовуються для чистової обробки.

Технологічними базами користуються технологи при розробленні схем базування для забезпечення точності виготовлення виробів, конструктори технологічного оснащення та безпосередньо робітники при встановленні зоготовки для механічної обробки її поверхонь.

Вимірювальна база — база, яка використовується для визначення відносного положення заготовки чи виробу та засобів вимірювання^[1].

Вимірювальні бази задають конструктори при розробці креслеників деталей та використовуються при перевірці точності виготовлення деталей.