Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень

 

Складно­підрядне речення Питання до підрядної частини Сполучні засоби Опорні (співвідносні) слова у головному реченні Приклади
1. Озна­чальне а) власне означальне (присуб­стантивно-атрибутивне) Який? (у будь-якій відмінковій формі) Сполучні слова:що, який, чий, котрий, де, коли, звідки та ін. Сполучники: що, щоб, ніби, нібито, наче, неначе, мов Іменник чи субстантиво­ване слово
Хайславитьмова
українська край/1, де
гніздятьсяжуравлі…/2 (М. Рильський).

Лінійна схема:

який?
[… край], (де …).

Рівнева схема:

= – 1

який?
де

= – 2
б) займен­никово-означальне (займенни-ково-спів-відносне) Який? Хто? Що? Сполучні слова:що, хто, який, чий, котрий; Сполучники: що, як, щобта ін. той, такий, весь, всякий, кожний, ніхто, ніщо, дехто, дещо, хтось, щось А деньтакий/1, що тільки жить і вірити/2 (Б. Олійник). Лінійна схема: який? [… такий], (що …). Рівнева схема: – = 1 який? що = і = 2
– " – – " – – " –
– " –
Добре жить тому /1, чия душа і дума добро навчилися любить/2 (Т. Шевченко).

Лінійна схема:

кому?
[… тому], (чия …).

Рівнева схема:

= тому 1

кому?
чия

– і – =

 
в) займен-никово-означальні «нереалізо-ваної структури» (підрядне відноситься до відсутнього займеннико-вого підмета у головному реченні)     Хто? Що? Сполучні слова: хто, що — Ніколи в бурі не загине,/1 хто Прометея має дух/2 (В. Сосюра). Лінійна схема: хто? [ ], (хто …).  
2. З’ясу­вальне Питання непрямих відмінків Сполучники: що, щоб, як, чи, мов, мовби, наче, неначе, неначебто, ніби та ін. Сполучні слова: усі відносні займенники, прислівники де, куди, звідки, як та ін. дієслово, іменна частина складеного присудка, станівник (предика-тивний при­слівник) І струничекають/1, щоб пальціторкнулись до них/2 (В. Сосюра). Лінійна схема: чого? [ ], (щоб …). Рівнева схема: – = 1 чого? щоб – = 2  
 
 


Треба/1, щоб діти змалку привчалися до праці/2 (З газети).

Рівнева схема:

= 1

що?

щоб

– = 2

 

 
3. Способу дії, міри й ступеня: а) способу дії – власне способу дії; – способу дії з відтінком наслідку Як? Яким способом? Сполучники: що, щоб, мов, немов, мовби, нібито, наче, неначе, ніби, аж, що й; Сполучне слово: як дієслова, обставина способу дії так




Робіть так/1, як уважаєте потрібним і кращим/2 (М. Коцюбинський).

Лінійна схема:

як?
[ ], (як …).

Рівнева схема:

= 1

як?
як

= 2

 

 

Карповийшов й собі хрьопнув дверима так/1, що вікназадзвеніли/2 (І. Нечуй-Левицький).

Рівнева схема:

– = й = 1

як?

що

– = 2

 
б) міри або ступеня: – міри / ступеня; – міри / ступеня з відтінком наслідку; – міри / ступеня з відтінком мети   Якою мірою? Наскільки? Сполучні слова: скільки, наскільки, як; Сполучники: як, що, щоб, що й, аж, що аж, немов, мов, наче, неначе, нібито, начебто, неначебто, ніж;парні чим – тим, що – тим
стільки, настільки, так, такий, до того, такою мірою

 Вартість товару зростає настільки, наскільки в нього вкладено більше людської праці (І. Франко).   І зараз же за блискави­цею так ударило, аж хата залящала (Панас Мирний).   Я кинувся назад у гайок і пробіг далі настільки, щоб обійти огорожу й вийти на протилежний кінець заводу (Л. Смілянський).
4. Місця – місце дії; – напрям руху; – вихідний пункт дії чи руху; Де? Куди? Звідки? Сполучні слова: де, куди, звідки, відкіля, відкіль
Займенникові прислівники:
там, туди, звідти, скрізь, всюди, тут, десь, кудись та ін.

Де лад/1, там клад/2 (Народна творчість).

де?
(Де), [там…].
Ми підем/1, де трави похилі…/2 (А. Малишко).

куди?
[ ], (де …).

Ой, не відтіль вітер віє, відкіль мені треба (І. Котляревський).

Вертаймось назад, звідки прийшли.
5. Часу – одночас­ність дій, станів, процесів, ознак; – різночас­ність, послідов­ність; – часова межа (початковий або кінцевий момент) дії; постійна повторюва-ність послі-довних дій або станів. Коли? Відколи? Як довго? З якого часу? З яких пір? До яких пір? До якого часу? Коли, як, якже, поки, доки, відколи, тільки, тільки що, як тільки, ледве, лиш, лише, щойно, в той час як, в міру того як, після того як, перед тим як, до того як, з того часу коли, з тих пір як, відтоді, перш ніж та ін.
Обставини часу:
доти, тоді, відтоді та ін.
Коли мийшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю/1,
ягладив золоте колосся…/2 (Д. Павличко).

Лінійна схема:

коли?
(Коли), [ ].

Рівнева схема:

– = 2

коли?
Коли

– = 1

 

Коли я у Київ прибуду і вийду на кручі Дніпра,/1 поллється в запилені груди цілюща ранкова пора/2 (П. Воронько).

Рівнева схема:

= – 2

коли?

Коли

– = і =

Виспівує та щебече, поки сонце зійде (Т. Шевченко).

Коли не їдь, то все підпирай воза спиною (І. Н.-Левицький).
6. Порів­няльні а) повні Як? Подібно до чого? Сполучники: Як, мов, немов, мовби, наче, неначе, ніби, нібито, начебто, немовбиі под. – Життязриває дні мої,/1 неначе вітерзриває листя/2 (В. Сосюра). Рівнева схема: – = 1 Як? Подібно до чого? неначе – = 2    
б) неповні (з відсутнім підметом або присудком) – " – – " – – І зблиснулагроза/1 – неначе вихопила ніж/2 (Л. Костенко). Чотири літапролетіло,/1 як сірі птахи за лани/2 (А. Малишко).  
7. Причини Чому? З якої причини? Через що? Бо, тому що, через те що, оскільки, адже, що, завдяки тому що та ін.     – Прозрінь не бійся, бо вони як ліки (Л. Костенко). І жалем серце запеклось, що нікому мене згадати (Т. Шевченко).
8. Мети З якою метою? Для чого? Навіщо? Щоб, аби, для того щоб, затим щоб, задля того щоб, щоби та ін. –

Докладаймо всіх зусиль, щоб у безмежному океані Всесвіту незгасно сяяла зоря нашої милозвучної мови (З газети).

Прагну знань, аби успішно працювати.
У природі ніч існує
для того, щоб у тиші росло усяке зілля… (М. Стельмах).

Для того щоб
багато знати,/1 требавчитися./2

Лінійна схема:

(Для того щоб), [ ].

Рівнева схема:

= 2

Для чого?

Для
того щоб

= 1
9. Умови: а) з реальною умовою;   За якої умови? Сполучники: Якщо, коли, як, раз; якщо – то; коли – то; як – тота ін. – Коли людина виговориться, їй стає легше (Р. Іваничук). Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу (О. Довженко).
б) з нереальною (ірреальною) умовою; – " – Сполучники: Якби, коли б, аби; якби – то; коли б – то; – Якби кайдани перегризти, то гриз потроху б (Т. Шевченко). Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка).
в) з додатко-вим відтін-ком (часу, причини, допусту, мети, міри й ступеня); – " – Сполучники: Якщо, коли, як, раз; якщо – то; коли – то; як – тота ін. – Коли орел кидається до бою, він ховає своїх дітей (Ю. Яновський). – Відтінок часу. Раз я вже вирішив, то хай так і буде (Гр. Тютюнник). – Відтінок причини.
10. Наслідку – Сполучники: так що, що, що й – Розквітло нове життя, так що старому нема вороття (Народна творчість). Та всю роботу уміла пані приправляти наріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (Марко Вовчок).
11. Допустове: а) власне допустове;     б) невласне-допустове (протиставно-допустове, узагальнено-допустове, умовно-допустове, обмежу-вально-допустове); Незважа­ючи на що? Всупереч чому? – " – Хоч (хоча), хоч – а (але, проте, однак), дарма що, незважаючи на те що, всупереч тому що, хай (нехай) – але (а), хто (б) не, що (б) не, який (би) не, як не, куди не, скільки не, хоч хто, хоч як, хоч скільки та ін. – –

Хоч земля вся укрита снігами – моє серце в цвіту (В. Сосюра).

Незважаючи на те що обіцяли синоптики, дощ ішов до самого вечора.

Нехайгнетьсялоза,/1
а ти, дубе, стій!/2 (Народна творчість). – Протиставно-допустове.

Лінійна схема:

Незважаючи на що?

(Нехай), а [ ].

Рівнева схема:

а – = 2

Незважаючи на що?

Нехай

= – 1

 
І все,/1 куди не йду,/2 холодні трави сняться/1 (В. Сосюра). –

Узагальнено-допустове.

І такі люди залишалися для нього друзями на все життя, хоча б він їх бачив раз на віку (М. Стельмах). – Умовно-допустове.

Ні козаки, ні поляки не могли похвалитися перемогою, хоч уже вечоріло (П. Панч). – Обмежувально-допустове.
12. Супро­відне (приєдну­вальне) – Сполучне слово що у будь-якій відмінковій формі – Після цього більше говорили про звірів, природу,/1 що Лесю теж дуже цікавило/2 (М. Олійник).
Народу зібралось дуже багато, чого ніхто не сподівавсь (М. Коцюбинський).
13. Зіставне (перехід­ний тип між ССР і СПР) – Сполучники: Якщо – то; коли – то – Якщо вчора не спалось Дмитрові, то сьогодні не міг заснути Гнат (М. Стельмах). Коли там хати, то тут будинки… (М. Хвильовий).