Другий період нагріву – період витримки
Тривалість другого періоду нагріву (періоду витримки), залежить від ступеня вирівнювання температур d. Період витримки можна розглядати як третій розрахунковий інтервал (індекс у всіх параметрів 3 або II).
3.3.1 Ступінь вирівнювання температур:
,
де Dtк – задана різниця температур по перетину металу в кінці нагріву, °С;
Dt2 – різниця температур по перетину металу в кінці другого інтервалу, в кінці першого періоду, тобто на початку періоду витримки, °С.
3.3.2 Середнє значення коефіцієнта теплопровідності в періоді витримки, Вт/(м×К):
,
де l5 – коефіцієнт теплопровідності при температурі на поверхні tn в період витримки (tn= const, була задана), Вт/(м×К);
l6 – коефіцієнт теплопровідності при температурі в центрі на початку періоду витримки tц2, Вт/(м×К);
l7 – коефіцієнт теплопровідності при температурі в центрі в кінці витримки tц3, Вт/(м×К).
3.3.3 Середня температура в кінці другого інтервалу tср2 і в кінці періоду витримки (третього інтервалу) tср3 °С:
3.3.4 Розрахункова теплоємність в періоді витримки, кДж/(кг×К):
.
3.3.5 Середнє значення коефіцієнта температуропровідності, м2/с:
,
де r - щільність сталі, кг/м3.
3.3.6 Значення коефіцієнта вирівнювання m можна визначити по [1] (рис. 67 стор. 207). Приблизно коефіцієнт вирівнювання m для нашого випадку можна визначити по формулі:
m = 0,15/d ,
де d - ступінь вирівнювання температур (п. 3.3.1).
3.3.7 Тривалість вирівнювання температур tвир в секундах одержуємо з урахуванням значення коефіцієнта вирівнювання m по формулі:
,
де m - коефіцієнт вирівнювання температур;
аср3 - середнє значення коефіцієнта температуропровідності, м2/с;
S – товщина металу, що прогрівається, м.
Тривалість витримки при термообробці tII для завершення структурних перетворень приймається рівній подвоєному часу вирівнювання, тобто:
.
3.3.9 Щільність теплового потоку на метал в кінці витримки, Вт/м2:
,
де lср3 - середнє значення коефіцієнта теплопровідності в періоді витримки, Вт/(м×К);
Dtк – задана різниця температур по перетину металу в кінці нагріву, °С;
S – товщина металу, що прогрівається, м.
3.3.10 Температура газу в кінці витримки °С:
,
де Тnз – абсолютна температура поверхні заготівок в кінці нагріву, К.
Кінцева температура поверхні металу tп.к = tп3 визначається із завдання (Увага ! Тп3= tп3+273).
3.3.11 Температура печі в кінці витримки, °С:
.
3.3.12 Температура кладки в кінці витримки, °С:
.
3.3.13 Загальний час нагріву tзаг включає час першого і другого періоду, с:
.
3.3.14 За даними розрахунків будуємо графік нагріву, на якому відображаємо зміну температури поверхні і центру заготівок, перепаду температур по перетину заготівки, температури печі, температури кладки, температури газів, а також величину щільності теплового потоку q, як функції часу (дивись рисунок).
Рисунок – Графік нагріву металу:
зміни температури та щільності теплового потоку в часі