Конкурентна фірма, що припиняє виробництво

Конкурентна фірма, що несе збитки

Для конкурентної фірми, що несе збитки ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції Q* (АС>Р); фірма не по­криває свої витрати на виробництво продукції і несе збитки.

Збитки = (АС - Р) • Q*.

Конкурентна фірма що мінімізує збитки

Для конкурентної фірми, що мінімізує збиткиринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АС) при обсязі випуску продукції (Q*) (Р<AC), але перевищує мінімум середніх змінних витрат (АVС) при цьому ж обсязі випуску (Р > АVС). Мінімізуючи зби­тки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки (Р = МС), що забез­печить їй покриття змінних витрат (VС) і частково постійних витрат (FС).

Конкурентна фірма, що припиняє виробництво

Якщо ринкова ціна (Р) буде нижчою, ніж мінімальні змінні витрати (АVС), фірма припинить виробництво. Ціна припинення виробництва:

P=MC=minAVC

 

 

44 Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.

ДП дозволяє фірмам вносити зміни, які вони не можуть здійснити в КП. В КП в галузі існує певна кількість фірм, кожна з яких має незмінну кількість обладнання. Фірми можуть закриватися, у тому сенсі, що вони виробляють 0 одиниць продукції в КП, але у них нема достатньо часу щоб ліквідувати свої активи і вийти з бізнесу. І навпаки, в ДП фірми, що знаходяться в галузі, мають достатньо часу для того, щоб розширити чи зменшити свої виробничі потужності, і що є більш важливим, кількість фірм може або з>, або з< по мірі того, як нові фірми входять на ринок чи вже існуючі покидають його. Спрощено можна сказати, що фірми які мають збитки покидають ринок.

У ДП довгострокова рівновага встановлюється на рівні, коли P = мінімуму ATC середньостатистичної фірми або P = SATCmin = LATCmin = LMC . Це означає, що у ДП підприємець ніколи не має Пек. Нульовий Пек свідчить про найкращий з усіх можливих методів використання всіх р-сів (внутрішніх і зовнішніх). Доведення цього твердження проілюстровано на мал.

Нехай на ринку рівновага встановиться при ціні P1, причому на ринку буде продаватися Q1 продукції, а кожна фірма буде випускати qоп. Сприятливе зміщення у попиті з D1 до D2 підніме ціну на ринку до P2, у зв’язку з чим збільшиться MR фірми і завдяки цьому фірми будуть отримувати економічний прибуток. Прибутки спонукають нові фірми до входження на ринок, що збільшить пропозицію з S1 до S2 і знизить ціну до того рівня коли вона знов буде становити P1, а економічний прибуток фірм не стане рівним 0. Нова рівновага встановиться при ціні P1 і об’ємі Q2.

При негативній зміні попиту на ринку з D1 до D3 порушить первісну рівновагу на ринку і викличе збитки у фірм. Збитки змусять деякі фірми покинути ринок, що зменшить пропозицію з S1 до S3 і це збільшить ціну до такого рівня, поки всі збитки не зникнуть. Рівновага встановиться при P3 і об’ємі Q3.

В усіх випадках після встановлення рівноваги на ринку для фірми оптимальною буде кількість qоп, а кількість продукції, що пропонується на ринку буде змінюватись завдяки вступу та виходу фірм з ринку.

З вищесказаного можна зробити висновок, що досконала конкуренція є найбільш ефективною моделлю ринку бо:

1.При досконалій конкуренції підприємці прагнуть максимізувати свій П за рахунок зменшення витрат, а не за рахунок P, що дає для сус-ва найкраще використання обмежених ресурсів.

2.Встановлення рівноважної ціни дозволяє урівноважити надлишки виробника і споживача.

 

45.Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроек-ї моделі належать витрати вир-ва, виторг і прибуток.

Використання б/якого ресурсу для вир-ва певного товару виключає можливість його викор-ння у вир-ві іншого (альтернативного) товару. Витрати, що виникають як результат втрачених можливостей ч/з альтернативне викор-ння ресурсів, назив альтернативними/економічними. Для окремого підприємства економічні витрати — це безпосередні витрати підпр-ва на ресурси разом із недоотриманим виторгом від найкращого альтернативного способу використання цих ресурсів.

Економічнтй прибуток —різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосованих у виробничому процесі (економічними витратами).

Якщо підпр-во отримує нульовий ек.приб., то воно покриває усі свої витрати

Виторг (сукупний виторг) підприємства— сума коштів, одержана підприємством від реалізації своїх товарів за певний час.

Альтернативні витрати —цінність найвищого варіанту використання ресурсів, від якого відмовилися в процесі економічного вибору, або обсяги ін. благ, від виробництва яких треба відмовитися щоб збільшити обсяг вир-ва певного блага.

Зі зміною обсягу вир-ва величина валового виторгу і сукупних витрат змінюються по-різному, а отже величина прибутку підприємства залежатиме від обсягу випуску продукції. Саме тому підприємства намагаються встановити такий обсяг виробництва і реалізації продукції, за якого забезпечується найбільший приб.

 

Поняття і види монополій.

Монополіяявляє собою ринкову структуру, яка хар-ся наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар»єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно підприємство в умовах монополії зветься монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним ринком.

В умовах чистої монополії галузь складається з одного підприємства, тобто поняття «підпр-во» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кривою ринкового попиту, що завжди має від»ємний тангенс кута нахилу.

Існують деякі різновиди монополій. Чиста монополія—мономолія, за якої на ринку існує єдиний продавець товару, в якого немає близьких замінників. Природна мономолія—мономолія, яка існує у галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу вир-ва, особливо значна. Проста мономолія —мономолія, за якої встановлюються однакові ціни на той самий товар для всії покупців. Дискримінаційна мономолія — мономолія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для різних покупців, причому різниця в цінах не обумовлена різницею у витратах. Закрита мономолія— мономолія, захищена від конкуренції ч/з юридичні обмеження. Відкрита мономолія— мономолія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції. Адміністративна мономолія — мономолія, яка виникає в умовах адмін.-командної системи і базується на на держ власності на засоби вир-ва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.