Розмір вкладень на проведення санації
Результати санації (крім подолання неплатоспроможності та відновлення конкурентоспроможності) можна оцінити через додатковий прибуток підприємства (різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення).
Для більш об'єктивної оцінки ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до теперішньої вартості. Вкладення в проведення санації розглядаються як інвестиції санатора у підприємство, що перебуває у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).
Додаткова вартість, створена в результаті санації показує абсолютний приріст вартості активів підприємства, що очікується від реалізації плану санації. Додаткову вартість розраховують як різницю між потенційною вартістю підприємства (після проведення санації) та його вартістю до санації. Потенційна вартість визначається на підставі приведених до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків. Цей метод оцінки ефективності санації базується на дисконтуванні майбутніх грошових потоків. Проблема тут полягає в точності прогнозування майбутнього грошового потоку.
Оскільки додаткова вартість може визначатися як різниця між вартістю підприємства після санації (за виключенням суми знову залученого капіталу) та ліквідаційною вартістю підприємства, зіставлення даних величин відіграє вирішальну роль у прийнятті кредиторами рішення щодо прийняття плану санації чи ліквідації підприємства. Ця вартість підприємства береться до уваги також інвесторами, які можуть фінансувати санацію на умовах часткової участі тощо.
Зважаючи на те, що санація є інвестиційним проектом, при визначені її ефективності доцільно використовувати показники, які визначають ефективність інвестиційних проектів: чисту приведену вартість, внутрішню норму доходності, термін окупності та ін.
Як уже зазначалося, у процесі реалізації плану санації важливу роль відіграє оперативний санаційний контролінг, який з допомогою свого методичного та функціонального інструментарію координує діяльність різних підрозділів, здійснює контроль за якістю реалізації запланованих заходів, проводить аналіз відхилень, ідентифікує та нейтралізує ризики, а також виявляє додаткові шанси та можливості.
Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.
2.3 Порядок узгодження плану санації
План санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається керуючим санацією у чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Керуючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету і за 2 тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації.
План санації вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримане більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.
Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:
1) схвалити план санації та подати його на затвердження господарському суду;
2) відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
3) відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов’язків та про призначення нового керуючого санацією. Зазначене рішення повинно містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації, яке має відбутися не пізніше ніж у місячний строк з дня прийняття рішення про відхилення плану санації.
Схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету кредиторів подаються керуючим санацією в господарський суд на затвердження не пізніше 5 днів з дня проведення засідання комітету кредиторів.
За заявою будь-кого з кредиторів або боржника господарський суд може відхилити план санації, коли будуть надані обґрунтовані докази того, що в результаті санації становище однієї з зацікавлених сторін буде гіршим, ніж у разі здіснення ліквідаційних процедур.
Протокол засідання комітету кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості, передбачених у плані санації.
Керуючий санацією зобов’язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує 50 %.
Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути перевірена у порядку нагляду.
У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації, якщо є підстави вважати, що продовження строку виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника.
Функції нагляду за повнотою виконання плану санації покладаються на арбітражного керуючого. Повноваження арбітражного керуючого, членів комітету кредиторів та нагляд господарського суду зберігаються до повного виконання плану санації.
Протягом відповідного періоду зазначені органи мають право безперешкодного доступу до всіх приміщень боржника, а також право перевірки його бухгалтерських та інших комерційних документів.
Керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів.
Якщо у процесі нагляду встановлено, що вимоги кредиторів не виконуються або не можуть бути виконані, згідно з передбаченими у плані санації умовами, арбітражний керуючий повідомляє про це господарський суд та комітет кредиторів, які приймають відповідне рішення, у тому числі про здійснення ліквідаційних процедур у примусовому порядку.
За 15 днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації, керуючий санацією зобов’язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт, до якого додається реєстр вимог кредиторів.
Завдання для самоперевірки та контролю засвоєних знань
Контрольні запитання
1. Дайте загальну характеристику сутності стратегії підприємства.
2. Охарактеризуйте види стратегії санації підприємства –боржника
3. Визначте терміни та порядок складання плану санації підприємства -боржника
4. Охарактеризуйте склад та структуру плану санації підприємства -боржника
5. Які показники характеризують ефективність санації підприємства -боржника?
6. Охарактеризуйте порядок узгодження плану санації
Дайте відповіді на запитання тестів: