Особливості відображення валютних статей у фінансовій звітності.

Банки мають право здійснювати операції в іноземній валюті за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ.

Банки здійснюють операції в іноземній валюті з власної ініціативи в межах лімітів відкритої валютної позиції.

Валютною позицією банку є різниця між активом балансу і зобов’язаннями (пасив балансу з урахуванням позабалансових вимого та зобов’язань) у відповідних валютах.

Якщо активи банку в певній валюті дорівнюють пасивам у цій валюті, то це закрита валютна позиція. Різниця між залишками коштів в іноземній валюті, що формують активи та зобов'язання (з урахуванням позабалансових вимог і зобов'язань) у відповідних валютах, спричиняє відкриту валютну позицію.

На розмір відкритої валютної позиції банку впливають такі операції:

купівля-продаж готівкової і безготівкової іноземної валюти за власними операуіями банку;

нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у формі доходів і витрат;

Операції купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням клієнтів на розмір валютної позиції банку не впливають.

Однією з особливостей Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України є його мультивалютність. Це означає, що операції в іноземній валюті обліковують за тими самими рахунками, що й операції в національній валюті. Це стосується як синтетичного , так і аналітичного обліку.Як правило, аналітичний облік у банках також є мультивалютним.

Під час валютних операцій розрізняють три часові категорії, а саме:

дата валютування - обумовлена угодою дата зарахування коштів;

дата розрахунку - дата реального зарахування або списання коштів за операцією.

Якщо дата розрахунку і дата валютування не збігаються, для обліку активів та зобов'язань банки використовують такі балансові рахунки:

2800 "Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів";

2900 "Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів";

3540 "Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку";

3640 "Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку". Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті, які змінюють валютну позицію банку за балансовими рахунками, банки використовують технічні рахунки 3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" і 3801"Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

Рахунки, призначені для обліку позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів, не є рахунками з обліку коштів.

Для обліку операцій банку в іноземній валюті за власними операціями банку застосовується технічні (балансові) рахунки:

3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів"

3801 "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів", які забезпечують потреби формування фінансової звітності банку у валюті балансу - гривні.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" статті балансу банку в іноземній валюті поділять на монетарні і немонетарні.

Монетарними статтями балансу є кредити, вклади (депозити), готівкові кошти, залишки на коррахунках банку тощо.

Немонетарні статті, зарахування яких до балансу пов'язане з операціями в іноземній валюті, відображають у фінансовій звітності в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції.

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів" (за офіційним курсом НБУ) та 3801 "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів" (за договірним курсом) одного й того ж коду іноземної валюти відображується на балансовому рахунку 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".

Облік реалізованого і нереалізованого фінансового результату від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами банк може вести на окремих аналітичних рахунках балансового рахунку 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".

До нереалізованого фінансового результату відносять результат переоцінювання активів і зобов'язань банку в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зміною офіційного курсу НБУ.

Реалізований результат за операціями купівлі-продажу іноземної валюти визначається як різниця між вартістю продажу та вартістю купівлі іноземної валюти.