Фінансування за рахунок залучення венчурного капіталу

Однією із форм залучення коштів для реалізації інноваційної стратегії підприємства є використання венчурного капіталу.

Венчурний капітал – це вид капіталу, пов’язаний з високоризиковими довгостроковими вкладеннями в інноваційну діяльність підприємств на ранньому етапі їхнього життєвого циклу з метою отримання надприбутків у майбутньому.

Венчурний капітал функціонує через венчурне фінансування–надання фінансових ресурсів в обмін на частку в статутному капіталі або певний пакет акцій.При цьому особа, що здійснює вкладення коштів, називається венчур (донор). А особа, що залучає фінансові ресурси – акцептор або реципієнт.

Венчурне фінансування характеризується такими рисами:

- кошти надаються на безповоротній (безпроцентній) основі, тобто ризиковий капітал розміщується не як кредит, а у вигляді частки в статутний капітал підприємства;

- участь інвесторів у підприємстві обмежується наданням коштів та контролем за їх використанням;

- венчурний капіталіст може не повернути вкладені кошти і ніхто не компенсує йому збитки;

- здійснюється в малі та середні інноваційні підприємства без надання застави;

- довгострокова неліквідність – нездатність повернути кошти протягом 5–7 років;

- венчури хочуть отримувати не підприємницький, а засновницький доход;

- прибуток отримується шляхом продажу власної частки капіталу або акцій за більш високою вартістю (ціною).

Існують три основні форми венчурного фінансування:

1. Пряме фінансування інноваційних підприємств державними, регіональними структурами або приватним капіталом.

2. Організація квазісамостійної дочірньої фірми з керуючими – співробітниками компанії–засновниці, а фінансування передбачається здійснювати за рахунок коштів материнської компанії.

3. Участь у якості партнера у венчурних фондах або придбання акцій венчурних фірм через первинний ринок цінних паперів.

Залежно від ступеня зрілості інноваційних підприємств їх поділяють на чотири види – Seed, Start–up, Early–Stage, Expansion.

1. Seed («компанія для посіву») – це тільки бізнес–ідея, яку необхідно профінансувати для проведення додаткових досліджень, створення дослідних зразків продукції, оцінки концепції бізнесу та підготовки проекту для пошуку інвестицій. Якщо первісні оцінки бізнесу позитивні, то фінансування може покрити витрати на розробку товару, проведення маркетингових досліджень; створення команди менеджменту і написання бізнес–плану. Тривалість даного періоду – до року.

2. Start–up («компанія, що тільки утворилася») – підприємства, які вже закінчили розробку товару і здійснили первісний маркетинг. Компанії можуть перебувати або в стадії становлення, або вже існувати протягом певного строку, але не мають тривалої ринкової історії. Звичайно такі компанії вже мають команду менеджменту, бізнес–план і готові до операційної діяльності. Тривалість фінансування даного періоду – 1–3 роки.

3. Early–Stage (початкова стадія) – підприємства випускають готову продукцію та перебувають на початковій стадії її комерційної реалізації. Такі компанії можуть не мати прибутку, проте мають бажання для додаткового фінансування завершення науково–дослідних робіт. Дана стадія, як і попередня, має тривалість від року до трьох.

Особливістю венчурного бізнесу є те, що на перших трьох стадіях зі 100 підприємств залишається лише 20, тобто майже 80 % профінансованих коштів утрачається внаслідок недостатнього комерційного потенціалу ідеї, невдалої реалізації конкурентоспроможної ідеї, некомпетентності команди та дії інших чинників.

4. Expansion (розширення) Компанії мають зростаючі обсяги продажу і вже отримують прибуток. Отримані кошти використовуються для маркетингу, збільшення оборотного капіталу, розширення виробничої бази та розробки нових товарів. Ця стадія триває від трьох до шести років.

Після закінчення етапу розширення інвестори поступово припиняють фінансування. Зусилля колективу зосереджуються на покращенні управління та маркетингових заходах. Підприємства набувають формальну організаційну структуру та виходять на фондовий ринок із власними цінними паперами.

Отже, венчурне фінансування – це найбільш прийнятний спосіб фінансування молодих малих та середніх високотехнологічних підприємств, які відчувають нестачу коштів на впровадження інновацій. Однак, за умови здійснення комплексної санації діяльності, якісної зміни стратегії та ідеології бізнесу господарські суб’єкти, які перебувають у кризі, можуть також включитися у боротьбу за венчурний капітал.

Практичне використання механізму венчурного фінансування в Україні дозволить пожвавити інноваційну діяльність підприємств і закласти базу для подальшого проведення стратегічної реструктуризації.