MS PowerPoint. Анимациялык эффектілер косу: Слайдты крсету-анимация осу

504. MS PowerPoint. Компакт дискіден жазба енгізу арекеті калай орындалады: Кірістіру-Дыбыс жне Фильм-Компакт дискіден жазу

505. MS PowerPoint. Презентацияны корсету уакытын калай кадагалауга болады: Слайдтыкрсету – Уаыттыбаптау

506. Турлі объектілерден туратын презентациянын курылымды болігі калай аталады: Слайд

507. Power Point багдарламасында презентацияны корсетуді токтату пернесі: :esc

508. Microsoft PowerPoint. Курылган карапайым презентация файлынын кенейтілуі:ppt

509. MS PowerPoint. Слайдтарды іріктеу не ушін кажет: Слайдтардыреттеу.

510. MS PowerPoint. Слайдты кошіру (дублировать): Кірістіру – Кшірілген слайд

511. MS PowerPoint. Презентацияда жана слайд косу: Кірістіру – Слайд ру:

512. Power Point программасынын кызметі: слайд жасаужне оны крсету

513. Жергілікті желі курамына не кірмейді?: Факстар

514. НТМL – бул: Web-беттерді ру ралы

515. Компьютерлерге маліметтермен ауысуга мумкіндік беретін аппараттык жане программалык комплекс – бул: :Компьютерлік желі

516. Интернет желісіне косылган компьютердін: ІР-адресі бар

517. HTML - бул: Программалау тіліні трансляторы

518. Телеконференция — бул: Компьютерлік желіні абоненттері арасында апаратпен алмасу жйесі

519. Интернеттегі FTP кызметі кандай: файлдарды жнелту

520. Транспортты протокол (TCP) нені камтамасыз етеді: IP файл жинау.

521. Web-кужаттын ерекшелігі неде: Онда гипермтіндік сілтемелер бар.

522. Барлык жумыс станциялары тізбекпен бірінен сон бірі байланыскан жергілікті желінін конфигурациясы (топологиясы) калай аталады: САиналы

523. Глобалды жуйенін транспорттік негізі – бул: Телефонды линиялар жне спутниктік каналдар.

524. Желіні уйымдастырганда ен негізгі не болып табылады?: :Протоколдар жйесі

525. Желілік денгейдегі протоколдар нені камтамасыз етеді? Мліметтермен ауысатын жйелік режимін амтамасыз етеді

526. WWW – бул: бкул лемдік тор

527. WWW браузері бола алмайтын программалар: :Micrisoft Outlook Express

528. Протокол - ол: желіде мліметтерді ткізуді йымдастыру ережесі

529. Интернетке косылу ушін жане электронды почтамен жумыс істеуге кандай курылгы керек? Модем

530. Windows-тін желілік архитектурасын кандай блоктар курады? адаптер,хаттама,клиент,сервер

531. TCP деген не? Ол апаратты тапсыруымен басаратын транспортты дегейдегі протокол

532. Интерттегі FTP кызметі не ушін арналган: кез келген форматтаы файлдарды абылдау жне жіберу

533. Локалдк желі кандай компьютерлерді байланыстырады: Бірнеше килоидтерден аспайтын жерде орналасады.

534. Букілалмдік телеконференциялар жуйесі: Usenet

535. Internet – бул: Интернетке кіретінкрсеткіш

536. Web-бетерді карау ушін кандай программа керек: браузер.

537. Internet-те колданылатын домендердін аттарын корсет: Ехе, рас, bys, isx-------------------------

538. Казакстн Республикасынын электрондык укіметі веб порталынын электрондык мекен-жайы: е.gov.kz

539. Казакстан Республикасынын электрондык укіметтін порталы кашан курылды: 12.04.2006--------------

540. Акпараттык-коммуникациялык технологиялар куралдарымен жузеге асырылатын кызмет корсету: :Е-ызмет

541. укімет органдары мен мемлекеттік уйымдарынын кызмет корсету моделі мен функциялык тиімділігін арттыруда колданылатын виртуалды кеністік: :Е-кімет

542. Интернет аркылы колжетімділікті уйымдастыру жолымен банк шоттарын баскару ... деп аталады: :Е-банкинг

543. АКТ куралдарымен кызмет корсететін мемлекеттік органдар, уйымдар жуне озге де шаруашылык субъектілері ... деп аталады. Е-кімет

544. Электрондык укіметтін кызметтерін пайдаланатын азаматтар, мемлекеттік органдар, уйымдар жуне озге

де шаруашылык субъектілері: Е-ызмет крсетулерді,ттынушылар.

Электронды цифрлык колтанба бойынша курылган жане электронды кужатты акикаттыгын далелдейтін электронды цифрлык символдар жиынтыгы: Электронды цифрлы олтаба

Электрондык укіметтін» барлык электрондык кызметтерге жане электронды акпараттык ресурстарга бір жуйеден кіруге мумкіндік беретін бірынгай акпараттык жуйе: Электронды кімет Веб порталы

Е-укіметтін порталы мен шлюзі, «толем шлюзі», улттык сайкестендіру жуйесі, мемлекеттік органдардын бірынгай коліктік ортасы: «Электронды кімет» базалы рамдас блігі

548.Казакстан Республикасындагы электрондык укіметтін дамуынын негізгі кезендері: 3 Апаратты, интерактивті, транзакциялы

Кез келген тулга ушін колжетімді жане электронды кужаттагы электрондык сандык колтанбанын шынайылыгын растауга арналган электрондык сандык символдардын тізбегі ... деп аталады: Тіркеу кулігі

550. Казакстан Республикасында "Электрондык кужат жане электрондык цифрлык колтанба туралы" зан кай кезде кабылданды: 7атар 2003 №370-2