Характеристики керуючих дій.

Часова(швидкісна) – вимірюється тривалістю рухової реакції, яка залежить від відстані перенесення руки і ширини органу управліня. Для рухів, що повторюються основною є частота їх повторень чи темп.

Силова – залежить від характеру самих рухів (штовхання, витягування) та кута між плечем і вертикаллю тіла.

Просторова– визначається розмірами зон досяжності в моторному полі та траєкторією рухів. Моторне поле опреатора поділяється на зони максимальної, допустимої, та оптимальної досяжності.

Точнісна– виявляється в можливостях людини виконувати дії певної спрямованості, потужності, тривалості (без зорового контролю).

Мовний канал надходженя інформації має значні переваги перед моторним:

- дає змогу вільніше переміщатись під час управління об’єктом;
- у певних випадках швидший і надійніший;

- не потребує відповідного освітлення.

Проте, проблема автоматичного розпізнання слів може бути вирішена за умови детального вивчення фонетичних, граматичних і прагматичних закономірностей мови (Г.К.Середа, Ю.Л.Трофімов, Б.Ф Ломов, М.А. Котик).

Важливе значення при аналізі деяких видів діяльності оператора (наприклад, діяльності пілота) має виділення понять "простір дії" та "простір сприйняття". „Простір дії” не співпадає з „простором сприймання”. Наприклад, несвідоме виконання неможна назвати дією. Дія розгортається на фоні знайомого перцептивного світу. Проте, дія розширює простір сприймання: сприймється те, що раніше не сприймалось - предмети, відмінності між ними. Дія розширює і час сприймання: сприймається сама зміна предметів. В саме поняття "дія" повинен включатись і результат - точний чи помилковий .

Для кращого розуміння поняття „професійної дії” необхідно знати що таке "професійне завдання". Дія зумовлюється завданнями, в характеристиці яких важливу роль відіграє час: завдання орієнтує суб’єкта на майбутню дію (Ю.К.Стрелков).

В завданні, що формулюється на технічній мові вказуються: мета, засоби, терміни та просторова точність дії. Вирішуючи завдання оператор
може працювати паралельно в різних просторах: працюючи і сприймаючи свої дії "тут", він може одночасно аналізувати те, що буде "там", тобто діючи, оператор виходить за рамки конкретної дії.

Поняття "складне завдання" передбачає поділ завдання на окремі операції, оцінку їх кількості; встановлення складності рухів для їх виконання. Складність завдання залежить від невизначеності обставин. Для діагностики і формування операторського мислення необхідно підбирати завдання, що відповідають його реальному процесу праці. При вирішені складних завдань виділяються два рівні: на першому рівні - прості, виконавські дії, доведені до автоматизму; на другом рівні - більш складні мислительні дії, пов’язані із змінами ситуації. З удосконаленням професійного досвіду відношення спеціалістів до виконуваних завдань змінюється. Виникають небезпечні установки (схильність до ризику, впевненість у власній безпомилковості, імпульсивність). Це може стати причиною об’єктивного ускладненя вирішуваного завдання, тоді, як сам суб’єкт вважає завдання простим (Ю.К.Стрелков).

Література:

1. Бодров В.А., Орлов В.Я. Психология и надежность: Человек в системах управления техникой / РАН, Институт психологии — М.: Институт психологии РАН, 1998 - 285 с.

2. Зинченко В.П., Мунипов В.М. Основы эргономики: Учеб пособие. —М.: Изд-во МГУ, 1979. -349 с.

3. Климов Е.А. Психология профессионала: Учеб пособие. — М.-Воронеж: Институт практической психологии, 1996. - 509с.

4. Котик М А Курс инженерной психологии: Учебник. -2 е изд — Таллин: Валгус, 1978. —363с.

5. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / РАН, Ин-т психологии. Отв.ред. Ю.М. Забродин, Е.В.Шорохова, - М.: Наука, 1984. - 444 с.

6. Ломов Б. Ф. Человек и техника: Очерки инженерной психологии / Предис. Б.Г. Ананьева. -2-е изд. испр. и доп. -М.: Сов. радио, 1966. - 464с.

7. Обознов А. А. Инженерная психология: Учебное пособие. —М.: Изд-во "Ин-т молодежи", 1998.

8. Основы инженерной психологии: Учебник для вузов / Под ред. Б.Ф.Ломова. — 2-е изд. -М.: Высшая школа, 1986. -447с.

9. Руководство по эргономическому обеспечению разработки техники / В.А. Бодров, В.М. Войненко и др. - М.: ВНИИТЭ, 1979. - Ч.1. - 259 с.

10. Справочник по инженерной психологии / С.В. Борисов, В.А. Денисов, Б.А. Душков; Под ред. Б.Ф.Ломова, -М.: Машиностроение, 1982. —368с.

11.Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология:Учеб. Пособие для студ.высш. учеб.заведений. – М.:Издательский центр «Академия»; Высшая школа, 2001. – 360 с.