Об’єкти та суб’єкти права власності на природні ресурси .

 

Об’єктами права власності на природні ресурси є продукти або штучно створені ресурси, які виконують біологічні, економічні, екологічні та соціальні функції, зареєстровані в облікових та інших юридично визнаних документах, як об’єкти володіння, користування, розпорядження: земля, надра, води, ліси, тваринний та рослинний світ, природо заповідний фонд, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона.

 

Об’єкти права власності на природні ресурси розподіляються залежно від форм власності

 

Земля:

 

- державна власність (лісовий фонд, транспорту, зв’язку, оборони, тощо);

- колективна власність (колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівничих товариств);

- приватна власність (земельні ділянки, дачні, садові ділянки).

 

Водні об’єкти:

 

- державна власність (територіальні моря, підземні води, внутрішні моря);

- колективна власність (водойми колективних сільськогосподарських товариств);

- приватна власність (копанки фермерів).

 

Лісові об’єкти :

 

- державна власність (ліси загальнодержавного значення);

- колективна власність (ліси колективних сільських господарств до 5 га);

 

- приватна власність (ліси фермерських господарств до 5 га) .

 

Надра:

 

- державна власність (корисні копалини);

- колективна власність (торф);

- приватна власність (загальнопоширені корисні копалини)

 

Тваринний світ:

 

- державна власність(дикі тварини у стані природної волі);

- колективна власність (ферми);

- приватна власність (ферми, тощо).

 

Природно-заповідний фонд:

 

- державна власність(заповідники, надра, парки );

- колективна власність (заказники, заповідні урочища, ботанічні сади, пам’ятки природи).

 

- приватна власність (заказники, заповідні урочища, ботанічні сади, пам’ятки природи).

 

Суб’єкти права власності – народ України,який делегував свої права В .Р.У., В.Р.А.Р.К., органам місцевого самоврядування. Природні ресурси можуть належати на праві колективної власності громадянам України, але це чітко визначено лише у земельному законодавстві (садові, дачні товариства). Як суб’єкти права власності на природні ресурси можуть виступати громадяни України: власники гаражів, власники дач , які ведуть особисте підсобне господарство, будують житловий будинок та підсобні споруди.

 

Захист права власності на природні ресурси.

 

Змістом права власності на природні ресурси є сукупність повноважень суб’єктів права власності щодо володіння, користування і розпорядження належними їм природними ресурсами.

 

Право володіння право фактичного(фізичного або господарського) панування над кожним природним об’єктом, яке може належати не тільки власнику, але й особі, якій власник передав свій природний об’єкт на підставі договору.

 

Право користування це право власника задовольняти задопомогою природних ресурсів свої потреби, тобто експлуатувати їх, шляхом отримання з них корисних властивостей.

 

Право розпорядження є визнана за власником і гарантована йому можливість чинити дії, спрямовані на зміну юридичного статусу, визначення їх юридичної долі.

 

Припинення права власності на природні ресурси - юридично значимі дії, які спрямовані на припинення повноважень власників на землю, надра, води, ліси, тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду.

 

Причинами цього можуть бути:

 

- правомочні дії: добровільна відмова, відчуження (продаж); викуп для державних або громадських потреб;

- протиправні дії природокористувача: систематичне невнесення плати (податку), нецільове використання, порушення строків освоєння (використання);

- порушенням порядку придбання, або відчуження природних ресурсів.

 

\Випадки позбавлення права власності на природні ресурси можуть бути за обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій майно може бути вилучено у власника на користь і в інтересах суспільства в порядку і на умовах, встановлених діючим законодавством.