Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

Механізм довгого хеджування ф’ючерсними контрактами полягає в паралельному проведенні операцій купівлі на ринках спот та ф’ючерсному.

Сума, сплачена при купівлі активу в результаті хеджування, визначається за формулою:

. (19)

При ідеальному хеджуванні

. (20)

При неідеальному хеджуванні розраховується сума виграшу (втрати):

· на спот ринку за формулою . (21)

· на ф’ючерсному ринку . (22)

· в результаті хеджування . (23)

Приклад 6. Компанія, що має намір купити на ринку через місяць 2000 унцій металу, хоче проходжувати свою позицію з допомогою ф’ючерсних контрактів. Оскільки ф’ючерси на метал на біржі відсутні, фірма приймає рішення використати ф’ючерси на золото, оскільки співвідношення цін q (q = ціна золоту : ціну метала) останнім часом практично стале і дорівнює в даний момент 2. Обсяг золота в одному ф’ючерсному контракті – 100 унцій. На початок хеджування ціна золота на ринку (ціна спот) становить = 360 дол./унція, ціна спот металу = 180, ф’ючерсна ціна золота =400 дол./унція.:

а) яке хеджування у цьому випадку проводиться?

б) навести приклад ціни спот металу і ф’ючерсної ціни золота , при яких мало б місце ідеальне хеджування, якщо ціна спот золота = 370 дол./унція;

в) навести приклад ціни спот металу і ф’ючерсної ціни золота , при яких мав би місце базисний ризик, якщо ціна спот золота = 360 дол./унція;

 

а) довге

б) за формулою (20) визначимо для золота

дол./унція

для визначення ціни спот металу переведемо ціну ф’ючерса з унції на метал виходячи із співвідношення q = 2

= 410 - = 205 дол./унція

= 400 - = 200 дол./унція

За формулою (20) = 185 гр. од.

 

Валютні операції

При проведенні валютних операцій використовується поняття валютного курсу, під яким розуміється ціна грошової одиниці однієї країни виражена в грошових одиницях іншої. Визначення курсу валюти називається її котируванням. Існує два види котирування – пряме і непряме.

 

При прямому котируванні курс іноземної валюти виражається в національній валюті:

Сума в національній валюті = сума в іноземній валюті * курс. (24)

 

При використанні непрямого котирування вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті:

 

Сума в іноземній валюті = сума в національній валюті * курс. (25)

 

Приклад 7.Банк в Лондоні встановив наступний курс долара США: продаж – 2,2510 дол. США за фунт; купівля – 2,2520 дол. США за фунт. Визначити: а) скільки фунтів можна отримати за 1000 дол. США; б) скільки доларів США можна отримати за 2000 фунтів.

За формулою (25)

а) Сума в фунтах = 1000/2,2520 = 444,05 фунтів

б) Сума в дол. США = 2000 * 2,2510 = 4502 дол. США

 

При котируванні валют використовується поняття їх крос-курсу – співвідношення між двома валютами відносно до третьої валюти.

 

Приклад 8. Банк у Києві оголосив такі котирування валют: USD/UAH – 4,98-5,05; EUR/UAH – 6,85-6,93. Визначити крос-курс EUR/USD.

 

1) купуємо гривні за долари

1дол. = 4,98 грн.

2) купуємо євро за гривні 4,98 / 6,93 = 0,7186 євро

Відповідно курс продавця EUR/USD = 1/0,7186 = 1,3915, тобто за 1є можна придбати 1,3915 доларів.

 

3) Курс покупця EUR/USD = 1 / (5,05 / 6,85) = 1,3564

4) Крос-курс EUR/USD – 1,35/1,39

 

З точки зору часу реалізації валютних угод розрізняють спот-курси і форвард-курси валют. Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена в валюті іншої країни, встановлена на момент укладання угоди, за умови обміну валютою банками-контрагентами на другий робочій день з дня укладання угоди. Форвард-курс визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і являє собою ціну. По якій дана валюта продається або купується при умові її поставки на певну дату в майбутньому.

 

Форвард-курс А/В = . (26)

де, - сума форвардної угоди в валюті А

- еквівалентна їй сума в валюті В

Ці суми, з урахуванням нарахування процентів за простою ставкою, можна записати відповідно:

. (27)

 

. (28)

де, - сума угоди в валюті А в перерахунку на курс спот;

- еквівалентна їй сума по курсу спот в валюті В;

і - процентні ставки по валютам А і В;

t – термін форвардної угоди;

T –днів на рік (365 або 360).

 

Відповідно,

. (29)

Приклад 9. Курс долара США до гривні складає 5,05 грн. за долар. Процентні ставки на грошовому ринку дорівнюють 60% по операціям в гривні і 15% по операціям в доларах США. Визначити теоретичні форвард-курси долара США до гривні за 90 та 180 днів, якщо тривалість процентного року по гривні 360 днів, а по доларам США – 360.

За формулою (29)

грн. за долар США

 

 

грн. за долар США

Форвардна маржа (премія) = 6,09 – 5,60 = 0,49 грн. за долар США.

 

 

Фондові індекси

Фондові індекси призначені для відображення поточної кон’юнктури ринку, стану ділової активності та оцінки тенденцій ринку. Індекси виступають як узагальнюючі характеристики макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в кожній конкретній країні. Найбільш поширені типи фондових індексів – цінові середні та індекси. Зважені за ринковою вартістю акцій чи зважені за обсягом ринкової капіталізації певної групи корпорацій.

1. Цінові середні розраховують на основі середнього арифметично­го або середнього геометричного як суму цін або середню ціну певно групи акцій. Індекс, обчислений за формулою (30), відображає серед­ню ціну акції, розраховану на основі середнього арифметичного:

.(30)

де, — ринкова ціна акції і-ї корпорації, що входить до бази індек­су;

п — кількість корпорацій у базі.

 

Наступний індекс також визначають на основі середнього ариф­метичного, але зважується він за ринковою вартістю акцій

.(31)

де k— дільник, який забезпечує рівність значення індексу на момент початку розрахунку деякій заданій величині:

. (32)

де — значення індексу на момент початку розрахунку.

 

2. Середні, зважені за розмірами ринкової капіталізації, розрахо­вують за формулою

. (33)

Де, — ціна акції і-ї корпорації, що входить до бази індексу;

k — Дільник, який забезпечує рівність індексу на початок розрахунку базовому значенню;

w — ваговий коефіцієнт, який відображає част­ку цього виду акцій у загальному обсязі всіх акцій, що входять до індексу:

. (34)

де — кількість акцій і-ї корпорації, розміщених серед інвесторів;

— ринкова капіталізація і-ї корпорації;

— сумарна ринкова капіталізація корпорацій, що входять до бази індексу.