Биологияны оыту дістемесі

 

1. Биологияны оытуды активті дістеріне жататындар:

А) тсіндірмелі-кнекілік жне нсаушы-еске тсіруші

B) гіме, тсіндіру

C) танымды белсенділікті дамытатын дістер

D) танымды-кнекілік діс

E) гіме, пікірлесу

F) нсаушы-еске тсіруші діс

G) ойлауды дербестігін амтамасыз ететін дістер

H) шыармашылы абілеттерді дамытатын дістер

2. Биолог-діскерлер жаа материалды оу кезеін маызды деп есептейді, себебі:

А) осы кезде малім негізгі фигура болып есептеледі

B) на осы кезеде биологиялы ымдар жйесін алыптастыру мен дамыту жне ойлау абілеттерін дамыту жреді

C) сабаты осы кезеі е кп уаыт алады

D) бл кезде негізгі фигура болып оушы есептеліп, ол жаа материалды тсіндіреді

E) малім оушыларды жмыстарын баыттап отырады

F) осы кезе е уаытты аз алатын кезе

G) оушылар жаа материалды оиды

3. ымдарды мнін тсінуге ыпал ететін:

A) оу материалын баяндау логикасы жне орытындылауды ажет ететін сратарды ою

B) оушыны кіл-кйі

C) малімні материалды ызыушылыы

D) малімні тласы

E) олда анытамалы сздіктерді болуы

F) орытындылауды ажет ететін сратарды дрыс ою

G) оушыны кіл-кйі. Малімні материалды ызыушылыы

4. Биологияны оыту дістемесіні басты проблемасы:

А) саба, оны рылымы жне ткізу дістері

B) сыныптан тыс жмыстарды йымдастыру

C) биологияны оыту дістемесіні теориялы ережелерін негіздеу

D) оу-трбие дерісіні діснамасын жасау

E) мектептен тыс жмыстарды йымдастыру

F) органикалы дниені дамуын зерттеу

G) экономикалы ойлау стилі алыптасан адам трбиелеу

H) сабатан тыс жмыстарды йымдастыру

5. Оу пніні мазмнын тадап алуда В.В.Половцов ш принципті стануды сынады (оларды ол «биологиялы діс деп атаан»):

А) формалар з атаратын ызметтерімен байланыста оытылуы тиіс

B) жануарды не сімдікті тіршілік алпы тіршілік ортасымен байланыста оытылуы керек

C) мектепте оуа биологиялы мол материал беретін организмдерді тадап алу ажет

D) соы нтижеге жетуге дербес білім беру траекториясын тадау

E) білім алуа, шыармашылы дербестік крсетуге жаымды жадай тудыру

F) экологияландыру

G) табиатты орау

H) интеграция жне дифферениация

6. Жаратылыстануды оуда индуктивті жолды тадап алу керек деп есептеді Любен, яни:

А) арапайымнан крделіге арай

B) жалпыдан жалыа арай

C) белгіліден арапайыма арай

D) белгісізден натыа арай

E) крделіден жалпыа арай

F) абстрактыдан крделіге арай

G) арапайымнан жекелегенге арай

7. Сабаа ойылатын дістемелік жне дидактикалы талаптара жататын:

A) сабаты басында саба таырыбын дрыс анытау

B) оу бадарламасыны талаптарына сай сабаты масатын жне оушылар дайындыын ескере отырып саба мазмнын анытау

C) таным белсенділігін амтамасыз ететін тиімді дістерді тадап алу

D) сабата ртрлі жымды жмыстарды зіндік рекеттермен йлесімде жргізуге ммкіндік беретін жолдарды тадап алу

E) эстетикалы таламды, ебексйгіштікті жне философиялы білімді алыптастыру

F) таырыпты жоспарды сызбансасын ру

G) жаа таырыпты дрыс тсіндіру

H) малім сабаты басты фигурасы, оушылар тек енжар тыдаушылар

8. Биолог-дістемешілер сабаты бірнеше кезедерін (рам бліктерін) атап крсетеді:

А) йымдастыру кезеі

B) материалды жаттау

C) оушыларды бір-біріні білімдерін тексеруі

D) ылыми-кпшілік дебиеттерді оу

E) айталау, йге тапсырма жне бекіту

F) жаа материалды оу. бекіту

G) й тапсырмасын айталау

H) й тапсырмасын тексеру

9. Биологияны оытуды мультимедиялы дістері мына белгілер байалады:

А) сздік дістерді. Демонстрациялы жне практикалы дістерді

B) далалы (табиаттаы) дістер

C) эксперименттік дістер

D) проблемалы дістер

E) эвристикалы дістер

F) демеу-ізденушілік дістер

G) эксперименттік дістер. Проблемалы дістер

H) далалы (табиаттаы) дістер жне эксперименттік дістер

10. Оушыларды ойын, иялын дамытып, абілеттерінше шыармашылы рекет дадысын игеруге, дамытуа ммкіндік беретін дістер:

A) жеке басты тжірибесі

B) эвристикалы жне зерттеушілік дістер

C) лкендерді тжірибесі

D) малім мен ата-аналарды тжірибелері

E) тсіндірмелі-крнекілік діс

F) лекция, семинар

G) проблемалы баяндау дісі

H) з тжірибесінен алынан тсіндірмелі-крнекілік діс

11. Білімді проблемалы баяндау дісіні мні:

А) стаз наты не тспалдап проблемалы тапсырманы береді

B) оны шешу жолдарын ретімен жйелейді

C) стаз бар айшылытарды, кездесетін иындытарды, оны жеу жолдарын аша отырып, оушыларды ызыты ылыми ізденіске тартады

D) малім оушылара тапсырманы айталауды сынады, ал оушылар оны айтып береді

E) оушылар дайын апаратты абылдайды, абылдаандыбрыннан белгілімен атыстырады

F) малім білімді дайын материал кйінде береді

G) оушылар еркін таырыпа баяндама дайындайды

H) малім сабаты дріс трінде ткізеді

12. Мынадай белгілері: білімді алу кзі, малім рекетіні сипаты, оушылар рекетіні сипаты негіздерінде оыту дістеріні ш тобы аныталан:

A) орытындылаушы, баылаушы, есептеуші

B) наты, айталаушы, орытындылаушы

C) есептеуші, наты, айталаушы

D) ауызша, крнекі, практикалы

E) есептеуші, практикалы, крнекі

F) наты, практикалы, топты

G) баылаушы, топты

H) дербестік, топты, фронтальды

13. Ауызша діске жататындар:

А) гіме, тжірибе крсету

B) пікірлесу, дріс, зертханалы жмыс

C) гіме, дріс

D) зертханалы жмыс, тсіндіру, тжірибе крсету

E) дріс, оу-тжірибе алаындаы жмыс, оулыпен жмыс

F) пікірлесу

G) тсіндіру

14. Биология сабатарында шыармашылы абілеттерді дамыту негіздері – збетінше ебек етуге, білім игеруге йрету. Осыан йретуге болады, егер стаз:

А) дстрлі (стандартты) сабатар ткізу

B) оытуды интерактивті дістерін олданады

C) сабаты тсіндірмелі-крнекілік діспен ткізеді

D)тсіндірмелі-крнекілік дістермен дстрлі (стандартты) сабатар ткізеді

E) сабатарды нсаушы-ойа тсіруші дістермен ткізеді

F) педагогикалы шеберлікті жоары стайды

G) азіргі педагогикалы технологияларды олданады

H) дрістер оиды

15. й тапсырмалары біратар талаптара сай болуы тиіс:

A) наты болу керек

B) енжарлыты дамыту керек

C) оушыны йде бос уаыты нерлым аз болуын амтамасыз етуі тиіс

D) оушыны йде немі конспект жасауын ажет етуі тиіс

Е) логикалы ойлауды дамытуы жне аналитикалы ойлау абілетін

алыптастыруы ажет

) конспект жасай білуін алыптастыру керек

G) оушыларды танымды ызыушылыын арттырып, белсенділігін кшейтуі керек

H) енжарлыты дамытып, конспект жасай білуін алыптастыруы керек

16. Жаа материалды оып йрену сабаы типіне жататын саба трлері:

A) зертханалы саба, киносабатар, консультация

B) дріс (лекция), зерттеушілік трыдаы зертханалы жмыс

C) пікірлесу, семинар, дріс сабатары

D) дгелек стл, семинар, конференция сабатары

E) теле жне киносабатар, семинар саба, пресс-конференция

F) консультация, пресс-конференция

G) биология йірмесі

H) семинар саба

17. Зерттеушілік иапсырмалар мынадай болуы ммкін:

А) эксперименталды

B) теориялы

C) тсіндірмелі

D) крнекі-бейнелі материалдара негізделген

E) мтіндік жне практикалы

F) нсаушы-ойа тсіруші

G) экспериментальды-теориялы

H) нсалынан

18. стаза оыту дістерін тадап алу кезінде ескерілуі тиіс:

A) оларды оу материалына сйкес болуы

B) оушыларды темпераменті мен мінез-лытары

C) сабаты масаты. Оу материалыны мазмны

D) оу кабинетіні жарытыы

E) сабаты уаыты, биология кабинетіні орналасуы

F) ата-аналарды сыныстары

G) оушыларды жастары мен дамуы дегейлері

H) оылатын нысанны ерекшеліктері, оыту ралдары

19. Биологияны оытуды ойын формасыны маызы мынада:

А) ойын кезінде «ндемес» балалар белсенділік таныта алмайды

B) ойын балаларды белсенділігіне жол ашады

C) ойын кезінде оушылар шамадан тыс озу стінде болады

D) ойын кезінде оушылар тере ойлау абілетін крсетеді

E) ойын кезінде балалар агрессивті болып келеді

F) балалар ойын кезінде бір-бірімен конфликтіге келе береді

G «ндемес» балалар ойын кезінде белсенділік таныта алмай атты шаршайды

20. Мектепті оу-тжірибе алаын йымдастыранда есепке алынатын жадайлар:

А) жер топыраыны сипаты

B) малімні бос уаытыны болуы

C) оушыны бос уаытыны болуы

D) малімні бос уаытыны болуы. Оушыны бос уаытыны болуы

E) биологияны оытуды материалды базасы

F) рельефті сипаты. Топыраты ерекшеліктері

G) ылыми-дістемелік дебиеттерді болуы

H) рал-жабдытарды болуы

21. Биологиядан табии тірі ралдар болып табылатындар:

A) оытуды техникалы ралдары (ОТ)

B) арнайы тадап алынан сімдіктер (блме жне оу тжірибе алаынан, немесе танымжорытан келінген)

C) табии (натуральды), вербальды жне ауызша

D) зертханалы жне техникалы

E) негізгі жне осымша

F) зертханалы ралдар (З)

G) аквариумдаы, инсектаридаы, террариумдардаы жануарлар

H) муляждар, чучелалар, гербарийлер

22. Модельдер (нобайлар) мынадай болуы ммкін:

А) жазытыты жне клемді

B) статистикалы дене динамикалы

C) траты

D) табии (натуральды)

E) сздік (вербальные)

F) жасанды

G) табии

H) уаытша

 

23.орытындылау, жйелеу жне білімді пайдалану сабаына жататын саба трлері:

A) теле- жне киносабатар

B) зертханалы саба. Танымжоры. Пікірлесу жне консультация

C) конференция-саба. Дріс-саба, семинар

D) дріс-саба, пікірлесу сабаы, практикалы сабатар

E) семинар-саба, конференция-саба, дгелек стл

F) дріс-саба

G) жаа материалды оып йрену сабаы

H) дріс-саба, киносаба

24. Зертханалы жмыс дістемесі зіне тн мынадай ерекшеліктерімен байалады:

А) оны масаты оушыларды теориялы жаынан даярлау

B) малім оушыларды тапсырмалармен таныстырады, оу рекетін йымдастыруа кмектеседі

C) крнекілікті пайдалануа ммкіндік зор

D) тжірибені масаты баыттылыын амтамасыз етеді жне нтижені талдайды

E) саба дріс оудан, тжірибелер крсетуден басталады, одан со оушылар микроскоппен жмыс істеп нысандарды табады да оларды суретін салады

F) саба дріс оудан басталып теориялы дайындыты шыдауды масат етеді

G) саба пікірталаспен басталып жаа сабаты тсіндіруге ласады

H) саба оу шылара з білімдерін тарихты білумен ластыруа баытталады

25. Танымжорыа шыар алдында бір-екі кн брын малім белгіленген баыты бір шолып арап шыуы тиіс, йткені:

А) аз уаытты ішінде ол жерде кптеген згерістер болуы ммкін

B) сол жерді арау арылы ол баылануа тиісті нысандарды белгілейді, тсіндірулер жргізетін жерлерді анытайды

C) сол жерді арау арылы ол дербес жмыстар жргізетін орындарды, материалдар жинайтын орындарды анытайды

D) жерлерді ару арылы малім демалады

E) сол жерді арау арылы ол тза дріс оитын жерлерді анытайды

F) сол жерді арау арылы ол балалар ойнайтын жерлерді анытайды

 

Биологияа кіріспе

 

 

1. Эволюциялы ілімні негізін алаушы алым:

A) Р.гук

B) Ф.Бэкон

C) А.Левенгук

D) К.Линней

E) Ч.Дарвин

F) Ж.Ламарк

G) Аристотель

H) Анаксимандр

2. Клетканы «ас орыту мшесі» деп аталады:

A) лизсома

B) рибосома

C) цитоплазма

D) митохондрий

E) Гольджи аппараты

F) хромосомалар

G) ядрошы

H) гиалоплазма

3. Микологияны зерттеу объектісі не?

A) саыраулатар

B) мктер

C) вирустар

D) кк жасыл балдырлар

E) балдырлар

F) бактериялар

G) жануарлар

H) ашыты бактериялар

4. Хитинді жабынны атаратын ызметі:

A) ораныш

B) сырты ортамен байланыс

C) тыныс алу

D) анайналым

E) сезім мшесі

F) зат алмасу

G) зр шыару

H) ткізгіштік

 

5. Тмау вирустарыны кездесетін жері –

A) кпеде

B) аырыта, сілекейде

C) терді рамында

D) жасты рамында

E) теріде

F) суда

G) топыра бетінде

H) анда

6. Прокариоттара жатады:

A) инфузориялар

B) арапайымдар

C) бактериялар

D) жыныс клеткалары

E) соматикалы клеткалары

F) кк жасыл балдырлар

G) бір жасушалылар

H) кп жасушалылар

7. Ауыз биосентизіні кезедері:

A) транскрипция

B) трансляция

C) дупликация

D) регенерация

E) редупликация

F) коньюгация

G) трансформация

H) трансдукция

8. озуа бейімделген жасушалар:

A) блшы ет

B) эпителиальды

C) прокариотты

D) тромбоциттер

E) лимфоциттер

F) остеобластар

G) безді

H) остеокластар

9. аланша безіні гипофункциясында байалады:

A) ант диабеті

B) йысызды

C) кретинизм

D) негізгі алмасуды лаюы

E) кмірсу алмасуыны бзылуы

F) эндемиялы зоб

G) жылуды шыаруды кшеюі

H) экзофтальм

10. анны негізгі ызметтері:

A) эндокриндік

B) тасымалдау

C) экзокриндік

D) нейро-реттеу

E) тыныс алу

F) медиаторлы

G) триггерлік

H) зр шыару

11. Балыта, осмекенділер жатады:

A) гомойотермділер

B) температурасы траты

C) температурасы трасыз

D) гетеротермділер

E) суыандылар

F) пойкилотермділер

G) эндотермділер

H) жылыкандылар

12. Днекер лпаа жатады:

A) тері

B) ан

C) блшы ет

D) сйек

E) жрек блшы еті

F) шеміршек

G) нейрондар

H) жйке жасушасы

13. Алдаы ая белдеуіні сйектері:

A) ортан жілік

B) жауырын

C) тізе тобыы

D) крі жілік

E) табан сйектері

F) бана

G) асыты жілік

H) жамбас

14. Олигосахаридтерге жатады:

A) крахмал

B) сахароза

C) глюкоза

D) мальтоза

E) хитин

F) лактоза

G) гликоген

H) целлюлоза

15. Филогенез формалары:

A) аллогенез

B) дивергенция

C) арогенез

D) конвергенция

E) катаморфоз

F) паралеллизм

G) микроэволюция

H) макроэволюция

16. Полисахаридтерге жатады:

A) глюкоза

B) фруктоза

C) сахароза

D) крахмал

E) гликоген

F) фруктоза

G) лактоза

H) клетчатка

17. здігінен бейорганикалы затарды органикалы заттара айналуын жзеге асыратын азалар:

A) автотрофтылар

B) паразиттер

C) сапрофиттер

D) фототрофтар

E) гетеротрофтылар

F) хемотрофтар

G) консументтер

H) бентос

18. Макроэволюция баыттары:

A) мимикрия

B) ароморфоз

C) прогресс

D) идиоадаптация

E) регресс

F) тр тзілу

G) дегенерация

H) табии срыптау

19. Топырата тіршілік ететін организмдер- эдафабионттарды топтары:

A) геобионттар

B) консументтер

C) сапрофиттер

D) бентостар

E) планктон

F) геофильдер

G) редуценттер

H) геофильдер

20. Жасушаны мембраналы органеллалары:

A) микрофиламенттер

B) эндоплазмалы торлар

C) микрофибрилдер

D) лизосома

E) микроттікшелер

F) рибосома

G) Гольджи комплексі

H) талшытар

21. Жануар лпалары:

A) негізгі

B) днекер

C) оректік

D) блшы ет

E) механикалы

F) эпителий

G) жабын

22. Тр критерийлері:

A) психологиялы

B) морфологиялы

C) демографиялы

D) генетикалы

E) жынысты

F) физиологиялы

G) гендерлік

23. Орта асырлардаы эволюциялы идеяларды дамуына лес осан алымдар:

A) бу-Насыр аль-Фараби

B) Карл Линней

С) бу-Райхан аль-Бируни

D) Анаксимандр

E) бу-ли ибн Сина

F) Гераклит

G) Аристотель

24. Эволюцияны басты баыттары:

A) реликт

B) микроэволюция

C) мимикрия

D) биологиялы прогресс

E) макроэволюция

F) арогенез

G) аллогенез

 

 

25. Филогенез формалары:

A) микроэволюция

B) дивергенция

C) макроэволюция

D) конвергенция

E) биологиялы регресс

F) паралеллизм

G) катогенез

 

Биологияа кіріспе ІІ

 

1. Эволюциялы ілімні негізін алаушы алым:

A) Р.гук

B) Ф.Бэкон

C) А.Левенгук

D) К.Линней

E) Ч.Дарвин

F) Ж.Ламарк

G) Аристотель

H) Анаксимандр

2. Микологияны зерттеу объектісі не?

A) саыраулатар

B) мктер

C) вирустар

D) кк жасыл балдырлар

E) балдырлар

F) бактериялар

G) жануарлар

H) ашыты бактериялар

3. Трді латын тілінде ос атпен атауды ылыма сынан алым:

А) Ж.Б.Ламарк

B) К.Линней

C) Ч.Дарвин

D) Т.Шванн

E) К.Ф.Рулье

F) Р.Гук

G) Г.Мендель

H) Т.Шлейден

4. Белгілі бір рылысы жне атаратын ызметі бар дене блігі:

А) аза

B) мше

C) лпа

D) жасуша

E) органоид

F) мшелер жйесі

G) жасушалар тобы

H) мономер

5. Рибосоманы атаратын ызметі:

А) ауызды синтездейді

B) АТФ жасайды

C) оректік заттарды тасымалдайды

D) органикалы заттарды орытады

E) фотосинтезге атысады

F) майларды синтездейді

G) кмірсуларды синтездейді

H) транскрипцияа атысады

6. Ауыз (нруыз) молекуласыны мономерлері

А) липидтер

B) май ышылы

C) аминышылдар

D) моносахаридтер

E) нуклеотидтер

F) кодондар

G) азотты негіздер

H) глюкоза

7. Хитинді жабыны атаратын ызметі:

А) ораныш

B) сырты ортамен байланыс

C) тыныс алу

D) анайналым

E) сезім мшесі

F) зат алмасу

G) зр шыару

H) ткізгіштік

8. Сопаша мида орналасан орталытар

А) озалыш

B) иіс сезу, жрек жмысын реттеу

C) тыныс алу

D) кру

E) зр шыару

F) дм сезу

G) зат алмасу

H) есту

9. Инфузория-туфелканы эвгленадан айырмашылыы:

А) ядролы дуализм бар

B) вакуоліні болуы

C) екі аузы бар

D) орытылмаан зат сырта шыады

E) атты оректі абылдайды

F) озалыс органеллалары кірпікшелі

G) жыныс процесі - партеногенез

H) екі талшыы болады

10. Сторектілер терісінде андай бездер дамиды:

А) жыныс бездері

B) абырша

C) май, ст

D) жалааш

E) тері

F) кориум

G) аналы

H) кутис

11. Сторектілерді негізгі белгілері:

А) тірі туады

B) жмырта салады

C) сырттан рытанады

D) балаларын стпен оректендіреді

E) уылдыры шашады

F) жрегі ш камералы

G) миы кіші

H) рпаына аморлы жасамайды

12. анны формалы элементтері:

А) тромбоциттері

B) лейкоциттер

C) эритроциттер

D) ан сарысуы

E) гемоглобин

F) аглютинин

G) глюкоза

H) глобин ауызы

13. Эволюцияны палеонтологиялы длелдемелері:

А) филогенез

B) азба аралы формалар

C) онтогенез

D) филогенетикалы атарлар

E) органдар аналогиясы

F) рекапитуляция принципі

G) рудимент органдар

H) азба формаларды реттілігі

14. здігінен бейорганикалы заттарды органикалы заттара айналуын жзеге асыратын азалар:

A) автотрофтылар

B) паразиттер

C) сапрофиттер

D) фототрофтар

E) гетеротрофтылар

F) хемотрофтар

G) консументтер

H) бентос

15. Ядроны рылымды элементтері:

А) ядрошы

B) ядро шырыны

C) ядро

D) лизосома

E) хроматин

F) цитоплазма

G) ор заттары

H) жасуша абышасы

16. Споралы сімдіктерге жатады:

А) ыналар

B) плаунтрізділер

C) даражарнатылар

D) осжарнатылар

E) бактериялар

F) мктрізділер

G) вирустар

H) папортниктрізділер

17. Адам генетикасын зерттеу дістері:

А)клеткалы микроскопия

B) егіздік

C) спирометрия

D) антропометрия

E) цитогенетикалы

F) статистикалы

G) генеалогиялы

H) лпаларды сіру

18. РН-ны трлері:

А) апаратты

B) ядролы

C) тасымалдаушы

D) транскрипциялы

E)транляциялы

F) рибосомалы

G) лизосомалы

H) цитоплазмалы

19. Жануар лпалары:

A) негізгі

B) днекер

C) оректік

D) блшы ет

E) механикалы

F) эпителий

G) жабын

20. Жануар жне сімдік жасушасына тн оргоноидтар:

А) митохондрия

B) озалу органеллалары

C) цитоплазма

D) талшытар

E) гольджи кешені

F) жасуша орталыы

G) пласидтер

21. Орта асырлардаы эволюциялы идеяларды дамуына лес осан алымдар:

A) бу-Насыр аль-Фараби

B) Карл Линней

С) бу-Райхан аль-Бируни

D) Анаксимандр

E) бу-ли ибн Сина

F) Гераклит

G) Аристотель

22. Филогенез формалары:

A) микроэволюция

B) дивергенция

C) макроэволюция

D) конвергенция

E) биологиялы регресс

F) паралеллизм

G) катогенез

23. Гипофиз безінен блінетін гормондар:

А) вазопрессин

B) инсулин

C) окситоцин

D) тироксин

E) соматотроты гормон

F) адреналин

G) тестостерон

24. Кайназой дуіріне тн ірі оиалар:

А) ркениетті пайда болуы

B) арапайым бір клеткалы организмдерді пайда болуы

C) ірі сторектілерді ырылуы. азіргі адамны пайда болуы

D) ~ 4,6 млрд жыл брын – Жерді рылуы

E) адам трізді маймылдарды пайда болуы

F) бірінші кпклеткалы сімдіктер

G) кпклеткалылар жануарларды пайда болуы

25. арапайымдылар типіні кілдері:

А) тщы су гидрасы

B) арапайым амеба

C) а планария

D) эвглена

E) аскарида

F) кірпікшелі кебісше

G) кдімгі губка

 

Педагогика

 

І ВАРИАНТ

 

1. Балалар жымыны педагогикалы теориясын дамытуа лестерін осан

педагог-алымдар:

А) П.П.Блонский

B) В.А.Сластенин

C) Л.С.Дубровский

D) К.И.Трущинский

E) М.И.Калинин

F) С.Т.Шаповалов

G) М.С.Воронецкий

H) В.В.Иванов

2. азіргі оамды пайдалы жмыстара атысуда оушы белсенділігі мыналара байланысты:

А) мектептен тыс йымдастырылатын жмыстарды тиімділігі мы

B) мектепте йымдастырылатын жмыстарды клеміне

C) оушыны позициясы

D) мектеп директорыны позициясына

E) директор орынбасарыны позициясына

F) сранысаие болуына

G) ойылатын талаптарды мазмнына

H) сынып жетекшісіні з алдына масат оюына

3. Сынып жетекшісіні іс-рекетіні міндеттері:

А) педагогикалы міндеттер

B) психологиялы міндеттер

C) мемлекеттік міндеттер

D) дамытушылы міндеттер

E) трбиелік міндеттер

F) мектепті міндеттер

G) болжамды міндеттер

H) адамгершілік міндеттер

4. Оушыларды сыныптаы іс-рекетін йымдастыру – бл:

А) оушыларды танымды іс-рекетін йымдастыру

B) мектепті тіршілік-ызмет рекетін йымдастыру

C) сыныпты оамды іс-рекетін йымдастыру

D) мектепті пндік іс-рекетін йымдастыру

E) топты сабатан тыс іс-рекетін йымдастыру

F) сыныпты трбиелік іс-рекетін йымдастыру

G) мірді тсініп, сезінуді рухани іс-рекетін йымдастыру

H) оушыларды бос уаытын тиімді йымдастыру

5. Оытуды жалпы задылытары:

А) оыту нтижелілігі

B) оыту болжамдылыы

C) оыту тсілі

D) оыту формасы

E) оыту субъектілері

F) оыту дістері

G) оыту ралдары

H) оыту тиімділігі

6. Оу дрістерін ткізу діс-тсілдеріне орай дрісбаян трі:

А) жаппай дрісбаян

B) апаратты дрісбаян

C) болжамды дрісбаян

D) мазмнды дрісбаян

E) дістемелік дрісбаян

F) осалы дрісбаян

G) ылымды дрісбаян

H) мазмнды дрісбаян

7. Ю.К.Бабанский оыту дісін лкен ш топа бледі, соны бірі:

А) практикалы жне оыту-ндірістік ебек дістері

B) крнекілік жне оны практикада олдану дістері

C) йымдастыру жне оу-таным іс рекетін іске асыру дістері

D) оыту процесінде оушылара жаымды жадай жасау дістері

E) оыту процесінде оушыларды оу іс-рекетін баылау дісі

F)оыту процесінде оушылармен арым-атынас жасау дістері

G) оытуда зіндік баылау жне ынталандыру дістері

H) оытуда зін-зі басару дістері

8. Баяндау дісінде гіме трі мынадай:

А) гімелеп жеткізу

B) гімелеп айту

C) гімелеп мазмндау

D) баяндап айту

E) пікір-талас

F) гімелеп баыттау

G) баылау

H) баяндап оып беру

9. Оудан тыс жадайында оушылармен жымды жмыс жргізу дістемесін жасаан:

А) П.П.Демьянов

B) И.В.смирнов

C) Н.К.Иванова

D) М.И.Калинин

E) П.П.Подласый

F) В.А.Борщевский

G) Н.Д.Алексеев

H) А.С.Макаренко

10. Оушыларды танымды рекетіні белсенділігіне зор лес осан діскерлермен психологтар.

А) В.И.Малиновский

B) Д.С.Кондратенко

C) Л.С.Скаткин

D) М.Н.Сергеева

E) В.Д.Кононов

F) Б.Г.Есипов

G) В.В.Давыдов

H) Н.В.Петрова

11. азіргі зерттеушілер баылауа келесідегідей дидактикалы талаптар ояды:

А) баылау мазмныны бадарламалы талаптара сйкес болуы

B) баылау мазмныны мектепті талаптарына сйкес болуы

C) алынан апарат мазмныны объективтілігі мен анытыы

D) баылау барысында алынан апараттарды ккейтестілігі

E) баылауды жеке жне топты формаларын йлестіру

F) баылау барысында оушылара жаымды жадай туызу

G) баылау нтижесі бойынша тжырым жасау

H) алынан апараттара математикалы деу жргізу

12. Баылауды трлері:

А) кіріспе баылау

B) мазмнды баылау

C) негізгі баылау

D) кнделікті баылау

E) апталы баылау

F) аымды баылау

G) орытынды баылау

H) фронталды баылау

13. Басару дістеріні негізгі топтары:

А) леуметтік-педагогикалы дістер

B) кімшілік-йымдастыру дістері

C) мектепішілік-йымдастыру дістері

D) мектепішілік-баыттаушы дістері

E) психологиялы-педагогикалы ыпал жасау дістері

F) философиялы-діснамалы дістер

G) жалпыламалы сер дістер

H) оамды-пайдалы іс-рекеттер дістері

14. Сананы алыптастыру дістеріне жатады:

А) семинар

B) психологиялы гіме

C) саяси гіме

D) тсініктеме

E) дріс

F) сендіру

G) жазалау

H) мадатау

15. Мектепті жылды жмыс жоспары мына принциптер негізінде растырылады:

А) жоспарлауды мазмндыы

B) жоспарлауды тарихилыы

C) жоспарлауды ылымилыы

D) жоспарды клемділігі

E) жоспарды натылыы

F) жоспарды маыздылыы

G) жоспарлауды келісімділігі

H) жоспарлауды жйелілігі

16. Гректі «paidagogas» сзіні маынасы:

А) баланы жетектеуші

B) оушыа білім беруші

C) адам баласына білім беруші

D) ожасыны баласын жетектеуші л

E) трбие туралы ылымны аты

F) оамды трбиеге баыттаушы

G) білім алушыа насихат беруші

H) білім беруде озат тжірибеге

17. Педагогиканы негізгі категориялары:

А) дамыту

B) оыту

C) жетілдіру

D) трбие

E) алыптастыру

F) белсендіру

G) білім беру

H) отайландыру

18. Педагогиканы блімдері:

А) философияны жалпы негіздері

B) педагогиканы жалпы негіздері

C) оыту жне трбие теориясы

D) білім беру жйесін басару

E) педагогикалы процесті негіздері

F) дниетаным негіздері

G) тла теориясыны негіздері

H) балалар жымыны теориясы

19. Педагогиканы теориялы ызметтеріне жатады:

А) баяндау

B) гіме

C) тсіндіру

D) баыттау

E) анытау

F) алыптастыру

G) болжау

H) оыту

20. Мария Монтессори оушыларды жекелеп оуына ыайлы пндер деп мыналарды крсетті:

А) педагогикалы пндер

B) психологиялы пндер

C) за пндері

D) грамматикалы пндер

E) математикалы пндер

F) экономикалы пндер

G) леуметтену пндер

H) биологиялы пндер

21. Педагогикалы рдісті негізгі задылытары:

А) оу орныны педагогикалы процесі оамны леуметтік-экономикалы ажеттілігіне сай болады

B) педагогикалы процесті нтижесі практиканы дамуына туелді болады

C) педагогикалы процесті масата баыттылыы оамны масатын крсетеді

D) педагогикалы процесс біржаты процесс болып табылады

E) педагогикалы процесс екі жаты процесс болып табылады

F) педагогикалы процесте мектеп басшылыы шешуші роль атарады

G) педагогикалы процесс табии процесс болып табылады

H) педагогикалы процесте оамды йымдар шешуші роль атарады

22. Оу-Трбие процесіні станымдарына жатады:

А) педагогикалы процесті ізеттілігі, тлалы нысанды баыттылыы

B) педагогикалы процесті оам талабына сйкестілігі

C) оушыларды жас жне дербес ерекшеліктерін есепке алу

D) іс-рекетті санамен мінез-лы бірлігін алыптастыруа баыттылыы

E) іс-рекетті оушыны дниетанымын алыптастыруа баыттылыы

F) педагогикалы процестегі іс-рекеттерді оушыларды ажеттілігін ескере отырып йымдастыру

G) педагогикалы процестегі іс-рекеттерді сынып жетекшісіні ажеттілігін ескере отырып йымдастыру

H) педагогикалы процесі табии процесс болып табылады

23. Трбие трлеріне мыналар жатады:

А) оамды трбие

B) азаматты трбие

C) мемлекеттік трбие

D) ыты трбие

E) тлалы трбие

F) адамгершілік трбие

G) психологиялы трбие

H) эстетикалы трбие

 

24. Т.И.Щукина бойынша трбие дістеріні жіктелуі:

А) оушыны трбиелік дегейін алыптастыру дістері

B) оушыны дниетанымын алыптастыру дістері

C) жеке тланы санасын алыптастыру дістері

D) жеке тланы адамгершілік асиеттерін жетілдіру дістері

E) іс-рекетті йымдастыру дістері

F) іс-рекетті ылыми трыдан йымдастыру дістері

G) мінез-лы пен іс-рекетті ынталандыру дістері

H) оамды мінез-лы тжірибесін алыптастыру дістері

25. Балалар жымыны педагогикалы теориясын дамытуа лестерін осан педагог-алымдар:

А) П.П.Блонский

B) В.А.Сластенин

C) Л.С.Дубровский

D) К.И.Трущинский

E) М.И.Калинин

F) С.Т.Шаповалов

G) М.С.Воронецкий

H) В.В.Иванов

 

 

Педагогика

ІІ ВАРИАНТ

1. Оытуды жеке задылытары:

А) гносеологиялы

B) педагогикалы

C) философиялы

D) жалпы дидактикалы

E) басарушылы

F) баылаушылы

G) жобалаушылы

H) болжамдылы

2. Ю.К.Бабанский оыту дісін лкен ш топа бледі, соны бірі:

А) практикалы жне оыту-ндірістік ебек дістері

B) крнекілік жне оны практикада олдану дістері

C) йымдастыру жне оу-таным іс рекетін іске асыру дістері

D) оыту процесінде оушылара жаымды жадай жасау дістері

E) оыту процесінде оушыларды оу іс-рекетін баылау дісі

F)оыту процесінде оушылармен арым-атынас жасау дістері

G) оытуда зіндік баылау жне ынталандыру дістері

H) оытуда зін-зі басару дістері

3. Оу белсенді тобыны ішінде оушыларды ішінен тадалатын жне маызды роль атаратын:

А) ассистен

B) малім

C) трбиеші

D) кезекші

E) кеесші

F) кмекші

G) баыттаушы

H) кітапханашы

4. топты жмыстарды йымдастыру проблемалары бойынша айналысан зерттеушілер:

А) В.В. Тихонов

B) И.Т. Волков

C) М.В.Огородников

D) В.И.Безруков

E) В.Н.Иващенко

F) В.Оконь

G) А.М.Дунаевский

H) К.И.Дружинин

5. Оушыларды оыту белсенділік мселесін деуге лес осандар:

А) Р.Г. Волков

B) В.И.Баженов

C) М.И.Васильев

D) И.Я.Лернер

E) К.Л.Гундарев

F) А.В.Дунаевский

G) М.И.Махмутов

H) С.Д.Железнова

6. азіргі зерттеушілер баылауа келесідегідей дидактикалы талаптар ояды:

А) баылау мазмныны бадарламалы талаптара сйкес болуы

B) баылау мазмныны мектепті талаптарына сйкес болуы

C) алынан апарат мазмныны объективтілігі мен анытыы

D) баылау барысында алынан апараттарды ккейтестілігі

E) баылауды жеке жне топты формаларын йлестіру

F) баылау барысында оушылара жаымды жадай туызу

G) баылау нтижесі бойынша тжырым жасау

H) алынан апараттара математикалы деу жргізу

7. Педагогикалы технологияларды теориялы тжірибелік негізде орындалуын арастыран педагогтар:

А) С.Д.Муравьев

B) М.С.Важенина

C) Е.Н.Ильин

D) В.Д.Холодова

E) И.Н.Хрусталев

F) С.Н.Лысенкова

G) Н.И.Коротова

H) В.Ф.Иванов

8. Басару дістеріні негізгі топтары:

А) леуметтік-педагогикалы дістер

B) кімшілік-йымдастыру дістері

C) мектепішілік-йымдастыру дістері

D) мектепішілік-баыттаушы дістері

E) психологиялы-педагогикалы ыпал жасау дістері

F) философиялы-діснамалы дістер

G) жалпыламалы сер дістер

H) оамды-пайдалы іс-рекеттер дістері

9. Педагогикалы диагностика баыттарын анытаан педагогтар:

А) Л.И.Караев

B) С.М.Каратаев

C) В.Н.Капустин

D) Б.М.Макарова

E) С.А.Мищин

F) Т.И.Щуркова

G) Б.П.Битинас

H) Д.Н.Корнелюк

10. Т.И.Щукина бойынша трбие дістеріні жіктелуі:

А) оушыны трбиелік дегейін алыптастыру дістері

B) оушыны дниетанымын алыптастыру дістері

C) жеке тланы санасын алыптастыру дістері

D) жеке тланы адамгершілік асиеттерін жетілдіру дістері

E) іс-рекетті йымдастыру дістері

F) іс-рекетті ылыми трыдан йымдастыру дістері

G) мінез-лы пен іс-рекетті ынталандыру дістері

H) оамды мінез-лы тжірибесін алыптастыру дістері

11. Малімдерді аттестациялау принциптері:

А) ылымилы

B) крнекілік

C) мазмнды

D) жйелік

E) жариялылы

F) дістемелік

G) шынайылылы

H) болжамдылы

12. Малімдерді аттестациялау барысында ш трлі сараптау комиссиясы тзеледі – олар:

А) халыаралы сараптау комиссиясы

B) бас сараптау комиссиясы

C) негізгі сараптау коимиссиясы

D) осымша сараптау комиссиясы

E) ауданды сараптау комиссиясы

F) туелсіз сараптау комиссиясы

G) ндіріс саласыны сараптау комиссиясы

H) білім мекемесінен тыс сараптау комиссиясы

13. Педагогикалы пндер атарына жатады:

А) леуметтік педагогика

B)оамды педагогика

C) салыстырмалы педагогика

D) табиат педагогикасы

E) этнопедагогика

F) технопедагогика

G) жмыс істеу педагогикасы

H) апаратты педагогика

14. Мария Монтессори оушыларды жекелеп оуына ыайлы пндер деп мыналарды крсетті:

А) педагогикалы пндер

B) психологиялы пндер

C) за пндері

D) грамматикалы пндер

E) математикалы пндер

F) экономикалы пндер

G) леуметтену пндер

H) биологиялы пндер

15. Мектеп оушысыны жеке ерекшелігі дегеніміз – оны:

А) жынысты жне рухани дамуы

B) тлек ретінде алыптасуы

C) жан-жаты ттас жетілу

D) дадыларыны алыптасуы

E) тлалы асиеттеріні алыптасуы

F) оуа деген ынтасыны дамуы

G) спорта деген ызыушылыы

H) мірге деген кзарасы

16. Балалы мірлік жолын айындайды:

А) оамдаы жадай

B) мемлекет саясаты

C) отбасы жадайы

D) леуметтік орта

E) сынып жымы

F) ата-аналарыны ксіптері

G) малімдер іс-рекеті

H) ата-аналарыны материалды жадайы

17. Педагогикалы процесті мнін арастыран алым педагогтар:

А) И.А.Иванов

B) М.А.Данилов

C) К.Д.Ушинский

D) Ю.К.Бабанский

E) В.Г.Белинский

F) А.И.Герцен

G) Б.Т.Лихачев

H) С.Т.Петров

18. Педагогикалы процесті негізгі задылытары:

А) педагогикалы процесте оамды йымдар шешуші роль атарады

B) оушыларды шыармашылы белсенділігі малімні мият йымдастырылан іс-рекетіні нтижесі

C) оушыларды танымды белсенділігі малімні шыармашылы іс-рекет нтижесі

D) педагогикалы процесті ызметі оушыларды жас ерекшеліктері мен даму дегейлеріне сай келуіне байланысты

E) педагогикалы процесті ызметі мектепті талаптарына сай келуіне байланысты

F) педагогикалы процесті ызметі сынып жетекшісіні талаптарына сай келуіне байланысты

G) педагогикалы прцесс бір ас аым сттік емес, за мерзімге уаыта баытталан

H) педагогикалы процесіні арама-айшылыы

19. Оу-Трбие процесіні станымдарына жатады:

А) педагогикалы процесті ізеттілігі, тлалы нысанды баыттылыы

B) педагогикалы процесті оам талабына сйкестілігі

C) оушыларды жас жне дербес ерекшеліктерін есепке алу

D) іс-рекетті санамен мінез-лы бірлігін алыптастыруа баыттылыы

E) іс-рекетті оушыны дниетанымын алыптастыруа баыттылыы

F) педагогикалы процестегі іс-рекеттерді оушыларды ажеттілігін ескере отырып йымдастыру

G) педагогикалы процестегі іс-рекеттерді сынып жетекшісіні ажеттілігін ескере отырып йымдастыру

H) педагогикалы процесі табии процесс болып табылады

20. Я.А.Коменский бойынша трбие ш масата жетуге баытталуы ажет:

А) зіді тану

B) зіе баа беру

C) зіді трбиелеу

D) оршаан ортаны тану

E) оршаан ортаны рметтеу

F) дайа сыйыну

G) зін-зін трбиелеу

H) з тжірибеді трбиелеуде олдану

21. Дниетаным – бл:

А) мемлекетті дамуына деген кзарастар жйесі

B) аиатты дниеге деген кзарастар жйесі

C) оршаган ортаа деген кзарастар жйесі

D) мектепті жадайына деген кзарастар жйесі

E) адамны алатын орнына деген кзарастар жйесі

F) сынып жымыны алатын орнына деген кзарастар жйесі

G) мектеп жымыны алатын орнына деген кзарастар жйесі

H) адамны з-зіне атынасына деген кзарастар жйесі

22. Дниетанымны формалары:

А) оамды

B) аартушылы

C) мифологиялы

D) тарихилы

E) діни

F) адам мраты

G) леуметтік

H) кркемдік

23. Трбие трлеріне мыналар жатады:

А) оамды трбие

B) азаматты трбие

C) мемлекеттік трбие

D) ыты трбие

E) тлалы трбие

F) адамгершілік трбие

G) психологиялы трбие

H) эстетикалы трбие

24. Т.И.Щукина бойынша трбие дістеріні жіктелуі:

А) оушыны трбиелік дегейін алыптастыру дістері

B) оушыны дниетанымын алыптастыру дістері

C) жеке тланы санасын алыптастыру дістері

D) жеке тланы адамгершілік асиеттерін жетілдіру дістері

E) іс-рекетті йымдастыру дістері

F) іс-рекетті ылыми трыдан йымдастыру дістері

G) мінез-лы пен іс-рекетті ынталандыру дістері

H) оамды мінез-лы тжірибесін алыптастыру дістері

25. «Форма» терминіні мні білдіреді:

А) трбие процесіні ерекшеліктерін

B) трбие процесіні сырттай крінісін

C) трбие элементтеріні жиынтыын

D) трбиелік жмыстарды жне трбиелік шараларды бірлікті жиынтыын

E) трбиелік шараларды жоспарлауын

F) трбиеленушілерді іс-рекеттерін жоспарлы йымдастыру жйесін

G) трбиеші мен трбиеленушіні зара арым-атынасын

H) трбиешіні іс-рекетіні крінісін