ЗАВДАТИ йому максимальних втрат.

НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ

ЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ В ПІДГОТОВЦІ ОФІЦЕРІВ І НАВЧАННІ ВІЙСЬК.

 

ВИМОГИ МІНІСТРА ОБОРОНИ, КОМАНДУВАЧА СУХОПУТНИМИ ВІЙСЬКАМИ ЩОДО ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІДРОЗДІЛІВ І ОФІЦЕРІВ.

 

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення.

 

СТРАТЕГІЯ

• складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.

ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО

• охоплює теорію і практику підготовки і ведення операцій (бойових дій) об'єднаннями видів Збройних Сил.

ТАКТИКА

теорія і практика підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА досліджує закономірності загальновійськового бою і виробляє рекомендації з його підготовки і ведення спільними зусиллями підрозділів, частин і з'єднань різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Тактика видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин і з'єднань виду ЗС, роду військ і спеціальних військ у загальновійськовому бою і самостійно.

 

Вимоги Міністра оборони ЗСУ

1. Готувати частини і підрозділи до ведення бойових дій у складній обстановці із сильним і технічно оснащеним противником з повним використанням бойових можливостей штатного озброєння і техніки,

2. Постійно удосконалювати тактику ведення бойових дій з урахуванням змін в організаційно-штатній структурі і технічній оснащеності,

3. Відпрацювати усі види бойових дій, уміло переходити від одного до іншого

4. Більше уваги приділяти вивченню і практичній організації оборонного бою, створенню стійкої й активної оборони.

5. Освоїти порядок заняття оборони в короткий термін на різних рубежах.

 

ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ, ЗБРОЙНІ СИЛИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ, ОСНОВНИХ СИЛ ОБОРОНИ ТА СТРАТЕГІЧНИХ РЕЗЕРВІВ.

СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВКЛЮЧАЮТЬ

РОДИ ВІЙСЬК:

 

ДРУГЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

"ОСНОВНІ ТАКТИЧНІ ПОНЯТТЯ, ВИЗНАЧЕННЯ І ТЕРМІНИ".

2.1. БІЙ, НАСТУП, ОБОРОНА, МАРШ, ЗУСТРІЧНИЙ БІЙ, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ.

 

БІЙ - ОСНОВНА ФОРМА ТАКТИЧНИХ ДІЙ ВІЙСЬК

являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань у обмеженому районі протягом короткого часу.

 

БІЙ МОЖЕ БУТИ:

- загальновійськовим,

- протиповітряним,

- повітряним

- і морським.

 

УДАР - одночасне ураження угрупувань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма наявними засобами або військами.

 

ВОГОНЬ – стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі.

 

МАНЕВР -організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника.

ВИДАМИ МАНЕВРУ Є:

- охоплення, - обхід, - відхід - маневр вогнем

 

ОБОРОНА здійснюється навмисно або вимушено з головною метою - відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити спиятливі умови для переходу в наступ. Оборона широко застосовуватиметься як на початку, так і у ході війни. Але тільки обороною добитися перемоги неможливо.

НАСТУП проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, із положення оборони.

 

МАРШ – організоване пересування військ по дорогах або колоних путях з метою висування в указаний район.

 

ПРИ ВИКОНАННІ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ ПІДРОЗДІЛИ, ЧАСТИНИ ТА З’ЄДНАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСТАНОВКИ МОЖУТЬ ДІЯТИ У ПОХІДНОМУ, ПЕРЕДБОЙОВОМУ ТА БОЙОВОМУ ПОРЯДКАХ.

 

ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК - шикування підрозділів, частин, з’єднань з їх засобами підсилення для здійснення маршу (маневру), тобто скритого пересування військ своїм ходом на бойовій техніці або у пішому порядку.

 

ПЕРЕДБОЙОВИЙ ПОРЯДОК - шикування частин, підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину.

 

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК - це шикування з’єднань, частин і підрозділів з їх засобами підсилення для ведення бою.

 

ВОГОНЬ(ПО ОКРЕМИМ ЦІЛЯМ, ЗОСЕРЕДЖЕНИЙ, НЕРУХОМИЙ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, РУХОМИЙ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, ФРОНТАЛЬНИЙ, ФЛАНГОВИЙ, ПЕРЕХРЕСНИЙ, КИНДЖАЛЬНИЙ).

 

ВОГОНЬ –стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі.

ФРОНТАЛЬНИЙ ВОГОНЬ - вогонь гармат або стрілецької зброї, що спрямовується перпендикулярно фронту цілі (бойового порядку противника).

ФЛАНГОВИЙ ВОГОНЬ - вогонь з гармат або стрілецької зброї, спрямований у фланг цілі (бойового порядку противника).

ПЕРЕХРЕСНИЙ ВОГОНЬ - вогонь, що ведеться по одній цілі не менш ніж з двох напрямків.

КИНДЖАЛЬНИЙ ВОГОНЬ - вогонь з кулеметів і автоматів по цілях, що викривається раптово з близьких відстаней в одному напрямку

 

ТРЕТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

“ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА”.

 

ХАРАКТЕРНИМИ РИСАМИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Є:

- рішучість мети;

- висока напруженість,

- швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вплив на всю глибину побудови сторін,

- застосування різноманітних способів виконання бойових завдань,

- швидкий перехід від одних видів дій до інших,

- складна радіоелектронна обстановка.

 

ОСНОВНИМИ ПРИНЦИПАМИ ВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Є

1. постійна бойова готовність підрозділів.

2. рішучість, активність і безперервність ведення бою.

3. узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними.

4. раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника).

5. рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;

6. маневр підрозділами, ударами та вогнем;

7. своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

8. повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;

9. тверде і безперервне управління підрозділами.

 

 

ОСНОВНИМИ ВИДАМИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Є:

ОБОРОНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НАВМИСНО АБО ВИМУШЕНО З ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ:

1. ВІДБИТИ наступ переважаючих сил противника.

ЗАВДАТИ йому максимальних втрат.

3. УТРИМАТИ важливі райони (об’єкти) місцевості.

4. СТВОРИТИ сприятливі умови для переходу в наступ.

 

ВИДИ ОБОРОНИ

ПОЗИЦІЙНА.Ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості.

МАНЕВРЕННА.Застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками.

 

ОБОРОНА МОЖЕ ПІДГОТОВЛЯТИСЯ:

- завчасно до початку бойових дій;

- - або організовуватися під час бою.

 

ПЕРЕХІД ДО ОБОРОНИ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ:

-в умовах відсутності зіткнення з противником;

- або безпосереднього зіткнення з ним.

 

ОБОРОНА ПОВИННА БУТИ:

- стійкою й активною;

- здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника;

- вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами;

- протитанковою, протиповітряною і протидесантною;

- глибокоешелонованою;

- і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником ЗМУ, ВТЗ та засобів радіоелектронної боротьби.

 

НАСТУП

проводиться з метою РОЗГРОМУ (ЗНИЩЕННЯ) противника і ОВОЛОДІННЯ важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

 

ВІН ПОЛЯГАЄ

в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів) місцевості.

 

РОЗГРОМ ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ ПРОТИСТОЇТЬ, ТА ОВОЛОДІННЯ ВАЖЛИВИМИ РАЙОНАМИ (РУБЕЖАМИ, ОБ’ЄКТАМИ) ДОСЯГАЮТЬСЯ:

-вмілим застосуванням усіх засобів ураження;

- швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії;

- своєчасним нарощуванням зусиль в глибину;

- широким застосуванням охоплень, обходів і проведення атак у фланг і в тил противнику.

 

НАСТУП МОЖЕ ВЕСТИСЯ:

НА ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ ОБОРОНЯЄТЬСЯ:

- з положення безпосереднього зіткнення з ним;

- або з ходу.

НА ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ НАСТУПАЄ: - ведеться шляхом зустрічного бою.

НА ПРОТИВНИКА, ЩО ВІДХОДИТЬ: - шляхом його переслідування.

 

НАСТУП ВЕДЕТЬСЯ З ПОВНИМ НАПРУЖЕННЯМ СИЛ, У ВИСОКОМУ ТЕМПІ, БЕЗУПИННО, ВДЕНЬ І ВНОЧІ, В БУДЬ-ЯКУ ПОГОДУ, ПРИ ТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ПІДРОЗДІЛІВ УСІХ РОДІВ ВІЙСЬК І СПЕЦІАЛЬНИХ ВІЙСЬК.

 

Тема 1 Основи сучасного загальновійськового бою”

Заняття 1: “Тактика-складова частина воєнного мистецтва”

1-ше навчальне питання: Значення тактики в підготовці офіцерів і навчанні військ. Вимоги Міністра оборони, Командувача Сухопутних військ щодо тактичної підготовки підрозділів і офіцерів

Теорія тактики

Практика тактики

Завдання тактичної підготовки:

Вимоги Міністра оборони, Командувача Сухопутних військ щодо тактичної підготовки підрозділів і офіцерів.