Значення похідної в деякій точці дорівнює тангенсу кута, утвореного дотичною до кривої в цій точці з додатним напрямом осі Ох.
Похідна степеневої функції
 .
¨ Диференціальне відношення (1) має такий вигляд:
 .
Згідно з наслідком 5 із підрозд. 4.2.6 маємо:
 .
Отже, 
 = 
 ¨
Похідна показникової функції

¨ Диференціальне відношення (1) дорівнює
 .
Згідно з наслідком 4 із підрозд. 4.2.6 маємо:
 .
Отже,
 .
У частинному випадку при а = е дістаємо:
 . ¨
Похідна логарифмічної функції

¨ Записуємо диференціальне відношення (1):

Користуючись другою визначною границею, дістаємо
 .
Отже, при 
 шукана похідна подається так:

Зокрема, коли а = е, маємо:
 . ¨
Похідні тригонометричних функцій

¨ 1. Для функції у = sinx диференціальне відношення (1) подається так:
 .
Згідно з першою визначною границею маємо:
 .
Отже,
 .
2. Аналогічно для функції у = cosx дістаємо:

3. Для функції у = tgх диференціальне відношення (1) набуває вигляду:

Згідно з наслідком 1 і п. 4.2.5 
 .
Отже,
 .
4. Аналогічно для функції у = ctgx записуємо:
 ¨
24. Правила диференціювання
| Правило 1. Похідна сталої дорівнює нулеві (сonst)¢ = 0. | 
 (7)¢ = 0; (– 100)¢ = 0.
| Правило 2. Якщо u — будь-яка диференційовна функція від х і с — довільна стала, то (cu) ¢ = cu¢. | 
 · 
 ·
 Правило 3. Якщо u та v — диференційовні функції від х, то їх сума u + v є диференційовною функцією:
   .
 Аналогічно, похідна суми будь-якого скінченного числа диференційовних функцій дорівнює похідним цієї функції:
   .
  |  
 Знайти похідну функції 
 .
· 
 .·
 Правило 4.Добуток двох диференційовних функцій u та v є диференційовною функцією
   .
  |  
 Знайти у¢, якщо у = (х2 +1) lnx.
· 
 .
 Правило 5. У точках, в яких   , відношення   двох диференційовних функцій є функція диференційовна, причому
   .
  |  
 Знайти у¢, якщо 
 .
· 
 . ·
25. Похідна оберненої функції
Теорема 1. Якщо функція у = f(x) монотонна й має в точці х відмінну від нуля похідну, то функція, обернена до даної, подається у вигляді х = g(y) і має похідну х = g(y), обернену до похідної даної функції:
 . (4)
Похідні обернених тригонометричних функцій:

 ;
 ;
 ;
 . ¨
26. Похідна складної функції
| Правило 6. |  Теорема 2. Похідна складної функції   :
   —
 правило ланцюга.
  |  

Задана функція у = f(x). Знайти у¢.
1) 
 ; 2) 
 ; 3) 
 .
· 1) За формулою (5) маємо:

2) Візьмемо: 
 . Тоді за правилом 4
 .
Функції 
 і 
 — складні. Згідно з (5) маємо:

 .
3) Нехай 
 і 
 . Тоді за правилом 5 дістаємо:
 .
Похідні функцій arctgx3 і 
 обчислюємо за формулою (5):
 ;

 ¨
27. Логарифмічна похідна
Нехай у = f(x) диференційовна функція. Тоді можемо записати
 (6)
Означення. Похідна функції 
 , обчислена за формулою (6), називається логарифмічною похідною f у точці х.
Якщо 
 і 
 , дістаємо такі формули для обчислення логарифмічних похідних функцій F(x) i G(x):
 (7)
 Знайти логарифмічну похідну функції
 .
· Маємо:
 .
Далі обчислюємо за формулами:

28. Похідна неявної функції
Розглянемо диференціювання неявної функції, заданої рівнянням 
 .
Для знаходження похідної функції у, заданої неявно, достатньо продиференціювати обидві частини рівняння, розглядаючи у як функцію від х, а потім зі здобутого рівняння знайти похідну у¢.
 Знайти похідну функції у, задану рівнянням
 .
· Диференціюючи обидві частини рівності і враховуючи, що у є функцією від х, дістаємо:

 . ·
28. Похідна функції, заданої параметрично
Диференціювання параметрично заданої функції грунтується на такій теоремі.
Теорема 3. Нехай виконуються такі умови:
1) функції 
 визначені та неперервні на деякому проміжку І;
2) диференційовні в точці t0 Î І;
3) функція х = j(t) є строго монотонною на проміжку І, j¢(t0) ¹ 0;
4) t = a(х) — функція, обернена до функції х = j(t). Тоді функція 
 , 
 диференційовна в точці х0 = j¢(t0) і
 або 
 . (8)
 Знайти похідну функції, заданої параметрично:
1) 
 2) 
· За формулою (8) дістаємо:
1) 
 ; 
 ;
2) 
 ,
 . ·
29. Похідна показниково-степеневої функції
Означення. Функція 
 називається показниково-степеневоюфункцією.
Прологарифмуємо рівняння

 .
Продиференціюємо обидві частини останнього рівняння:

 (9)
Правило диференціювання 
 показниково-степеневої функції:
Щоб знайти похідну показниково-степеневої функції, потрібно спочатку продиференціювати її як показникову, а потім як степеневу функцію. Результати додати
Окремі випадки:
1. Нехай функція y = f(x) є показниковою:
 , тобто 
 .
Тоді
 .
2. Нехай функція у = f(x) є степеневою,
 , тобто v(x) = a.
Тоді

 Знайти у¢, якщо у = (х2 + 1)sinx.
¨ 1) 
 .
2) 
 .
3) 

 . ¨
30. ПОНЯТТЯ ПохіднИХ вищих порядків
Нехай у = f(x) — деяка диференційовна функція на інтервалі І, причому похідна цієї функції у¢ = f¢(x) також є диференційовною функцією на зазначеному інтервалі. Похідна функції f ¢(x) називається похідною другого порядку функції f і позначається f ¢¢ або f (2). Якщо f (2) диференційовна на інтервалі І, то похідна функції f (2) називається похідною третього порядку функції f (х) і позначається f (2).
Аналогічно, похідною n-го порядку f (n) функції f (х) за індукцією називається похідна функції f (n-1), якщо вона існує і диференційовна.
Іноді замість позначення f (n)(х) застосовують символ 
 або Dny, Dnf(x).
 Для функції f(x) = х4 + 2х3 + х + 5 знайти похідну n-го порядку.
· f ¢(x) = 4х3 + 6х2 + 1, f ²(x) = 12х2 + 12х, f (3)(x) = 24х + 12, f (4)(x) = 24, f (n)(x) = 0 для n ³ 5. ·
31. Механічний та геометричний 
 зміст похідної
Джерелом диференціального числення стали, як відомо, два питання:
1) про відшукання швидкості в разі довільного закону руху;
2) про відшукання дотичної до довільної лінії.
Обидва вони привели до однієї й тієї самої обчислювальної задачі, яку було покладено в основу диференціального числення. Ця задача полягає в тому, щоб за даною функцією f(x) відшукати іншу функцію f ¢(x), яка дістала назву похідної і являє собою швидкість зміни функції f(x) щодо зміни аргументу.
У механіці відповідна задача формулюється так: знайти швидкість тіла, що рухається за законом 
 , у деякий момент часу t. Вважаємо, що відстань S і час t — фізичні величини, які можна вимірювати.
Нехай за час від t до t + Dt тіло пройшло шлях s + Ds = f(t + Dt).
Тоді Ds = f(t + Dt) – f(t).
| Означення. |  Середня швидкість
 Середня швидкість тіла, що рухається вздовж деякої лінії, визначається за формулою
   .
  |  
Щоб знайти миттєву швидкість v такого тіла, потрібно перейти до границі відношення 
 при 
 :
 .
| Означення. |  Миттєва швидкість
 Миттєвою швидкістю тіла, що рухається вздовж лінії s = f(t), називається похідна функції s = f(t) за часом t:
   .
  |  
 Нехай 
 — рівняння вільного руху тіла, g — прискорення його вільного падіння. Знайти миттєву швидкість тіла в будь-який момент часу; у момент часу t = 2 c.
· За означенням маємо
 .
Зокрема, якщо t = 2, дістаємо:
 . ·
Сформулюємо тепер розглянуту задачу мовою геометрії.
Нехай дано функцію у = f(x), графік якої наведено на 
 рис. 5.1. Диференціальне відношення 
 дорівнює тангенсу кута b, утвореного січною, що проходить через точки А та В, які мають відповідно абсциси х та х + Dх, із додатним напрямом вісі Ох.
Якщо приріст Dх ® 0, то точка В прямує до точки А, а кут b —до кута a, утвореного дотичною до розглядуваної кривої в даній точці з додатним напрямом осі Ох. Отже, маємо:
 . (10)
Значення похідної в деякій точці дорівнює тангенсу кута, утвореного дотичною до кривої в цій точці з додатним напрямом осі Ох.
 Знайти тангенси кутів нахилу дотичної до кривої у = х2 у точках М1(½; ¼), М2(–1; 1) (рис. 5.6).

Рис. 5.6
· Згідно з (10) дістаємо:

За формулою похідної степеневої функції маємо: 
 .
Отже,

 ·
32. Рівняння дотичної та нормалі до кривої
Розглянемо рівняння кривої у = f(x) (рис. 5.7). Візьмемо на кривій точку М(х1, у1) і запишемо рівняння дотичної до цієї кривої в точці М, припускаючи, що дотична не паралельна жодній координатній осі.
Рівняння кривої, що має кутовий коефіцієнт k і проходить через точку М, набирає вигляду
 .
Для дотичної 
 , тому рівняння дотичної буде таке:

Поряд із дотичною до кривої розглядають і її нормаль.
Означення. Нормаллю до кривої в даній точці називається пряма, яка проходить через цю точку і перпендикулярна до дотичної в ній.

Рис. 5.7
Із означення нормалі випливає, що її кутовий коефіцієнт kнорм пов’язаний із кутовим коефіцієнтом k дотичної рівністю
 , тобто

Отже, дістаємо рівняння нормалі до кривої у = f(x) у точці
 М (х1, у1):

 Написати рівняння дотичної та нормалі до кривої
 у = х3 у точці М(1; 1).
· Оскільки у¢ = 3х2, то кутовий коефіцієнт дотичної
 .
Отже, згідно з (1) рівняння дотичної буде таке:
 , або 
 .
Рівняння нормалі:
 , або 
 (рис. 5.8).

Рис. 5.8
33. Поняття диференціала ФУНКЦІЇ
Нехай функція у = f(x) диференційовна в інтервалі 
 . 
 З означення диференційовності маємо:

Звідси можна записати:
 (1)
де функція 
 при 
 задовольняє умову

Із (1) для приросту функції дістаємо:

Покладемо, що 
 .
 .
 Аналогічно, похідна суми будь-якого скінченного числа диференційовних функцій дорівнює похідним цієї функції:
 
 .
 
 .
 
 , відношення 
 двох диференційовних функцій є функція диференційовна, причому
 
 .
 
 :
 
 —
 правило ланцюга.
 
 .
 
 .