|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категории: АстрономияБиология География Другие языки Интернет Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Механика Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Транспорт Физика Философия Финансы Химия Экология Экономика Электроника |
Методика виконання лабораторної роботиЛабораторна робота №5 ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ Мета роботи Вивчення загальних методів вимірювання рівня, принципів роботи та будови рівнемірів і сигналізаторів рівня. Загальні відомості Рівень є непрямим показником гідродинамічної рівноваги в апараті. Усталеність рівня свідчить про дотримання матеріального балансу, коли приплив рідини дорівнює стоку, і швидкість зміни рівня відсутня. За принципом дії прилади для вимірювання рівня розрізняються на наступні групи: – візуальні (безпосереднє спостереження рівня за шкалою), до яких належать покажчик рівня (зонд) та оглядове скло, яке слугує для контролю рівня в закритих ємностях за допомогою метода сполучених посудин; – поплавкові, де основним елементом приладу є поплавок, що плаває на поверхні рідини, і переміщується разом із зміною рівня рідини; – буйкові або датчики за переміщенням, в яких застосовується буйок (циліндр з поперечним перерізом А), який частково або повністю занурений у вимірювану рідину; при зануренні на глибину h на нього дії виштовхувальна сила Архімеда , де – густина рідини, g – прискорення земного тяжіння; – гідростатичні або за тиском, створюваним стовпчиком рідини висотою h, який дорівнює ; – вагові, в яких вимірюється навантаження, що сприймається однією або кількома опорами ємності, де знаходиться рідина, рівень якої треба визначити; – електричні, до яких відносяться електроконтактні (кондуктометричні), в яких здіснюється ступінчасте вимірювання або сигналізація рівня за допомогою електроконтактного приймача та ємнісні, що грунтуються на вимірюванні залежної від рівня електричної ємності конденсатора, утворюваного зануреним у рідину датчиком та стінками резервуару, де знаходиться вимірюване середовище; – ультразвукові, засновані на швидкості розповсюдження високочастотних хвиль в різних середовищах; радіоізотопні та інші.
Електричні рівнеміри В основі роботи електричних рівнемірів покладено використання електрофізичних властивостей рідин або сипких матеріалів, а саме кондуктометричного та ємнісного принципів вимірювання. Кондуктометричні (від англ. – conductor – провідник) прилади працюють за принципом фіксації моменту появи провідності між електродами, що введенні у вимірюване середовище. Найпростішими пристроями такого типу є сигналізатори рівня, які спрацьовують за умови замикання двох електродів, що знаходяться у вимірювальній ємності, контрольованим електропровідним середовищем. Роль одного з електродів може виконувати металева стінка ємності (апарату), яка має бути заземленою, а інший електрод повинен бути якісно ізольованим від неї. В даній лабораторній роботі в якості сигналізатора рівня використовуються сигналізатор рівня рідких або сипких середовищ з дистанційним керуванням САУ-М7Е (фірми ОВЕН), функціональна схема якого наведена на рис. 5.1.
а б Рис.5.1. Сигналізатор рівня САУ-М7Е: а – функціональна схема, б – зовнішній вигляд
Контроль рівня сигналізатором рівня САУ-М7Е здіснюється за допомогою трьох датчиків. Датчики можуть бути наступних типів: – кондуктометричні (контролюють ступінь електропровідності середовища); – активні датчики (ємнісні, індуктивні, омічні та ін.) з вихідними ключами типу n–p–n, які застосовуються для роботи з дієлектричними та сипкими матеріалами; – механічні контактні пристрої (застосовуються в пристроях поплавкового типу). Основними елементами приладу САУ-М7Е є: – 3 вхідних пристрої порівняння (компаратори), які порівнюють напругу вхідного сигналу Uвх з опорною напругою Uопор. При виконанні умови компаратори перемикаються в стан, відповідний досягненюю заданого рівня. – вихідні пристрої (реле), призначені для управління технологічним обладнанням. Реле ВЕРХслугує для формування аварійного сигналу у випадку перевищення контрольованою речовиною граничного верхнього рівня. Реле керується за сигналами компаратора 1. Реле РАБОТА керує електроприводом виконавчого механізму (насоса, електромагнітного клапана і т.ін.) і керується блоком логіки за сигналами від компараторів 2 та 3 або від кнопок ручного керування. Рис. 5.2. Часова діаграма роботи вихідних реле САУ-М7Е в режимі заповнення резервуара
Ємніснірівнеміри ісигналізатори рівня використовуть переворення зміну рівня різних матеріалів (рідин, сипких речовин) в зміну електричної ємності конденсатора, який утворюється між електродом і корпусом металевого резервуару. Роль дієлектрика в цьому випадку виконує контрольоване середовище. В чутливих елементах цього типу використовується різниця диелектричної постійної (діелектричної проникності) рідини та газу (діелектрична проникність рідин в 4...80 разів більша від діелектричної проникності газів).
а б Рис. 5.3. Схема ємнісних рівнемірів: а – для неелектропровідних середовищ; б– для електропровідних середовищ Чутливий елемент ємнісного рівнеміра складається з двох коаксиально (один в одному) розташованих електродів 1 та 2, частково занурених у вимірюване середовище. Електроди утворюють циліндричний конденсатор, міжелектродний простір якого до висоти h заповнений рідиною або вимірюваним середовищем, а простір – парогазовою сумішшю. Для фіксування взаємного розташування електродів передбачений ізолятор 3. В загальному випадку електрична ємність циліндричного конденсатора визначається рівнянням (5.1) де – відносна діелектрична проникність речовини, що заповнює міжелектродний розчин; – діелектрична проникність вакууму; H– висота електродів, м; – діаметри відповідно зовнішнього та внутрішнього електродів, м. Повна ємність циліндричного конденсатора Сп дорівнює: , (5.2) де – емність прохідного ізолятора; – ємність міжелектродного простору, заповненого вимірюваним середовищем; – ємність міжелектродного простору, заповненого парорідинною сумішшю. Зміна рівня приводить до зміни його в міжелектродному просторі датчика, що викликає в свою чергу зміну його ємності . Для вимірювання рівня електропровідних матеріалів електроди покриваються шаром ізоляції (фторопластом) (рис. 5.3, б). Перетворення електричної ємності чутливих елементів у сигнал вимірювальної інформації здійснюється резонансним (із застосування коливального контуру, який входить до складу генератора високочастотних коливань) або імпульсним методом. Також можливо застосування мостів змінного струму із самозрівноваженням. В даній лабораторній роботі в якості сигналізатора рівня ємнісного типу розглядається компактний ємнісний двопровідний сигналізатор рівня Pointek CLS 100 (фірми Siemens) (рис. 5.4, а) та вимірювач рівня Sitrans LC 300 (рис. 5.4, б).
а б Рис. 5.4. Зовнішній вигляд: а – сигналізатор рівня Pointek CLS 100; б – рівнемір Sitrans LC 300
Гідростатичні рівнеміри
Гідростатичні прилади займають важливе місце при вимірюванні рівня агресивних розчинів та речовин, що швидко кристалізуються, і застосовується для вимірювання рівня в ємностях, які знаходяться під тиском. У цих приладах вимірювання рівня рідини базується на вимірюванні гідростатичного тиску, створюваного рідиною, на дно резервуару. Загальне рівняння для тиску Р стовпа для нерухомої рідини має вигляд: ,(5.3) де - густина рідини, кг/м ; Н – висота стовпа рідини (рівень), м; g– прискорення вільного падіння, м/с . Умова вимірювання рівня вимагає підтримання густини на постійному значенні. Вимірювання гідростатичного тиску здійснюється: – манометром, що встановлюється на висоті, що відповідає нижньому граничному значенню рівня; – диференціальним манометром, що під’єднується до резервуару на висоті, яка відповідає нижньому граничному значенню рівня, та до газового простору над рідиною; – вимірюванням тиску газу (повітря), що продувається трубкою, зануреною на фіксовану глибину в рідину, яка заповнює резервуар (п’єзометричний рівнемір).
Рис. 5.5. Вимірювання гідростатичного тиску: а) – манометром; б)– диференціальним манометром В даній лабораторній роботі в якості вимірювача тиску стовчика рідини застосовано перетворювач типу KPT-C, призначений для вимірювання надлишкового тиску нейтральних до титану та нержавіючої сталі середовищ (газу, пари, рідини) і перетворення вимірюваного тиску в уніфікований вихідний сигнал постійного струму. Перетворювач КРТ-С складається з вимірювального та електронного блоків, розташованих в одному корпусі. Принцип дії перетворювача заснований на дії вимірюваного тиску на мембрану тензоперетворювача та переворенні електричного сигналу на виході з нього електронним блоком в стандартний струмовий сигнал 0…5, 0…20, 4…20 мА. Тензодатчик являє собою спеціальної форми резистор (рис. 5.6), розташований на тонкій основі, яка під дією прикладених сил деформується й тим самим змінює опір тензодатчика: (5.4) де поперечний переріз, довжина, питомий опір. Рис. 5.6. а) – принцип дії тензодатчика (на прикладі дрота); б) – тензодатчик з металевої фольги
Принцип роботи манометра із застосуванням тензодатчиків пояснюється рис. 5.7. На консолі, яка деформується разом із діафрагмою під дією тиску, наклеєні або напилені чотири тензодатчики. Вони з’єднуються в схему незрівноваженого моста, вихідний сигнал якого у вигляді напруги пропорційний прикладеному тиску: . (5.5)
а) б) Рис.5.7. а) – Принципова схема тензометричного діафрагмового датчика; б) – мостова вимірювальна схема з тензодатчиками.
Стандартний електричний сигнал 4…20 мА від перетворювача КРТ-С надходить на вимірювач двоканальний типу ТРМ200 фірми «ОВЕН», який слугує для отримання візуальної інформації про рівень в резервуарі. Прилад ТРМ200 (рис. 5.8) має два універсальних входи для підключення датчиків температури, тиску, вологості та ін.; здійснює цифрову фільтрацію та корекцію вхідного сигналу, масштабування шкали для аналогового входу; розраховує різницю вимірюваних величин (за необхідності); здійснює індикацію поточних значень виміряних величин та їх різниці на двох вмонтованих 4-х розрядних світлодіодних цифрових індикаторах; вираховує та показує квадратний корінь від виміряної величини (прикладом, для вимірювання міттєвої витрати).
а б Рис. 5.8. Прилад ТРМ200: а– зовнішній вигляд; б – функціональна схема приладу
П’єзометричний рівнемір (рис. 5.8) складається із вимірювальної камери, яку утворюють: п’єзометрична трубка 1, що занурена в резервуар з контрольованою рідиною якомога ближче до його дна; контрольний пристрій 2, призначений для візуального контролю якості проходження стисненого повітря через шар рідини; манометра 5, який приєднуєднаний до трубки 1 для вимірювання тиску Р повітря у п’єзометричній трубці. Живиться система стисненим повітрям (Р =140 кПа), яке подається від компресора через фільтр 4, що забезпечує очищення повітря, і редуктор 3, призначений для регулювання постійного тиску повітря. Рис. 5.8. П’єзометричний рівнемір
В п’єзометричному рівнемірі висота стовпа рідини (за умови, що густина ) впливає на швидкість виходу повітря з нижнього каліброваного отвору п’єзометричної трубки. При збільшенні рівня збільшується гідростатичний тиск стовпчика рідини, що, в свою чергу, впливає на тиск повітря, яке проходить п’зометричною трубкою, й вимірюється манометром 5. Для цього випадку покази манометра прямопропорційні рівню рідини в резервуарі: . Необхідною умовою надійної роботи п’єзометричних рівнемірів є те, що повітря повинно виходити з нижнього отвору п’єзометричної трубки окремими бульбашками, які піддаються підрахунку (30–80 бульбашок в хвилину). Подібні прилади використовувються для вимірювання рівня агресивних та забруднених рідин, а також рідин, що швидко кристалізуються. Прилади забезпечують точність вимірювання в межах 1,5 – 2,5 % від діапазону вимірювання. В даній лабораторній роботі в якості вимірювача тиску при роботі з п’єзометричним рівнеміром застосованийперетворювач тиску в електричний сигнал типу ПТЕ-4. Принцип дії пневмоелектричного перетворювача ПТЕ-4 базується на перетворенні виміряного тиску в стандартний електричний сигнал у спеціальній робочій камері за допомогою тензорезисторних перетворювачів.
Перелік приладів Сигналізатор рівня САУ-М7Е Напруга живлення, В 220, 50 Гц Кількість каналів контролю 3 Типи датчиків кондуктометричні; активні з з вихідними ключами n-p-n типу; механічні Кількість вмонтованих вихідних реле 2
Перетворювач електро-пневматичний типу ПРТ-4 Кількість каналів, шт 4 Діапазон вхідного сигналу, кгс/см2 0,1–1,0 Вихідний сигнал, постійний струм, мА 4…20 Напруга живлення, В 24 Клас точності 0,5 Перетворювач тиску типу КРТ-С Межі допустимої основної похибки , % 0,5 Вихідний сигнал, постійний струм, мА 4…20 Живлення – постійний струм напругою, В 36 + 0,72
Методика виконання лабораторної роботи
Методика проведення роботи полягає в тому, що рівень вимірюється за лінійкою, яка розташована на прозорому резервуарі (візуальний метод вимірювання рівня). Отримані дані одночасно порівнюються з показами приладу ПТЕ-4 (покази виводяться на шкалу приладу у відсотках до діапазону вимірювання) (п’єзометричний метод), та з показами вторинного прилада ТРМ-200 (покази відповідають см. вод. стовпа), який працює з перетворювачем тиску типу КРТ-С (гідростатичний метод), під час наповнення (прямий хід) та випуску води з резервуару (зворотний хід). Результатом роботи є встановлення відповідності приладів своєму класу точності.
Порядок виконання роботи
5.5.1. Подати електричне живлення на стенд тумблером “Живлення ~220В” та пневматичне живлення від компресора. 5.5.2. Включити живлення пневмо-електричного перетворювача «ПТЕ-4»,перетворювача «КРТ-С»таживлення мікропроцесорного приладу «ТРМ200», який перетворює струмовий вихідний сигнал КРТ-С у цифровий сигнал рівня рідини. 5.5.3. За допомогою вентиля подачі води в резервуар виставити мінімальний рівень води в ємності на відмітці 2100 мм, що відповідає нижньому (початковому) значенню або нульовому положенню рівня. Зняти покази з цифрового індикатора ПТЕ-4 та цифрового індикатора ТРМ 200, які відповідають цьому значенню лінійки, та записати їх відповідно як «Початкове значення показів рівнеміра» ( спочатку в % від діапазону вимірювання) в таблицю 1 для ПТЕ-4, та в таблицю 2 для КРТ-С, перевівши покази ТРМ-200 у мм. У рядках «Приріст по лінійці», що відповідають значенню = 0 мм для прямого ходу записати 0 мм. 5.5.4. За допомогою вентиля подачі води збільшувати рівень води від початкового значення до верхньої межі діапазону вимірювання з дискретністю (+ 100 мм ). Покази рівнемірів, що відповідають приростам рівня у напрямку його зростання та у відповідності із значеннями колонки «Лінійка» , записувати одночасно у колонки «Покази» «Прямий хід» таблиць 1 та 2 у відповідний рядок та комірку. 5.5.5 Після досягнення верхньої межі вимірювання (2900 мм) з аналогічною дискретністю зробити зворотний хід, випускаючи воду із ємності за допомогою вентиля випуску води. Значення показів рівнемірів записувати у відповідну колонку «Зворотний хід». 5.5.6. Вимкнути тумблер «ПТЕ-4», «ТРМ 200» та“Живлення ~220 В” . 5.5.7. Результати вимірювань за приладом ПТЕ-4, що отримані в % , перерахувати у мм для дослідженого діапазону вимірювань від 0 до 800 мм. Для обох приладів розрахувати реальну статичну характеристику перетворення (пряму та зворотну) в указаному діапазоні з урахуванням їхніх початкових показів . Різницю ( ) записувати у комірки таблиць, де знаходяться результати вимірювань, які відповідають показам приладів, переведених у мм вод. стовпа. 5.5.8. Розрахувати та занести в таблиці 5.1 та 5.2 похибки обох приладів по результатам проведених вимірювань. 5.5.9. Зробити висновки по роботі. Таблиця 5.1
Таблиця 5.2
5.6. Контрольні запитання
|