Склад і послідовність дій при розрахунку вартості машин та обладнання

 

Описані методи дохідного підходу використовують у випадках, коли можливо розрахувати чистий дохід від тієї чи іншої виробничої системи і більшу частину цього доходу віднести до, так званих, бізнесо-утворюючих машин та обладнання. Як свідчить досвід, значна частина верстатного парку в цехах підприємств виробляє проміжну продукцію (деталі, вузли, напівфабрикати) чи виконує допоміжні роботи внутрішнього призначення (транспортні, складські, ремонтні), дохід від яких важко визначити.

Значні обмеження у використанні дохідних методів виникають також при відсутності надійної інформації щодо вартості земельної ділянки, будівель і споруд, а також через загальну економічну нестабільність та інфляційні процеси, що заважають прогнозуванню розмірів грошових потоків, витрат і процентної ставки доходів. За таких несприятливих умов важливого значення при оцінці машин та обладнання здобуває метод рівновеликого аналога. Він передбачає підбір функціонального аналога, який виконує однакові з оцінюваним об’єктом функції, хоча і може відрізнятися від нього продуктивністю, строком служби, якістю продукції та іншими показниками. У такому випадку слід також орієнтуватися на оцінку доходу від використання об’єкту оцінки, але лише на ту його частину, на яку він відрізняється від доходу об’єкту-аналога (функціонального аналога).

Вартість оцінюваного об’єкту виводиться з ціни об’єкту-аналога, за умови забезпечення їхньої рівної прибутковості (умова рівної ефективності):

, (7.15)

де Ц_А — ціна об’єкту-аналога;

И та И_А— річні експлуатаційні витрати об’єкту оцінки та його аналогу (без амортизації);

V ⁿ _A та V ⁿ _А.А — коефіцієнти амортизації об’єкту оцінки та його аналогу, розраховані через фактор відшкодування (F₃ додатку А);

Q та Q_A — річний обсяг продукції, яка виробляється за допомогою об’єкту оцінки та його аналогу.

Приклад. Визначити вартість гнучкого виробничого модуля виходячи з таких даних:

1. Вартість елементів модуля-аналога (в $):

þ Металорізальний станок – 75 000

þ Робот – 25 000

þ Завантажуючий пристрій – 12 000

þ Накопичувач оброблених деталей – 8 000

Разом : 120 000

2. Річні обсяги продукції у натуральному виразі аналогічного та оцінюваного модуля дорівнюють відповідно 180 000 та 187 000 деталей.

3. Річні експлуатаційні витрати (без амортизації) для аналога та об’єкта оцінки дорівнюють відповідно 1 470 000 та 1 520 000 $.

4. Ставка процента дорівнює 25%.

5. Фактор фонду відшкодування при строку служби модулів 7 років дорівнюють 0,066.

Відповідно до методу рівновеликого аналогу вартість гнучкого виробничого модуля дорівнює:

 

Література до розділу:

 

1. Бурмистров Н.П., Коровин С.Ф. Оценка, анализ и планирование технико-экономического уровня производства. К.: Техника, 1986.-77 с.

2. Синк Д.С. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль повышение ; перевод с англ. -М.: Прогресс, І989.-528 с.

3. Оценка рыночной стоимости машин и оборудования. Серия «Оценочная деятельность». Учебное пособие. – М.: Дело, 1998. – 240 с.

4. Саприцкий Э.Б. Методология оценки стоимости промышленного оборудования. – М.: Институт промышленного развития (ИнформЭлектро), 1966. – 64 с.

5. Ковалев А.П. Оценка стоимости активной части основных фондов. Учебно-методическое пособие. – М.: Финстатинформ, 1997. – 175 с.

6. Пономарев В.В. Ценообразование в международной капиталистической торговле машинами и оборудованием. – М.: Всесоюзная академия внешней торговли., 1984. – 168 с.

7. Оценка машин и оборудования. Учебное пособие/ под. ред. В.П. Атонова и др. – М.: Институт оценки природных ресурсов, 2000 – 339 с.

8. Оценивая машины и оборудование / под. ред. Дж. Алико. Перевод избранных глав подготовлен Институтом экономического развития Всемирного банка при содействии Российского общества оценщиков. 1995. –