![]() |
![]() |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категории: АстрономияБиология География Другие языки Интернет Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Механика Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Транспорт Физика Философия Финансы Химия Экология Экономика Электроника |
Аналіз економічних показників та фінансового стану підприємства.
Аналізом господарської діяльності називається науково розроблена система методів і прийомів, якими вивчається економіка підприємства, виявляються резерви виробництва на підставі облікових і звітних даних, розробляються шляхи їх найбільш ефективного використання. Предметом економічного аналізу є господарські процеси підприємства, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати діяльності, які складаються під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, що відображаються через систему економічної інформації. Економіка підприємства вивчається при цьому не тільки в динаміці, але й в статиці. Змістом економічного аналізу є комплексне вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою об’єктивної оцінки досягнутих результатів і розробки заходів по подальшому підвищенню ефективності господарювання. Основним джерелом для оцінки економічного стану підприємства є фінансова звітність за 2009-2011р.р. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства протягом 2009-2011р.р. наведені у таблиці 2.2.
Рисунок 2.2 – Динаміка середньої вартості капіталу ТОВ"ВКФ"СЕН"
Середньорічна вартість основні засоби збільшились в 2011р. порівняно з 2009р. на 1582,5 тис. грн., або на 50,2%, а також збільшились на 1032 тис. грн., або 28% порівняно з 2010р. а середні залишки оборотних активів у 2011р. зменшилися на 332,5 тис. грн., або 4,5% порівняно до 2009р, та на 1288,5 тис. грн., або на 15,5% порівняно до 2010р.. Середньооблікова чисельність працівників збільшилась на 24 особи, або 32,9% в 2011р. до 2009р., а також збільшилась на 5осіб, або 5,4% в 2011р. порівняно до 2010р.. Також збільшилась і середньооблікова чисельність робітників, в 2011р. до 2009р. на 22 особи, або 43,1% та на 5 осіб, або 7,4% в 2011р. порівняно до 2010р. Динаміка змін представлена на рис. 2.3. та рис 2.4.
Рисунок 2.3 – Динаміка зміни ресурсів підприємства ТОВ"ВКФ"СЕН"
Рисунок 2.4 – Динаміка зміни середньооблікової чисельності ТОВ"ВКФ"СЕН"
Обсяг реалізованої продукції в 2011р. зменшився на 8256 тис. грн., або на 51,5% порівняно до 2009р., та на 800,8 тис. грн., або на 9,3% порівняно до 2010р. Відповідно і операційні витрати з реалізованої продукції зменшились в 2011р. порівняно до 2009р. на 7355,6 тис. грн., або на 45,6%. Та порівняно до 2010р. на 1289,8 тис. грн., або на 12,8%.
В 2011р. спостерігається зростання фонду оплати праці на 1649,2 тис. грн. порівняно з 2009р, та на 586,1тис. грн., або на 34,7% порівняно до 2010р. Також відповідно зростання і середньомісячної заробітної плати одного працівника в 2011р. на 1,24 тис. грн.. порівняно до 2009р., та на 0,43 тис. грн. порівняно до 2010р. Динаміка змін представлена на рисунках 2.5. та 2.6. Рисунок 2.5 – Динаміка змін економічних показників ТОВ"ВКФ"СЕН"
Рисунок 2.6 – Динаміка змін фонду оплати праці ТОВ"ВКФ"СЕН"
Валовий прибуток у 2011р. порівняно до 2009р. зменшився на 726 тис.грн., або на 34,3%, але порівняно до 2010р. він зріс на 974тис. грн.
Рисунок 2.7 – Динаміка змін фінансових показників ТОВ"ВКФ"СЕН"
Продуктивність праці одного працівника в 2011р. знизилась порівняно до 2009 на 193,45 тис.грн./осіб, та на 13,06 тис.грн./осіб відносно 2010р. Також знизилась і продуктивність праці одного робітника у 2011р. порівняно до 2009р. на 207,81 тис.грн./осіб, та на 19,6 тис.грн./осіб порівняно з 2010р. Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець року в 2011 р. зменшився на 0,04 та на 0,08 порівняно з 2010р. Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2011р. зріс на 0,04 порівняно з 2009р., а порівняно з 2010 зріс на 0,354. Фондовіддача у 2011р. зменшилась на 3,45 грн./грн. порівняно з 2009р., та на 0,67 грн./грн.. порівняно з 2010р. А фондоозброєність праці робітників збіль- шилась у 2011 р. порівняно з 2009р. на 3,15 тис.грн./осіб та на 10,42 тис.грн./осіб порівняно до 2010р. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів зменшився в 2011р. порівняно з 2009р. на 1,07 оборот, але зріс порівняно з 2010 на 0,08 оборот. Середній період обороту оборотних засобів зріс у 2011р. на 159 днів порівняно з 2009р., але зменшився на 25 днів порівняно з 2010р. Коефіцієнт обіговості активів знизився в 2010р. порівняно з 2009р. на 0,91 та на 0,04 порівняно з 2010р. Операційні витрати з реалізованої продукції на 1 грн. реалізації в 2011р. збільшився на 12,32 коп. до 2009р., але порівняно до 2010р. він зменшився на 4,49 коп. Динаміка приставлена на рис. 2.8., 2.9., 2.10. та 2.11 Рисунок 2.8 – Динаміка зміни продуктивності праці ТОВ"ВКФ"СЕН"
основних засобів підприємства ТОВ"ВКФ"СЕН" Рисунок 2.10 – Динаміка зміни фондовіддачі ТОВ"ВКФ"СЕН"
Рисунок 2.11 – Динаміка зніми обіговості ТОВ"ВКФ"СЕН"
Рисунок 2.12 – Динаміка зміни збитковості капіталу ТОВ"ВКФ"СЕН"
Аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану є своєчасним виявленням та усуненням недоліків у фінансової діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності. До внутрішніх джерел інформації відносять звітний бухгалтерський баланс підприємства (форма №1), звіт про фінансові результати діяльності (форма № 2), звіт про фінансово - майновий стан (форма №3), пояснювальна записка до річного звіту, дані бухгалтерського обліку. Зовнішні дані – це матеріали преси, фінансові довідники, висновки аудиторських фірм тощо.
Показники структури капіталу або фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів й інвесторів, що мають довгострокові вкладення в підприємство. До них відносять : коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, співвідношення власних і позикових коштів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів та інші. Коефіцієнт економічної незалежності(коефіцієнт автономії або коефіцієнт концентрації власного капіталу). Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів формує активи підприємства. Його оптимальне значення 0,5. Він обчислюється за балансом шляхом відношення власних коштів до валюти балансу: Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.Він показує частку залучених коштів у формуванні активів. Його оптимальне значення <0,5. Він обчислюється за балансом так:
Його оптимальне значення <2. Коефіцієнт фінансування. Він обчислюється за балансом шляхом відношення власних коштів до позикових коштів:
Його оптимальне значення >1. Цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів підприємства припадає на 1 гривню позикових коштів:
Його оптимальне значення <1. Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 гривню власних. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового позикового капіталу:
При аналізі довгострокових залучених джерел фінансування варто враховувати, що перевищення їх розміру над сумою власного оборотного капіталу означає використання підприємством частини довгострокових позик на фінансування поточних операцій. Коефіцієнт забезпеченості запасів. Він обчислюється шляхом відношення власних обігових засобів до матеріальних обігових засобів.
Коефіцієнт забезпеченості обігових засобів.Це відношення власних обігових засобів до вартості всіх обігових засобів: Його оптимальне значення 0,5. Цей коефіцієнт показує, яка частка власних коштів підприємства вкладена в обіговий капітал. Коефіцієнт маневреності.Його визначають як відношення власних обігових засобів до власних засобів:
Його оптимальне значення >0,5. Цей коефіцієнт показує, яка частка власного капіталу підприємства вкладена в обігові засоби. Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку поточних зобов'язань підприємства в загальній сумі зобов'язань:
Розрахунки показників заносимо в таблицю 2.3. Таблиця 2.3 – Аналіз показників фінансової структури капіталу ТОВ"ВКФ"СЕН"
Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення, нижчі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово нестійке. Остаточний висновок про фінансовий стан підприємства робиться на підставі розрахунку узагальнюючих показників фінансової стійкості, що представлені в таблиці 2.4. Таблиця 2.4 – Розрахунок узагальнюючих показників фінансової стійкості ТОВ"ВКФ"СЕН"
При оцінюванні фінансового стану необхідно враховувати :
б) якщо значення Е1<0, а Е2,Е3>0, то воно має нормальну фінансову стійкість; в) якщо значення Е1, Е2<0, а Е3> 0, то підприємство характеризується нестійким фінансовим станом; г) якщо значення Е1, Е2, Е3 <0, то воно має кризове фінансове положення. Виходячи із розрахунків у таблиці ми бачимо, що Е1, Е2, Е3 < 0. Це означає, що підприємство має кризове фінансове положення. На наступному етапі оцінювання фінансового стану підприємства необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу і платоспроможності. Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку з посиленням фінансових обмежень та необхідністю оцінювання кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями з пасиву, згрупованими за термінами їх погашення й розташованими в порядку зростання термінів. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства поділяються на такі групи: Найбільш ліквідні активи (А1) – суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю Найбільш ліквідні активи (А1) – суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери): (ряд.150+ряд.220+ряд.230+ряд.240). 2009=761 тис.грн.; 2010=167 тис.грн.; 2011=93 тис.грн.. Активи, що швидко реалізуються (А2), – активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи: (ряд.160+ряд.170+ряд.180+ряд.190+ряд.200+ряд.210). 2009=309+2+1367+492=4952 тис.грн.; 2010=2624+1432+9=4065 тис.грн.; 2011=1455+763+12=2230 тис.грн.. Активи, що повільно реалізуються (А3) – найменш ліквідні активи – це запаси та інші оборотні активи: (ряд.100+ряд.110+ряд.120+ряд.130+ряд.140+ряд.250+ ряд. 270). 2009=1593+438+943+217+24=3215 тис.грн.; 2010=751+1220+943+534+11=3459 тис.грн.; 2011=402+2597+144+861+14=4018 тис.грн..
2009=2981 тис.грн.; 2010=2831 тис.грн.; 2011=4799 тис.грн.. Пасиви балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов'язань групуються так: Найбільш термінові зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші поточні зобов'язання: (ряд.530+ряд.540+ряд.550+ряд.560+ряд.570+ряд.580+ряд.590+ряд.600+ряд.610). 2009=6937+422+15+33+62+84+184=7737 тис.грн.; 2010=6319+2294+118+81+223+84+640=9759 тис.грн.; 2011=7098+3824+140+87+214+84+401=11848 тис.грн.. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати: (ряд.500+ряд.510+ряд.520). 2009=1470 тис.грн.; 2010=1470 тис.грн.; 2011=1470 тис.грн..
2009=2493 тис.грн.; 2010=1232 тис.грн.; 2011=0 Постійні пасиви (П4) – статті 1 і 2 розділу пасиву балансу: (ряд.380+ряд.430+ряд.630). 2009=209 тис.грн.; 2010=-1939 тис.грн.; 2011=-2178 тис.грн.. Аналіз ліквідності балансу проводиться в таблиці 2.5. Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови: 1) Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм. 2) Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них. 3) Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них. 4) Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви. Наведений баланс не є абсолютно ліквідним ні на початок ні на кінець року. Сума високоліквідних активів (А1) недостатня для покриття найбільш термінових зобов'язань (П1), причому на кінець 2011 року ситуація значно погіршилась. З іншого боку, швидко-ліквідні та повільно-ліквідні активи (А2, А3) значно перевищують відповідні групи пасиву (П2, П3), отже ліквідність підприємства у майбутній перспективі є доволі високою. В цілому Як правило на більшості підприємства не виконується перша умова нерівності. Як правило, це викликано двома причинами: по-перше, недоцільністю при високій інфляції утримувати в складі активів значну частку високоліквідних активів, тобто грошей і короткострокових цінних паперів. Тому є сенс переводити їх в інші, більш захищенні від впливу інфляції види активів, сюди можна віднести запаси сировини, матеріалів, будівлі і споруди; по-друге, в умовах високої інфляції підприємства невигідно несвоєчасно погашати кредиторську заборгованість, так як за рахунок неї виникає непряме кредитування підприємства. Далі розраховуємо показники ліквідності, що застосовуються для оцінки здатності підприємства виконувати свої поточні зобов'язання. Вони дають уявлення про платоспроможність підприємства на даний момент та у випадку надзвичайних подій. Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, що також називають коефіцієнтом поточної ліквідності. Він дорівнює відношенню поточних активів до поточних зобов'язань і показує, якою мірою поточні зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань: Установлено норматив цього показника, рівний 2. Коефіцієнт покриття як у 2009р., так і у 2011р. не відповідає нормативному значенню, тобто Коефіцієнт швидкої ліквідності є проміжним коефіцієнтом покриття і показує, яка частина поточних активів за мінусом запасів покривається поточними зобов’язаннями: Цей показник рекомендується в межах від 0,5 до 1,0, але може бути надзвичайно високим через невиправний ріст дебіторської заборгованості. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності у 2009р. становить 0,611 , в 2010р. 0,424, а у 2011р. - 0,239, є меншими за нормативне і свідчить, що за рахунок грошових коштів та очікувань фінансових надходжень може бути погашено лише 61%, 42% і 24%. Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом:
|