Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

 

 

1. Визначимо середньооблікову чисельність працівників:

З 01.01.09 по 01.07.09 – 360 осіб; З 15.08.09 по 02.12.09 – 387 осіб;

З 01.07.09 по 15.08.09 – 396 осіб; З 02.12.09 по 31.12.09 – 384 осіб.

2. Виконаємо розрахунки наступних коефіцієнтів:

2.1 оборот робочої сили по прийому:

,

де Чп – чисельність прийнятих на роботу за відповідний період часу

2.2 оборот робочої сили по звільненню.

,

де Ч_зв.заг. – загальна чисельність звільнених за відповідний період працівників з будь-яких причин.

З даного розрахунку видно, що коефіцієнт обороту робочої сили по прийому більший за коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню (0,1 0,03), майже у 3,5 рази, це означає, що загальна чисельність працюючих на даному підприємстві має тенденцію до збільшення.

3. Визначимо продуктивність та трудомісткість праці працівників підприємства:

,

де Др – дохід від реалізації.

Отже, рівень продуктивності праці у 2009 році зменшився. Це означає, що відбулося зниження ефективності праці працівників на підприємстві.

За розрахунками видно, що рівень трудомісткості у 2009 році збільшився порівняно з 2008. А це означає, що затрати праці на виробництво одиниці продукції збільшились.

4. Розрахуємо коефіцієнт фізичного зносу основних засобів:

,

де А_сум – сума нарахованої амортизації;

ПВ – первісна вартість.

Дані коефіцієнти відповідають умові коефіцієнта фізичного зносу: на початок періоду – 0<0,051; на кінець періоду – 0<0,051. Цей показник характеризує ступінь зносу основних фондів. Коефіцієнт фізичного зносу основних засобів у 2009 році не змінився порівняно з 2008 – це свідчить про стабільність технічних та економічних характеристик основних засобів.

5. Визначимо середньорічну вартість основних засобів на підприємстві: ,

де S_поч – вартість основних засобів на початок періоду;

S_в – вартість введення основних засобів;

S_вив – вартість виведених основних засобів;

Т_вв - термін або кількість місяців до кінця року з моменту введення в експлуатацію;

Т_вив – термін або кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації.

6. Визначимо розрахунок наступних коефіцієнтів:

6.1 оновлення основних засобів:

,

де S_к – вартість основних засобів на кінець періоду.

6.2 вибуття основних засобів:

Отже, бачимо, що частка введених основних фондів у загальній вартості основних фондів на кінець звітного року дорівнює 0,002 і рівень інтенсивності вибуття основних фондів дорівнює 0,002. Тобто, дані коефіцієнти є однаковими.

7. Розрахуємо показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності та рентабельності основних засобів:

,

де Q – обсяг валової, товарної або чистого продукції.

З даних розрахунків видно, що ефективність використання основних засобів у 2009 році зменшилась порівняно з 2008 роком (4,08 > 1,83), що й характеризує показник фондовіддачі.

З розрахованих показників можна зазначити, що для виробництва валової продукції вартістю 1 грн. підприємству у 2008 році було необхідно 0,25 грн. основних виробничих фондів, а у 2009 – 0,55 грн. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до зростання, а фондомісткість – до зменшення, що, на жаль не спостерігається на даному підприємстві.

Згідно розрахунку фондоозброєності, вартість основних виробничих фондів на одного середньорічного працівника у 2009 році становила 47,9грн.

,

де П – прибуток.

Показник рентабельності основних засобів показує, що рівень ефективності одиниці основних засобів у 2008 році становив 31,61%, щодо рентабельності основних засобів за 2009 рік, вона зменшилась і становить 8,52%.

8. Обчислимо значення показників матеріаломісткості, матеріаловіддачі та рентабельності оборотних засобів:

,

де М_З - матеріальні затрати.

Зменшення показника матеріаломісткості свідчить про зменшення суми матеріальних затрат на 1 грн. виготовленої продукції (0,76 > 0,55).

Розрахунки матеріаловіддачі показують, що вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів збільшився у 2009 порівняно з 2008 роком (1,32 < 1,80).

,

де Об.З_СЕР – середній залишок оборотних засобів у визначеному періоді.

Обчислюючи рентабельність основних засобів, можна зазначити, що дані показники визначають масу прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів підприємства, яка у 2008 вона складала 18,02 %, а у 2009 – 4,86%. Рентабельність оборотних засобів різко знизилась (18,02 > 4,86).

9. Здійснимо оцінку фінансово-економічного стану підприємства, зокрема визначимо значення коефіцієнтів:

9.1 фінансової незалежності:

,

де ЗК – залучений капітал.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. На 2008 рік коефіцієнт становить 1,07, а на 2009 рік – 2,12. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності повинен бути > 0,5. На даному підприємстві коефіцієнт фінансової незалежності > 0,5. Отже, підприємство має високу платоспроможність.

9.2 залучення:

Коефіцієнт залучення у 2009 році зріс порівняно з 2008 роком.

9.3 фінансового важелю (левериджу):

,

де ДЗК – довгострокові зобов’язання.

З даних розрахунків можна зробити висновок, що коефіцієнт фінансового левериджу (важелю) на даному підприємстві збільшився в 2009 році порівняно з 2008, адже 0,93>0.

9.4 платоспроможності:

За нормативним значенням коефіцієнт платоспроможності має бути > 0,5. З розрахунків видно, що досліджуване підприємство є платоспроможне, так як, (1,46 > 0,5), (0,85 > 0,5).

9.5 абсолютної ліквідності:

,

де ГЗК – грошові кошти,

ПФІ – поточні фінансові інвестиції,

ПЗК – поточний залучений капітал.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. На кінець звітного року Товариство може негайно сплатити тільки 3 копійки з кожної гривні боргу. На початок звітного року цей показник становив 0,3 копійки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2009 році збільшився в 10 разів порівняно з 2008. Теоретично цей коефіцієнт, бажано, щоб був в межах 25-50 копійок [29].

9.6 покриття:

Коефіцієнт покриття показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. В даній ситуації коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) в межах свого орієнтованого значення, на кожну гривню поточних боргів підприємство має 1,51 грн. оборотних активів, коли на початок року цей показник становив 1,46. Отже, платоспроможність Товариства, як в 2009, так і в 2009, є достатньою.

9.7 швидкої ліквідності:

Розрахувавши цей коефіцієнт можна зробити висновок, що підприємство зможе своєчасно оплатити борги, оскільки 1,08 > 1 у 2008 році і 1,37 > 1 у 2009 році. Для підтримання ліквідності підприємство може залучати зовнішні джерела фінансування. Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок короткострокового кредиту, відстрочити капітальні витрати або продати частину своїх активів. За надмірних залишків грошових коштів та існування можливостей до інвестування, ці залишки можна спрямувати на купівлю цінних паперів [14].

9.8 фінансової стабільності:

Нормативне значення коефіцієнта фінансової стабільності повинно дорівнювати 1. На даному підприємстві даний коефіцієнт у 2008 році становить – 0,94, а у 2009 році – 0,47. Отже, можна відзначити, що дане підприємство є фінансово нестабільним, тому що (0,94 < 1); (0,47 < 1).

9.9 забезпечення підприємства власними коштами:

,

де ВБ – валюта балансу.

Забезпеченість власними коштами даного Товариства недостатня, адже за нормативним значенням даний коефіцієнт має бути > 0,5. У звітному році, порівняно з 2008 коефіцієнт зменшився на 0,17 одиниць.

9.0 автономії:

На 2008 рік коефіцієнт становить 0,48, а на 2009 рік – 0,32. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт автономії повинен бути > 0,5. Чим вище значення, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. На даному підприємстві коефіцієнт автономії < 0,5. Отже, підприємство має недостатню платоспроможність. Для подальшого покращення необхідно збільшувати суму власного капіталу при даному рівні запозичень. Більше коштів спрямовувати на розвиток виробництва, робити це за рахунок самофінансування.

10. Визначимо рентабельність:

10.1 продукції:

,

де С_реал – собівартість продукції.

Отже, в 2008 році Товариство мало 10,39% прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції, а в 2009 році цей показник зменшився до 6,84%.

10.2 власного капіталу:

,

де ,

ВК_сер – середньорічна вартість власного капіталу.

Рентабельність власного капіталу відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів. З даних розрахунків видно, що рентабельність капіталу у 2009 році значно знизилась, порівняно з 2008 роком. Отже, ефективність використання активів у 2009 році набагато менша.

10.3 активів:

,

де СА – середньорічна вартість активів.

З розрахунків видно, що рентабельність активів зменшилася в 2009 р. порівняно з 2008 р.

10.4 основної діяльності:

З розрахунків видно, що від реалізації одиниці продукції основної діяльності в сумі витрат на виробництво припадає частка прибутку в сумі 8,35 за попередній період, а 5,08 за звітний. Зменшення коефіцієнта характеризує зниження ефективності від основної діяльності. За нормативним значенням, якщо даний показник > 0, то рентабельність основної діяльності є ефективною. Отже, рентабельність основної діяльності даного підприємства – ефективна.

10.5 звичайної діяльності:

Рентабельність звичайної діяльності характеризує ефективність використання майна всього підприємства. З розрахунків видно, що рентабельність зменшилась. Це свідчить про зниження ефективності операцій, що забезпечують діяльність підприємства. На 1грн. майна підприємства припадає 8,03 грн. прибутку за попередній період, і 4,81 грн. – за звітний період.

10.6 продажу продукції або обороту:

Показник рентабельності продажів продукції характеризує найважливіший аспект діяльності підприємства - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах. В 2008 році підприємство отримує з 1грн. продажу прибуток у розмірі 7 копійок, а в 2009 році цей показник зменшився до 3 копійок. Отже, порівняно з попереднім роком прибуток від продажу зменшився майже у 2,5 рази.