|
|
Категории: АстрономияБиология География Другие языки Интернет Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Механика Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Транспорт Физика Философия Финансы Химия Экология Экономика Электроника |
Био-Савар-Лаплас заы жне оны тогы бар днгелек ткізгішті центріндегі магнит рісін есептеу шін олдану.Магнит рісі жне оны сипаттамалары. Магнит индукция векторы. Тогы бар ткізгіштер бір-біріне тікелей емес, оларды оршаан магнит рістері арылы сер етеді. Магнит рісіні кзі болып озалыстаы электр зарядтары табылады. Сондай-а, траты магниттерді магнит рісін (Ампер гипотезасы) зат молекулаларыны ішінде айналып жрген электрлік микротоктар туызады. Магнит рісіні электр рісінен айырмашылыы, ол тек озалыстаы зарядтара (токтара) ана сер етеді. Магнит рісін сипаттау шін рісті кштік сипаттамасы магнит индукциясы векторын енгізу ажет. векторыны баыты ретінде магнит рісінде еркін бадарланатын магнит тілшесіні S отстік полюстен N солтстік полюске арай баыты алынады. Электростатикадаы кш сызытары сияты, магнит индукциясы сызытарын жргізуге болады. Магнит индукциясы сызытары (магнит рісіні кш сызытары) деп р нктесіне жргізілген жанаманы баыты векторымен баыттас сызытарды айтады. Траты магнит пен тогы бар катушканы магнит рістеріні кш сызытары 1.1- суретте келтірілген. Магнит рісіні кш сызытары тйыталан болады, себебі, магниттік зарядтар деген магнит рісіні кзі жо. Мндай асиетке ие, кштік рістерді йынды деп атайды. Тжірибе, тогы бар ткізгішке магнит рісі тарапынын кш сер ететіндігін крсетеді. Зерттеліп отыран магнит рісіне тогы бар ткізгішті енгізіп, ткізгішті жекелеген элементар бліктеріне сер ететін кшті лшеу арылы магнит рісін сапалы сипаттауа болады. Вектор жне скаляр тріндегі Био-Савар-Лаплас заы. Магнит рісіні суперпозиция принципі. - векторлы трде жазылан Био – Савар – Лаплас заы, - скалярлы трде жазылан Био – Савар – Лаплас заы. мндаы: - магнит тратысы. Магнит рісін сипаттау шін индукция векторымен атар магнит рісіні кернеулік векторы енгізілген. Магнит рісіні кернеулігі ортаны асиеттеріне байланыссыз, ол магнит рісін туызатын токты шамасына тікелей байланысты болады. Кернеулік векторыны лшем бірлігі Магнит рісіні кернеулік векторы арылы жазылан Био – Савар – Лаплас заы:векторлы трі - скаляр трі - Вакуумдегі магнит рісіні индукция векторы мен кернеулік векторы арасындаы байланыс келесі трде жазылады: . Магнит индукциясы векторыны модулі келесі рнекпен аныталады: (1.8) мндаы á – мен арасындаы брыш. (1.8) рнегі Био-Савар-Лаплас заыны скалярлы трі. Магнит рісі шін суперпозиция принципі орындалады: берілген нктедегі бірнеше токтарды тудыратын магнит рісіні орыты индукция векторы осы нктедегі рбір ток тудыратын рістерді магнит индукцияларыны векторлы осындысына те: .
Био-Савар-Лаплас заы жне оны тогы бар днгелек ткізгішті центріндегі магнит рісін есептеу шін олдану. Дгелек токты центріндегі магнит рісіні индукциясы: . |