IV. Правила оформлення роботи
1. Робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактора Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).
Поля: ліве, верхнє і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.
Обсяг роботи складає 15–20 (для гуманітарних напрямів – 20–25) друкованих сторінок. До загального обсягу роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.
Роботи виконуються державною мовою (у секціях мови та літератури дозволяється виконання робіт російською мовою та мовами національних меншин); до роботи з іноземної мови додається анотація іноземною мовою.
Захист роботи також здійснюється іноземною мовою.
Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.
2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака «№».
Усі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези та додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються.
Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.
Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: номер розділу, номер підрозділу. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому самому рядку.
Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу таким чином: номер розділу, номер підрозділу, номер пункту, наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому самому рядку, але пункт може й не мати заголовка.
У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.
Формули нумеруються в межах розділу. Наприклад, «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2». Наявність підрозділів на нумерацію формул не впливає. Формули, на які немає посилань, можна не нумерувати. Номер необхідно брати в круглі дужки та розміщувати на правому полі сторінки на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується.
Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».
Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».
Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток повинен мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами та позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».
3. Під час написання роботи учень має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Це дає можливість перевірити наведені відомості. Посилатися слід на останні видання публікацій.
Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.
Посилання в тексті роботи на джерело зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».
Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання береться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]».
Текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. У тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора та давати відповідні посилання на джерело.
Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад «рис. 1.2».
Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».
На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад «...у табл. 1.2».
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад «див. табл. 1.3».
4. Формули в тексті роботи розміщуються після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розміщуються посередині сторінки. Формули, якщо вони громіздкі й складні, розташовуються на окремих рядках. Це стосується і нумерованих формул. Декілька однотипних невеликих формул подаються в одному рядку через кому, а іноді невеликі нескладні формули розміщуються безпосередньо в тексті.
Переноси у формулі допускаються лише на знаках рівності, плюс, мінус, множення і ділення з повторенням знака у наступному рядку.
Символи та коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі.
Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.
Номер формули розміщується на правому боці сторінки на рівні нижнього рядка.
5. Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в роботах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.
Усі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.
Назва ілюстрації розміщується відразу після її номера, внизу.
Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва – посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.
Приклад побудови таблиці
Таблиця 1.1
Назва таблиці
| Шапка | |||||
| Рядки | |||||
| Боковик | Графи (колонки) |
Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше ніж 8 міліметрів. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблиця розміщується після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться скорочено слова «Продовж. табл.» і вказується тільки номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».
Додаток 1
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Хмельницької облдержадміністрації
Хмельницьке територіальне відділення МАН України
Учнівське наукове товариство «Пошук» Славутського обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки учнів в галузі науки
| Відділення: комп’ютерні науки Секція: мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми |
РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНО-ТЕСТУВАЛЬНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ ДЛЯ РОБОТИ З ЕЛЕКТРИЧНИМИ ЛАНЦЮГАМИ З МОЖЛИВІСТЮ ЇХ ПОВНОГО АНАЛІЗУ
Роботу виконав:
Мельник Олександр Сергійович,
учень 11 класу Славутського обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки учнів в галузі науки
Педагогічний керівник:
Ковальчук Андрій Олександрович, вчитель інформатики Славутського обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки учнів в галузі науки
(якщо є)
Науковий керівник:
Костишин Іван Васильович, кандидат технічних наук Хмельницького національного університету
Хмельницький – 2016
Додаток 2
Розробка навчально-тестувальної віртуальної лабораторії для роботи з електричними ланцюгами з можливістю їх повного аналізу
Мельник Олександр Сергійович
Хмельницьке територіальне відділення Малої академії наук України
Славутський обласний спеціалізований ліцей-інтернат поглибленої підготовки учнів в галузі науки, 11 клас
Ковальчук Андрій Олександрович, вчитель інформатики Славутського обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки учнів в галузі науки Костишин Іван Васильович, кандидат технічних наук
Хмельницького національного університету (якщо є)
Метою роботи є створення навчально-тестувальної віртуальної фізичної лабораторії на базі розробленої автором комп’ютерної програми, що дозволяє в інтерактивному режимі імітувати роботу з реальним обладнанням при перетвореннях електричних кіл постійного струму.
При аналізі шкільних задач можна переконатися у тому, що резистори в електричних ланцюгах часто розташовані таким чином, що тип їх з’єднання з іншими резисторами не очевидний. Подібні задачі викликають суттєві труднощі у школярів. Основним методом розв’язку подібних завдань є топологічне перетворення схеми до такого вигляду, коли тип з’єднання очевидний. Але проста візуальна демонстрація повного візуального перетворення схеми не сприяє покращенню навчального процесу.
Завдання створеного програмного додатку – підштовхнути учня до самостійного перетворення схеми до зрозумілого вигляду, допомогти йому навчитись аналізувати подібні схеми. Учню покроково демонструються усі пари паралельних та послідовних резисторів з урахуванням еквівалентних перетворень.
На базі розробленого автором алгоритму планується розширення меж застосування запропонованої методики для роботи з лінійними колами змінного струму.
Додаток 3
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ АНАЛІЗУ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ 5
1.1. Закони Кірхгофа 5
1.2. Дослідження законів Ома та еквівалентних перетворень 6
1.3. Розробка структури параметрів аналізу 6
1.4. Алгоритм реалізації методу еквівалентних перетворень 7
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РОБОТИ З УЧНЯМИ НА БАЗІ РОЗРОБЛЕНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ 12
2.1. Базові принципи керування віртуальною лабораторією 12
2.2. Методика роботи з завуальованими ланцюгами 12
2.3. Проведення віртуальних лабораторних робіт 13
2.4. Результати анкетування серед колективу ФІМЛІ 14
2.5. Альтернативні використання при розробці професійних схем 15
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОГРАМНОГО ДОДАТКУ 17
3.1. Розробка дружнього інтерфейсу та робочої зонинавчального типу 17
3.2. Інтерфейс, орієнтований на професійне
моделювання кіл змінного струму 20
3.3. Вимоги до ЕОМ 21
3.4. Використання перетворень зірка-трикутник 22
3.5. Пошук програм-аналогів 23
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
Додаток 4
ВСТУП
Актуальність
Мета
Завдання
Об’єкт
Предмет
Методи дослідження
Новизна
Додаток 5
РОЗДІЛ 1
ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ
АНАЛІЗУ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ
1.1. Закони Кірхгофа
Закони Кірхгофа (або правила Кірхгофа) – співвідношення, які виконуються між струмами і напругами на ділянках електричного кола. Правила Кірхгофа дозволяють розраховувати будь-які електричні кола постійного й змінного струму. Вони мають особливе значення в електротехніці через свою універсальність, оскільки придатні для розв'язання багатьох задач теорії електричних кіл. Застосування правил Кірхгофа до лінійного кола дозволяє отримати систему лінійних рівнянь відносно струмів, і, відповідно, знайти значення струмів на всіх гілках кола.
Додаток 6
РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОГРАМНОГО ДОДАТКУ
2.1. Розробка дружнього інтерфейсу та робочої зони навчального типу
Розробка дружнього інтерфейсу є необхідною частиною створення навчальних програм для користувачів шкільного віку, оскільки ускладнення сприйняття інформації може загальмувати ефективність навчального процесу.
Меню формується з верхнього та нижнього рядків. Верхній рядок – це меню керування елементами віртуальної схеми: кнопка для утворення резисторів, кнопка для утворення з’єднувальних провідників, кнопка для проведення розрахунків, кнопка переривання поточної операції. Кожна з них супроводжується відповідною іконкою та надписом Рис. 3.1.
Рис. 3.1. Верхній рядок меню
Нижній рядок є числовою клавіатурою для присвоєння потрібних значень параметрам схеми: напрузі, силі струму, опору Рис.3.2.
Рис. 3.2. Нижній рядок меню
Також на екрані присутні додаткові величини, що демонструють поточні обрані параметри та початкові елементи, необхідні для створення подальшої схеми.
Сенсорне керування дозволяє створення нових елементів схеми у вигляді резисторів та з’єднувальних провідників безпосередньо в точці дотику до екрану, що дозволяє швидко створювати необхідні електричні кола. Оскільки розрахунок організований покроково, на кожному кроці під нижньою частиною меню виводиться інформація про сформований резистор, його опір, номери резисторів, які були ним замінені, та кількість резисторів, що залишились.
Загалом виявлено, що розроблена віртуальна фізична лабораторія має більші можливості в рамках навчального процесу, ніж інші аналоги для відповідних задач.
Додаток 7
ВИСНОВКИ
У запропонованій роботі розроблено навчально-тестувальну віртуальну фізичну лабораторію з аналізу та перетворення кіл постійного струму. Програмний додаток виконано у середовищі “Java Standart Edition” з застосуванням “Android SDK” для використання на мобільних пристроях з операційною системою “Android”. Цей продукт здійснює логічний аналіз еквівалентних перетворень елементів електричних кіл з покроковою візуалізацією результатів, що дозволяє використовувати його у навчальному процесі. Це робить корисним та доцільним використання розробки при проведенні лабораторних робіт з електродинаміки у школах та самостійній підготовці учнів з даних тем. Дана розробка готова до тестового впровадження у систему освіти.
Вдосконалений для інженерної діяльності програмний додаток здатний проводити автоматичний розрахунок імпедансу для кожного новоствореного або еквівалентного елементу. Також проводиться повноцінний аналіз схеми на оптимізацію, що є важливою процедурою при розробці схем.
Доведено, що основні фізичні закони, пов’язані з аналізом електричних кіл, можуть бути виражені математизованими алгоритмами та адаптовані до використання на електронно-обчислювальних машинах.
У результаті досліджень були виявлені певні математичні аспекти законів постійного й змінного струму, що дозволяють їх досконалішу алгоритмізацію. В роботі вказано на можливі вдосконалення, пов’язані з використанням перетворень зірочка-трикутник та розширенням меж застосування програмного додатку.
Додаток 8
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Книга одного автора оформлюється так:
Карпенко О. О. Аналітико-синтетична переробка документної інформації : бібліографічний опис : навч. посіб. / О. О. Карпенко. – Х. : ХАІ, 2009. – 70 с.
Книга двох авторів оформлюється так:
Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – 3-тє вид., стер. – К. : Знання, 2006. – 331 с.
Книга трьох авторів оформлюється так:
Власова Г. А. Аналітико-синтетична інформація : навч. посіб. / Г. В. Власова, В. І. Лутовинова, Л. І. Титова. – К. : ДАКККіМ, 2006. – 290 с.
Книга чотирьох авторів оформлюється так:
Механізація переробної галузі агропромислового комплексу : підруч. для учнів проф.-тех. навч. закл. / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. – К. : Вища освіта, 2006. – 478 с.
Книга п’яти авторів і більше оформлюється так:
Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки, 1918-1945 рр. : навч. посіб. для студ. ВНЗ / Баранов З. А., Кипаренко Г. М., Мовчан С. П. [та ін.] ; за ред. М. Швагуляка. – Львів : Афіша, 2005. – 288 с.
Стаття зі збірника оформлюється так:
Цеков Ю. І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника / Ю. І. Цеков // Проблеми сучасного літературознавства. – Одеса, 1998. – С. 149–180.
збірник під заголовком оформлюється так:
Античная мифология : энциклопедия / [сост., ред. и предисл. К. Королева]. – М. : Эксмо ; СПб : Мидгард, 2005. – 768 с.
Багатотомна книга оформлюється так:
Корнієнко М. В. Дорогами правозахисту : публікації у ЗМІ : у 3 т. / М. В. Корнієнко ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2008. – Т. 2 : Інтерв’ю. – 586 с.
Дисертація та автореферат дисертації оформлюються так:
Ніколаєнко А. О. Удосконалення нормативної бази для вхідного контролю колісних пар вагонів : дис. … канд. тех. наук : 05.01.12 / Ніколаєнко Андрій Олександрович. – Севастополь, 2008. – 151 с.
Копанєва В. О. Формування фонду мережевих ресурсів у науковій бібліотеці (90-ті роки ХХ ст. - поч. ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 27.00.03 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» / Копанєва Вікторія Олександрівна ; НБУ ім. В.І. Вернадського. – К., 2008. – 20 с.
Стаття із журналу оформлюється так:
Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього / І. М. Дзюба // Науковий світ. – 2004. – № 2. – С. 2–6.
Рецензія оформлюється так:
Мойсієнко А. Наодинці зі словом / А. Мойсієнко // Дзвін. – 1991. – № 12. – С. 143–146. – Рец. на кн. : Мірошниченко М. К. Око : поезія. – К. : Рад. письменник, 1989. – 138 с.
Картографічні документи оформлюються так:
Васильків [Карти] : обличчя міста / Держ. служба геодезії, картографії та кадастру, ДНВП «Картографія» ; ред. Л.П. Біла. – 1 : 15000. – К. : Картографія, 2009. – 1 к.
Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. У кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua. Наприклад:
Архіви України [Електронний ресурс] : офіц. веб-портал Держ. арх. служби України / Держ. арх. служба України. – Електрон. дані. – [К.], 2014. – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/. – Назва з титул. екрана.
Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ», наприклад: http://www.botany.kiev.ua.