ПЕРШОЇ УЧБОВОЇ (ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ) ПРАКТИКИ

 

3.1 Металургійний завод

Загальна характеристика підприємства. Його значення для чорної металургії Україна та для даного промислового району.

Продукція, що виробляється підприємством. Розташування й потужність основних металургійних цехів. Допоміжні цехи та установки: електростанції, паросилове господарство, водопостачання та інше. Характеристика сировини й палива, внутрішньозаводський транспорт, технологічний зв'язок між цехами.

Заходи, щодо охорони навколишнього середовища.

 

3.2 Виробництво чавуну та підготовка шихтових матеріалів

Розташування цеху, зв'язок між окремими його ділянками. Доменні печі, їх загальна характеристика й продуктивність.

Первинні матеріали, їх доставка й підготовка, сорти і якість. Руди залізні і марганцеві. Флюси, сурогати руд та їх класифікація по хімічному складу.

Рудний двір, його розташування та устаткування. Доставка сировини до печі. Пристрій доменної печі. Вогнетривка кладка, пристрій чавунної й жужільної льоток. Підведення повітря до доменної печі. Засипний апарат.

Характеристика роботи доменної печі. Завантаження шихти. Продукти плавки: чавун, шлак, газ, їх склад і властивості. Повітронагрівачі, їх пристрій і робота. Повітродувна машина, її стисла характеристика. Температура дуття. Застосування природного газу, кисню та інших способів інтенсифікації процесу й поліпшення якості продукту.

Відвід колошникового газу, очищення і його наступне використання. Випуск чавуну й шлаку. Сорти чавуна, їх характеристика й призначення, збирання чавуну й шлаку. Розливна машина.

Техніко-економічні показники. Використання об’єму доменної печі. Витрати коксу, руди й флюсу на тонну чавуна різних сортів. Кількість робітників у цеху та безпосередньо на печі. Обсяг виплавки чавуна на одного робітника. Під'їзні колії й транспорт цеху.

Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.

Автоматизація роботи доменної печі й застосування сучасних ЕОМ.

 

3.3 Виробництво сталі

3.3.1 Мартенівський цех

Розташування мартенівського цеху. Печі, їх тип, тоннаж, продуктивність. Первинні матеріали (чавун, металобрухт, руда, флюси).

Скрапний двір. Підготовка шихти. Завалка шихти в піч, завалочні машини, їх тип і пристрій. Заливання чавуну. Міксери, їх місткість і пристрій, ковші для рідкого чавуну.

Пристрій мартенівської печі. Вогнетривка кладка. Контрольно-вимірювальна апаратура.

Процес плавки. Автоматизація роботи печі із застосування ЕОМ. Властивості шлаків (їх роль у процесі плавки сталі), контроль виробництва, двір ізложниць. Збирання шлаку. Використання мартенівського шлаку.

Паливо мартенівського цеху. Застосування кисню у складі дуття. Газогенераторні установки, їх пристрій і робота. Стриперне відділення, його устаткування й робота. Склад злитків. Транспорт у середині цеху.

Продуктивність мартенівських печей. Обсяг виробництва сталі з 1 м² площі поду печі. Зростання продуктивності виробництва у зв'язку із застосуванням сучасних методів роботи. Витрати матеріалів (чавуна, скрапу, палива, розкислювачів) на тонну сталі.

Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.

 

3.3.2 Установка безупинного розливання сталі (УБРС)

Знайомство з роботою й конструкцією установки безупинного розливання сталі УБРС. Процес одержання слябів на УБРС. Сортамент слябів. Марки сталі, що розливаються на УБРС.

Техніко-економічні показники роботи.

 

3.3.3 Електросталеплавильний цех

Розташування цеху на території заводу та його призначення. Планування прольотів цеху. Устаткування розливочного і завантажувального прольотів, шихтові матеріали для електроплавки, їх характеристика. Пристрій і принцип роботи електродугової печі. Завантаження шихти. Процес плавлення. Окісний період. Відновлювальний період. Випуск сталі. Пічь-ковш. Вакуумування рідкої сталі. Машина безперервного лиття заготовок. Інші способи розливання електросталі (тип ізложниць, маса злитків).

Техніко-економічні показники роботи електросталеплавильного цеху. Якість продукції, що виробляють. Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.

 

3.4 Виробництво прокату

Сортамент продукції, що виробляється. Стани та їх розташування в цеху. Розташування обладнання. Двигуни головних ліній станів.

Подача напівпродукту (злитків, слябів, заготовок) у прокатний цех. Склади напівпродукту. Підготовка злитків (слябів, заготовок) до нагрівання. Нагрівальні пристрої цеху. Автоматизація роботи нагрівальних пристроїв, застосування ЕОМ.

Подача злитків (слябів, заготовок) від печі до стану. Тип стану, його пристрій, загальна характеристика. Розмір валків, кількість клітин, їх розташування. Пристрій головної лінії стана (від робочої кліті до двигуна), порядок розташування окремих агрегатів. Автоматизація роботи прокатних станів із застосування ЕОМ.

Допоміжні механізми стану (рольганги, піднімальні столи, шлепера, маніпулятори і кантувальні пристрої).

Продуктивність прокатних станів.

Види відходів і браку. Контроль якості.

Витрата металу, палива та енергії на тонну продукції. Собівартість тонни прокату різних видів. Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.

 

3.5 Вальцетокарний цех

Призначення цеху. Планування цеху і його склад по технологічним відділенням. Характеристика устаткування й продукції. Транспортне господарство.

 

3.6 Виробництво труб та меблів

Характеристика устаткування й продукції. Технологічна схема виробництва водогазопостачальних труб. Продуктивність та інші техніко-економічні показники виробництва продукції.

Переробка труб для виробництва меблів. Операції ОМТ при виробництві меблів. Виробництво метизів.

Відділення нанесення покрить на прокат. Існуючі технології нанесення покрить на прокат. Види покрить. Техніко-економічні показники роботи ділянки нанесення покрить на прокат.

 

3.7 Центральна заводська лабораторія

Структура ЦЗЛ і її функції. Основні проблеми, які розв'язує ЦЗЛ. Загальне ознайомлення з устаткуванням лабораторії й роботою окремих лабораторій (доменного, сталеплавильного і прокатного виробництв). Функції окремих лабораторій. Зв'язок лабораторій ЦЗЛ з основними цехами заводу і науково-дослідними установами чорної металургії.

Роль ЦЗЛ у науково-технічному прогресі на виробництві.

4 Зміст і порядок оформлення звіту

Звіт має рукописний вигляд (ручкою чорного кольору) або його друкують із використанням комп'ютерної техніки (з дозволу керівництва кафедри). Звіт пишуть (друкують) на одній стороні стандартного листа білого папера (А4, 210×297 мм). Великі таблиці й ілюстрації можуть бути подані в додатках на форматі А3.

Кожна сторінка повинна мати наступні поля: ліворуч (у місці підшивки) - 30 мм, зверху - 20 мм, знизу - 20 мм, праворуч поле - 10 мм.

У разі машинописного оформлення звіту гарнітура шрифту – Times New Roman (Cyr), кегль (висота букв) –14, колір – чорний, інтервал між строк (інтерліньяж) – полуторний при друку на комп'ютері. Щільність тексту повинна бути рівномірною (без розріджень і ущільнень). Текст не прийнято перевантажувати маркерами, курсивом, іншими шрифтами. Він мусить виглядати досить одноманітно.

Назви структурних частин пишуть (друкують) тим же кеглем, але великими (заголовними) літерами і вирівнюють по центру сторінки. Наприклад: ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ і т.д.

Приклад оформлення назви структурної частини:

 

1 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БАНДАЖІВ

 

Заголовки підпунктів усередині структурних частин друкують з абзацного відступу (по центру сторінки не вирівнюють) із великої букви звичайним шрифтом. Відстань між заголовком і підзаголовком повинна бути 3 інтервали, що відповідає одному пропущеному рядку при наборі на комп'ютері.

Приклад оформлення заголовка підпункту:

 

1 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БАНДАЖІВ

 

1.1 Аналіз технологічних аспектів виробництва бандажів

 

Сторінки звіту повинні бути пронумеровані. Нумерація сторінок звіту починається зі ВСТУПУ, але при цьому враховується кількість всіх попередніх сторінок (титульний лист, реферат, зміст). Номер сторінки ставиться в правому верхньому куті.

Таблиці, формули, рисунки й підпункти нумеруються по розділах, при цьому, перша цифра номера відповідає номеру розділу, друга – порядковий номер в розділі. Наприклад: рисунок 1.1, таблиця 2.3, формула 3.2 і т.д. Слова "таблиця", "рисунок" (але не "малюнок") пишеться без скорочень. Ілюстрації й таблиці варто розміщати нижче по тексту відразу після її згадування чи на наступній сторінці. Громіздкі таблиці й рисунки краще розміщати в додатках.

При оформленні таблиці слово "Таблиця" пишеться з червоного рядка, далі її номер, далі після тире пишеться її назва з великої літери.

Таблиці, ліворуч, праворуч, зверху та знизу, як правило, обмежують лініями. Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволяється не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається та її продовження буде розташоване на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю не проводять.

У випадку переносу частки таблиці на інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці, а голову дозволяється замінювати відповідно номером граф та рядків. Присвоєння відповідних номерів графам і рядкам здійснюється тільки в першій частині таблиці. Для нумерації граф і рядків використовуються арабські цифри.

Слово "Таблиця" вказується один раз над першою частиною таблиці. Над іншими частинами праворуч пишуть: "Продовження таблиці 1.1" з указівкою номера таблиці.