Творчість як феномен обдарованості дитини
Творчість (креативність) посідає значне місце в ієрархії понять, які становлять феномен обдарованості дітей дошкільного віку. Ознаками креа- тииності (від лат. сгеа1:іо — створення, творіння) можна вважати:
• дитина надзвичайно допитлива, спостережлива, здатна занурюватися, поринати в улюблене заняття та імпровізувати в ньому (малювання, ліплення, витинання, розглядання таін.);
• демонструє високий енергетичний рівень (високу продуктивність, емоційний фон, здібності, вправність рухів, зосередженість, інтерес);
• прагне зробити по-своєму, демонструє незалежність, неконформність, творчо уявляє і фантазує;
• вибірково ставиться до видів образотворчої діяльності (має улюблені заняття й техніки, в яких досягає довершеності);
• генерує ідеї і висловлює багато думок з приводу однієї ситуації, пропонує цікаві варіанти щодо використання відомих речей (клаптики, гудзики, пір’їнки, насіння, нитки тощо);
• може бути успішною в кількох видах художньої практики;
• може демонструвати риси лідера, організатора і натхненника дитячої
групи та бути авторитетним.
У діагностиці креативності використовують спостереження за дитиною в різних життєвих та змодельованих ситуаціях вибору, аналіз дитячих робіт, тести на креативність {«Домалюй», «Перетвори», «Казковий ліс» та ін.), творче завдання, бесіди з батьками. Тестування на креативність — це група психодіагностичних методик, призначених для вимірювання творчих здібностей особистості.
Психологічне супроводження та педагогічна підтримка дитини з ознаками за альноестетичної та художньо-творчої обдарованості, яка виховується в сім'ї чи дошкільному закладі, є сьогодні важливим елементом професійної компетентності фахівця в галузі дошкільної освіти.
Творчий шлях художньо обдарованих дітей розпочинається, як правило, у спеціальних школах, гуртках, студіях. З часом ці діти досягають певних успіхів у галузі художньої творчості (живопис, скульптура, декоративне мистецтво, дизайн та інше). Однак яскраві результати навряд чи стали б можливими, якби здібності дітей з раннього віку не визнавалися і не поважалися б дорослими. З другого боку, діти й самі приділяють багато часу та енергії вправам з досягнення майстерності у своїй галузі.
Обдарованість — це завжди індивідуальність, і тут кожен випадок потребує насамперед індивідуального лонгітюдного (тривалого) біографічного дослідження, цілісного вивчення особистості дитини в розвитку.
Роль батьків у розвитку спеціальних (естетичних, зображальних, художніх) здібностей дитини є особливою. Батьки — перші, хто помічає обдарованість дитини. Це нелегке завдання, оскільки не існує певного сте- реотитіу обдарованості. Кожна дитина виявляє здібності по-своєму. Найчастіше обдарованість лишається непоміченою у сім’ях з однією дитиною
або в таких, де всі діти мають здібності і більш обдарований сприймається
як звичайний.
Художньо-естетична обдарованість може також не помічатися в робочих сім’ях, де батьки не мають належної освіти. Дошкільний освітній заклад і сім’я мають працювати в гармонії для охорони, підтримки і розвитку дитячої обдарованості.
Якщо у дитини немає талантів батьків, у неїобов 'язково є свої таланти. Допомогти дитині опанувати всі види художньої практики (малювання, ліплення, моделювання, проектування, макетування, плетіння, оригамі, інтарсія та ін.), а також музику, танці, театр тощо означає допомогти знайти
сферу власних інтересів та самовираження. ^
Головним завданням психолого-педагогічного супроводження дітей з ознаками естетичної обдарованості є підтримка і розвиток відчуття прекрасного, формування естетичного смаку, бажання виражати себе у художній діяльності і гармонізація стосунків зі світом.
Шляхом до цього є організація художньо-естетичного креативного середовища дошкільного освітнього закладу. Обдарованість переходить у пасивний стан, якщо у дитини немає інтересу до занять, пов’язаних з естетичними переживаннями і художньою практикою.
Є дві стратегії педагогічної роботи з обдарованими дітьми: прискореннях збагачення. У практиці вони доповнюють одна одну. Прискорення грунтується на тому, що дитині пропонують більше інформації, ніж звичайним одноліткам. Водночас активно розвивають спеціальні навички, які обслуговують вияви таланту. Програми прискорення потребують особливої уваги до раннього розвитку в дитини соціально-емоційних властивостей, техніки зображення, «дорослого» ставлення до себе і світу.
Стратегія збагачення передбачає не нову, а більш складну інформацію. Вона підтримує інтерес до творчості. Дітям надають можливість виражати своїми засобами (методами художника) власний світ. Ця стратегія дає змогу розвивати обдаровання, не обмежуючи його культурними традиціями.
Зануренню дитини у творчий процес художника сприяє «зразок креа- тивноі поведінки» на всіх етапах творчого процесу (пошук ідеї, оформлення задуму, пошук засобів його реалізації, досягнення образно-естетичної виразності, усвідомлення цінності створеного для соціуму та самооцінка).
Створення «Студії активної творчості», «Території споглядання, пізнавання, експериментування», художньої майстерні, «Музею мистецтв» з необхідним художнім обладнанням та матеріалами для художньої творчості дають змогу дитині відчути себе художником.
Професійна узгодженість психолога та педагога зумовлює створення сприятливого середовища для розвитку естетично обдарованої дитини.
Головними принципами розроблення індивідуальних програм визначають:
• забезпечення пріоритетного виду діяльності;
• комплексність, яка передбачає активну самореалізацію дитини в освітніх системах (дитина-краса; дитина-мистецтво; дитина-художник);
• співпрацю із сім’єю;
• стимулювання естетичних переживань;
• свободу вибору;
• самовираження.
Завдання спрямовуються на актуалізацію і розвиток творчого мислення, уяви, образної пам’яті та самовираження. Наприклад, «Збудуй дім для уявної істоти з підручного матеріалу (трісочки, клаптики, картон, пластилін, яєчна шкаралупа, черепашка та ін.)»; «Намалюй пташку аквареллю, гуашшю, восковими крейдочками. Зліпи її з глини, розфарбуй. Зліпи таку ж із пластиліну. А тепер зроби аплікацію з картону та кольорового паперу», «Ось фігура. Домалюй її так, щоб вона на щось була схожою», «Ось кілька однакових кульок із пластиліну, нитки, сірники, ґудзики, сухі гілочки. Що можна зробити, щоб кульки стали не схожими одна на одну?».
Обдаровані діти — споглядачі і діячі одночасно. Вони вміють вдивлятися у світ і забувають про себе, зображаючи концепцію людства. Дуже важливо, шоб потреба дитини в освоєнні виразної мови образотворчого мистецтва була задоволена дорослим як носієм культури. Для створення естетично цінного продукту в образотворчій діяльності дитини мають бути діалектично поєднані переживання, осмислення, втілення.
Рекомендована література
1. <Миренные дети: Пер. с англ. / Общ. ред. Г. В. Бурменской, В. М. Слуцкого. - М., 1991. — 376 с.
2. Савенков О. И. Одаренные дети в детском саду и школе. - М., 2000. - 232 с.
3. Савенков О. И. Одаренный ребенок дома и в школе. — Екатеринбург, 2004. — 212 с.
Запитання і завдання для контролю
1. Що таке обдарованість взагалі та естетична обдарованість зокрема?
2. Дайте характеристику ознак естетичної обдарованості.
3. Поясніть взаємозв’язок креативності й обдарованості.
4. Якими методами можна діагностувати естетичну обдарованість дитини?
5. Опишіть вияви художньої обдарованості дитини.
6. Поясніть, як можна діагностувати художні досягнення дитини в галузі образотворчої ДІЯЛЬНОСТІ.
7. У чому полягає професіоналізм педагога у спілкуванні з художньо-естетично обдарованою дитиною? .
8. Дайте характеристику стратегій педагогічної роботи з обдарованими дітьми; а) прискорення; б) збагачення.
9. Спрої нозуйте. як допомогти обдарованій дитині відчути себе художником.
10. Знайдіть художньо-естетично обдаровану дитину, вивчітьїї і складіть зразкову індивідуальну програму для її художньо-естетичного розвитку.
Модуль 5
Вихователь як організатор, супроводжувач і співучасник образотворчої діяльності дітей
5.1. Альтернативні підходи до планування образотворчої діяльності
Значення планування
Формування базису особистісної культури у дошкільнят в процесі занять з образотворчого мистецтва багато в чому залежить від грамотного планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.
Планування — це процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів та засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу.
Ознайомтеся з інструктивно-методичним листом МОН України від 01.10.2002№ 1/9-434 «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі»// Дошк. виховання. — 2002. — № 10.
У сучасних умовах демократизації і динамічного розвитку освітнього процесу дедалі частіше звучать думки про доцільність вільної організації освітнього процесу без планування і визначення його перспектив. Це призводить до хаосу, відсутності системи в роботі, до стихійності, випадковості.
На сьогодні плановість залишається важливим принципом державного управління в різних його галузях, зокрема в освіті. План забезпечує впорядкованість, систематичність, перспективність у роботі, дає змогу поступово реалізувати завдання розвитку кожної особистості. Інша річ, що час змінює підходи до самого процесу планування освітньої роботи в дошкільному навчальному закладі. Педагогам надається право на творчість у виборі форм планування та програм розвитку особистості, яких нині є значна кількість. Це дає підстави для альтернативного планування освітньо-розвивального процесу. Разом з тим педагогу важливо пам’ятати, що в процесі образотворчої діяльності вирішуються не лише завдання мистецького характеру, а й важливі завдання розвитку самостійності, активності, творчості особистості, формуються вольові, організаторські, комунікативні риси, зачатки навчальної діяльності та інші.
Принципи планування
Є правила (в педагогіці їх називають принципами), про які варто пам’ятати і враховувати їх у всіх формах планування. Найпершим з них є визначення мети і завдань планування образотворчої діяльності.
Уважно прочитайте Коментар бо Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод, посів. / Наук. ред. О. Л. Кононко // Дошк. виховання. — 2003. — С. 141—145. Знайдіть визначення мети і завдань естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва зокрема. Отже, головною метою занять з образотворчої діяльності є формуван ня базису особистісної культури дошкільняти, передусім перцептивної культури: естетичних, моральних і специфічних для образотворчої діяльності відчуттів (кольору, ритму, лінії, форми, композиції тощо), а також формування особистості як суб’єкта творчості, здатної до самовираження
в різних видах образотворчості. _ .
Педагог вирішує завдання формування естетичної сприйнятливості як базової риси особистості, здатності «приймати», «передавати», «трансформувати» естетичні враження, бути споживачем і творцем культури.
Він керується принципом опертя на зміст розділу «Образотворче мистецтво» в одній із варіативних програм, за якою працює дошюльнии навчальний заклад. У програмі для кожної вікової групи визначено завдання, які є обов’язковими для виконання, а також наведено приклади тем робіт з малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Вони спрямовані на реалізацію програмових завдань. Перелік цих тем не позбавляє вихователів та керівників ізостудій можливості пошуку власних оригінальних тем. Саме вони можуть становити надбання та індивідуальну палітру педагогів. Наприклад, вихованці дошкільного навчального закладу № 815 Києва творчо малюють портрети педагогів та співробітників. Приклади оригінальної тематики дитячого малювання, ліплення та ідей для декоративних робіт свідчать про творчий підхід до організації і планування образотворчої діяльності. . ,
Принцип цілісності, логічності та інтеграції різних видів діяльності передоа- чає врахуванняу плануванні міжпредметнихта інтегративнихзв язків. План з образотворчого мистецтва узгоджується з іншими розділами програми, особливо з роботою шодо ознайомлення з довкіллям, природою, розвитком мовлення, читанням художньої літератури, музичними заняттями, те- атрально-драматизаційною діяльністю та іграми дітей. Різноманітна и змістовна діяльність забезпечує багатство уявлень і створює таку емоційну атмосферу, що актуалізує удитини потребу виразити свої почуття, враження і настрої в малюнках, ліпленні, декоративній діяльності. Тому, беручись за складання плану на певний період часу, слід з’ясувати, яка освітньо виховна робота планується з дітьми за іншими розділами програми і як можна скористатися набутим дитячим досвідом в образотворчій діяльності.
Пропонуємо вам спробувати встановити міжпредметні зв’язки сфери «Природа» з образотворчим мистецтвом у старшій групі на жовтень місяць,
час золотої осені. .
Принцип інтеграції різних видів мистецтва в художній діяльності дітей забезпечує більш глибоке проникнення у сутність художніх образів і їхнє творче втілення комплексними засобами різних видів мистецтва (візуального, музичного, літературного, мімічного, пантомімічного тощо).
Спробуйте накреслити інтегративні зв’язки теми «Малювання пейзажів» у старших групах з ознайомленням з живописом (пейзаж), пейзажною поезією, музичними творами на теми природи.
V плануванні важливо враховувати також принцип взаємозв'язку між самими заняттями з образотворчої діяльності. Його не можна ігнорувати, бо виконання однієї і тієї ж теми різними зображувальними матеріалами може бути умовою розвитку цілісного світосприймання і засобом розвитку виразності зображення.
Наприклад, починати навчати зображати нові форми найкраще в техніці ліплення, де образ передається в повній тривимірності (висота, ширина, товщина), потім — в аплікаційній техніці. Тут форма виступає як збірний або цілісний силует, а колір дається у готовому вигляді (кольоровий папір). Найскладнішим щодо техніки зображення є малювання, тому воно планується останнім в означеній тріаді. Однак не завжди потрібно дотримуватися саме її у плануванні. Можлива і діада: аплікація і малювання, ліплення і малюванйя, ліплення і аплікація. Тут важливо враховувати, який вид діяльності запланувати раніше, щоб набутий дітьми досвід і вміння можна було використати в наступному. Наприклад, під час зображення теми «Натюрморт» (овочі, фрукти, гриби) у старшій групі для кращого засвоєння форм спочатку доцільно запланувати складання натюрморту з реальних предметів або муляжів, потім ліплення, аплікацію і насамкінець малювання.
Потрібно також враховувати кількість занять з кожного виду зображувальної діяльності в конкретній віковій групі. Ця кількість, як правило, подається в додатках до програм.
У плануванні образотворчої діяльності важливо дотримуватися принципу циклічності: об’єднувати упродовж деякого часу заняття, на яких вирішуються певні програмові завдання. Наприклад, малювання візерунків за мотивами петриківського розпису чи української кераміки в старших групах. Цикл занять має певну логіку: ознайомлення з мистецтвом на початкових заняттях, навчальне малювання на наступних, самостійне творче складання композицій візерунків для прикрашання ними різних форм і предметів.
Цикли занять можуть об’єднуватися програмовими завданнями і тематикою. Наприклад, зображення портрета, пейзажу,
натюрморту, архітектурних споруд. Такий спосіб планування дає дитині можливість більш глибоко проникати в характер і способи відображення певної тематики.
Ознайомтесь із практикою планування тематичних циклів занять у досвіді педагога Л. Шульги: Шульга Л. М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання: конспект лекцій і занять (за матеріалами власного досвіду). — К., 1995. — С. 10—35.
Ви розглянули тематичні цикли на прикладі старшої групи: «Холодна осінь» («Барви пізньої осені», «Осінні дощі», «Останній осінній день»); «Зима» («Барви зими», «Зимовий ліс», «Зима в місті», «Зимовий вечір»); «Весна» («Барви весни», «Кригаскресла», «Весняний пейзаж», «Після грози»); «Літо» («Барви літа», «Здрастуй, літо», «Улісі», «На річці»),
У плануванні можна враховувати також взаємозв’язок завдань з предметного, сюжетного і декоративного видів зображень. Вони чітко окреслені в усіх варіативних програмах, тому є бажаними для виконання. Так, уміння дітей з предметного зображення (малювання, ліплення, аплікації) важливі для виконання сюжетно-тематичних робіт. Стає зрозумілим, що предметні зображення краше планувати перед сюжетними. Заняття з декоративних видів зображення можна планувати як самостійні і як складову занять з предметних і сюжетних видів зображення. Наприклад, прикрашання ліпним декором настінної керамічноїтарілки; розмальовування візерунками українських керамічних іграшок.
Планування роботи з образотворчої діяльності може відбуватися за принципом сезонності. Природа різних пір року, праця в різні сезони, сезонні свята й обряди стають темами дитячих малюнків, ліплення, декоративних робіт (виготовлення картин, декорацій тощо). Актуальні враження, якими діти живуть в певну пору року, спостерігають і переживають їх, без особливих утруднень творчо втілюються в їхніх роботах.
Принцип цінності, врахування практичного призначення дитячих робіт, виконаних в образотворчій діяльності, орієнтує на те, що певні теми треба планувати так, щоб вони були виконані дітьми вчасно. Наприклад, напередодні свят, виставок, днів народження, щоб їх можна було використати для оформлення запрошень, як святковий або урочистий подарунок, декорації, прикрашання групової кімнати, влаштування виставок.
Принцип варіювання технік і способів зображення може стати ще одним способом планування. Ознайомлення з новими техніками програми передбачають поступово. Так, в молодших групах важливо передбачати чергування малювання фломастерами із зображенням гуашевими фарбами. У старших — техніки гуаші й акварелі, планувати нетрадиційні техніки зображень: монотипію, плямографію, пуантилізм, ниткографію, малювання штампиками з поролону або картоплі та інші.
Основою планування (домінантою) може стати спосіб сприймання дитиною предмета, об’єкта, явища: зображення з натури, за уявою, уявленням, фантазією, з пам’яті.
Принцип врахування положення про типи занять потребує доцільного поєднання повідомлення, закріплення і самостійного застосування дитиною набутого досвіду сприймання дійсності та її зображення. У молодших групах переважають заняття із закріплення матеріалу, бо інформаційно-практичний потенціал дитини невеликий. У міру його збагачення зростає питома вага занять за власним задумом дітей. Уже з середньої групи їх проводиться 1/3 частина від загальної кількості.
Актуальним є спільне планування роботи обома вихователями, що працюють у групі, і взаємозв’язок, погодженість в роботі керівника ізостудії та вихователями. Дотримання цього передбачає активну підготовчу роботу вихователя до занять з образотворчої діяльності. Вона полягає у здійсненні художніх екскурсій, проведенні спостережень, читанні й обговоренні художньої літератури, перегляді й обговоренні ілюстрацій, мультфільмів, відеозаписів, розповідях про художників, розгляданні картин, скульптур, виробів декоративного мистецтва, закріпленні з дітьми зображувальних технік і правил користування обладнанням та приладдям, організації самостійної образотворчої діяльності, індивідуальній роботі з обдарованими дітьми та дітьми з особливими потребами. Йдеться про дітей, які тривалий час не відвідували дитячий садок, таких, що стали свідками негараздів у сім'ї, нерішучих, сором'язливих, з комплексом меншовартості і таке інше.
Відповідно до краєзнавчого принципу у планах знаходить відображення актуальна тематика рідного краю. Наприклад, малювання гірських пейзажів в Карпатах і лісових на Поліссі, ознайомлення з народними ремеслами, декоративно-ужитковим мистецтвом свого краю, творчістю місцевих митців. Приміром, на Київщині — ознайомлення з декоративним авторським розписом К. Білокур, М. Приймаченко, Є. Миронової, на Дніпропетровщині — Т. Пати, М. Тимченко, Ф. Панка.
Дотримання принципу науковості забезпечує відповідність змісту планів досягненням психолого-педагогічної науки, актуальним дослідженням в галузі методики образотворчої діяльності, здобуткам передового педагогічного досвіду. Реалізація цього принципу потребує від педагога обізнаності в наукових дослідженнях, практичних педагогічних інноваціях, уміння осмислити їх і застосовувати у власній практиці для плідного спілкування з дітьми.
Плануючи освітній процес з образотворчої діяльності, пригадайте провідні
принципи дидактики: доступності, повторності, міцності, наочності.
Не варто прагнути уникати повторення однієї теми в різних вікових групах. Завдання їхнього зображення будуть різними! Наприклад, малювання візерунка, людини, тварини в молодших і старших групах мають спої мету, завдання, специфіку змісту.
Види планів
У практиці дошкільних навчальних закладів використовуються два види планування: перспективне й поточне.
Перспективне планування визначає завдання і зміст роботи на тривалий відтинок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць.
Річний план роботи дошкільного навчального закладу охоплює всі важливі напрями його функціонування і є результатом творчої думки всіх працівників. З естетичного виховання та образотворчої діяльності в ньому передбачаються заходи щодо поповнення матеріальної бази, облаштування освітньо-розвивального середовища, поліпшення стану освітньо-виховного процесу, виявлення, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду. Наприклад, серед завдань дошкільного навчального закладу на поточний рік можна визначити тему: «Ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом як основа розвитку їхніх художньо-творчих здібностей». Це завдання реалізується в системі конкретних заходів в різних розділах річного плану. Так, у розділі: «Підвищення рівня фахової майстерності працівників» можна передбачити педагогічну нараду з цієї проблеми, заходи із самоосвіти працівників, семінари, семінари-практикуми, консультації, обмін досвідом, ділові ігри, дискусії, майстер-класи. У розділі «Організаційно-педагогічна робота» планується робота з батьками у відповідному контексті: лекції, консультації, відкриті заходи з питань ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом, проблем музейної педагогіки. У плані роботи методичного кабінету зазначається: добір науково-методичної літератури, методичних розробок з досвіду роботи щодо ознайомлення дітей з творами образотворчого мистецтва; оформлення тематичних стендів, виставок живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва та дитячих творчих робіт. До здійснення запланованих заходів активно залучаються педагоги з образотворчої діяльності, керівники художніх студій.
До перспективних планів належать також сітки занять з образотворчої діяльності, які складають вихователі різних вікових груп та педагоги з образотворчої діяльності терміном на місяць, квартал або півріччя в довільній формі (перелік занять, група, термін проведення, теми) або у вигляді таб- лиць-сіток (тема, мета, замальовки образів).
Часто педагоги з образотворчого мистецтва в дошкільних навчальних закладах проводять заняття та гурткову роботу лише з малювання, а вихователі груп — з ліплення, аплікації, конструювання. Тому кожен планує відповідні види діяльності.
Пропонуємо проаналізувати зміст і варіативні форми (тематична, блокова ) перспективних планів з малювання у старшій групі на півріччя та на рік. Як в них враховано принципи планування ?Якіможна внести пропозиції, корективи? (Табл. 2, 3).
Таблиця 2. Перспективний план
Старша група
|
| Блоки | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | Січень |
| Нова техніка, методи, експерименти | Графіка, техніка нарису | Акварель, секрети малюнка по вологому паперу | Малюємо на зім’ятому папері | Зарис воском під акварель | Заливки кольорів (акварель) |
| «ПЕЙЗАЖ» | Плани і пейзажі (ближній, дальній) перспектива | Осінній ліс. На березі озера | Малюємо вітер | Зимнє море (згадки про літо) | Північне сяйво |
| Анімалі стичний блок | Лисиця вперше вивела лисенят із нори | Світ Нептуна. «Акула на полюванні» | Сенсація: у зоопарку фантастична тварина | Білі ведмеді на Північному Полюсі | Пінгвін |
| «ЛЮДИ НА» | «Фото ательє» (портрет) | «Літні Олімпійські ігри» | Катаємося на роликах | На перед- новорічному ялинковому базарі | Малювання за бажанням |
| НАТЮР МОРТ | Фрукти, овоч і, квіти | Букет із листків, 2—3 яблука | Осіннє вікно. За вікном дощик. На підвіконні вазон (змішана техніка) | Оформлення групи до Нового року | Новорічна композиція з годинником |
| Блок занять на розвиток фантазії та конструктивного мислення «ТРАНСПОРТ» | Машина для змії | Машина дляслона | Малювання за бажанням | Літак для Діда Мороза | Автобус для гномиків |
| Архітектурний блок | У якому будинку живе привид? | Малювання за бажанням | Київ у дощовий день | Будинок моєї бабусі | Стара хатина лісника |
| Ілюстративний блок | Малювання за бажанням | Короткі поетичні твори, оповідання, казки |
| Таблиця 3. Перспективний |
| Старша група |
план
(керівник авторського колективу О. Климович, м. Київ)
| Ьлоки | Лютий | Березень | Квітень | Травень |
| Нова техніка, методи, експерименти | Малюємо крапками | Набивка сухим пензликом | Малювання за бажанням | Техніка мазка (гуаш без води) |
| «ПЕЙЗАЖ» | Найкраша ялина в лісі | Малювання за бажанням | Проліски на лісовій галявині | Веселий дощ. Веселка над розквітлим бузком |
| Анімалі стичний блок | Малювання за бажанням | Кінь: перегони у кареті — трійка на вигоні | Динозавр | Лелека у гнізді |
| «ЛЮДИ НА» | Ліпимо сні- говика. Зруйнували сніго вика | Клоун цирку | Дощик та діти | Ми їдемо на пікнік |
| НАТЮР МОРТ | Ваза «Подарунок Снігової королеви» | Жартівлива постановка: «Чиї черевики?» Намалювати так, щоб усі зрозуміли чиї черевики: дівчинки, дідуся чи клоуна | Сансев’єрав компози ції | Що нам потрібно влітку (м’яч, ракетки тощо)? |
| Блок занять на розвиток фантазії та конструктивного мислення «ТРАНСПОРТ» | Машинадля жирафи | Машина для мишки | Літак для черепахи | Машина для мене |
| Архітектурний блок | Картонна коробка перетворюється на багатоповерховий будинок. Як його прикрасити? | Міст через річку (перехід) | Замок Попелюшки, Чарівника Смарагдового міста | Дитячий майданчик моєїмрії |
| I л юстрати в- ний блок | Короткі поетичні твори, оповідання, казки |
Для розвитку художніх обдаровань, здібностей та інтересів дітей в дошкільних навчальних закладах організовується і планується робота художніх студій, гуртків, майстерень. Керівники гурткової роботи переважно складають перспективні плани на навчальний рік і додають їх до річного плану роботи дошкільного навчального закладу.
Ознайомтеся з річним планом роботи студії художнього витинання. Зверніть увагу на характер поглибленого опанування конкретного виду мистецької діяльності дітьми в процесі занять у студії (гуртку). (Див. табл. 4).
Таблиця 4. План роботи студії художнього витинання (автор І. Ликова)
|
Продовження таил. 4
|
Поточні (календарні) плани на щодень складаються також на основі державних або авторських освітніх програм та перспективних планів. Досвідчені педагоги можуть складати їх наодин-два найближчі дні, фахівці- початківці, педагоги образотворчого мистецтва — наодин-два тижні. У календарних планах відображаються різні форми роботи з образотворчої діяльності: спостереження краси в житті та образотворчому мистецтві, екскурсії до музеїв і на виставки образотворчого мистецтва, дитяче експериментування з художніми та зображувальними матеріалами, самостійна образотворча діяльність дітей, індивідуальна робота з художньо обдарованими дітьми та дітьми з особливими потребами, заняття, робота з батьками, оновлення і поповнення розвивального середовища групи художніми, зображувальними та наочними матеріалами.
Плануючи спостереження та екскурсії, пов’язані з образотворчоюдіяль- ністю. треба зазначати об’єкт, мету, основні запитання до дітей. У художньому експериментуванні зазначати, яка художня ідея або технічно-зображальна пропозиція буде перевірятися в процесі самостійних досліджень дітей. В умовах розвивального середовища передбачати особистісне та міжособистісне спілкування з мистецтвом, індивідуальні, групові та колективні бесіди на теми образотворчого мистецтва й образотворчої діяльності, обговорення матеріалів художніх виставок і творчих робіт дітей,спільну художньо-практичну діяльність педагога і дітей, художньо-технічні хвилинки тощо.
У плануванні занять важливо зазначати вид образотворчої діяльності, тему, мету, матеріали для художньо-творчого зображення, підготовчу роботу, хід заняття із зазначенням методів і прийомів у кожній його частині (вступна, самостійна робота дітей, обговорення, аналіз, оцінка, обігру- вання результатів роботи).
Плануючи заняття у різновікових групах, важливо диференціювати завдання в меті для кожної вікової підгрупи, а також методи і прийоми навчання.
Пропонуємо ознайомитися з плануванням занять у молодших різновікових групах на основі публікації: Доронова Т. Н., Якобсон С. Г. Обучение детей 2—4 лет рисованию, лепке, аппликации в игре (младшая разновозрастная группа): Кн. для воспитателя детского сада. — М., 1992.
У плануванні самостійної образотворчої діяльності дітей педагог час від часу зазначає поповнення, оновлення обладнання в центрі СХД (самостійної художньоїдіяльності) — зображувальні матеріали, виставки, прийоми непрямого керівництва діяльністю (заохочення індивідуальної або групової ініціативи дітей, ігрова та соціальна мотивація їхніх задумів).
У періодиці останніх років з’явилися такі форми планування роботи з образотворчої діяльності, в яких перспективне планування органічно поєднується з календарним. Плануються не лише заняття, а й робота з ознайомлення дітей із красою в житті й образотворчому мистецтві як основою збагачення їхніх почуттів, художньо-творчих ідей та задумів.
Ознайомтеся зі змістом такого планування на основі публікацій: Занятия по изобразительной деятельности с детьми 6— 7лет. Примерное планирование // Дошк. воспитание. — 2000. — № 4—12; 2001. — № 1—2.
У методичній літературі є розробки планування комплексних занять з розвитку творчих здібностей дошкільнят. Вони побудовані на ґрунті інтеграції трьох основних видів мистецтв — образотворчого, музичного і художньої літератури, їхньої взаємодії, яка виступає засобом ампліфікації загального і художньо-творчого розвитку дітей.
Такий підхід до планування є актуальним у старших групах дошкільного навчального закладу, бо забезпечує перспективність образотворчої діяльності в початковій школі, де програма з образотворчого мистецтва побудована на основі інтеграції мистецтв.
Ознайомтеся із планами комплексних занять на основі посібника: Комплексные занятия по развитию творческих способностей дошкольников: Методическое пособие. Авторы-составители: Корчаловская Н. В., Посе- вина Г. Д. — Ростов н/Д., 2003.
Оригінальною у зазначеному посібнику є система блоково-тематичного планування занять. їхній зміст базується на таких тематичних блоках- циклах: «Світ навколо тебе», «Казки», «Зима», «Цирк», «Я і моє оточення!», «Фантастичне місто», «Літо, ой літо!». Автори радять їх проводити один раз на тиждень у старшому дошкільному віці.
Важливим аспектом шинування є аналіз ефективності реалізації запланованої роботи. Він дає підстави для корекції розвитку дітей в образотворчій діяльності, врахування виявів їхніх індивідуальних інтересів та вподобань.
Для того щоб провести такий аналіз, треба уважно стежити за роботою дітей на заняттях, оцінювати їхні судження, ставлення до мистецтва, переглядати виконані зображення, здійснювати діагностичну роботу. Педагог планує проведення діагностичних, контрольно-перевірювальних занять, на яких використовує творчі завдання, тести на інтелект, уміння, креативність (переважно малюнкові).
Отже, в сьогоденні уможливлюються альтернативні підходи педагогів до планування: свобода вибору видів і форм планів на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегіїта державній програмі.
Спробуємо для узагальнення разом визначити:
а) принципи ціанування: систематичність, науковість, інтеграція, домінанта...
б) способи планування: за принципами, домінантою, індивідуальне, колективне...
в) види планування: перспективне, поточне, щоденне...
г) форми планування: календарно-тематичне, блоково-циклічне, план-сітка, система методичних розробок занять.
5.2. Перспективність і наступність в організації образотворчої діяльності в дошкільному навчальному закладі та школі
Перспективність і наступність — принципи неперервності освіти
Неперервність освіти в Україні визначено пріоритетним напрямом її реформування. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2001) зазначено, шо вона має забезпечуватися наступністю змісту та коорди нацією освітньо-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку осіб до можливого переходу до наступних ступенів. Отже, державою задекларовано принципову важливість неперервності освіти у процесі розвитку і становлення особистості в її індивідуальній еволюції.
Дошкільна освіта дає старт у шкільне навчання тим, що започатковує готовність усіх сфер особистості дитини до нього як до нової форми її
життєдіяльності. _ ..
Що означає термін «неперервність освіти»? Словник професійної освіти визначає це як систему безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації.
Важливими умовами забезпечення функціонування безперервної освіти виступає дотримання таких педагогічних принципів освіти, як перспективність і наступність на всіх освітніх ланках.
З погляду взаємозв’язку дошкільної і початкової освіти, перспективність означає погляд вперед, роботу на майбутнє, на перспективу. Це знання вихователями дошкільних навчальних закладів програм першого класу початкової школи, особливостей змісту і методів навчання, виховання та розвитку учнів з метою підготовки дошкільнят до шкільного навчання і спілкування в умовах шкільного середовища.
Наступність — це використання, врахування вчителями початкової школи здобутків і досягнень дітей в дошкільній освіті з метою організації природного входження дитини в процес систематичного навчання і виховання, спілкування більш високого гатунку в умовах нового соціального середовища. Це знання програм, змісту й методик дошкільного виховання, базових досягнень у розвитку дітей старшого дошкільного віку за різними видами їхньої діяльності та вихованості.
Наступність — це об’єктивна закономірність розвитку всіх життєвих явищ, завдяки якій відбувається безперервний розвиток. Завдяки наступності нові надбання, змінюючи старі, зберігають в собі елементи своїх попередників.
У розвитку особистості дитини раннього, дошкільного і молодшого шкільного віку також є наступність, зокрема вона виявляється у розвитку творчих здібностей особистості, формування яких є пріоритетним напрямом в діяльності різних ланок освіти.
Щоб наступністьякзакономірність розвитку творчої особистості відбувалася, необхідно спеціально створювати умови для творчого розвитку і подальшого навчання в школі.
У дошкіллі з огляду на перспективу шкільного навчання важливо проектувати і формувати базові основи творчої особистості, чітко визначаючи їх у меті, змісті, формах і методах образотворчої діяльності.
У різні періоди дошкільного дитинства (враховуючи специфіку домінантних потреб кожного вікового періоду, провідний вид діяльності, новоутворення і магістральні лінії розвитку) важливо визначати своєрідні завдання, зміст, методи і форми художньо-творчого розвитку.
Так, провідною в ранньому дитинстві є предметна діяльність, яка суттєво впливає на характер образотворчоїдіяльності і можливості особисті- сного розвитку дитини в ній. Образотворча діяльність, що зароджується в ранньому віці, містить риси предметної діяльності: зображення переважно предметного характеру, діти намагаються діяти з ними як з реальними предметами, їх цікавить сам процес діяльності, а не її результат і суспільна оцінка.
У дошкільному віці потреби змінюються, дитина більшою мірою зорієнтована не на предмет, а на людей, на їхні дії з предметами, на взаємодію і взаємини в людському спілкуванні. Змінюється провідна діяльність, нею стає сюжетно-рольова гра, в якій дитина намагається пізнати сенс діяльності дорослих людей, особливості їхніх взаємин. Образотворча діяльність в цей період розвивається за своїми законами і водночас містить соціальні пріоритети. Так, творчий характер діяльності стимулює розвиток найважливішого психічного новоутворення цього періоду — уяви як базової основи творчості, котра є особливо важливою як для гри, так і для образотворчої діяльності. У цей період в процесі набуття знань, умінь і навичок розвиваються творчі вміння, необхідні для реалізації творчої уяви і задумів.
Значення творчої уяви, що розвивається в дошкільному дитинстві, вкрай важливе для всього подальшого розвитку особистості в більш зрілі роки в різних видах діяльності. Перспективний пріоритетний напрям розвитку творчої продуктивної уяви в умовах образотворчої діяльності зберігається і із початковій школі.
Психолог В. Давидов продуктивну уяву, шо домінує в розвитку дошкільнят, вважає основою творчого мислення молодших школярів. Ці здібності він розглядає як правомірні чинники єдиної лінії творчого розвитку дітей, як основу наступності між дошкільною і шкільною освітою. .
У процесі навчання в учнів початкової школи формується новии
спосіб креативного пізнання світу — теоретичне мислення, що відбувається у формі абстрактних понять. Це дає можливість.учням більш свідомо засвоювати принципи, закономірності, технології створення художніх
образів. .
Отже, креативне (творче) мислення молодшого школяра — це якісно новий Відрізок у розвитку творчих здібностей особистості, початок якому дає розвиток продуктивної уяви в дошкільному дитинстві.
Ось чому так важливо, з погляду перспективи розвитку особистості в дошкільний період, розвивати продуктивну уяву дітей як на заняттях, так і в самостійній художній діяльності.
Психолого-педагогічна наука визначає показники готовності дитини до школи в різних сферах її життєдіяльності. У художньо-творчій сфері
дитина-дошкільня:
1) вміє емоційно відгукуватися на вияви естетичного в житті та мистецтві, висловлювати власні думки й почуття, судження про красиве в усьому навколо неї; .
2) розуміє засоби художньої виразності різних видів образотворчого
мистецтва; .
3) володіє елементарними знаннями про основні види і жанри образотворчого мистецтва, їхні спільні та відмінні риси;
4) вміє давати естетичну оцінку творам мистецтва;
5У вміє самостійно створювати художні образи засобами виразності різних видів образотворчої діяльності та головних технік, малювання,
ліплення, аплікації, конструювання;
6) володіє різними технічними прийомами, технологією роботи з різноманітними матеріалами:
7) створює зображення за допомогою різних способів сприймання дійсності: за уявою, уявленнями, з пам’яті, за натурою, з натури, за власним задумом; . и
8) виявляє ініціативу, творчість, самостійність у художній діяльності,
прагне до оригінальних рішень.
Доповніть цей перелік, користуючись власним практичним досвідом, стандартом художньо-естетичного розвитку дошкільняти.
Сутність перспективності і наступності в освітній роботі з розділу «Образотворче мистецтво»
Перспективність і наступність в освітній роботі з розділу «Образотворче мистецтво» — це реалізація в межах вікових можливостей спільної мети: формування почуття прекрасного, вміння розуміти і цінувати красу в житті і творах мистецтва, розвиток естетичних оцінок і смаків, уяви, фантазії, оригінальності й нестереотипності мислення, художньої творчості в процесі художнього пізнавання й опанування світу.
Вотемист^,тВЄГі3аЦІ1 ПРОфаМ СУ'Г,ЖНИХ ланок осві™ 3 розділу «Обоазот- ворче мистецтво» є оптимальне поєднання різних видів художньоїдіяльності -
р дуктивної (відтворювальної) і продуктивної (творчої) на грунті безпосе реднього сприймання світу дитиною та через художні образи у мистецтві г!І Лг ‘11"ТК0 пр0стежується в державних стандартах дошкільної і '
чаткової освіти - змістова лінія «Світ мистецтваТ^Базовом^ компоненті
жав'н(шU'™ В УкРа,НІ (БКДО) та освітня галузь «Мистецтво» у Державному стандарті початкової загальної освіти (ДСПЗО)
ви н!Г:ГГЮ МЄТ0Ю Худ0жньо^естетичного розвитку ДОШКІЛЬНЯТ
вос?іГб=ГГУЛЬТУРИ естетичних почуттів, розвиток сприйнятливості як базової особисті с но і характеристики, що полягає в умінні поий
куль4иРеДаВаТИ’,раНСформувати' а саме - бути споживачем і творцем
мистептва^ -члятн3^ МЄТУ рОЗВИТОК особистісно-ціннісного ставлення ло мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх об
скона.іенн^" Вхудожньо_творчій самореалізаціїта в духовному самовдо-
+ Спробуйте порівняти ці положення стандартів і переконатися що в них ростежується спільна цільова спрямованість суміжних ланок освіти з одного боку, на збагачення дітей та учнів досвідом естетичного світовідчут тя через сприймання краси світу й мистецтва, а з другого- на активе залучення їх до самостійної художньої образотворчості
т.в дошТіГноП по°чя Г™ СПІЛЬНИХ піаходів наУковців-РозРобників стан ля п- пв дошкільної і початкової освіти до пріоритетного визнання інтегпапійниу
процес,« під час засвоєння субсфери та освітньої г^узТ«М^Єц™»
З цього приводу в БКДО в Україні зазначається що БазовХомпо-
ни. лГЖНЬ01 °СВ1ТИ 1(СФЄРЗ<<^УльтУРа»,субсфера«Мистецтво")є“ ним для шкільно, освітньої галузі «Художня культура», в основі якГл^ жить принцип інтеграції різних видів мистецтва. Отже мистецьку діяльність дошкільнят доцільно організовувати за принципом інтеграції (гай мон,иного поєднання на заняттях і в різних житчєвих сигуГшяГ™ч
пГння,,ТЄРаГУРНИХ фрагментів’ живопису, поезії з виходом на образотво- р пня в різних видах художньої Діяльності: малюванні, ліпленні аплікації муз“»> мімічних та пантомімічних етюдах) ’аші,каші-
тпп п наголошується, що в основу змісту освітньої галузі «Мистец
тво» покладено принцип об’єднання різних видів мистецтва та визначенні к^ьтури як системи скоординованих знань, опанування яких
у свідомосгі у"нш "ы““1 ад ~
МИС^твГдаст^ііГо^ппОВадЖЄННЯ У ufK'JlbHJ' практику комплексу видів мистецтва дасть змогу розширити асоціативні уявлення учнів збагатити
=™ГПР"Я“аННЯ ‘ .ико„Г™'"
SST сенсорно., емоційної та інтелектуальної сфер особис-
Державні стандарти реалізуються в освітніх програмах. Судити ппоте
ж існує тут наступність, дуже важко. По-перше, тому, що розроблені гііл державні стандарти дошкільної освіти і початкової школи програми пеие
.снує велика кількість варіативних . авторських програм з оригінальни-
ми, неординарними підходами до освіти і це створює певні складнощі у їхньому порівнянні.
Спробуймо проаналізувати програми суміжних ланок освіти. Наприклад: Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / Відповідальний редактор 3. П. Плохій. — К, 1991; Программа для средней общеразви- вательной школы. Изобразительное искусство. 1—4 классы / Сост. М. Л. Любарская и др. Одесса—Киев, 1996.
Ви побачили, що загальні підходи до побудови програм (структура), мають багато спільного. Так, виокремлюється розділ «Сприймання краси різних об'єктів і явиш життя й образотворчого мистецтваяк базова основа власної художньо-творчої діяльності дітей та учнів».
У дошкільній програмі розвиток сприймання образотворчого мистецтва передбачено з четвертого року життя (народна іграшка, декоративно- ужиткове мистецтво, живопис, графіка, скульптура). У програмі першого класу цей розділ відсутній і з’являється лише у другому класі. Отже, про наступність за цим напрямом не можна говорити, бо здобутки дошкільної освіти втрачаються.
Наступності важливо дотримуватися і щодо лінії знань, навичок і творчих умінь, які зумовлюють та обслуговують образотворчу діяльність і повинні бути підпорядковані головній меті — творчому розвитку дитини. Вона має отримати можливість висловлювати свої думки і почуття, ставлення та оцінки в малюнках, ліпленні, аплікаціях. Тому у процесі шкільного навчання образотворча діяльність має функціонувати на більш високому та усвідомленому рівні. Від учнів вимагається більше самостійності, ініціативи в постановці зображувальних завдань, у виборі цікавих тем та оригі нал ьн их засобів їхнього художнього втілення.
Щодо реалізації принципу наступності — важливо, щоб у процесі шкільного навчання були створені умови для самостійної образотворчої діяльності в позанавчальний час, щоб діти не втрачали можливостей для творчого самовираження, до яких вони звикли в дитячому садку. Найбільш сприятливі умови в цьому плані — в освітніх закладах типу «шко- ла-дитячий садок». Вони мають відповідно обладнане середовище для СОД і планують час для самостійної художньої діяльності учнів з метою розвитку та реалізації їхніх художніх уподобань, інтересів, здібностей, творчих обдаровань. Важливо зацікавити учнів творчими заняттями в них. Тут має місце більш логічне продовження в початковій школі традицій і здобутків дошкільної освіти з образотворчого мистецтва, створено сприятливіші організаційні умови для занять учнів образотворчим мистецтвом.
Практично наступність має забезпечуватися в стандартах і програмах дошкільної і початкової освіти. У стандартах обох ланок пріоритетним завданням є творчий розвиток особистості дошкільняти і молодшого школяра засобами образотворчого мистецтва.
В Україні немає програм з образотворчого мистецтва, які відповідали б ідеям наступності. Російські програми з образотворчого мистецтва Б. Йєменського та Програма розвитку різних форм креативного пізнання, творчої уяви і мислення в школі В. Давидова більшою мірою реалізують цей
принцип. Ознайомтеся з ними докладніше.
Напрями, форми і методи реалізації перспективності і наступності
Відсутність наступності спостерігається у використанні матеріалів і технік зображення. В першому класі дітям пропонують гуаш, туш, фломастер, кулькову ручку. Про акварель, азбуку роботи з якою діти засвоїли іще в старшій групі, в першому класі забувають і згадують лише в третьому.
Цікавим для дискусії є питання про наступність у виконанні різних типів зображень за способами їх сприймання. У старших групах дошкільних навчальних закладів дітей залучають до виконання зображень за уявленнями, уявою, за натурою, за наявності натури, з пам’яті. У початковій школі передбачається художнє виконання лише з пам’яті, за уявою і зразком.
Поміркуйте над проблемою зразка в образотворчій діяльності. Спробуйте з 'ясувати неоднозначність цінності цього методу.
Узагальнюючи досвід практичної роботи дошкільних навчальних закладів з образотворчого мистецтва, можна відзначити широке використання різноманітних нетрадиційних технологій виконання художніх зображень: малювання несумісними матеріалами, симетричного передрукування плями, ниткографії та інші. Вони додають настрою, вносять елемент гри у процес зображення, розвивають у дітей уміння художнього експериментування, уяву, фантазію, впевненість і свободу рухів та дій. Цей напрямок було б корисно розвивати в школі.
Практика свідчить, що вихователі дошкільних навчальних закладів і вчителі початкової школи не завжди розуміють, що творчий розвиток особистості засобами образотворчого мистецтва є спільною метою як дошкільної, так і початкової освіти. Тому не може бути різких відмінностей в завданнях, змісті, формах і методах навчання. У навчанні дітей, у розвитку їхньої образотворчості доцільно спиратися на гру. Ідентифікація себе з художником є цікавим процесом перевтілення, визволення, розкріпачення ока, руки і серця дитини. Зображальна діяльність стає процесом, який активно стимулює уяву і творчість дитини. Дошкільня готове до такої діяльності. Педагогу залишається лише діяти на цій хвилі інтересу дітей.
Вчителі початкової школи мають розуміти, що дитина приходить до них з певним досвідом художнього світосприймання та образотворчої діяльності, здобутим у дошкільному навчальному закладі, сім’ї, дитячій академії мистецтв, гуртках і студіях будинків дитячої творчості. Для них важливо ознайомитися з досягненнями дитини-дошкільняти, щоб зберігати і розвивати їх, підтримувати особистісно та суспільно спрямовані мотиви діяльності кожної дитини. Адже всі вони бажають захопити, вразити своїми творчими здобутками інших, дорослих та однолітків. Вчителі початкових класів вивчають програми, стандарти і досвід педагогів дошкільних закладів, продовжують підтримувати та супроводжувати обдарованих дітей.
Отже, якими ж є реальні напрями щодо забезпечення перспективності і наступності в роботі вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкової школи в освітній галузі «Мистецтво»? Наукою забезпечено узгодження стандартів з образотворчого мистецтва суміжних ланок.
Наступні кроки передбачають внутрішній взаємозв’язок завдань і змісту, форм і методів навчання та виховання дітей засобами образотворчого мистецтва. Для координації освітньо-виховної діяльності на суміжних ступенях освіти треба забезпечити наступність в методах педагогічної роботи. Передусім ідеться про використання таких методів і прийомів, що активізуватимуть особисту творчу манеру дітей та учнів: ситуації вибору, ігрові ситуації, ігрове експериментування, моделювання, творчі проекти (колективні та персональні), дизайн-діяльність, виставки-презентації (тематичні та персональні) тощо.
Отже, спільна робота дошкільних навчальних закладів і шкіл із забезпечення наступності та перспективності в освітній роботі з розділу «Образотворче мистецтво» може здійснюватися за такими напрямами:
• теоретичний — участь обох педагогічних колективів у спільних конференціях, педрадах, семінарах з питань наступності, взаємне ознайомлення вчителів і вихователів зі змістом програм ДНЗ і початкової школи, сучасних педагогічних технологій, що застосовуються в початковій і дошкільній освіті;
• організаційно-методичний — відвідування учителями занять з образотворчої діяльності та СОД, виставок образотворчих робіт вихованців ДНЗ, а вихователями — уроків та гуртків з образотворчого мистецтва в школі;
• практичний — проведення спільних мистецьких конкурсів дошкільняті першокласників («Умілі рученята», «Я мрію свою малюю», «Кращий аранжувальник» та ін.), проведення КВК образотворчого змісту, організація спільних виставок дитячих творчих робіт.
Отож винайдення вихователями дошкільних навчальних закладів і вчителями початкової школи цікавих спільних форм і методів організації дитячої художньої творчості дасть можливість їм забезпечити таку необхідну наступність художньо-естетичного розвитку особистості дитини на ланках дошкільної та початкової освіти.
Для узагальнення і систематизації знань з цієї теми попрацюйте над наочною структурною моделлю перспективності і наступності в організації
образотворчої діяльності в ДНЗ та школі.
Схеми 4. Структурна модель перспективності і настунності в організації образотворчої діяльності в ДНЗ та школі
Перспективність
ДНЗ І .......................... ~*І Школа
—і------- ' Наступність '-------- 1---
Спільна мета — творчий розвиток особистості 1
Документи, що визначають наступність і перспективність
Базовий компонент Державні стандарти Освітні програми
дошкільної освіти початкової загальної ДНЗ і початкової
(БКДО) освіти (ДСПЗО) школи
' \ ~