Біохімія гормональної регуляції метаболізму

1. Гормони гіпоталамуса – ліберини та статини.

2. Гормони передньої частки гіпофіза: соматотропін (СТГ), пролактин. патологічні процеси, пов'язані з порушенням функції цих гормонів.

3. Гормони задньої частки гіпофіза. Вазопресин та окситоцин: будова, біологічні функції.

4. Інсулін: будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків. Рістстимулюючі ефекти інсуліну.

5. Глюкагон: регуляція обміну вуглеводів та ліпідів.

6. Тиреоїдні гормони: структура, біологічні ефекти Т4 та Т3. Порушення метаболічних процесів при гіпо- та гіпертиреозі.

7. Катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін): будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.

8. Гістамін, серотонін, мелатонін: будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.

9. Гастрит, секретин, холецистокінин – гормони ШКТ. Фізіологічні та біохімічні механізми дії.

10. Стероїдні гормони кори наднирників (С21-стероїди) – глюкокортикоїди та мінералокортикоїди; будова, властивості.

11. Жіночі статеві гормони: естрогени, прогестерон. Фізіологічні та біохімічні ефекти; зв' язок з фазами овуляційного циклу.

12. Чоловічі статеві гормони (С19-стероїди). Фізіологічні та біохімічні ефекти андрогенів; регуляція синтезу та секреції.

13. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі. Паратгормон, кальцитонін, кальцитріол.

14. Ейкозаноїди: будова, біологічні та фармакологічні властивості. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

Біохімія зуба та слини (стоматологічний факультет)

1. Білки зуба, їх роль в процесах мінералізації.

1.1. Розчинні білки тканин зуба: альбуміни, глобуліни, протеоглікани, глікопротеїни, ферменти, кальпротеїни (роль кальцитоніну у процесах мінералізації).

1.2. Нерозчинні білки тканин зуба.

1.3. Колаген: особливості будови та функціонування:

· особливості амінокислотного складу;

· утворення тропоколагену;

· постсинтетична модифікація проколагену та колагену;

· механізм реакції гідроксилювання проліну та лізину;

· дозрівання молекул колагену в міжклітинному матриксі.

2. Вуглеводні компоненти органічного матриксу:

· будова та роль глікогену в процесах мінералізації;

· гетерополісахариди органічного матриксу – гіалуронова кислота, хондроїтинсульфат, їх будова та роль у формуванні протеогліканових комплексів.

3. Цитрат і його роль в процесах мінералізації.

4. Особливості будови та функціонування емалі.

5. Особливості будови та функціонування дентину.

6. Особливості будови та функціонування цементу.

7. Особливості будови та функціонування пульпи.

8. Біологічні і фізіологічні функції слинних залоз:

· види слинних залоз;

· типи секрету слинних залоз;

· регуляція слиновиділення;

· ротова рідина, склад, властивості.

9. Фізико-хімічні властивості слини.

10. Біохімічні функції слини: травна, мінералізуюча, захисна, буферна, видільна, регуляторна.

11. Білки слини: муцин, глікопротіни, протеоглікани; будова, фізіологічні та біохімічні функції:

12. Ферменти слини та ротової рідини, їх біологічна роль:

· лізоцим - біохімічний механізм бактерицидної дії;

· -амілаза, лужна та кисла фосфатази;

· каталаза і пероксидази;

· ферменти протеолізу і фібринолізу.

13. Імунітет ротової рідини. Секреторні імуноглобуліни слини.

14. Гормони та регуляторні пептиди слини.

15. Низькомолекулярні, органічні та мінеральні компоненти слини. Їх роль в процесах мінералізації, демінералізації та ремінералізації емалі.

16. Роль слини в екскреції кінцевих продуктів обміну речовин: азотовмісних сполук, кетонових тіл, 17-кетостероїдів та ін.

17. Зміни активності ферментів слини за умов патології; діагностичне значення дослідження ферментів та інших біохімічних компонентів слини.

18. Біохімічні зміни компонентів слини при порушеннях слиновиділення: гіперсалівація, гіпосалівація, ксеростомія.